ЧАСТИНА 3. МЕДИЧНИЙ ЗАХИСТ
Організація заходів захисту особового складу під час застосування радіологічної зброї
ВСТУП
Система захисту від зброї масового ураження (ЗМУ), яка прийнята в наших Збройних силах, є комплексною. Вона Шпунтується на сумісних діях всього особового складу, командирів та начальників і опирається на використання спеціальних засобів захисту.
Найбільш важливим ланцюгом в цій системі є індивідуальний захист від ЗМУ кожного військовослужбовця. Надійність цієї системи залежить від правильного використання засобів індивідуального захисту, а також чітких і вмілих дій при різних екстремальних ситуаціях.
Одночасно з цим захист особового складу забезпечується тактичними рішеннями командирів, спеціально спрямованими на попередження або максимальне зниження втрат, які можуть бути обумовлені уражаючою дією ЗМУ в ході ведення бойових дій.
Заходи для захисту, які проводяться в підрозділах самостійно, надалі суттєво доповнюються силами і засобами спеціальних військ і служб - інженерною, хімічною, медичною тощо. Метою їх дій є попередження ураження особового складу військ від ЗМУ і надання необхідної медичної допомоги постраждалим підрозділам.
Всі ці заходи, доповнюючи і підсилюючи один одного, забезпечують високий ступінь захищеності особового складу підрозділів, збереження їх боєздатності в умовах застосування ЗМУ.
Як було вказано, невід’ємною частиною комплексної системи захисту є медичні заходи.
Виходячи із загальних завдань захисту, на медичну службу покладено всебічне медичне забезпечення військ із метою збереження боєздатності особового складу і повернення його у стрій.
Медичний склад повинен мати чіткі уявлення про місце і значення медичних заходів у загальній системі захисту військ, грамотно взаємодіяти з різними службами і спеціалістами при розв’язанні завдань бойового забезпечення підрозділів.
ЗАХИСТ ВІЙСЬК І ОБ’ЄКТІВ ТИЛУ ВІД ЗМУ
Захист від ЗМУ - це комплекс тактичних і спеціальних заходів, які здійснюються з метою максимального ослаблення впливу ЗМУ, збереження боєздатності і забезпечення успішного виконання особовим складом бойових завдань.
Заходи для захисту військ від ЗМУ передбачають:
завчасне виявлення підготовки противником до застосування ЗМУ;
розосередження військ і періодичну зміну районів їх розташування;
інженерне облаштування зайнятих військами районів, позицій та підготовку шляхів до маневру;
використання захисних та маскувальних властивостей місцевості;
проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних профілактичних заходів;
попередження і сповіщення про безпосередню загрозу та початок застосування противником ЗМУ, а також про радіоактивне і хімічне забруднення;
виявлення наслідків впливу ЗМУ;
створення безпечних умов і організацію захисту особового складу при діях в зонах заражень, руйнувань, пожеж та затоплень;
ліквідацію наслідків впливу ЗМУ.
Зміст і порядок здійснення заходів для захисту військ залежать від конкретної обстановки, можливостей противника щодо застосування ЗМУ, наявності часу, сил та засобів для організації захисту. Залежно від характеру діяльності військ і обстановки вказані заходи можуть проводитися в повному обсязі або частково.
Заходи для захисту військ від ЗМУ здійснюються при взаємодії сил та засобів видів Збройних сил, родів військ і спеціальних військ. Ця взаємодія полягає в узгодженій системі попередження і сповіщення, в обміні інформацією про застосування і вплив ЗМУ, про зони уражень, руйнувань, пожеж і затоплень, в наданні допомоги при ліквідації наслідків впливу ЗМУ.
Розосередження військ і періодична зміна районів їх розташування здійснюється з метою максимального зниження втрати військ, а також для ускладнення виявлення противником найбільш доступних для нападу об’єктів.
Порядок і ступінь розосередження встановлюються командиром (начальником) і залежать від виконуваного завдання, маскувального характеру місцевості, захисних можливостей інженерного устаткування, захисних властивостей озброєння і військової техніки.
При розосередженні військ необхідно виконувати такі вимоги: не повинна знижуватися боєздатність підрозділів при виконанні завдань, не повинно ускладнюватися керування підрозділами.
Зміна районів розташування військ виконується згідно з вказівками старшого командира (начальника) на підставі попередньо розробленого плану. Для забезпечення зміни районів розташування військ потрібно завчасно готувати запасні райони і маршрути виходу до них.
Інженерне облаштування зайнятих військами районів, позицій та підготовка шляхів до маневру полягає в побудові фортифікаційних споруд. Для особового складу облаштовуються відкриті і перекриті щілини, окопи, траншеї і сховища, для озброєння і військової техніки - окопи, укриття, капоніри.
Черговість інженерного облаштування встановлюється командирами (начальниками) підрозділів (частин).
При діях на зараженій місцевості на інженерну службу покладено облаштування водозабірних пунктів, які повинні бути надійно захищені від впливу ядерної і хімічної зброї. На вказаних пунктах встановлюється постійний дозиметричний і хімічний контроль за якістю води.
Для спеціальної обробки споруд, озброєння, військової техніки та матеріальних засобів і на технічні потреби використовується вода з поверхневих джерел без її очистки.
На господарчо-питні потреби і санітарну обробку особового складу використовується вода, яка не має хвороботворних мікробів, вміст в ній радіоактивних, отруйних речовин і токсинів не повинен перевищувати допустимих норм, встановлених медичною службою.
При використанні захисного і маскувального характеру місцевості, озброєння і військової техніки можна знизити уражаючу дію ядерної і хімічної зброї на особовий склад.
Найбільш високі захисні властивості при застосуванні ядерної зброї мають схили місцевості та яри. Так, схили із крутизною 10% знижують ударну хвилю в 1,2-1,5 разів. Схили місцевості із крутизною 25% на відстані 1 км від епіцентра вибуху повністю захищають від світлового випромінювання.
Маскувальні властивості місцевості характеризуються наявністю природних масок, а також її кольором і плямистістю. Чим різноманітніша гама, тим кращі умови маскування. Як природні маски використовуються ліси, парки, житлові і промислові будівлі та інші елементи місцевості, які ховають війська від повітряної, наземної і частково від радіотехнічної розвідки противника.
Озброєння і військова техніка забезпечують захист від ЗМУ. Так, середній танк в 10 разів і, відповідно, в 33 рази захищає особовий склад від гамма-нейтронного випромінювання. Військова техніка, оснащена фільтровентиляційними установками, повністю захищає особовий склад від хімічної зброї.
Попередження військ про загрозу застосування ЗМУ, а також сповіщення про зараження значно підсилюють дію комплексу із захисту військ від ЗМУ противника.
Виконання вищезазначених заходів покладено на штаби, які на підставі розвідувальних даних про підвезення ядерних і хімічних боєприпасів на аеродром, в позиційні райони ракетних військ і артилерії сповіщають встановленими сигналами або окремими розпорядженнями свої війська, які негайно починають виконувати заходи для захисту від ЗМУ.
Організацію і проведення санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і спеціальних медичних заходів буде докладніше розглянуто в наступних підрозділах цього розділу.
Виявлення наслідків впливу ЗМУ здійснюється з метою встановлення санітарних втрат особового складу, втрат озброєння, техніки, матеріальних засобів для внесення необхідних змін в бойові порядки і дії військ або уточнення їх завдань, а також для встановлення характеру і об’єму робіт щодо відновлення боєздатності підрозділів, ліквідації наслідків впливу ЗМУ і створення безпечних умов для особового складу.
Створення безпечних умов і організацію захисту особового складу при діях в зонах руйнувань, пожеж і затоплень покладено на командирів (начальників) всіх ступенів. Цього досягають вмілим застосуванням індивідуальних і групових засобів захисту при пересуванні по зараженій території, раціональним вибором маршрутів пересування військ вздовж районів руйнувань, пожеж і затоплень.
Ліквідація наслідків впливу ЗМУ досягається на підставі таких заходів:
розвідки вогнищ ураження ЗМУ;
рятівних робіт і лікувально-евакуаційних заходів;
відновлення шляхів для маневру військ;
гасіння і локалізації пожеж.
Після застосування противником ЗМУ необхідно з’ясувати обстановку в районах ураження. Особливо важливо швидко відновити управління військами і зв’язок з підрозділами і частинами, які потерпіли від ядерної чи хімічної зброї. А потім на підставі вказівок старшого командира (начальника) розпочати проведення заходів для усунення наслідків застосування ЗМУ. Об’єм виконання цих заходів також встановлює старший начальник. При необхідності, коли виникли великі санітарні втрати у вогнищі і особовий склад своїми силами і засобами не може провести ліквідаційні рятувальні роботи, туди направляються додаткові сили і засоби для цих робіт. Наприклад, у машта- бах з’єднання може формуватись загін ліквідації наслідків, у розпорядження якого виділяють інженерно-саперну техніку для робіт з усунення завалів, розвідувальну техніку (БРДМ-РХ та ін.) для проведення розвідки, транспорт загального та спеціального призначення (санітарні машини) для евакуації уражених і поранених, санітарів-носіїв, фельдшера чи лікаря. У розпорядження цього загону може виділятись техніка для проведення спеціальної обробки (ДДА-66, ДДА-3, ТМС-65 тощо).
ЗАХОДИ МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ВІД ЗМУ
Заходи медичної служби для захисту військ від ЗМУ є, з одного боку, складовою частиною загального комплексу захисту військ, а з іншого, - частиною медичного забезпечення військ, яке проводиться з метою попередження або максимального ослаблення дії ЗМУ на особовий склад, збереження і відновлення його боєздатності.
Таким чином, основними завданнями медичної служби щодо захисту військ від ЗМУ є:
попередження або ослаблення ураження особового складу військ іонізуючим випромінюванням, отруйними речовинами;
надання медичної допомоги ураженим, евакуація їх з вогнища ураження і лікування з метою швидкого відновлення боєздатності.
Відповідно до змісту, часу і мети проведення, всі ці заходи прийнято розподіляти на дві групи:
а) попереджувальні, котрі виконуються до можливого застосування ЗМУ;
б) заходи, які проводяться після впливу ЗМУ і спрямовані на ліквідацію наслідків їх дії на особовий склад.
До заходів, які виконує медична служба до можливого застосування ЗМУ, належать:
забезпечення особового складу спеціальними медичними препаратами, індивідуальними засобами профілактики, а також навчання правил і прийомів застосування їх для надання першої медичної допомоги;
участь у психологічній підготовці особового складу до дій в умовах застосування ЗМУ;
проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, які спрямовані на попередження або зниження уражаючої дії ЗМУ;
виділення сил і засобів медичної служби для участі у ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ, їх підготовка.
Засоби медичної служби, які використовуються в інтересах захисту військ, поділяються на індивідуальні, тобто ті, що видаються кожному військовослужбовцю, і засоби, які містяться у спеціальних комплектах і сумках медичної служби.
Весь особовий склад повинен бути забезпечений препаратами, які підвищують стійкість організму до дії іонізуючого випромінювання і фосфороорга- нічних отруйних речовин, послаблюють больові відчуття, можуть усунути первинні симптоми променевої хвороби, а також засобами екстреної профілактики уражень бактеріальною зброєю, тобто засобами само- і взаємодопомоги. Також, кожен військовослужбовець повинен бути забезпечений засобами часткової санітарної обробки, препаратами для знезараження води у флязі і перев’язувальними засобами.
Відповідно до цього кожен військовослужбовець забезпечується:
пакетом перев’язувальним індивідуальним (ППІ);
індивідуальним протихімічним пакетом (ІПП);
аптечкою індивідуальною (АІ);
засобами знезараження води (пантоцид або аквасепт), а в особливих умовах ще й іншими медичними засобами.
Так, в особливих клімато-географічних умовах додатково можуть бути застосовані:
репеленти;
сітки захисні для захисту від кровосисних комах;
окуляри для захисту від ультрафіолетового випромінювання тощо.
Особовий склад, який діє у відриві від основних сил, забезпечується аптечками індивідуальними (АІ). Особовий склад, котрий виконує бойові завдання на військовій техніці, окрім АІ, забезпечується спеціальними аптечками: десантною (АД), аварійною (АА), бортовою літальних апаратів (АБ-1), а також груповими засобами оснащення: військовою (АВ), бортовою літальних апаратів (АБ-3), евакуаційною (АЕ).
Медичні підрозділи, частини й установи в інтересах захисту військ від впливу ЗМУ забезпечуються різними медико-технічними засобами (МПХР, ПХР-МВ, МПХЛ, ВПД-1, ВПД-12, ІД-11 тощо), спеціальними комплектами (В-3, ВБ, ЛУЧ, ОР тощо), сумками (СС, СМВ, СЛВ, СМД), в яких є лікарські препарати та інші медичні засоби.
Навчання особового складу військ проводиться з метою вивчення правил використання спеціальних медичних засобів профілактики і надання першої медичної допомоги, прищеплення навичок само- і взаємодопомоги, поведінки на зараженій місцевості і виконання правил особистої гігієни. За своїм значенням воно займає одне з провідних місць в загальній системі бойової підготовки військ.
Медична служба також бере участь в морально-психологічній підготовці особового складу до дій в екстремальних умовах. Правильна організація цих заходів значно зменшить кількість реактивних станів серед особового складу в ході бойових дій.
Санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи проводяться з метою зниження загрози ураження особового складу шкідливими чинниками зовнішнього середовища або інфекційних захворювань. Об’єм санітарно- гігієнічних і протиепідемічних заходів, які проводяться до можливого застосування ЗМУ, визначається конкретними умовами обстановки, санітарно-гігієнічним станом військ і району їх дій. Основна увага звертається при цьому на постійне ведення санітарно-епідеміологічної розвідки, раннє активне виявлення інфекційних хворих, їх ізоляцію, санітарний нагляд за виконанням заходів для захисту води і продуктів харчування, за розташуванням військ і виконанням особовим складом правил особистої гігієни.
Виділення сил і засобів медичної служби для участі в роботах з ліквідації наслідків застосування ЗМУ здійснюється завчасно. В загони ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ призначається особовий склад медичної служби (фельдшер, санітарні інструктори, санітари-носії), санітарно-транспортні засоби, медичне устаткування (різні комплекти, ноші тощо).
До застосування противником ЗМУ ці сили і засоби, як правило, працюють у складі розгорнутих етапів медичної евакуації або можуть перебувати в резерві і постійній готовності до вилазки у вогнища масового ураження або включення до складу загонів ліквідації наслідків.
Після застосування ЗМУ виконуються заходи, головна мета яких полягає в тому, щоб ліквідувати наслідки впливу уражаючих факторів на особовий склад військ. До них належать:
участь в оцінці наслідків застосування ЗМУ;
участь в проведенні лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у вогнищах ураження;
медичний контроль за військовослужбовцями, які зазнали впливу ЗМУ, але зберегли боєздатність.
Вияв наслідків впливу ЗМУ базується на підрахунку втрат особового складу, техніки, масштабів і характеру забруднення, руйнувань, пожеж і затоплень. Здійснюється на підставі даних радіаційної, хімічної та бактеріологічної розвідки, а також за рахунок узагальнених даних, отриманих з військ.
На підставі даних, отриманих із штабу і медичної розвідки, доповідей підлеглих, начальник медичної служби оцінює обстановку, яка склалась після впливу ЗМУ, з метою виявлення кількості та структури санітарних втрат, наслідків забруднення районів розташування військ і об’єктів тилу, прогнозує можливі втрати при вимушених діях на забрудненій території, уточнює стан сил і засобів медичної служби та виявляє вплив ситуації, яка склалась, на діяльність медичної служби. Після цього начальник медичної служби полку (дивізії) приймає і доповідає відповідно своїм командирам рішення, в якому викладає склад і порядок використання сил і засобів медичної служби для участі в ліквідації наслідків впливу ЗМУ.
На медичну службу покладається виконання таких заходів:
участь в рятівних роботах у вогнищах масового ураження;
проведення лікувально-евакуаційних заходів;
проведення специфічної індикації бактеріологічних засобів, екстреної профілактики і участь в ізоляційно-обмежувальних заходах у вогнищах бактеріального забруднення;
медичний контроль за якістю санітарної обробки особового складу.
На організацію лікувально-евакуаційних заходів буде впливати характер санітарних втрат, які виникнуть, як правило, одночасно і на відносно невеликій території.
У проведенні рятувальних робіт, лікувально-евакуаційних, санітарно- гігієнічних і протиепідемічних заходів використовують медичні підрозділи потерпілих частин; в екстрених випадках залучаються медичні підрозділи інших частин, а також засоби і сили, які надані старшим начальником медичної служби.
Головним завданням медичного складу є організація надання ураженим першої медичної допомоги та участь у виносі (вивозі) їх за межі вогнища для наступної евакуації на розгорнуті медичні пункти.
Після завершення лікувально-евакуаційних заходів у вогнищах масового ураження медична служба, згідно з даними радіометричного, хімічного і бактеріологічного контролю, організовує виявлення і облік військовослужбовців, котрі потрапили під дію ЗМУ, але зберегли боєздатність. Начальник медичної служби бере участь в оцінці їх боєздатності, організує спостереження за ними, проведення необхідних лікувально-профілактичних заходів, раннє виявлення тих, хто потребує госпіталізації, доповідає пропозиції щодо порядку подальшого використання військовослужбовців, які обмежено боєздатні.
1 2 3