Ім'я файлу: Доповідь Теорія особистісних профілів Ф.Данбар.docx
Розширення: docx
Розмір: 12кб.
Дата: 14.05.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 12кб.
Дата: 14.05.2022
скачати
Теорія особистісних профілів Ф.Данбар
Підхід до проблеми психосоматичної специфічності був запропонований Фландерс Данбар. Згідно з її теорією, в основі психосоматичних розладів лежать особистісні особливості індивідів, що визначають особливу вразливість тих чи інших внутрішніх органів. Так, наприклад, така особистісна риса, як тривожність, призводить до розвитку хвороб серця, а гіпертрофована незалежність - до підвищеного травматизму. Подібний набір психологічних характеристик, що визначає специфічність виникнення тих чи інших психосоматичних розладів, становить особистісний профіль пацієнта - приміром, «виразковий» або «коронарний», «гіпертонічний» або «травматичний». При цьому, на думку Данбар, особам, які страждають психосоматичними захворюваннями, властиві і певні спільні риси - такі, як (а) схильність до відволікання (відхід) від реальності і недостатнє залучення в поточну ситуацію поряд з (б) недостатньою здатністю до словесного опису нюансів своїх емоційних хвилювань.
Такі уявлення слугували «їжею» для численних дискусій в силу великої розмитості описаних тілесно-психологічних кореляцій. З сучасної точки зору, особистісні характеристики групи (а) можна розглядати як приналежність до юнгівського психологічного типу - інтраверт, що тяжіє до абстрактного мислення. Що ж до фактора (б), то він згодом був детальніше вивчений і описаний у вигляді самостійного розладу - так званого синдрому алекситимії. Список загальних особистісних рис, що привертають увагу до психосоматичних розладів, доповнився також мрійливістю, схильністю до занурення у свій внутрішній світ фантазій і переживань, підкресленою «дитячістю». Підсумок цих пошуків Б.Д. Карвасарський (1982) підвів наступним висловом: базисною характеристикою особистості психосоматичного хворого є наявність інфантильної особистісної структури, оскільки соматичний вираз емоційних переживань є інфантильною формою їх вираження.
У сучасній інтерпретації правильніше говорити про те, що не стільки якісь нормальні особистісні особливості, скільки відхилення від норми або принаймні загострення певних особистісних рис, що є перехідним етапом між нормою і патологією (акцентуації характеру), можуть слугувати тією основою, на якій формуються психосоматичні розлади.
Виконала Шишурак І. І.
Гр. ПП-16-2