Ім'я файлу: Пухлини_спинного_мозку_Малашевич_Олександра.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 5287кб.
Дата: 23.09.2022
скачати

ПУХЛИНИ СПИННОГО МОЗКУ

Підготувала студентка 5 курсу 8118 групи

Малашевич Олександра Павлівна

Пухлина спинного мозку - це гетерогенна група різних внутрішньохребтових новоутворень, доброякісних або злоякісних, що виникають внаслідок запуску процесу аномального неконтрольованого ділення клітин, які в минулому були нормальними складовими самої тканини мозку, лімфатичної тканини, кровоносних судин мозку, спинномозкових нервів, мозкових оболонок, хребців, або виникають внаслідок метастазування первинної пухлини, що знаходиться в іншому органі.

ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ ПУХЛИН СПИННОГО МОЗКУ:

Серед причин виникнення пухлин виділяють насамперед генетичну спадковість і наявність лімфоми, лейкозу.

До факторів ризику утворення ракових процесів в спинному мозку відносять: вплив канцерогенних речовин, нейрофіброматоз 2 типу, хвороба Гіппеля-Ландау. Так само факторами ризику виникнення пухлини спинного мозку може бути сонячна радіація, куріння і вплив хімічних сполук.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПУХЛИН СПИННОГО МОЗКУ:

Залежно від локалізації виділяють:

ЕКСТРАМЕДУЛЯРНІ (позамозкові), які розвиваються з оболонок мозку, його корінців і прилеглих тканин.

Вони у свою чергу поділяються на:
  • Субдуральні, які розташовуються під ТМО,
  • Інтрадуральні, які розташовані в межах ТМО,
  • Епідуральні, що ростуть над ТМО,
  • Епісубдуральні.

ІНТРАМЕДУЛЯРНІ (внутрішньомозкові), що виникають з клітинних елементів спинного мозку.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПУХЛИН СПИННОГО МОЗКУ:

По відношенню до каналу хребта пухлини спинного мозку поділяють на:
  • ІНТРАВЕРТЕБРАЛЬНІ(в межах каналу хребта)
  • ЕКСТРАВЕРТЕБРАЛЬНІ (за межами каналу хребта)
  • ЕКСТРА-ІНТРАВЕРТЕБРАЛЬНІ

До пухлин із подвійною локалізацією відносять краніоспінальні пухлини – поширюються з порожнини черепа у хребтовий канал або навпаки.

ЕКСТРАМЕДУЛЯРНІ ПУХЛИНИ:
  • менінгіоми (арахноїдендотеліоми);
  • невриноми, які розвиваються зі шваннівських клітин переважно задніх корінців спинного мозку;
  • судинні пухлини (гемангіоендотеліоми, гемангіобластоми, ангіоліпоми, ангіосаркоми, ангіоретикуломи), в окремих випадках- множинні (хвороба Гіппеля — Ліндау);
  • ліпоми та інші види новоутворень.

ЕПІДУРАЛЬНІ ПУХЛИНИ:

У 50 % випадків представлені первинно-доброякісними новоутвореннями хребта. Первинно-злоякісні пухлини хребта діагностують у 15%. Решту складають метастатичні пухлини (вториннозлоякісні пухлини хребта).

До первинно-доброякісних епідуральних пухлин відносять:
  • Остеобластокластоми (5-9 % пухлин хребта)
  • Остеоїд-остеоми
  • Остеобластами (4-13,5%)
  • Аневризматична кісткова кіста (6-8 % у дорослих; до 25 % у дітей)
  • Гемангіоми (4-10 %).

    • Первинно-злоякісні пухлини хребта представлені
  • Остеогенною саркомою (1,7-2% пухлин хребта)
  • Хондросаркомою (7 %)
  • Саркомою Юінга (7 %)
  • Хордомою (2-4 %)
  • Плазмоцитомою (мієломою).

ІНТРАМЕДУЛЯРНІ ПУХЛИНИ:

Представлені переважно гліомами (астроцитоми, епендимоми). Рідше зустрічаються мультиформні гліобластоми, гангліоми, олігодендрогліоми,гемангіобластоми.

Розвиваються переважно з сірої речовини спинного мозку, характеризуються інфільтративним ростом. В ділянці локалізації інтрамедулярної пухлини спинний мозок веретеноподібно потовщений.

КЛІНІКА ПУХЛИН СПИННОГО МОЗКУ:
  • біль у спині, загострюється в положенні лежачи; загальна слабкість;
  • м'язові спазми;
  • втрату чутливості або слабкість в м'язах, особливо в нижніх кінцівках;
  • проблеми при ходьбі, падіння;
  • зменшення чутливості до болю, температур;
  • втрату функціонування кишечника або сечового міхура;
  • параліч в кінцівках, який може виникати в різних

    • місцях і бути різного ступеня тяжкості в залежності від того, де локалізована ракова пухлина і на яку частину спинного мозку вона діє негативно;
  • сколіоз або інші порушення постави, що виникли в результаті великої
  • доброякісної пухлини спини.

КЛІНІКА ПУХЛИН СПИННОГО МОЗКУ:

Для всіх пухлин спинного мозку характерний прогредієнтний перебіг в результаті прогресуючої компресії спинного мозку, ураження його корінців, причому швидкість прогресування залежить від локалізації пухлини, напрямку росту, гістогенезу.

Клінічна картина пухлин спинного мозку

проявляється наступними синдромами:
  • Корінцевий синдром. Корінцево-оболонковий больовий синдром
  • Синдром ураження поперечника спинного мозку
  • Синдром порушення вегетативної інервації

КЛІНІКА ПУХЛИН СПИННОГО МОЗКУ:

Залежить також від її локалізації вздовж ростро-каудальної осі.

А. При пухлинах шийного відділу спинного мозку на рівні сегментів С1-С4 виникає корінцевий біль у потиличній ділянці з обмеженням рухів у шийному відділі хребта. Прогресує центральний тетрапарез (або тетраплегія), чутливі порушення у верхніх та нижніх кінцівках. При локалізації пухлини на рівні сегментів С4—С5 приєднується порушення дихання внаслідок ураження діафрагмального нерва (параліч діафрагми). При краніоспінальних пухлинах може виникати симптоматика внутрішньочерепної гіпертензії, бульбарні розлади.

Б. Для ураження сегментів С5—Th1, характерний периферичний парез верхніх кінцівок та центральний нижній парапарез, який з часом переходить у нижню спастичну параплегію. При компресії пухлиною ціліоспінального центру (Сд-Тф) розвивається синдром Бернара - Гордера3 або його елементи. Може порушуватись функція V та IX пар черепних нервів.

КЛІНІКА ПУХЛИН СПИННОГО МОЗКУ:

При пухлинах грудного відділу, крім синдрому ураження поперечника спинного мозку у вигляді порушення рухових, чутливих та вегетативних функцій, нижче рівня розташування пухлини, може виникати корінцевий біль по ходу міжреберних нервів. При локалізації пухлини на рівні сегментів Th4-Th6 інколи спостерігають порушення серцевої діяльності. При ураженні нижньогрудних сегментів відзначають біль у ділянці живота, що може навести на помилкову думку про наявність у хворого холециститу, панкреатиту або апендициту. Для пухлин у ділянці Th7-Th8 характерне випадіння черевних рефлексів, на рівні Th9 -Th10 - випадіння середніх і нижніх черевних рефлексів, Th, - Th12 – випадіння тільки нижніх черевних рефлексів

КЛІНІКА ПУХЛИН СПИННОГО МОЗКУ:

При пухлині на рівні поперекового потовщення (L1-S2) у хворого розвивається нижня в’яла параплегія чи парапарез із відсутністю рефлексів і атонією м’язів нижніх кінцівок, порушується функція тазових органів. При локалізації пухлини на рівні верхньої частини потовщення - знижені або відсутні колінні рефлекси, ахіллові - підвищені. При розташуванні пухлини на рівні нижніх сегментів поперекового потовщення колінні рефлекси збережені, ахіллові рефлекси знижені або відсутні.

КЛІНІКА ПУХЛИН СПИННОГО МОЗКУ:

Для пухлин епіконуса спинного мозку (L4-S 2) характерний в’ялий парез м’язів-згиначів та розгиначів стоп, м’язів перонеальної групи, сідничних м’язів, при збереженні колінних і втраті ахіллових рефлексів.

Пухлини в ділянці мозкового конуса характеризуються болями в ділянці промежини, аногенітальній зоні. При ураженні пухлиною парасимпатичних центрів виникають порушення функції тазових органів за периферичним типом (нетримання сечі та калу, статева слабкість).

Пухлини в ділянці кінського хвоста проявляються вираженим болем у крижовій ділянці, аногенітальній зоні, нижніх кінцівках, які посилюються в горизонтальному положенні, особливо в нічний час. Прогресують рухові і чутливі розлади в нижніх кінцівках за корінцевим (периферичним) типом, порушується функція тазових органів (нетримання сечі).

ДІАГНОСТИКА ПУХЛИН СПИННОГО МОЗКУ:
  • Неврологічне дослідження, полягає в огляді хворого, перевірці рефлексів – усі напевно прекрасно знають, це постукування молоточком, огляді очей, їх рухові, форми й реакції зіниць, проведенні деяких проб на стійкість хворого в положенні стоячи - проба Ромберга.
  • Рентгенографія хребта. Метод дозволяє виявити руйнування хребців, зміну та зсув їх структур. Для діагностики пухлин спинного мозку також застосовується такий метод рентгенографії, як мієлографія - метод, який полягає у введенні в підпавутинний простір спинного мозку контрастної речовини (наприклад, повітря) і проведенні рентгенографії.
  • Комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія - на сьогоднішній день є одними з найсучасніших методів діагностики. Метод комп'ютерної томографії полягає в пошаровій рентгенографії.

ЛІКУВАННЯ ПУХЛИН СПИННОГО МОЗКУ:

Консервативне лікування – проводиться для зняття симптомів пухлини, зменшення її тиску на спинний мозок.
  • Глюкокортикостероїди (преднізолон) – знімають набряк тканини спинного мозку і знижують симптоматику.
  • Нестероїдні протизапальні засоби (НПВС - наприклад, кетонал) – купуют больовий синдром.
  • Наркотичні анальгетики (морфін, омнопон) - зменшують больовий синдром.

Хіміотерапія застосовується для багатьох видів ракових пухлин. Однак вона не є найкращим методом для лікування пухлин спинного мозку.

ЛІКУВАННЯ ПУХЛИН СПИННОГО МОЗКУ:

Променевої метод застосовується після операції, щоб усунути залишки тканин, які не можна видалити за допомогою операції, або знищити неоперабельну пухлина. Метод променевої терапії застосовують при метастазуючих пухлинах і полегшення болю, а також, якщо оперативний метод досить ризиковий.

Оперативний метод.

За допомогою даного методу пухлина видаляється повністю, якщо немає небезпеки зачепити навколишні нерви. Нові способи і інструменти дозволяють лікарям підібратися до пухлин, які раніше не можна було прооперувати. Сучасна техніка дозволяє розрізнити здорові тканини і уражені раковими клітинами. За допомогою електродів хірурги можуть досліджувати нерви під час операції, що дозволяє зменшити ризик зачепити близькі нерви. Так само лікарі можуть застосовувати ультразвуковий аспіратор, за допомогою якого можна зруйнувати пухлину ультразвуком і видалити непотрібні залишки тканин.

ЛІКУВАННЯ ПУХЛИН СПИННОГО МОЗКУ:

ПРОГНОЗ ПІСЛЯ ЛІКУВАННЯ ПУХЛИН СПИННОГО МОЗКУ:

Результати хірургічного лікування пухлин спинного мозку залежать від розміру, виду, локалізації пухлини, радикальності оперативного втручання.

Чим вираженіші клінічні прояви, триваліший передопераційний період захворювання, тим повільніше відновлення порушених функцій спинного мозку після видалення пухлини.

Результати хірургічного лікування тим кращі, чим раніше і радикальніше виконана операція. Особливо це характерно для невеликих доброякісних екстрамедулярних пухлин.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!


скачати

© Усі права захищені
написати до нас