1   2   3
Ім'я файлу: nevidkladni_stani_v_pediatriji-88f-91f.02.04.20r..docx
Розширення: docx
Розмір: 72кб.
Дата: 22.05.2021
Пов'язані файли:
звіт ІІІ (Автосохраненный).docx
1.docx

Увага!

1. Завдання №1 виконати до 06.04.20 р.

Завдання №2 виконати до 06.04.20 р.

2. Завдання надіслати на електронну пошту m.krasovska1603@gmail.com або в Viber на моб. номер 0955113254.

Завдання №1

В зошиті практичних занять

  • записати тему практичного заняття, план, практичні навички;

  • скласти і записати схему надання невідкладної медичної допомоги на догоспітальному етапі в разікишкового токсикозу з ексикозом, нейротоксикозі;

Завдання №2

  • Заповніть таблицю: Допоміжна терапія при гострих кишкових інфекціях.

  • Ситуаційна задача №1

  • Ситуаційна задача №2


Методичні вказівки студентам до практичного заняття
Практичне заняття №8
Тема: Порушення електролітного обміну. Кишковий токсикоз з

ексикозом


  1. Клінічний аналіз історій хвороб дітей з кишковим токсикозом.

  2. Збирання анамнезу у матері хворої дитини.

  3. Оцінювання стану хворої дитини.

  4. Виявлення ознак кишкового токсикозу, симптомів гіповолемічного шоку.

  5. Визначення ступеня ексикозу (легкий, середній, тяжкий) і його типу (ізотонічний,

гіпертонічний, гіпотонічний).

  1. Спостереження за життєво важливими функціями організму.

  2. Засвоєння схем надання невідкладної медичної допомоги на догоспітальному етапі.

  3. Проведення оральної і парантеральної регідратаційної та дезінтоксикаційної терапії.

  4. Догляд за хворим під час блювання.


Практичні навички:

  • надати невідкладну медичну допомогу дитині з кишковим токсикозом,

  • провести розрахунок рідини на добу дитині з кишковим токсикозом;

  • промити шлунок дітям різного віку;

  • застосувати газовивідну трубку;

  • застосувати очисну клізму;

  • визначити добовий діурез;

  • виконувати внутрішньовенні, підшкірні ін’єкції;

  • провести оральну регідратацію;

  • доглядати за дитиною під час блювання;

  • збирати кал для копрологічного дослідження;

  • збирати кал для бактеріологічного дослідження.


САМОСТІЙНА РОБОТА

Ротавірусна інфекція у дітей.

Нейротоксикоз.
Мета заняття:

  1. Навчитися збирати анамнез, оцінювати стан хворої дитини,

виявляти ознаки кишкового токсикозу, симптоми гіповолемічного шоку.

  1. Визначати ступені ексикозу (легкий, середній, тяжкий) і його типи (ізотонічний,

гіпертонічний, гіпотонічний).

  1. Надавати невідкладну медичну допомогу на догоспітальному етапі.

  2. Проводити оральну і парантеральну регідратаційну та дезінтоксикаційну терапії.

Основні учбові цілі

Знати:

  • Питання етіології, патогенезу та клінічної діагностики кишкового токсикозу, симптомів гіповолемічного шоку.

  • Особливості перебігу кишкового токсикозу, клінічні прояви згідно ступеня ексикозу (легкий, середній, тяжкий) і його типу (ізотонічний, гіпертонічний, гіпотонічний).

  • Схеми надання невідкладної медичної допомоги на догоспітальному етапі.

  • Методику роведення оральної і парантеральної регідратаційної та дезінтоксикаційної терапії.

Вміти:

  • Надати визначення кишкового токсикозу, гіповолемічного шоку, нейротоксикозу

  • Визначити етиологічні та патогенетичні фактори

  • Визначити ступені ексикозу (легкий, середній, тяжкий) і його типи (ізотонічний,

  • гіпертонічний, гіпотонічний).

  • Аналізувати клінічні прояви різних ступенів ексикозу (легкий, середній, тяжкий) і його типи (ізотонічний, гіпертонічний, гіпотонічний).

  • Надати невідкладну допомогу допомоги на догоспітальному етапі при кишковому токсикозі

  • провести розрахунок рідини на добу дитині з кишковим токсикозом;

  • промити шлунок дітям різного віку;

  • застосувати газовивідну трубку;

  • застосувати очисну клізму;

  • визначити добовий діурез;

  • виконувати внутрішньовенні, підшкірні ін’єкції;

  • провести оральну регідратацію;

  • доглядати за дитиною під час блювання;

  • збирати кал для копрологічного дослідження;

  • збирати кал для бактеріологічного дослідження.


Зміст теми
Токсикоз із ексикозомпатологічний стан, що розвивається, як правило при кишкових інфекціях, характеризується наявністю токсемії, зневоднення і порушенням функції ЦНС. Він виникає як первинна відповідь на інфекційний агент внаслідок значних втрат рідини та електролітів із блюванням та рідкими випорожненнями.

 

Патогенез:

1.     Інвазія збудника в епітеліоцити кишківника.

2.     Виділення токсинів.

3.     Перебудова ультраструктури клітин з розвитком запально-деструктивних змін слизової кишківника, → розвиток діареї → зневоднення організму.

4.     Зниження бар’єрної функції кишківника, прорив кишкового бар’єру.

5.     Активація системи комплементу.

6.     Активація системи гемостазу, кінінової, простагландинів, утворення біологічно-активних речовин.

7.     Розвиток ДВЗ-синдрому, порушення реологічних властивостей крові, підвищення проникності судинної стінки.

8.     Гіпоксія органів: головного мозку, кардіоцитів, еритроцитів, легень.

9.     Трансмінералізація.

10.     Набряк, порушення функціональної активності органів.

Діагностичні критерії синдрому токсикозу

 

1. Ураження ЦНС.

І фаза (ірритативна): неспокій, збудження, пронизливий плач.

ІІ фаза (сопорозна):

·        млявість, адинамія, втрата інтересу до оточуючого,

·        стереотипні рухи, кататонія, маскоподібний вираз обличчя,

·        відсутність реакції на звукові подразники,

·        пригнічені сухожильні, шкірні, корнеальний, глотковий рефлекси,

·        судоми

2. Гіпертермія.

3. Ураження серцево-судинної системи:

·        блідість шкіри (спазм капілярів),

·        в подальшому—ціаноз, мармуровий малюнок (стаз),

·        тахікардія, ослаблені тони серця, систолічний шум,

·        пульс слабкого наповнення,

·        підвищення, далі—зниження АТ.

4. Ураження органів дихання:

·        тахіпное

·        глибоке, шумне дихання без участі допоміжної мускулатури.

5. Ураження травної системи:

·        зниження апетиту,

·        метеоризм,

·        сухий, обкладений язик,

6. Ураження печінки:

·        гепатомегалія,

·        порушення функції

7. Спленомегалія (рідко).

8. Ураження нирок:

·        олігоурія,

сечовий синдром: протеїнурія, ацетонурія, глюкозурія (сліди), мікроеритроцитурія (поодинокі еритроцити).

Ознаки різних форм зневоднення у дітей

Ізотонічна дегідратація розвивається при рівномірному виведенні води та електролітів з організму хворого. Цей вид ексікозу найчастіше виникає у дітей, хворих на гострі кишкові інфекції. ) (При ізотонічній регідратації в першу добу в умовах збереження мікроциркуляції регідратація проводиться 5% розчином глюкози в поєднанні з 0,9% розчином хлориду натрію або Рінгер-лактату з у співвідношенні (2:1).)

Гіпертонічнадегідратація – Na > 150 ммоль/л. Розвивається в результаті переважання втрат рідини над солями, неадекватно швидкому введенні солей при недостатності рідини. (Регідратаційна терапія проводиться 5% розчином глюкози в поєднанні з 0,9% розчином хлориду натрію у співвідношенні (3:1).,)

 ГіпотонічнадегідратаціяNa < 130 ммоль/л. Причина в переважанні втрат солей над водою, або надмірному введенні води без адекватної кількості солей. Зустрічається при кишкових інфекціях, що супроводжуються частою блювотою, або при проведенні оральної регідратації розчинами, що містять недостатню кількість солей. (Регідратаційна терапія проводиться 5% розчином глюкози в поєднанні з 0,9% розчином хлориду натрію у співвідношенні (1:1).)

Основні диференційно-діагностичні ознаки типів дегідратації

 

Симптом, показник

Вододефіцитний тип Гіпертонічна 

дегідратація 

Ізотонічний тип

Соледефіцитний тип Гіпотонічна дегідратація

Температура тіла

Значно підвищена

Нормальна, субфебрильна

Тенденція до гіпотермії

Спрага

Різко виражена

Помірна

Відмова від води

Стан ЦНС

Збудження

Деяке збудження або млявість

Адинамія

Вміст натрію у плазмі крові

підвищений

нормальний

знижений

Зменшення маси тіла

5-10 %

До 5 %

Більше 10 %

Додаткові диференційно-діагностичні ознаки типів дегідратації

 

Симптом, показник

Вододефіцитний тип

Ізотонічний тип

Соледефіцитний тип

Сухожильні рефлекси

Підвищені

Нормальні, рідко – знижені

Знижені

Тургор м¢яких тканин та еластичність шкіри

Помітно знижені

Помітно не знижені

Різко знижені

Стан шкірних покривів

Помірно бліді, сухі, кінцівки теплі

Бліді, помірно вологі, кінцівки вологі, холодні

Сіро-попелястого кольору, сухі, акроціаноз

Стан слизових оболонок

Сухі, яскраво гіперемовані, вкриті в¢язким слизом (рідко)

Злегка сухі, чисті, звичайного забарвлення

Сухуваті, бліді, рідше рожеві, часто вкриті тягучим слизом

Дихання

Різко виражена задишка

Помірна задишка, іноді ЧД відповідає вікові

Задишка помірна

Серцева діяльність

Тони послаблені

Помірна тахікардія, тони чисті, послаблені

Тахікардія, тони слабкі, часто систолічний шум на верхівці

АТ

Підвищений

Підвищений

Знижений

Випорожнення

Кашкоподібні чи рідкі (часті)

Часті, диспепсичні

Рясні, водянисті або диспепсичні

Блювання

Немає

Спостерігається

Спостерігається

Діурез

Збережений

Збережений

Олігоурія

Питома густина сечі

Спочатку 1001-1018, потім – 1025-1035

Норма чи помірно збільшена

Спочатку висока (понад 1025), потім 1010 і менше

 

Оцінка тяжкості ексикозу у дітей, хворих на діарейні захворювання

 

Симптоми

Ексикоз І ступеня

Ексикоз ІІ ступеня

Ексикоз ІІІ ступеня

Випорожнення

Нечасті (3-5 разів за добу)

До 10 разів за добу

Частіше 10 разів за добу, водянисті

Блювання

1-2 рази

Повторне

Багаторазове

Загальний стан

Середньої тяжкості

Від середньої тяжкості до тяжкого

Вкрай тяжкий

Гостра втрата маси

До 5 %

5-10 %

Більше 10 %

Тургор тканин

Збережений

Знижений

Різко знижений

Еластичність шкіри

Збережена

Знижена

Складка не розправляється

Спрага

Помірна

Різко виражена

Може бути відсутня

Слизові

Вологі

Сухуваті, злегка гіперемійовані

Сухі, яскраві

Велике тім¢ячко

В нормі

Злегка запале

Запале

Очні яблука

Норма

М'які

Западають

ССС:

Тони

Тахікардія

АТ

 

Гучні

Відсутня

Норма чи злегка підвищений

 

Злегка послаблені

Помірна

СТ – нормальний, ДТ – підвищений

 

Послаблені

Виражена

Знижений

 

ЦВТ

Норма

Знижений

Від'ємний

Ціаноз

Немає

Помірний

Різко виражений

ЦНС:

Свідомість

Реакція на подразник (біль)

 

Збережена

Виражена

 

Збудження чи млявість

Послаблена

 

Порушена

Відсутня

Голос

Не змінений

Слабкий

Часто – афонія

Діурез

Збережений

Знижений

Значно знижений (менше 10мл/кг)

Дихання

Нормальне

Помірна задишка

Токсична задишка

Температура тіла

Різна

Часто підвищена

У більшості – нижча норми

р СО2

Норма

Знижений

Значно знижений або підвищений

КЛР:

рН

ВЕ

 

Норма

Норма

 

Знижена до 7,3

До 10

 

Різко знижена

Нижче 20

 

  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас