Презентація на тему: «Токсокароз»
Підготував
Студент 11- б групи
Яснюк П. Л.
Токсокароз – зоонозна гельмінтна інвазія, що спричиняється зараженням нематодами Toxocara canis і, значно рідше, Toxocara cati, що паразитують відповідно у собак і котів.
Етіологія
Збудником токсокарозу є Toxocara canis
Сімейства Anisakidae
Роду Toxocara.
Відомо два види токсокар: Tocsocara canis – гельмінт, що вражає головним чином представників сімейства псових, і Toxocara cati – гельмінт сімейства котячих. Це круглі гельмінти довжиною від 30 до 120 мм і діаметром близько 2 мм. Статевозрілі особі Toxocara canis безсимптомно живуть в кишечнику собачих, досягаючи іноді й 18 см у довжину. З кишечнику виділяються вже інвазійні яйця, які широко контамінують велику кількість об'єктів зовнішнього середовища. Яйця зберігають інвазійність роками.
Епідеміологічні особливості
Єдиним резервуаром та джерелом інфекції є собаки та коти. Практично всі бродячі тварини цих родин є зараженими. Однак особливості дефекаційної звички котів зумовлюють значно меншу можливість зараження людей.
Механізм передачі є фекально-оральний,
Шлях — контактно-побутовий.
Сприйнятливість людей висока, найбільшу захворюваність реєструють серед дітей, імунітет не прояснений.
Патогенез
Як тільки яйце токсокари потрапляє до кишечника людини, воно позбувається оболонок, випускаючи зсередини інвазійних личинок. Личинку можливо побачити тільки під мікроскопом, тому що вона менше 0,5 мм. Личинки швидко проникають у стінку кишечника і мігрують через судини в печінку, легені, м'язи, а іноді і в очі й мозок. Тяжкість захворювання залежить не тільки від величини інфекту, але і від ступеня алергічної реакції на личинки. У пацієнтів з атопічними хворобами токсокароз може перебігати дуже тяжко. Патологічні прояви є результатом запалення, спричиненого імунною відповіддю, спрямованою проти антигенів личинок. Ці антигени належать до зовнішнього покриття личинки, шари якого легко відлущуються, коли на них діють специфічні антитіла. Ці антигени мають потужний алергійний потенціал. Запальна реакція призводить до покривання личинки епітеліоїдними клітинами і, згодом, щільною фіброзною капсулою на кшталт гранульоми. Хоча основні клінічні прояви залежать від рівня ураження внутрішніх органів, найбільш загальною характеристикою токсокарозу є хронічна еозинофілія. При пошкодженні печінки відзначають гепатомегалію ,підвищення температури тіла, біль у животі. При ураженні легень з'являються легеневі симптоми ( задишка, кашель, стиснення у грудях). Очний токсокароз може спричиняти зниження гостроти зору, увеїт, гранульоматоз сітківки, ендофтальміт. Якщо є пошкодження центральної нервової системи, мають місце неврологічні прояви, в тому числі, епілептиформні напади
Діагностика
Загальнолабораторна
У загальному аналізі крові часто стійка невелика еозинофілія. У тяжких випадках в крові високий вміст IgE. У хворих з гранульоматозом легень при рентгенографії, КТї виявляють невеликі гранульоми, оточені зоною затемнення у вигляді «матового скла», іноді — плевральне затемнення. При ультразвуковому дослідженні виявляють гіпоехогенні утворення у печінці. При проведенні МРТ мозку спостерігають гіперінтенсивні гранульоми, часто розташовані підкірково.
Специфічна діагностика
Є вирішальною, наштовхується на труднощі знаходження личинок токсокар в організмі людини. Іноді їх знаходять в операційному матеріалі, зрідка — в біоптатах печінки. При токсокарозі ока можуть спостерігати личинок у сітківці при офтальмоскопічному дослідженні. Головним напрямком є використання ІФА. Критеріями ІФА є високий титр специфічних антитіл класу IgE й IgM, тоді як рівень IgG або навіть його зростання є лише свідченням потрапляння до організму людини в минулому токсокар і не є показником гостроти процесу. Більш специфічним вважають імуноблотинг, який використовують у розвинених країнах. Виявлення антитіл до певних білків токсокар є досить чутливим та специфічним результатом.
Лікування
Етіотропна терапія
При симптомному перебігу токсокарозу необхідна протигельмінтна терапія. Її проводять перорально мебендазолом 25 мг/кг або альбендазолом 10 мг/кг 1 раз на день протягом місяця.
Патогенетична терапія
При тяжкому перебігу поряд зі специфічною терапією призначають глюкокортикостероїди ,антитоксичні засоби. При очних, іноді мозкових локалізаціях гранульом може знадобитися оперативне лікування. При відшаруванні сітківки проводять лазерну корекцію зору.
Профілактика
Регулярна дегельмінтизація собак та котів, особливо молодих, ретельне миття фруктів та овочів перед споживанням, використання захисних рукавиць при роботі на городі, видалення калу собак та котів з рекреаційних зон та міських парків, охорона пісочниць від забруднення відходами тварин.
Яйця токсокар, які потрапили в землю і дозріли в ній за 1—3 тижні при сприятливому температурному режимі (13-16°С) зовнішнього середовища, можуть забруднювати овочі, городню зелень, взуття й одяг дітей, а в дитячих садках і школах — інвентар і предмети вжитку. Зелень, овочі та фрукти, вживані в їжу сирими, необхідно ретельно мити в проточній воді, а потім занурювати на 3 сек. в окріп. Слід наполегливо привчати дітей з раннього віку мити руки перед вживанням їжи і після відвідування туалету та контактування з собакою чи котом. Потрібно також боротися зі шкідливою звичкою дітей брати пальці в рот.
Дякую за увагу