Проектування автомобільних підприємств та сто

1 2 3 4 5

Ім'я файлу: Проектування_автомобільних_підприємств_та_СТО.doc
Розширення: doc
Розмір: 391кб.
Дата: 14.06.2023
скачати
Пов'язані файли:
Лабораторна робота №2.docx

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Чернігівська політехніка»

Кафедра автомобільного транспорту та галузевого машинобудування

Звіт

З виконання Практичних робіт

з дисципліни «Проектування автомобільних підприємств та СТО»

Виконав

Студент групи МАТ-221 Семененко М. С.

Перевірив викладач

Асистент Аксьонова О. О.

Чернігів 2023

ЗМІСТ

Практична робота № 1.

Показники рухомого складу (РС) автотранспортних підприємств (АТП)

Списків (інвентарний) парк рухомого складу – це парк, який рахується на балансі АТП на даний період. За своїм технічним станом він поділяється на парк, придатний до експлуатації – А_Т, який знаходиться в ТО та ремонтах – А_Р. Тобто:

А_С= А_Т+А_Р. (1.1)

Наприклад, маємо А_Т=65 од., А_Р=15од.

Отже, А_С= 65+15=80 од.

Частина парку А_Т використовується на перевезеннях, а друга частина знаходиться в простої:

А_Т= А_Е + А_ПР, (1.2)

де А_Е – кількість автомобілів на лінії, од;

А_ПР – кількість автомобілів в простої, од.

Припустимо А_Е= 60 од.; А_ПР = 5 од.

Серед загальної кількості машин маємо спеціальні машини А_СП= 5 од. А_ПР= А _СП=5 од (спеціальні машини в простої).

Звідси, враховуючи наявність спеціальних машин – А_СП, отримуємо:

А_С= А_Е+А_ПР+А_Р +А_СП. (1.3)

Тобто, у нашому випадку А_С= 60 + 15 + 5 = 80 од.

Середня вантажопідйомність по АТП визначається за формулою:

q_нср = ∑( q_н_i·A_Ci) / A_C, (1.4)

де q_нср – середня вантажопідйомність автомобілів по АТП;

q_н_i – номінальна вантажопідйомність автомобіля і – тої марки;

A_Ci – кількість автомобілів і – тої марки

Наприклад, по АТП маємо наступний розподіл автомобілів за вантажопідйомністю: ;4т – 12 од.; 5,5т – 6 од.; 8т – 14 од.; 10т – 15 од.; 13,5т – 12 од.; 14,2т – 5 од.;18т – 9 од. Тоді

q_нср = (4*12 + 5,5*6 + 8*14 + 10*15 + 13.5*12 + 14.2*5 + 18*9 ) /75 = 9.84 т.

Коефіцієнт випуску рухомого складу. Для парку рухомого складу за Д_К календарних днів визначається за формулою:

α_в = А_ЕД_Е / АД_К, (1.5)

де Д_Е – кількість днів експлуатації за рік. Приймають при розрахунках Д_Е = 250 днів;

Д_К= Д_Е + Д_Р+ Д_СВ – кількість календарних днів;

Д_К= 250 + 24 + 91=365 днів. Д_Р =24 – дні, на протязі яких автомобіль перебуває в ремонті. Д_СВ = 91 – святкові і вихідні дні. Можливі варіації днів Д_Е і Д_Р у межах їх загальної суми, рівної 274 дням.

Спискове число автомобіле-днів за календарний період :

АД_К= А_ЕД_Е + А_PД_Р+ А_CД_СВ, (1.6)

де А_ЕД_Е, А_PД_Р, А_CД_СВ – відповідно автомобіле-дні експлуатації, ТО і ремонту, простою автомобілів у святкові дні і робочі дні.

Наприклад, А_ЕД_Е = 75*250 =18750 авт.-днів; АД_Р = 75*24 = 1800 авт.-днів; АД_СВ =75*91= 6825 авт.-днів; тоді АД_К= 27375 авт.-днів. Тоді коефіцієнт випуску рухомого складу:

α_в = 18750 / 27375 = 0.685.

Технічний стан парку характеризується коефіцієнтом технічної готовності, який визначається за формулами:

–для одного автомобіля

α_Т = Д_Т/ (Д_Т + Д_Р), (1.7)

де Д_Т – кількість днів технічної готовності автомобіля; Д_Т = Д_Е + Д_СВ=(250 + 91) = 341день. Отже, α_Т = 341 / (341 + 24)= 0.93;

–для парку рухомого складу

α_Т = АД_Т/ (АД_Т + АД_Р), (1.8)

де АД_Т = А_ЕД_Е + АД_СВ= 18750 + 6825 = 25575 авт.-днів.

АД_Р = 1800 авт.-днів. Таким чином,

α_Т = 25575/ (25575+1800) = 0.93.

Середньодобовий пробіг автомобіля:

L_СД = L_СМ + L_СН, (1.9)

де L_СМ – середньодобовий пробіг , пов’язаний з виконанням транспортного процесу, км;

L_СН – нульовий пробіг, км.

Практична робота № 2.

Корегування нормативів пробігу РС до технічного обслуговування (ТО), поточного (ПР) і капітального (КР) ремонту

Перед розробкою робочої програми АТП проводять корегування пробігу РС, пов’язане з періодичністю ТО, ПР і КР.

У залежності від категорії умов експлуатації норми на технічне обслуговування і ремонт РС можуть бути знижені власником до 20 %. Рекомендуються наступні зниження нормативів пробігу обслуговування і ремонтів залежно від умов експлуатації (таблиці 2.1 і 2.2).
Таблиця 2.1 – Категорії умов експлуатації

Категорія умов експлуатації	Умови руху
Категорія умов експлуатації	За 50 км від межі міста	У містах до 100 тис. жителів і приміській зоні	У містах понад 100 тис. жителів
І	D₁ – P₁, P₂,P₃	–	–
II	D₁ – P₄ D₂ – P₁, P₂,P₃,P₄ D₃ – P₁, P₂,P₃	D₁ – P₁, P₂,P₃,P₄ D₂ – P₁
III	D₁ – P₅ D₂ – P₅ D₃ – P₄, P₅ D₄ – P₁, P₂,P₃, P₄,P₅	D₁ – P₅ D₂ – P₂, P₃,P₄,P₅ D₃ – P₁, P₂,P₃, P₄,P₅ D₄ – P₁, P₂,P₃,P₄,P₅	D₁ – P₁, P₂,P₃,P₄,P₅ D₂ – P₁, P₂,P₃,P₄ D₃– P₁, P₂,P₃ D₄– P₁
IV	D₅– P₁, P₂,P₃, P₄,P₅	D₅ – P₁, P₂,P₃, P₄,P₅	D₂ – P₅ D₃ –P₄,P₅ D₄ –P₂,P₃, P₄,P₅ D₅ – P₁, P₂,P₃, P₄,P₅
V		D₆ – P₁, P₂,P₃, P₄,P₅

Тип дорожнього покриття

D₁ – цементобетон, асфальтобетон, брущатка, мозаїка;

D₂ – бітумомінеральні суміші(щебінь, або гравій, оброблені бітумом);

D₃ – щебінь, гравій без оброблення, дьогтебетон;

D₄ – колотий камінь, маломіцний камінь або грунт, оброблені в’яжучими матеріалами, дорога по снігу;

D₅ – грунт, укріплений місцевими матеріалами, лежневі, брусові покриття;

D₆ – природні грунтові, внутрішньокар’єрні, відвальні дороги, під’їзні шляхи.
Тип рельєфу місцевості

Р₁ – рівнинний (до 200 м); Р₂ – слабогорбистий (200…300 м); Р₃ – горбистий (300…1000 м); Р₄ – гористий (1000…2000 м); Р₅ – гірський (понад 2000 м).
Таблиця 2.2 – Рекомедовані значення знижок пробігів РС до ТО

Категорія умов експлуатації	Рекомендовані скорочення пробігів до ТО, %
І	0
ІІ	5
ІІІ	10
ІV	15
V	20

На АТП для забезпечення ритмічної роботи, обслуговування і ремонтів РС здійснюють коригування пробігу автомобілів з урахуванням кратності періодичності технічних обслуговувань (впливів) (наприклад, ТО-2 у залежності від ТО-1) і величини середньодобового пробігу.

Розрахунок ведеться цикловим методом для кожної марки автомобілів. За цикл приймається нормативний пробіг РС до капітального ремонту.

Виробнича програма АТП з технічного обслуговування і ремонту визначається за цикл з подальшим перерахунком програми за рік.

У таблиці 2.3 наведено таблицю, у яку заносять дані про коригування пробігів РС залежно від ТО і ремонтів.

Таблиця 2.3 – Коригування пробігів РС залежно від рівня технічних впливів і середньодобового пробігу

Вид впливу	Позна- чення	Зменшення норми пробігу власником РС, %	Пробіг, км
Вид впливу	Позна- чення	Зменшення норми пробігу власником РС, %	Норма –тивний, L_Н	Скорег. власником РС, L_кор	Прийня –тий, L^пр	Коеф. Кратності, k
ЩО	L_ЩО	–	L_СД	L_СД	L_СД	L_СД// L_СД
ТО-1	L_ТО-1	Δ	L_ТО-1	k_ТО-1· L_ТО-1	L_СД· k_ТО-1	L_{кор. то-1}/ L_СД
ТО-2	L_ТО-2	Δ	L_ТО-2	k_ТО-2· L_ТО-2	L^{пр. то-1} · k_ТО-2	L_{кор. то-2}/ L^{пр. то-1}
КР	L_КР	–	L_КР	k_КР· L_КР	L^{пр. то-2} · k_КР	L_{кор. кр}/ L^{пр. то-2}

У таблиці 2.3: k_ТО-1 = k_ТО-2 = (1 – Δ/100); k_КР = 1.

Приклад коригування пробігів у залежності від кратності більш низького рівня технічних впливів і величини середньодобового пробігу наведено в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 – Приклад коригування пробігів РС залежно від рівня технічних впливів і середньодобового пробігу

Вид впливу	Позна- чення	Зменшення норми пробігу власником РС, %	Пробіг, км
Вид впливу	Позна- чення	Зменшення норми пробігу власником РС, %	Норма –тивний, L_Н	Скорег. власником РС, L_кор	Коеф. кратності, k	Прийня –тий, L^пр
1	2	3	4	5	7	6
ЩО	L_ЩО	–	290	290	1	290
ТО-1	L_ТО-1	10	2800	2520	9	2610
ТО-2	L_ТО-2	10	14000	12600	5	13050
КР	L_КР	–	380000	380000	30	391500

Розрахунок кількості технічних впливів за цикл на одиницю РС наведено в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 – Кількість технічних впливів за цикл на одиницю РС

Вид впливу	Розрахункова формула	Кількість впливів
КР	N_KP = L_KP / L_KP = 391500/391500 = 1	1
ТО-2	N₂ = L_KP / L₂ – N_KP = 391500/13050 –1 = 29	29
ТО-1	N₁ = L_KP / L₁ – N_KP – N₂ = 391500/2610 –1 –29 = 120	120
ЩО	N_ЩО = L_KP / L_ЩО = 391500 / 290 = 1350	1350

1 2 3 4 5

скачати

© Усі права захищені
написати до нас