Наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 18.10.2021 № 305 “Про затвердження Інструкції з організації психологічного забезпечення особового складу Збройних Сил України”.
Інструкція з організації психологічного забезпечення особового складу Збройних Сил України визначає зміст та організацію психологічного забезпечення особового складу ЗС України, повноваження військових психологів та порядок виконання покладених на них функцій.
Психологічне забезпечення – цілеспрямована діяльність органів військового управління, командувачів, командирів (начальників), службових осіб структур МПЗ з метою психологічного відбору, формування, підтримання і відновлення в особового складу військ (сил) психологічної готовності до виконання завдань, емоційно-вольової стійкості до негативних психологічних чинників у будь-яких умовах обстановки, зниження психогенних втрат та збереження психічного здоров’я військовослужбовців.
Основні завдання психологічного забезпечення:
моніторинг МПС особового складу військ (сил);
аналіз впливу психологічних чинників бою (бойових дій) на МПС та поведінку особового складу військ (сил);
забезпечення та створення соціально-психологічних умов для ефективного виконання особовим складом своїх службових обов’язків;
сприяння в організації та проведенні заходів соціально-психологічної та професійної адаптації і реабілітації військовослужбовців;
аналіз психологічних аспектів тактики можливих дій противника та його негативного інформаційно-пропагандиського впливу;
виявлення осіб з нервово-психічною нестійкістю та вжиття психопрофілактичних і психокорекційних заходів;
прогнозування можливих бойових психогенних втрат особового складу;
планування, організація та проведення заходів психологічної підготовки (загальної, спеціальної, цільової) особового складу військових частин (підрозділів) до виконання бойових завдань;
формування та утвердження оптимізму і впевненості особового складу в своїх силах, можливості виконати поставлене завдання;
навчання особового складу психологічним методам надання само- та взаємодопомоги;
вжиття заходів психологічного відбору особового складу для комплектування, доукомплектування, поповнення підрозділів та військових частин тощо.
відновлення та збереження психічного здоров’я особового складу.
Заступник командира підрозділу з морально-психологічного забезпечення:
організовує методичну підготовку командирів підрозділів з питань психологічної підготовки;
організовує проведення аналізу психологічних чинників морально-психологічного стану особового складу та вживає заходів щодо підвищення його рівня;
визначає, спільно з психологом військової частини, психологічні умови діяльності особового складу, ступінь психологічного навантаження на військовослужбовців;
організовує узагальнення списків військовослужбовців військової частини, які належать до групи посиленої психологічної уваги, та щомісяця подає такий список для ознайомлення командиру;
здійснює контроль за рівнем професійної психологічної готовності і стійкості військовослужбовців.
Напрямки психологічного забезпечення:
психологічне діагностування;
психологічна підготовка;
психологічний супровід.
Психологічне діагностування – це оцінка психологічних особливостей військовослужбовців з метою встановлення ступеня відповідності цих особистісних характеристик вимогам та умовам виконання службових обов’язків, контроль за психоемоційним станом військовослужбовців і визначення необхідності щодо надання відповідної психологічної допомоги та направлення для проходження медико-психологічної (психологічної) реабілітації.
Вивчення військовослужбовців проводиться у складі груп та індивідуально шляхом аналізу документів, біографічного методу, анкетування, індивідуальних бесід, психологічного тестування, спостереження та опитування.
За підсумками вивчення військовослужбовців складається група посиленої психологічної уваги ( ГППУ).
Списки таких осіб складаються за підрозділ рівня роти (батареї) та вище, щомісяця уточнюються та надаються відповідним командирам.
ГППУ – це особи, які через свої певні соціальні та психофізіологічні особливості й події в їх житті, що відбулися до та під час проходження військової служби, потребують поглибленого психологічного спостереження, контролю й надання цільової індивідуальної соціально-психологічної допомоги та корекції.
СПИСОК
групи посиленої психологічної уваги військової частини А0000
| № з/п | Посада | Військове звання | ПІБ | Підстава, за якою військовослужбовець включений до групи посиленої психологічної уваги | Рекомендовані заходи коригування | Проведені заходи коригування |
| 1 | | | | | | |
| 2 | | | | | | |
| 3 | | | | | | |
Психологічна підготовка особового складу організовується і проводиться відповідно до вимог наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 16.11.2012 № 240 “ Про впровадження психологічної підготовки особового складу в навчальний процес підготовки органів управління та військ (сил)”, а також наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 23.10.2020 № 173 “Про організацію психологічної підготовки у Збройних Силах України”.
Психологічний супровід організовується з метою вирішення таких завдань:
психологічне забезпечення дій військ (сил), бойове (спеціальне) чергування (служба), гарнізонна та вартова служба;
психологічна профілактика девіантної та деліквентної поведінки особового складу;
психологічна едукація (просвіта);
психологічна допомога військовослужбовцям та членам їх сімей, працівникам ЗС України;
психологічна реабілітація військовослужбовців.
Інструкція дає визначення наступним термінам:
бойовий стрес – багаторівневий процес адаптаційної активності організму людини в умовах екстремальної бойової обстановки, який супроводжується напруженням механізмів реактивної саморегуляції та закріпленням специфічних пристосувальних психофізіологічних змін;
оперативний стрес – це стійка психологічна реакція військовослужбовця, що виникає внаслідок виконання ним службових обов’язків за посадою (військовою спеціальністю);
контроль бойового (оперативного) стресу – це цілеспрямована діяльність командирів (начальників), психологів щодо запобігання, виявлення і подолання негативних наслідків психологічних реакцій особового складу, викликаних екстремальними подіями під час бойової (навчально-бойової, повсякденної) діяльності;
психологічна готовність – це взаємопов’язана система мотиваційних чинників, вольових ресурсів, а також професійної компетенції і витривалості особового складу, що забезпечує реалізацію ним поставлених завдань;
психологічна підготовка – цілеспрямоване формування в людини психологічної готовності і стійкості, що забезпечують фахівцеві збереження заданих параметрів діяльності у складних умовах;
психологічна стійкість – здатність особи підтримувати необхідний рівень психологічної готовності протягом визначеного часу у конкретних умовах обстановки та швидко відновлювати свій психоемоційний стан після екстремальних (кризових) ситуацій;
психологічний супровід – комплекс заходів з підтримання оптимального стану психологічного здоров’я військовослужбовців під час виконання ними службово-бойових завдань шляхом формування їх психологічної стійкості до впливу стресових чинників, психологічної готовності до виконання завдань за призначенням та запобігання виникненню негативних психічних станів;
посилена психологічна увага – система комплексних заходів психологічного характеру, що здійснюються стосовно визначених осіб (групи осіб), які потребують першочергової психологічної допомоги (підтримки) у зв’язку з особливостями їх реагування.