Постановка проблеми. Фізична культура - важливий елемент всебічного, гармонійного розвитку людини. Виховання фізичної культури - це турбота про здоров’я і збереження життя як найвищої цінності [4, с.359]. Рух – природна потреба дитини, є провідною в розвитку молодшого школяра. Тому заняття фізичними вправами відповідають цій потребі. Мета таких вправ – виховувати почуття краси рухів, силу, гармонійність, спритність, витривалість [5, с.140]. рух стимулює діяльність організму, сприяє напруженню м’язів, активізації всіх органів. Для встановлення сфери рухів, моторики дуже важливим вважається саме молодший шкільний вік. У цей час відбувається становлення дитячого організму, і іде інтенсивний розвиток органів руху.
Тому на уроках фізичної культури заняття фізичними вправами створюють сприятливі умови для естетичного виховання. Їхні цілі засновані на єдності – формування людини, де фізична досконалість становить частину естетичного ідеалу.
У теорії та методиці фізичного виховання питання естетичного виховання на уроках фізичної культури досліджувались багатьма вченими, філософами, педагогами. Так у класичних ученнях античності (Піфагор, Геракліт, Сократ, Платон, Арістотель) визначено ядро взаємодії фізичного та естетичного виховання, як гармонію краси тіла і духа. В естетичних поглядах того часу існувала думка про те, що основним засобом естетичного виховання є музика, а фізичного – гімнастика [7].
Теорія єдності фізичного та естетичного виховання у Локка, Гельвеція, Дідро базується на двох основних ідеях – красі внутрішній (краса духу, характеру, почуттів) та красі зовнішній (краса рухів, форм тіла, людських вчинків, поведінки).
П. Блонський, В. Сухомлинський говорили про красиві та ритмічні рухи, за допомогою яких найбільш вдало можуть розв’язуватися завдання гармонійного розвитку учнів у взаємодії фізичного та естетичного виховання [5, с.142].
У сфері загальної освіти естетичне виховання відіграє велике значення. Вчитель фізичної культури, впливаючи на розвиток дитини за допомогою фізичного виховання, закладає у нього базу для всебічного розвитку фізичних і духовних здібностей. Адже саме діти мають потенціал для сприйняття, розуміння та емоційної чуйності.
Мета дослідження – організація навчального процесу в умовах застосування естетичного виховання учнів на уроках фізичної культури.
Виклад основного матеріалу. Одним із важливих аспектів на уроках фізичної культури є естетичне виховання. Естетичне виховання – це складова частини виховного процесу, спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси у всіх сферах діяльності людини [7, с.273].
Естетичний елемент фізичної культури як навчального предмета виявляється в різних видах спорту, у гімнастичних вправах і їх комбінаціях, що сприяють гармонійному розвитку учнів, формуванню в них добрих вчинків, дії, акуратність в одязі, правильної і красивої постави, уміння триматися невимушено (природно), грації і краси рухів, культурно й естетично виявляти свої емоції, манери. Тілесна краса – це зміцнення організму, це втілення фізичного здоров’я, сили, витривалості, спритності, гармонійності й узгодженості. Заняття фізичною культурою дають змогу учням побачити і практично відчути тілесну красу людини, красу спортивної техніки, приносять задоволення й естетичну насолоду [3, с.42].
Отже, для високої ефективності естетичного виховання особистості необхідно в учбовому закладі і на уроці, створити такі форми творчості, які б об’єднували викладачів і вихованців, також розвивали міжособистісний вплив між тими хто вчиться, це позитивно впливатиме на культурний рівень їх взаємин та результативність у навчальному процесі і в поза навчальний час.
Фізична культура у формування естетичного виховання утворюється за належних умов: естетично приваблива обстановка місць для занять; найсильніший і стихійний фактор впливу – природа, якщо заняття або похід уміло організовується викладачем (чітке керування значно посилює цей вплив); різні форми позаурочної роботи (зустрічі з відомими спортсменами і спеціалістами з різних видів спорту, участь у спортивних заходах, підвищувати різні напрями життєдіяльності вихованців тощо); глибоке усвідомлення національної культури (у виховній роботі використовувати потенційні можливості народних традицій та обрядів – засобами рухливих ігор і інсценування пісень та різних рухових дій).
Естетичне відношення більш активно проявляється у того, хто сам займається фізкультурою. Життя без фізичної культури – це щось неприродне, і взагалом не можливе. В протилежному випадку це може призвести до гіподинамії (малорухливий спосіб життя), дітей треба залучати до щоденної рухової активності, і не тільки тому, що підростаючому організму необхідний рух, але й тому, що такого натхнення дитині, завдяки емоційному насиченню і обсягу рухової активності,не дає ні мистецтво, ні наука. Фізична культура повинна увійти в життя дитини у дуже ранньому дитинстві, раз і назавжди. Як невід’ємна складова всебічно розвиненої особистості, також її оптимізації фізичного і фізіологічного стану в процесі саморозвитку.
Досить важливими періодами розвитку естетичного виховання є вік від 6 місяців до 5-6 років, коли свідомість дитини голографічна. Вона повністю на видноті і кожній справі віддається цілком, інстинктивно і емоційно, безпосередньо. Також між 7 і 11 роками дитина активно залучається у соціальне оточення, засвоює його стереотипи. Ці періоди мають підвищений емоційний стан і сприяють внутрішньому психологічному утворенню естетичних цінностей.
Отримання стійких позитивних емоцій і життєвих переживань виховується перш за все у грі, яка з дитинства сприймається із задоволенням і готовністю. Вбачаємо можливість естетичного виховання у навчальному процесі де формується естетична свідомість і естетична поведінка, так звичайна рухлива гра – перетворюється на рольове дійство. Гра сприяє розвитку навичок творчого самовияву вихованців, швидкої здатності до осмислення діяльності і зумовлює уявлення про перетворення надбаних навиків на красу і утворення естетичної поведінки і життєвих принципів.
У системі уроків фізичного виховання суттєвого значення набуває широке застосування музики, співу, танцю, засобів художньо-оформлюваного мистецтва. Це сприяє виробленню в учнів відчуття ритму;емоційної виразності рухів і, впливаючи на чуттєву сферу, формує їхній естетичний смак. Музика як галузь мистецтва належить до естетичного виховання, а рухи і фізичні вправи є складовою частиною фізичного виховання. Отже, у предметі ритмічного розвитку наявні як естетичні, так і фізичні корені, які знаходяться в тісній єдності і взаємодії. Музика – це емоції, ритм, а ритм – це такий компонент музики, що найбільш природно відбивається в русі. Тому музично-ритмічна діяльність подобається школярам, привертає їх своєю емоційністю і можливістю активно висловлювати свої почуття, і красу дії [3, с.43].
Естетичне виховання у зв’язку з фізичним вихованням ґрунтується на:
Формуванні естетичних уявлень, почуттів, потреб у фізичному вдосконаленні, вмінь розуміти та створювати прекрасне у фізичних вправах;
Використанні засобів естетичного виховання (музично-хореографічне, поетичне та образотворче мистецтво);
Застосуванні методів естетичного виховання – виразний показ фізичних рухів, емоційне пояснення;
Створенні спеціальних умов (естетичний вигляд матеріально-технічної бази, вчителя, наявність технічних засобів навчання);
Головними засобами естетичного виховання в процесі занять фізичними вправами є:
• краса фізичної зовнішності людини: правильна будова тіла, гармонійний розвиток мускулатури, природна витонченість постави, пластична виразність тіла;
• цілеспрямовані досконалі рухи;
• складно-координаційні рухи, розміреність зусиль, динаміка ритмів та інші риси раціональних рухових дій;
• гімнастичні виступи, спортивні змагання, фізкультурні поради, які за силою естетичного впливу межують з мистецтвом («Тато, мама і я – наша спортивна сім’я»);
• естетичні елементи навколишнього природного середовища в якому проходять заняття;
• сама атмосфера та умови занять.
Для вирішення завдань естетичного виховання у процесі занять фізичними вправами слід забезпечити відповідну естетичну спрямованість у застосуванні засобів і методів педагогічного впливу, підкреслюючи естетичні властивості фізичної культури, концентруючи на них увагу. Великої уваги в цьому плані необхідно надавати естетичній оцінці дії учителя й учнів, досконалому показу вправ, практичному привчанню до пошуку і творчості, зв’язку фізичних вправ з образотворчим мистецтвом, скульптурою.
Вчитель початкових класів повинен мати чітке уявлення про красу фізичного вигляду, красу і культуру рухів, красу поведінки школярів. Добре оцінюватися у виборі естетичних засобів і методів для формування духовних якостей особистості школяра (відчуттів, емоцій, уявлень), а також у засобах ритмічного розвитку.
Для розв’язання завдань ритмічного розвитку вчителі початкових класів використовують різні види ходи і бігу, танці, танцювальні вправи, ритмічні ігри, вправи з предметами з використанням музичного супроводу та виховуючи при цьому красу тіло будови, елегантність ходи, граціозність постави, виразність рухів та жестів; розвиток відчуття ритму музики, просторово-часового орієнтування, точність м’язових зусиль, творчу самостійність у створенні музично-рухового образу, формуванні естетичних знань та умінь на фоні виховання фізичних якостей.
Естетичний вплив на вихованців має бути планомірним, цілеспрямованим та здійснюватись щоденно, оскільки навчання передбачає безпосередню діяльність учнів і їх поступове зростання естетичної культури у сьогоденні.
Висновки. Отже, фізичне виховання має величезний потенціал у естетичному вихованні школярів. Воно впливає і на форму статури і на сприйняття навколишньої дійсності, на естетичний смак. Для досягнення гармонійного фізичного розвитку необхідно застосування найрізноманітніших фізичних вправ. Такий шлях дозволяє розвивати не тільки м’язову силу, але також і спритність, витривалість, швидкість і інші фізичні якості дитини, а також красу його рухів. Мова йде про досягнення точності, свободи, легкості, узгодженості і ритмічності, які характеризують координаційні здібності людини і надають естетичної осмисленості рухам тіла.
Краса статури і краса рухів нерозривно пов’язані один з одним. Формування прекрасного у фізичному відношенні людини передбачає досягнення ним фізичної досконалості.
І тому за умов правильної організації навчального процесу естетично-виховні аспекти виявляються на уроках з усіх навчальних предметів. Вони дають змогу формувати естетичні знання учнів, розвивати їхні естетичні почуття, смаки, ідеали, творчі здібності, тобто допомагають закладати фундамент загального естетичного розвитку. Водночас вони значно підвищують ефективність навчально-виховної роботи школи [3, с.44].
Список використаних джерел
1. Исакова М.Г. Спорт эстетическое воспитание в семье. М.: «Искуство».-с.145
2. Сараф М.Я. Эстетическое воспитание и физическая культура./Спорт и личность. Сборник статей.-М.: «Физкультура и спорт», 1975.-с.148
3. Сікорський Д. Питання естетичного виховання у навчально-виховному процесі//Рідна школа.=2012.-№3.-с.41
4. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям / Василь Сухомлинський//Вибрані твори: у 5т.-К.: Радянська школа, 1977.- Т.3.-с.5-279.
5. Сухомлинський В.О. Пвлиська середня школа / Василь Сухомлинський//Вибрані твори: у 5т.-К.: Радянська школа, 1977.- Т.4.-с.369-392.
6. Фіцула М.М. – Педагогіка вищої школи: Навч. Посіб. – К.: «Академвидав», 2006. – 352 с. (Альма-матер).
7.Холодов Ж.К., Кузнєцов В.С. – Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – Академія. – М.-2000.