Податки— це система обов’язкових платежів підприємств, організацій, установ та населення до бюджетів відповідного рівня чи до державних цільових фондів, які здійснюються в порядку і на умовах, зазначених у відповідних законодавчих актах України про оподаткування. Платежі, що сплачуються державі юридичними і фізичними особами бувають двох видів: податок та збір.
Податок— це обов’язковий платіж, який справляється до бюджетів усіх рівнів з юридичних та фізичних осіб у безспірному порядку.
Збір (плата, внесок)— обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
Податки виконують дві основні функції:
1. Фіскальна функціяполягає в тому, що шляхом стягнення встановлених державою податків та платежів, утворюються державні грошові фонди, які являють собою матеріальну основу існування держави. За допомогою цієї функції забезпечується: баланс між доходами та видатками держави; розподіл сум податкових надходжень між сферами бюджетної системи; стабілізація регіонального рівня соціального забезпечення громадян та їх соціальних гарантій.
2. Сутність регулюючої функціїзводиться до наступного: податки, як одна із форм перерозподілу національного доходу, в значній мірі впливають на процес відтворення, стимулюючи або послаблюючи надходження грошових фондів підприємства, збільшуючи або зменшуючи накопичення капіталу, розширюючи або зменшуючи платоспроможність населення. Роль регулюючої функції пов’язана з економічними та соціальними процесами в суспільстві.
Платник податку— особа (юридична чи фізична), яка зобов’язана сплачувати відповідні податки та платежі згідно із законодавством. Платник податку повинен мати джерело доходу і бути зареєстрованим у податковому органі.
Об’єкт оподаткування— це предмет, що підлягає оподаткуванню відповідним податком. Об’єктом оподаткування можуть бути капітал (земля, рухоме і нерухоме майно), доходи (прибуток, заробітна плата, дивіденди тощо), додана вартість, вартість продукції, робіт та послуг тощо.
Податкова ставка– це встановлений у законодавчому порядку розмір податку на одиницю оподаткування. Податкові ставки можуть бути постійні та прогресивні, універсальні та диференційовані, абсолютні та відносні.
База оподаткування – це одиниця виміру (фізична чи грошова) об’єкта оподаткування.
Одиниця оподаткування— це одиниця виміру об’єкта податку. Вона може вимірюватись у фізичному і вартісному виразі.
Джерело сплати податку – це дохід платника, з якого він сплачує податок.
Податкові пільги— повне або часткове звільнення юридичних та фізичних осіб від податків.
Податкова квота – це частка податку в доході платника.
Податковий період– це період за який відбувається нарахування та сплата податку.
Традиційно система податків поділяється на дві підсистеми:
1. Прямі податки— безпосередньо пов’язані з результатами господарсько-фінансової діяльності, оборотом капіталу, збільшенням вартості майна, ростом рентної складової.
Прикладом прямих податків можуть бути податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, податок на землю та інші.
2. Непрямі податки— є надбавкою до ціни або визначаються залежно від розміру доданої вартості, обороту або продажу товарів, робіт, послуг.
До непрямих податків належить акцизний податок, мито та податок на додану вартість (ПДВ).
Сукупність загальнодержавних та місцевих податків і зборів, що справляються в установленому Податковим кодексом порядку, становить податкову систему України.
Крім загальнодержавних та місцевих податків і зборів підприємства ще сплачують єдиний соціальний внесок до державних цільових фондів, тому сукупність загальнодержавних, місцевих податків і зборів, внесків до державних цільових фондів становить систему оподаткування
В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені Податковим кодексом і є обов’язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим кодексом.
До загальнодержавних податків належать:
податок на прибуток підприємств;
податок на доходи фізичних осіб;
податок на додану вартість;
акцизний податок;
екологічний податок;
рентна плата;
мито.
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
До місцевих податків належать:
податок на майно;
єдиний податок.
До місцевих зборів належать:
збір за місця для паркування транспортних засобів;
туристичний збір.
Місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Місцеві ради в межах повноважень, визначених Податковим кодексом, вирішують питання щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Основні принципи побудови системи оподаткування:
обов’язковість;
стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності;
рівнозначність і пропорційність;
соціальна справедливість;
стабільність;
економічне обґрунтування;
рівномірність сплати;
недопущення проявів податкової дискримінації.
В Україні діє 2 системи оподаткування:
1. Загальну систему оподаткування обирають юридичні особи незалежно від виду діяльності, суми річного доходу чи кількості працівників – вибір системи не обмежується жодними критеріями. В даному випадку податок стягується з чистого доходу підприємця і складає відсоток від прибутку (податок на прибуток – 18%).
2. Спрощена система оподаткування існує з метою зменшення податкового навантаження та стимулювання розвитку малого бізнес в Україні. В її межах на заміну окремим платежам приходить єдиний податок, розмір якого може бути фіксованим або коливатися залежно від доходу. Крім того, до спрощеної системи оподаткування застосовується й спеціальний режим звітності, що теж полегшує життя підприємця.
Прямі податки– це податки, які встановлюються безпосередньо до об’єкту оподаткування, доходу чи майна, за певними ставками.
Прикладом прямих податків можуть бути податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, екологічний податок, податок на землю та ін.
Найвагомішим серед них є податок на прибуток, оскільки він забезпечує велику частку в доходах державного бюджету.
Платниками податкує юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності (резиденти і нерезиденти), які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України так і за її межами, неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку.
Об’єктом оподаткування є:
прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства;
дохід за договорами страхування;
дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню, з джерелом походження з України;
дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей;
дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино);
дохід, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів.
Базою оподаткування є грошове вираження об’єкту оподаткування.
Ставки податку:
базова – 18%;
під час провадження страхової діяльності:
3% за договорами страхування від об’єкта оподаткування;
0% за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії;
ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 і 20 відсотків застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України;
під час провадження букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино):
10% від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів;
18% від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино);
під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід у розмірі 30%.
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:
виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року;
у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду;
якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.
Фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до П(с)БО або міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ);
на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів, включених до витрат звітного;
на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат.
Фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно;
на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
на суму дооцінки основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до П(с)БО або МСФЗ;
на суму вигід від відновлення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів;
на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.
Платниками податку є:
фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
податковий агент.
Об'єктом оподаткування резидента є:
загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Об'єктом оподаткування нерезидента є:
загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Ставки податку:
базова (основна) – 18%;
5%;
0%;
18% - щодо перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації), щомісячного довічного грошового утримання, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету;
на пасивні доходи:
18%;
5% - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування);
у половинному розмірі ставки - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток.
Перелік податкових соціальних пільг:
50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року - для будь-якого платника податку;
100% - для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років (у розрахунку на кожну таку дитину);
150% - для такого платника податку, який:
а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) утримує дитину з інвалідністю - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;
в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;
ґ) є особою з інвалідністю I або II групи, у тому числі з дитинства;
д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;
е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
200% - для такого платника податку, який є:
а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу";
б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та особою з інвалідністю I і II групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;
г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;
ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.
Податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу Платник ПДФО до закінчення 40 днів після настання звітного кварталу, подає до відповідного контролюючого органу податкову декларацію форми 1ДФ.
Єдиний податок
Групи платників:
1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. гривень;
2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 5 млн. гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;
3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7000000 гривень;
4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники:
а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;
б) фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог:
здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
не використовують працю найманих осіб;
членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;
площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.
Ставки єдиного податку:
1) для платників першої групи встановлюються до 10% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
2) другої групи – до 20% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
3) третьої групи:
3% доходу - у разі сплати податку на додану вартість;
5% доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
4) четвертої групи розмір ставок податку встановлюється з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель та їх розташування.
Строки сплати податку:
1) для платників першої та другої групи встановлюються річна податкова звітність, яка подається строком до 60 календарних днів після закінчення звітного року (сплата – авансовими платежами до 20 числа місяця);
2) третьої групи – квартальна податкова звітність, 40 днів після закінчення звітного кварталу (плюс 10 днів на сплату);
3) четверта група – річна податкова звітність, яка подається до 2 лютого (сплата з розбивкою по кварталах – 10%, 10%, 50%, 30% і оплата до 30 днів по закінченню кварталу).
З метою раціонального ефективного використання ресурсів суб'єктами господарювання та формування централізованих фінансових ресурсів держава може встановлювати відповідні платежі.
До передбачених податковим законодавством України для суб'єктів господарювання платежів за ресурси, можна віднести:
плата за землю;
транспортний податок;
податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
рентна плата;
екологічний податок.
Плата за землю надходить на рахунок місцевих бюджетів.
Платниками податку є:
власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
землекористувачі.
Об'єктами оподаткування є:
земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Базою оподаткування є:
нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;
площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Ставки податку залежать від форми використання земельної ділянки.
Від сплати податку звільняються:
особи з інвалідністю першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Сплата:
для фізичних осіб – річна податкова звітність, яка подається до 1 липня поточного року (сплата – 60 календарних днів);
для юридичних осіб – річна податкова звітність, яка подається до 2 лютого поточного року, або місячна декларація протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Транспортний податок
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.
Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Пільги із сплати податку (зменшення бази оподаткування):
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Пільги із сплати податку (зменшення бази оподаткування):
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Строки сплати:
для фізичних осіб – річна податкова звітність, яка подається до 1 липня поточного року (сплата – 60 календарних днів);
для юридичних осіб – річна податкова звітність, яка подається до 2 лютого поточного року зі щоквартальною сплатою 30 днів по закінченню .звітного кварталу.
Рентна плата складається з:
рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
рентної плати за спеціальне використання води;
рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Платниками є фізичні і юридичні суб’єкти підприємницької діяльності, які набули права користування надрами для видобування корисних копалин.
Об’єктом оподаткування є обсяг товарної продукції видобутої корисної копалини.
Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).
Рентна плата
Рентна плата складається з:
рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
рентної плати за спеціальне використання води;
рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Платниками є фізичні і юридичні суб’єкти підприємницької діяльності, які набули права користування надрами для видобування корисних копалин.
Об’єктом оподаткування є обсяг товарної продукції видобутої корисної копалини.
Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).
Ставки встановлюються відповідно від вартості продукції. Вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин:
за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Ставки встановлюються відповідно від вартості продукції. Вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин:
за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Екологічний податок
Платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;
розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання);
утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Об'єктом та базою оподаткування є:
обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти;
обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання;
обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
Ставки податку залежать від виду забруднюючих речовин та місця їх викиду.
Базовий податковий (звітний) період для екологічного податку дорівнює календарному кварталу.
В Україні використовуються три види непрямих податків:
податок на додану вартість;
акцизний збір;
мито.
Непрямі податки включають до цін товарів, що реалізуються, робіт, що виконуються, послуг, що надаються. Отже, ці податки є ціноутворюючим елементом і можуть суттєво впливати на загальний рівень цін.
Платниками непрямих податків є покупці (споживачі) товарів, робіт, послуг.
Ними можуть бути:
фізичні особи (населення);
юридичні особи;
фізичні особи — суб’єкти господарської діяльності;
організації, установи, що не є суб’єктами господарювання.
Податок на додану вартість (ПДВ)
Платником податку є:
1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку;
2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;
3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України;
4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;
5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном;
6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;
7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку;
8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов'язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.
У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання), крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:
а) 20 відсотків;
б) 0 відсотків;
в) 7 відсотків по операціях з:
постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
За нульовою ставкою оподатковуються операції з:
вивезення товарів за межі митної території України (у митному режимі експорту, реекспорту, безмитної торгівлі, вільної митної зони);
постачання товарів:
а) для заправки або забезпечення морських суден, що:
використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, промислової, риболовецької або іншої господарської діяльності, що провадиться за межами територіальних вод України;
використовуються для рятування або подання допомоги в нейтральних або територіальних водах інших країн;
входять до складу Військово-Морських Сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки;
б) для заправки або забезпечення повітряних суден, що:
виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату;
входять до складу Повітряних Сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування;
в) для заправки (дозаправки) та забезпечення космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників Землі;
г) для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством;
ґ) магазинами безмитної торгівлі, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
постачання таких послуг:
а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом;
б) послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом;
в) послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси.
Важливим моментом оподаткування податком на додану вартість є визначення дати виникнення податкових зобов’язань. Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт чи послуг) є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
– або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт чи послуг), які підлягають продажу, а в разі продажу товарів за готівкові кошти — дата їх оприбуткування в касі платника, а при відсутності такої — дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
– або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Суб’єкти господарювання, які є платниками ПДВ, поряд із податковими зобов’язаннями мають право і на податковий кредит. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначається як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Сплата податку для платників з місячним терміном декларації про податок на додану вартість проводиться до 20-го числа місяця, що настає за звітним періодом.
У строки передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію, незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов’язання, чи ні.
У разі, коли за результатами звітного періоду сума податкового кредиту більша за суму податкових зобов’язань, тобто має від’ємне значення, то така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності — зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є заява та дані податкової декларації за звітний період.
Акцизний податок
Платниками податку є виробники, імпортери та реалізатори підакцизних товарів.
До числа підакцизних товарів віднесено:
тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
пальне;
автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
електрична енергія.
Об’єктом оподаткуванняакцизним податком є:
обороти з реалізації виготовлених в Україні підакцизних товарів (продукції), у тому числі з давальницької сировини шляхом їх продажу, обміну на інші товари або (продукцію, роботи чи послуги), безоплатної передачі або з частковою їх оплатою, обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини;
обороти з реалізації товарів для власного споживання та промислової переробки (крім оборотів з реалізації чи переробки для виробництва підакцизних товарів);
обороти з реалізації підакцизних товарів (продукції) особам, що перебувають у трудових відносинах з платником збору;
митна вартість товарів (продукції) з урахуванням нарахованого (сплаченого) ввізного мита, що імпортуються (ввозяться або пересилаються на митну територію України, у тому числі в межах товарообмінних бартерних операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.
База оподаткування:
у разі застосування адвалорних ставок – вартість реалізованих товарів;
у разі застосування специфічних ставок – величина підакцизних товарів (продукції), визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.
Ставки:
адвалорні —встановлюються у відсотках до обороту з продажу тютюнових виробів і нафтопродуктів;
специфічні — встановлені у твердих сумах (у гривнях або євро) з одиниці реалізованого товару (продукції);
адвалорно-специфічні.
Базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю. Платники податку подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку
Мито
Мито є непрямим податком, що стягується з товарів, транспортних засобів, інших предметів, які переміщуються через митний кордон країни. Це переміщення може бути пов'язане з увезенням або вивезенням товарів чи транспортних засобів.
Платниками є особи, які ввозять на митну територію України товари та особи, на адресу яких надходять товари від міжнародних поштових або експрес-відправлень.
Об'єктом оподаткування є митна вартість товару що переміщується через митний кордон (вартістю більше 150 євро) та автомобілі.
Ставки:
адвалорні;
специфічні;
адвалорно-специфічні.
Сплата податку відбувається під час перетину митного кордону України.