Ім'я файлу: Реферат Біологічна переробка відходів за допомогою Black Soldier
Розширення: docx
Розмір: 22кб.
Дата: 19.07.2023
скачати
Розширення: docx
Розмір: 22кб.
Дата: 19.07.2023
скачати
Пояснювальна записка
до звіту про прибутки-збитки проекту біологічної переробки відходів
за допомогою Black soldier fly larvae.
Щодо виробничої потужності
За базовий варіант виробничої потужності прийнято показники ферми, що наведена у дослідженні Eawag – Швейцарського федерального інституту водних наук, Відділку розвитку технологій санітарії, водопостачання та твердих побутових відходів (Sandec) «Переробка біовідходів за допомогою мухи чорний солдат. Покрокова інструкція». Основний показник дослідженого процесу переробки відходів це щотижнева переробка 21 тони органічних відходів та вироблення 2100 кг. свіжої дорослої личинки. Слід зауважити, що досліджений процес виробництва за обсягом переробки належить до малих, так званих «домашніх» виробництв і не буде мати комерційної ефективності з причини дуже малого обсягу виробництва. Як свідчать джерела з мережі інтернет, станом на сьогодні тільки потужність переробки дослідного виробництва складає 15-20 тон відходів на добу, що в 7 разів більше за досліджене виробництво. З чого можна зробити висновок, що промислові потужності для досягнення сталого економічного ефекту повинні бути орієнтовані на переробку щонайменше 40-50 тон відходів на добу. Така точка зору підкріплюється також й економічними розрахунками, зробленими на базі дослідження Eawag. В даному економічному розрахунку операційної ефективності початком технології є отримання, подрібнення та зневоднення органічних відходів, а кінцем технологічного процесу прийнято готовий фрасс (добриво), білкова мука з висушених личинок та личинкова олія. Є і подальші можливі технологічні етапи, наприклад виробництво комбінованих кормів на основі білкової муки, але в даному розрахунку вони не включені в економічну модель. Норми випаровування води при висушуванні зібраного врожаю та норми отримання олії з висушеного врожаю прийняті згідно наведеним у вивченій літературі результатам наукових досліджень.
Щодо розміру операційних витрат
Операційні витрати ресурсів у натуральних одиницях пораховані відповідно до моделі «домашнього» виробництва, що була досліджена Eawag. Вочевидь, що при побудові промислового виробництва, витрати будуть трохи нижчими на одиницю готової продукції. Вартість таких ресурсів як вода, газ, електроенергія та інші ресурси, прийнята згідно діючим в Україні тарифам для промислових підприємств. Нарахування на заробітну платню прийняті, як 42% від розміру заробітної платні на руки. Крім того, слід зауважити, що у вартість постачання відходів не відображена у витратах. Передбачається, що щонайменше, вартість постачання відходів буде покриватись постачальником відходів. Щонайбільше, проект буде отримувати гроші за переробку та утилізацію відходів, але станом на сьогодні ці надходження не враховані у економічній моделі.
Щодо розміру операційних надходжень
Премія за утилізацію відходів в економічній моделі не передбачена.
Фрасс (добриво). Вартість реалізації фрассу в умовах ринку України порахована відповідно до пропорції внесення добрив. Тобто карбаміду зараз вносять 150 кг на 1 Га, в той же час орієнтовна кількість фрассу для досягнення орієнтовно того ж самого результату складає 1500 кг на 1 Га. (Exploring Black Soldier Fly Frass as Novel Fertilizer for Improved Growth). Слід також зауважити, що практика внесення 150 кг карбаміду на 1 Га є хибною, бо рекомендована кількість карбаміду складає щонайменше 230-250 кг на 1 Га ти викликана суто намаганням аграріїв з одного боку зекономити, а з іншого боку не перенасичувати землю зайвими хімічними елементами. З іншого боку, на елементний склад фрассу суттєво впливає склад відходів, що переробляються. (Frass derived from black soldier fly larvae). Тобто, наприклад при використанні рибних відходів, кількість фосфору у фрассі суттєво зросте. Відповідно збільшиться цінність добрива, а відповідно й ціна продажу. Крім того, слід зауважити, що наведена пропорція внесення 150 : 1500 може змінитись у сторону зменшення кількості фрассу для досягнення щонайменше такого ж врожаю, як із карбамідом, тому що фрасс є комплексним добривом із складним елементним складом, що безперечно значно покращує врожай при застосуванні фрассу замість карбаміду. Тобто резерви збільшення ціни на фрасс потенційно є, але вирахувати їх при кабінетному дослідженні неможливо, оскільки такі можливості збільшення ціни потребують практичних польових досліджень із наочними прикладами застосування фрассу та карбаміду на дослідних ділянках для вирощування сільськогосподарських культур.
Білкове борошно (мелена личинка). В умовах ринку України, на якому у великий кількості присутнє кісткове та м’ясо-кісткове борошно, ціна реалізації білкового борошна не може бути суттєво більша ніж ціна реалізації кісткового та м’ясо-кісткового борошна, принаймні в перший рік-два продажу. У майбутньому, коли вже збереться наочна доказова база того, що білкове борошно має беззаперечні переваги перед іншими видами кормового борошна, скоріше за все ціна реалізації білкового борошна виросте на 50-70% від ціни реалізації кісткового та м’ясо-кісткового борошна. Станом на сьогодні ціна на ринку України на кісткове та м’ясо-кісткове борошно на Високобілкове М'ясо-кісткове борошно 62-64% протеїну - 20.95 грн/кг, на Високобілкове Рибне борошно 63-66% протеїну - 35 грн/кг. На М'ясо-кісткове борошно 44-46% протеїну - 10.95 грн/кг (https://agrarii-razom.com.ua/ogolowennya-org/11027). З урахуванням того, що у висушеній та знежиреній личинці масова частка протеїну складає щонайменше 65%, але в залежності від складу відходів може доходити й до 80-90% (Fatty acid composition of black soldier fly larvae), можна прийняти станом на сьогодні щонайменшу ціну білкового борошна на рівні 35 грн/кг або 1 долар, при чому скоріше за все, що це буде вартість без ПДВ, знову ж таки зважаючи на дуже високий вміст протеїну у продукті.
Олія личинкова. В якості кормової домішки трохи перевершує кукурудзяну та кокосову олію (BSF larvae oil as alternative of broiler nutrition). Станом на сьогодні у США вартість 1 кг кукурудзяної олії складає 1,27 долара за 1 кг або 1270 доларів за тону (https://www.statista.com/statistics/1022530/corn-oil-prices-in-the-us/). Згідно інших джерел, вартість 1 тони кукурудзяної олії становить від 1110 до 1400 доларів за тону на різних ринках. З урахуванням експортно-орієнтованої аграрної частини економіки України, нема підстав вважати, що ціна на українську кукурудзяну олію буде нижчою за світову (щонайменше 1110 доларів за тону). Таким чином приймаємо вартість личинкової олії 1,11 доларів за 1 кг без ПДВ (експортний контракт).
Інші припущення, що включені у розрахунок
Хітин. Його збір, переробка та реалізація не включені в дану економічну модель через нестачу інформації навіть у англомовних джерелах. Чітко зрозуміло, що найбільший вміст хітину є у рештках линьки личинок та у коконах, від 30% у рештках линьки та до 22% у коконах (Characteristics of chitin extracted from BSF in different life stages). Але кількість збору у грамах щотижня залишається нез’ясованою, а з іншого боку, висока ринкова ціна хітину (як приклад - 1,73 доларів за 1 грам, https://chitolytic.com/chitosan-products/chitosan-low-molecular-weight-very-high-dda/), дає можливість організації додаткових надходжень від збору та реалізації хітинової сировини. Але така можливість потребує практичної апробації при дослідному виробництві.
Платня за утилізацію відходів. В даній економічній моделі платня за утилізацію відходів не врахована у надходженнях з причини, що станом на сьогодні суб’єкти господарювання в Україні не мають жорстко контрольованих державою зобов’язань з утилізації відходів виробництва належним чином.
Вартість землекористування та вартість будівель та підключень ресурсів. Станом на зараз дані капітальні витрати не включені у економічну модель з причини необхідності додаткових досить об’ємних уточнень, які саме площі потрібні під масштаби виробництва х2, х4, х7, х15. Це так, тому що зараз ми не володіємо технологією великого промислового виробництва. Після отримання конкретної технології на конкретну потужність можна буде уточнити капітальні витрати.
Кеш-фло. Традиційний розрахунок руху грошових коштів зараз зробити можна, але для його достовірності треба мати актуальну ліцензійну технологію, щоб вірно оцінити всі необхідні інвестиції та операційні витрати.
Продажі. З урахуванням того, що ми розглядаємо нові товари на ринку і з урахуванням того, що ці товари спрямовані на підвищення виробництва тваринництва або аграрного сектору, або є рідкими та витребуваними на міжнародному ринку (як хітин), приймаємо, що 100% виробленого продукту буде продано так чи інакше. При цьому ми розуміємо ризик того, що в найгіршому випадку перший рік продажі будуть мати періодичний та несистемний характер, поки менеджери з продажів не донесуть до потенційних покупців всі переваги нових продуктів. Крім того, заробітна платня та робочі місця менеджерів з продажу не враховані в даній економічній моделі. Що є суттєвим недоліком цієї моделі.
Зауваження щодо ефективності проекту
З урахуванням всього вищевикладеного, можна зробити наступні висновки:
Проект безперечно цікавий тим, що він є часткою продовольчої безпеки і підґрунтям для розвитку аграрного сектору та тваринництва в Україні. Крім того проект є новою інноваційною технологією. Через те реалізація проекту вбачається успішною.
Але у будь-якому інноваційному проекті надважливо володіти успішною та ефективною технологією. Тому бажано використовувати ліцензійну технологію, яка вже є опрацьованою та дослідженою, наприклад https://www.insectengineers.com/about-us/about-us.
Обсяги виробництва. З моєї точки зору, економічно ефективними будуть обсяги виробництва, які на добу дозволяють переробляти близько 40-50 тон відходів. Що у порівнянні з ефективною ліцензійною технологією буде давати стійкий економічний ефект.
Терміни реалізації проекту. З урахуванням того, що це новий для України вид виробництва, скоріше за все, що будівництво комплексу з переробки та його запуск займуть біля трьох років, зважаючи на традиційні бюрократичні перепони та взагалі великий ступінь бюрократизації при відкритті біологічних виробничих комплексів в Україні. Цей фактор є ризиком проекту.