Ім'я файлу: 7 квп.docx
Розширення: docx
Розмір: 40кб.
Дата: 04.12.2022
скачати
Пов'язані файли:

1.особливості призначення покарання у виді арешту

Як вид кримінального покарання арешт передбачено ст. 60 КК України. Він являє собою короткострокове позбавлення особистої свободи в умовах ізоляції від суспільства. Покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від 1 до 6 місяців. Військовослужбовці відбувають покарання на гауптвахті.

Арешт не застосовується до осіб віком до 16 років, вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до 7 років. Арешт є новим видом покарання, раніше невідомим кримінальному праву України. Сутність арешту як виду покарання полягає в тому, що засуджений піддається протягом короткого терміну концентрованому жорсткому виправному впливу, пов'язаному з перебуванням в умовах суворої ізоляції.

В санкціях арешт, як правило, вказується як альтернатива іншим основним покараннями - штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадським роботам, виправним роботам, обмеженню волі і триманню в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк. Лише в одному випадку, а саме при вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 "Порушення правил адміністративного нагляду", ареште єдиною мірою покарання.

Арешт як міра покарання передбачений лише за злочини невеликої (їх визначення дає ч. 2 ст. 12) та середньої тяжкості (ч. З ст. 12). Як правило, це умисні злочини, хоча є й винятки (наприклад, ч. 1 ст. 133, ч. 1 ст. 286). Не виключається застосування арешту при заміні невідбутної частини покарання у виді обмеження або позбавлення волі (ч. 1 ст. 82).

Як уже наголошувалося, строк арешту визначає суд відповідно до санкції статті у межах від 1 до (не більше) 6 місяців (ч. 1 ст. 60), а при засудженні до цього покарання неповнолітніх - від 15 до 45 п'яти діб (ст. 101). У двох статтях КК (ч. 1 ст. 406, ч. 1 і 2 ст. 413) арешт передбачено за вчинення військових злочинів. Військовослужбовці, засуджені до арешту, відбувають покарання на гауптвахті (ч. 2 ст. 60 КК України, ч. 1 ст. 55 КВК України).
2.Ст 87 КВК України

1. Особи, засуджені до позбавлення волі, направляються для відбування покарання не раніше спливу триденного та не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили. Протягом зазначеного строку засуджений має право на одне короткострокове побачення з близькими родичами та на невідкладні побачення з особами, визначеними абзацом першим частини другої статті 8 цього Кодексу, за їхньою ініціативою та/або ініціативою засудженого без обмеження в часі та кількості в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні в будь-який час з 8 години до 20 години.

2. Засуджений має право на побачення не більш як з двома близькими родичами одночасно. Кількість таких побачень є необмеженою, за умови проведення не більш як одного побачення на день з тими самими особами. Відмова у наданні дозволу на побачення з близькими родичами у період, визначений цією статтею, має бути обґрунтованою. Така відмова надсилається на електронну поштову скриньку, а за її відсутності - на поштову адресу близьких родичів, які ініціювали побачення, та вручається засудженому одразу після її оформлення. Відмова оформлюється у письмовому вигляді не пізніше дня, наступного за днем отримання заяви про побачення із засудженим. Відмова може бути оскаржена в суді.

3. Адміністрація установи, в якій перебуває засуджений, інформує в письмовому вигляді та/або з використанням засобів електронного зв’язку осіб, визначених абзацом першим частини другої статті 8 цього Кодексу, про дату та час направлення засудженого до позбавлення волі до місця відбування покарання (кінцевий пункт прибуття) не пізніше трьох днів з дня такого направлення, а також негайно у разі фактичного прибуття такої (таких) особи (осіб).

4. Порядок направлення засуджених до виправних і виховних колоній встановлюється нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.

Особи, засуджені до арешту, відбувають покарання в арештних домах, як правило, за місцем засудження.

Направлення для відбування покарання осіб, засуджених до арешту до установ виконання покарань здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до арешту на підставі якого видається наряд про направлення особи, засудженої до арешту із слідчого ізолятора до установи виконання покарань (арештного дому)

За нарядами, виданими в межах компетенції міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції;, на підставі рішення міжрегіональної комісії, а також Департамент з питань виконання кримінальних покарань на підставі рішення центральних комісій щодо установ центрального та південного регіонів, направляються: до арештних домів,

наряд - документ, що готується до установи виконання покарань
3. Розпопіл та роздільне тримання

Засуджені у арештному домі розміщуються у камерах з дотриманням принципу ізольованого та окремого тримання різних категорій засуджених:

чоловіків - окремо від жінок;

неповнолітніх - окремо від усіх інших категорій засуджених;

засуджених, яких уперше притягнуто до кримінальної відповідальності, - окремо від осіб, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності;

засуджених, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі, - окремо від засуджених, які раніше не відбували покарання в місцях позбавлення

засуджених, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах, - окремо від інших засуджених

іноземних громадян і осіб без громадянства, як правило, - окремо від інших засуджених.

Ч. 2 ст. 55 КВК України містить в собі правила роздільного тримання на гауптвахті засуджених до арешту військовослужбовців, а саме визначає, що на гауптвахті тримаються: а) засуджені військовослужбовці з числа офіцерського складу окремо від інших категорій військовослужбовців; б) засуджені військовослужбовці, які мають звання прапорщиків, мічманів, сержантів і старшин, окремо від військовослужбовців рядового складу; в) засуджені військовослужбовці, які проходять службу за призовом, окремо від засуджених військовослужбовців за контрактом. Крім того, Інструкція про порядок і умови відбування арешту засудженими військовослужбовцями визначає, що засуджені до арешту військовослужбовці жіночої статі відбувають покарання навіть на окремій гауптвахті - гарнізонній гауптвахті міста Кіровоград.

4.Порядок виконання та відбування

Засуджені до арешту мають право: 

на восьмигодинний сон у нічний час;

мати при собі і зберігати в камері особисті предмети і речі, перелік яких установлено Правилами внутрішнього розпорядку установи виконання покарань; — одержувати і відправляти листи без обмеження їх кількості; 

витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші в сумі до сімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати; в індивідуальному порядку відправляти релігійні обряди, користуватися релігійною літературою; 

звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних органів, громадських організацій і до службових осіб. Пропозиції, заяви і скарги засуджених надсилаються відповідно до вимог Правил за належністю і вирішуються у встановленому законом порядку. Пропозиції, заяви і скарги, адресовані прокуророві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, переглядові не підлягають і не пізніше як у добовий строк надсилаються за належністю, а якщо вони подані в неробочі чи святкові дні, то не пізніше доби з їх завершення. Про результати розгляду пропозицій, заяв і скарг оголошується засудженим під розпис; 

користуватися настільними іграми; 

мати побачення з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи в установленому кримінально-виконавчим законодавством порядку; 

користуватися книгами, журналами і газетами з бібліотеки установи. За виняткових обставин засудженим до арешту може бути надано право на телефонну розмову з близькими родичами. Далі в Правилах викладені зобов’язуючі норми.

 

Так, засуджені до арешту зобов’язані: 

дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядку дня установи, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом установи та іншими особами; 

дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний вигляд, постійно підтримувати чистоту в камерах, за графіком чергувати в них; — дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого державного майна; 

виходячи на прогулянку, дотримуватися встановлених на час прогулянки правил поведінки; 

 при відвідуванні приміщень, де тримаються засуджені, персоналом кримінально-виконавчої служби та іншими посадовими особами вставати і вітатися. 

 

Засудженим до арешту забороняється: 

установлювати зв’язки з особами, які тримаються в інших камерах; 

придбавати, виготовляти, уживати і зберігати предмети, вироби і речовини, зберігання яких засудженим заборонено; 

продавати, дарувати чи відчужувати іншим шляхом на користь інших осіб предмети, вироби і речовини, які перебувають в особистому користуванні; 

 грати в настільні та інші ігри з метою отримання матеріальної або іншої користі; 

 наносити собі або іншим особам татуювання; 

 завішувати чи міняти без дозволу адміністрації спальні місця, затуляти оглядове вічко; 

 створювати конфліктні ситуації з іншими засудженими та персоналом установи; 

мати побачення з родичами та іншими особами, за винятком адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; 

 одержувати посилки (передачі) і бандеролі, за винятком посилок (передач), що містять предмети одягу за сезоном

5. Основні засоби виправлення і ресоціалізації засуджених до арешту

Виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Основними засобами виправлення та ресоціалізації засуджених закон називає: суспільно корисна праця; соціально-виховна робота; загальноосвітнє і професійно-технічне навчання; громадський вплив.

Особливості соціально-виховної роботи із засудженими до арешту розглядаються п. 20 Правил. Соціально-виховна робота із засудженими до арешту спрямована на формування та збереження соціально- корисних навичок, нейтралізацію негативного впливу умов ізоляції на особистість засуджених, профілактику та попередження їх агресивної поведінки щодо персоналу, інших засуджених та щодо себе, усвідомлення провини за вчинені злочини та розвиток прагнення до відшкодування заподіяної шкоди.

Основними формами соціально-виховної роботи із засудженими до арешту є: індивідуальна робота; просвітницька та культурно- масова робота; правове виховання.

Самодіяльні організації серед засуджених до арешту не створюються.

Організація соціально-виховної роботи із засудженими до арешту безпосередньо покладається на інспектора з соціально-виховної роботи.

Отримання засудженими загальної освіти та професійної підготовки є могутнім засобом їх виправлення.

Порядок та умови отримання засудженими освіти врегульовано законами України "Про освіту" та "Про загальну середню освіту", Положенням про умови навчання та отримання базової та повної загальної середньої освіти особами, засуджених.

Громадський вплив на засуджених здійснюється шляхом участі громадських формувань або органів місцевого самоврядування в діяльності органів та установ виконання покарань у таких формах: залучення засуджених до культурно-масових та спортивних заходів; надання економічної допомоги засудженим; сприяння в організації виховної роботи на всіх рівнях.
6. Особливості комунально-побутового та медичного обслуговування засуджених до арешту визначаються ст. 53 КВК України і п. 22 Правил, де зазначається, що матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених до арешту здійснюється відповідно до норм, встановлених для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі.

Засудженим надається індивідуальне спальне місце і видаються постільні речі, заміна постільних речей здійснюється в дні миття в бані - не менше одного разу на тиждень.

Засуджені спеціальним одягом не забезпечуються і відбувають весь строк покарання у цивільному одязі.

Приміщення де тримаються засуджені, радіофікуються, Час радіотрансляції визначається розпорядком дня установи.

Засуджені до арешту забезпечуються триразовим гарячим харчуванням згідно із затвердженими нормами добового забезпечення продуктами харчування для засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки.

Особи, засуджені до арешту, отримують медичну допомогу в медичній частині арештного дому 

Медичне обслуговування (амбулаторне, стаціонарне лікування, реабілітація), контроль та аналіз стану здоров'я засуджених організовуються і проводяться медичними працівникам.

надаються медична допомога при невідкладних станах, первинна медична допомога, вторинна (спеціалізована) та паліативна допомога, медична реабілітація, здійснюється санітарно-епідеміологічний нагляд, проводяться санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи, у тому числі із впровадження превентивної медицини (пропаганда здорового способу життя, зокрема з питань дотримання особистої гігієни, запобігання інфекційним захворюванням, алкоголізму та наркоманії, попередження самогубств, гігієнічне навчання), організовується цілодобове чергування медичних працівників, забезпечення засуджених лікарськими засобами, медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації, проводиться реабілітація та лікування після захворювань і травм.

7.Заходи заохочення що застосовуються до осіб, засуджених до арешту

Визначені в Статті 54 КВК. Заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до арешту:

За сумлінну поведінку до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватися заходи заохочення у виді подяки або дострокового зняття раніше накладеного стягнення.

Заохочення у виді подяки оголошується в усній або письмовій формі, у виді дострокового зняття раніше накладеного стягнення - тільки в письмовій формі. Оголошена в усній формі подяка в обов'язковому порядку повинна заноситись до індивідуальної програми соціально-психологічної роботи із засудженими та особової справи. Єдиною особливістю цієї процедури є те, що повноваженнями щодо оголошення заохочення володіють лише начальник арештного дому чи його заступник.

Ст 131 КВК: Застосування заходів заохочення має на меті здійснення виховного впливу на осіб, до яких ці заходи застосовуються на основі  відсутності у засудженого порушень встановленого порядку відбування покарання, виконання ним всіх пред'являємих вимог. При заохоченні до засудженого застосовується один захід заохочення.

З засудженого може бути достроково знято, як правило, лише одне раніше накладене стягнення.

Інформація про осіб, до яких застосовано заохочення, з метою виховного впливу на інших засуджених, за згодою засудженого, може поширюватися через місцеву стінгазету, радіо, на зібраннях засуджених, доводитися до відома родичів.



8. 3. За порушення встановленого порядку відбування покарання до засуджених у арештних домах можуть застосовуватись заходи стягнення у виді догани чи поміщення в карцер строком до 10 діб. Відносно порядку накладення стягнень на засуджених, які трима ються в арештних домах, діють загальні положення ст. 134 КВК України (з винятками, вказаними вище).

При призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого

За кілька проступків, вчинених одночасно, накладається одне стягнення. Стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила проступок, і не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилась перевірка, то з

дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Накладене стягнення звертається до виконання негайно, а у виняткових випадках - у строк не пізніше одного місяця з дня його накладення. Якщо протягом місяця з дня накладення стягнення воно не було звернено до виконання, то це стягнення не виконується. Поміщення засудженого в карцер проводиться за вмотивованою постановою начальника арештного дому чи його заступника з визначенням строку тримання.

До засуджених, які поміщені в карцер, можуть застосовуватися інші заходи стягнення, за винятком повторного поміщення в карцер.

Під час тримання в карцері засудженим забороняється придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, користування настільними іграми. У карцері засуджені забезпечуються індивідуальним спальним місцем і постільними речами. Постільні речі видаються тільки на час сну, верхній одяг - на час виходу з приміщення. Тримання засуджених у карцері одиночне.

Засуджений може оскаржити накладене на нього стягнення, однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення. Посадова особа, яка наклала стягнення, за наявності для того підстав може його скасувати або замінити іншим, більш м'яким стягненням. Вища посадова особа може скасувати стягнення в разі, коли посадова особа, яка наклала стягнення, перевищила свої повноваження або стягнення було накладено нею при відсутності порушення з боку засудженого.

При накладенні стягнення на засудженого адміністрація арештного дому надає йому можливість у встановленому порядку повідомити про це близьких родичів, адвоката або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

8.  Стягнення може бути знято достроково, однак дострокове звільнення засудженого з карцеру не допускається, воно є можли вим лише за медичними показниками.

Догана — вид дисциплінарного стягнення, що застосовується до працівників та до порушників режиму в установах відбування покарання і полягає у власному усному чи письмовому засудженні неправомірної поведінки винного. При застосуванні стягнення, роботодавець повинен витребувати у працівника письмових пояснень стосовно порушення трудової дисципліни. Стягнення оголошується в наказі або розпорядженні і віддається під розписку працівника.

Ка́рцер (від лат. carcer — темниця, в'язниця) — спеціальне приміщення (камера) у в'язницях, гауптвахтах, армії та деяких навчальних закладах для утримання порушників режиму цих установ ізольовано від інших. У багатьох випадках від звичайної «одиночки» карцери відрізняються жорсткішими умовами перебування як щодо власне умов у такому приміщенні (розміри приміщення, температура, вологість, обладнання), так і щодо режиму харчування.

9. Стаття 55. Особливості відбування арешту засудженими військовослужбовцями

Сторінки матеріалу:

Стаття 55. Особливості відбування арешту засудженими військовослужбовцями

Військовослужбовці, засуджені до арешту, відбувають покарання на гауптвахті.

На гауптвахті роздільно тримаються:

засуджені військовослужбовці з числа офіцерського складу окремо від інших категорій військовослужбовців;

засуджені військовослужбовці, які мають звання прапорщиків, мічманів, сержантів і старшин, окремо від військовослужбовців рядового складу;

засуджені військовослужбовці, які проходять службу за призовом, окремо від засуджених військовослужбовців, які проходять службу за контрактом.

Військовослужбовці, засуджені до арешту, направляються на гауптвахту для відбування арешту в десятиденний строк після одержання розпорядження суду про виконання вироку.

Час відбування арешту до загального строку військової служби і вислуги років для присвоєння чергового військового звання не зараховується, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті.

Під час відбування арешту засуджений військовослужбовець не може бути представлений до присвоєння чергового військового звання, призначений на вищу посаду, переведений на нове місце служби, звільнений з військової служби, за винятком випадків визнання його непридатним до військової служби за станом здоров'я.

Засудженим військовослужбовцям під час відбування арешту виплачується оклад за військове звання.

За сумлінну поведінку і ставлення до військової служби до засуджених військовослужбовців можуть застосовуватися заходи заохочення у виді подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення чи зарахування часу відбування арешту в загальний строк військової служби повністю або частково.

а порушення порядку відбування покарання до засуджених військовослужбовців можуть застосовуватися заходи стягнення у виді догани чи переведення в одиночну камеру на строк до десяти діб.

10.  Правом застосування заходу заохочення у виді зарахування часу відбування арешту до загального строку військової служби користується начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Правом застосування інших заходів заохочення і стягнення користуються начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України і начальник гарнізону.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас