Ім'я файлу: Хірургія.docx
Розширення: docx
Розмір: 64кб.
Дата: 31.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Педіатрія.docx
Розширення: docx
Розмір: 64кб.
Дата: 31.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Педіатрія.docx
Лисичанський медичний фаховий коледж
Переддипломна практика відділення хірургічного профілю
Студентки 4 курсу групи Б
Кунченко Ольги Андріївни
06.05,-07.05, -11.05.,-12.05,-13.05. 2021.
Робота в стаціонарі (6 днів).
1.Робота в палатах.06.05.2021
7.05.2021.
Робота в якості медичної сестри на посту в хірургічному відділенні .
1.Останнім часом з метою скорочення терміну передопераційної підготовки хворих їх обстеження та санацію здійснюють спочатку проводять спорожнення та очищення кишечника, гігієнічний душ, заміну натільної білизни і тільки після цього готують операційне поле. Такий порядок підготовки хворого до операції дає можливість запобігти мікробному забрудненню шкіри і зменшити ризик післяопераційних нагноєнь ран.
2. Направлення
У клінічну лабораторію
Аналіз крові загальний
ПІП: Лучко О.А
Вік: 38 років
Віділення: хірургічне
Дата: 7.05.2021 рік
Лікар: Кунченко Ольга Андріївна
Направлення
У серологічну лабораторію
Аналіз крові на RW
ПІП: Лучко О.А
Вік: 38 років
Віділення: хірургічне
Дата: 7.05.2021 рік
Лікар: Кунченко Ольга Андріївна
Направлення
У бактеріологічну лабораторію
Аналіз крові
ПІП: Лучко О.А
Вік: 38 років
Віділення: хірургічне
Дата: 7.05.2021 рік
Лікар: Кунченко Ольга Андріївна
Направлення
У біохімічну лабораторію
Аналіз крові
ПІП: Лучко О.А
Вік: 38 років
Віділення: хірургічне
Дата: 7.05.2021 рік
Лікар: Кунченко Ольга Андріївна
3.При підготовці хворих похилого і старечого віку до оперативного втручання враховують зміни з боку серцево-судинної, дихальної систем, атеросклероз судин.Які додаткові методи дослідження та консультації призначають. Напишіть направлення на консультацію.
4.При підготовці хворого до операції необхідно суворо дотримуватись послідовності виконання гігієнічних процедур: спочатку проводять спорожнення та очищення кишечника, гігієнічний душ, заміну натільної білизни і тільки після цього готують операційне поле. Як? При обробці операційного поля безпосередньо в операційній варто дотримуватись наступних принципів:
обробка повинна бути значно ширше, ніж зона оперативного доступу;
послідовність обробки – "від центра до периферії";
багаторазовість обробки під час операції (до початку і перед накладенням швів);
найбільш забруднені ділянки обробляються в останню чергу.
Перед хірургічним втручанням на операційному столі операційне поле широко змазують 5% спиртовим розчином йоду. Безпосереднє місце операції ізолюють стерильною білизною і знову змазують 5% спиртовим розчином йоду. Перед накладанням і після накладання швів на шкіру її обробляють тим же спиртовим розчином. Цей спосіб відомий як спосіб Гроссиха-Филончикова. При підвищеній чутливості до йоду шкіру у дорослих хворих і у дітей обробляють 1% спиртовим розчином діамантового зеленого (спосіб Баккала).Для обробки операційного поля використовують 0,5% спиртовий розчин гибитана (хлоргексидину биглюконат), як і для обробки рук хірурга перед операцією.Тепер набула поширення обробка операційного поля первомуром (3-разово, потягом 1,5 хвилин). При невідкладній операції підготовка операційного поля полягає в голінні волосся, обробці шкіри 0,5% розчином нашатирного спирту, а потім одним з методів (за Гроссихом-Філончиковим, Баккалом та ін.).
Це дає можливість запобігти мікробному забрудненню шкіри і зменшити ризик післяопераційних ускладнень. Яких? Нагноєння швів,карбункули,фурункули,флегмони,бешихи,гноячкові захворювання шкіри.
5. Мета премедикації - заспокоїти хворого і покращити перебіг наркозу. Вона поділяється на вечірню (напередодні операції) і ранкову (в день операції). Напередодні операції хворому на ніч необхідно призначити транквілізатори (седуксен, ноксирон, реланіум); протигістамінні препарати (димедрол, піпольфен), снодійні (фенобарбітал, барбаміл). Усі ранкові гігієнічні процедури: полоскання рота, чищення зубів, гоління, підготовка операційного поля, заміна білизни, відвідування туалету - виконують до ранкової премедикації. Ранком хворому призначають еленіум 0,005 г, седуксен 0,005 г або радедорм 0,005 г. За ЗО хв до операції внутрішньом'язово або підшкірне вводять наркотичні аналгетики: Імл 1-2% розчину промедолу або Імл пен-тозоцину (лексиру), 2 мл фентанілу або дроперидолу. Для зменшення впливу блукаючого нерва, зменшення секреторної функції бронхіальних залоз й салівації вводять 0,5 мл 0,1% розчину сірчанокислого атропіну.
У хворих з алергічними реакціями в комплекс премедикації включають антигістамінні препарати (димедрол, піпольфен, діазолін та ін.). Найбільш часто використовують аналгезувально-седативну суміш, що складається з промедолу, седуксену і атропіну.
Премедикацію необхідно проводити перед усіма великими та малими операціями, які будуть виконуватись під наркозом або іншими видами знеболювання. Безпосередньо перед операцією анестезіолог оглядає порожнину рота, видаляє зубні протези, при потребі вставляє шлунковий зонд, катетер у сечовий міхур.
6.Догляд за післяопераційної раною – важливе значення має нагляд за пов’язкою: пов’язка просочилась кров’ю ваші дії?- При значному просочуванні пов’язки кров’ю слід негайно викликати лікаря і вжити заходів для зупинки кровотечі (при значній кровотечі притиснути рану, поставити міхур з льодом, тягар – мішечок з піском та ін.). ; пов’язка суха, стан задовільний – треба робити перев’язку?- При чистих ранах, які добре загоюються, пов’язку міняють на другий день після операції і на 7-8 день після зняття швів.; На 4-й день температура 38 градусів по Цельсію, пульсуючий біль в рані – яка профілактика ускладненя?-нагноення рани, обробка рани антисептиками та накладання нової повязки; від чого залежать строки зняття швів?- Зняття швів у більшості хворих проводять на 7-8-й день, в ослаблених, літніх хворих – на 10-12-й день. У дітей шви можна знімати на 5-6-й день після операції.
7.Активний рух з перших днів після операції, дихальна гімнастика, інгаляції зволоженного кисню, антибіотики. Профілактика яких ускладнень проводиться???Пневмоніїї у після операційний період.
8.Часта затримка сечі може виникати в післяопераційному періоді – пацієнт не мочиться 12 годин. З чого починати допомогу??? Це гостра затримка сечі, слід почати з спорожнення сечового міхура шляхом катетеризації
9.Всі оперативні втручання на органах черевної порожнини, як правило супроводжуються порушенням моторно-евакуаторної функції кишечника. Чим проявляється, як називається послідовність надання допомоги???
Моторна функція кишечника , як правило, відновлюється на 3-4-у, рідше на 5-у добу після операції. У хворого спостерігають здуття живота, нудоту, блювання (часто кишковим вмістом темно-зеленого кольору з неприємним запахом), крім того, у такого хворого виникає затримка газів, стільця. У цієї групи хворих швидко розвивається інтоксикація, зневоднення, погіршується загальний стан. За допомогою тонкого інтубаційного зонда проводять декомпресію кишечника - видаляють застійний токсичний вміст. При видаленні застійного кишкового вмісту доцільно проводити промивання просвіту кишки малими (300-400 мл) дозами теплого ізотонічного розчину хлориду натрію (1-1,5 л на кожну процедуру). Медична сестра повинна слідкувати за станом зонда та виділеннями з нього. При відсутності пасивного виділення рідини медична сестра повинна регулярно через кожні 2-3 год проводити відсмоктування кишкового вмісту за допомогою шприца Жане або електровідсмоктувача. У хворих з інтубацією кишечника необхідно періодично проводити аускультацію живота для визначення часу появи перистальтичних скорочень кишечника. Об’єктивними ознаками появи перистальтики є періодичне поштовхоподібне виділення світлого кишкового вмісту через зонд, самостійне відходження газів, стільця, покращання самопочуття хворого. Моторна функція кишечника , як правило, відновлюється на 3-4-у, рідше на 5-у добу після операції. Зонд видаляють на 6-7-у добу. Видаляти зонд потрібно потягуванням його за кінець протягом 5-10 хв, оскільки він може згорнутись, зав’язатись. При видаленні зонда у хворих може виникнути нудота, позиви на блювання. Декомпресія тонкої кишки є досить ефективним методом профілактики і лікування післяопераційної функціональної непрохідності кишечника. Вона є незамінним засобом при оперативному лікуванні загального перитоніту, странгуляційної кишкової непрохідності (заворот, вузлоутворення, інвагінація), для розвантаження швів при резекції кишечника.
10. Важливе значення має спостереження за дренажами для відтоку рідини з черевної порожнини. Яке положення надають хворому для кращого відтоку та якого режиму він повинен дотримуватися?Поява в дренажних трубках крові є ознакою чого….? Допомога. Поява вмісту шлунка або кишечника з дренажних трубок…..
Допомога? Чим небезпечні дренажі 1);2);3); У хворих з інтубацією кишечника необхідно періодично проводити аускультацію живота для визначення часу появи перистальтичних скорочень кишечника. Об’єктивними ознаками появи перистальтики є періодичне поштовхоподібне виділення світлого кишкового вмісту через зонд, самостійне відходження газів, стільця, покращання самопочуття хворого. Моторна функція кишечника , як правило, відновлюється на 3-4-у, рідше на 5-у добу після операції. Зонд видаляють на 6-7-у добу. Видаляти зонд потрібно потягуванням його за кінець протягом 5-10 хв, оскільки він може згорнутись, зав’язатись. При видаленні зонда у хворих може виникнути нудота, позиви на блювання. Декомпресія тонкої кишки є досить ефективним методом профілактики і лікування післяопераційної функціональної непрохідності кишечника. Вона є незамінним засобом при оперативному лікуванні загального перитоніту, странгуляційної кишкової непрохідності (заворот, вузлоутворення, інвагінація), для розвантаження швів при резекції кишечника.
08.05.2021
Відповісти на питання в рукописному вигляді: 1.Показання до переливання крові , протипоказання?
Показання: Переливання крові проводять із замісною, стимулювальною, дезінтоксикаційною та гемостатичною метою. При крововтратах гемотрансфузія застосовується з крововідновлювальною та кровоспинною метою. Переливання застосовується при різних отруєннях та для підвищення реактивності організму.
Протипоказання: Гострі (крововилив, тромбоз) та динамічні порушення мозкового кровообігу, тромбофлебіти, свіжі інфаркти міокарда, легенів, нирок, аневризми аорти та шлуночка серця, туберкульозний менінгіт, гострий нефрит тощо.
2. Гемотрансфузійний анамнез? Це група та резус фактор донара та рецепіента.
3.Макрооцінка ампули з кров’ю? Переконатись, що кров розділена на три шари (прозорі), не має пластівців. Унизу має бути червоний шар — еритроцити; посередині — вузька сіра смужка — лейкоцити і тромбоцити; зверху — жовтий — плазма.
4.Визначьте групу крові за допомогою цоліклонів і запишіть в документі:
- немає аглютинації, яка група крові; 1група - аглютинація з цоліклоном анти-А; 2група - аглютинація з анти –А і анти-В 4група
5.Від чого залежить швидкість переливання крові?Скільки крапель в одну хвилину? Від місця введення.
40-60 кап. / Хв.
6.В кінці переливання крові залишають 20 мл і зберігають в холодильнику дві доби. З якою метою?
Це роблять на випадок, якщо буде потрібно проведення аналізу в зв`язку з виниклими ускладненнями.
7. Протягом шести годин за пацієнтом проводять пострансфузійне спостереження. За чим спостерігаємо?
Особлива увага приділяється його самопочуття в перші три години після процедури. Йому вимірюють температуру, тиск і пульс, оцінюють скарги і будь-які зміни самопочуття, оцінюють сечовиділення і колір сечі. На другий день після процедури проводять загальний аналіз крові та сечі.
8.Скласти тести на пострансфузійні ускладнення: гемотрансфузійний шок, цитратний шок, пірогенні реакції, гостре розширення серця, тромбози, ємболії.
1.Під час переливання крові у потерпілого лікар діагностував гемотрансфузійний шок. Яка причина?
А)Переливання консервованої крові. Б)Швидке переливання крові більше 40 крапель/хв. В)Переливання крові після вживання їжі хворим Г)Переливання несумісної крові. + Д)Переливання великих доз крові.
2.Жінка 23 років, провели переливання 500 мл одногрупної, консервованої еритроцитарної маси. Під час переливання жінка скаржилась на похолодання кінцівок, після переливання виникли загальні судоми. Встановлений діагноз: цитратний шок. Яка тактика в даному випадку?
А)Ввести 10 мл 10% р-ну калію хлориду Б)Ввести 1 мл 1% р-ну димедролу В)Ввести 10 мл 10% р-ну кальцію хлориду + Г)Ввести 20 мл 10% р-ну кальцію хлориду Д)Ввести 20 мл 40% р-ну глюкози
3. В якій ситуації можлива повітряна емболія:"
А)При ненадійній фіксації заглушки катетера підключичної вени +
В) При порушенні техніки трансфузії в артерію
Б) При несвоєчасному закінченні трансфузії з використанням нагнітаючої апаратури
Г) При порушенні техніки трансфузії внутрішньокістково
Д) при виході катетора з вени
4. У хворого під час переливання еритроцитарної маси з’явились: біль в попереку, відчуття стиснення в грудях, почервоніння обличчя, відчуття “страху смерті”, задишка. Об’єктивно: хворий неспокійний, пульс 110 за 1 хв., АТ – 110/80 мм рт.ст. Вкажіть ускладнення переливання крові:
А)Гемотрансфузійний шок +
Б)Повітряна емболія
В)Цитратний шок
Г)Анафілактичний шок
Д)Емболія легеневої артерії
5. Яке найбільш небезпечне ускладнення може виникнути при кровотечі з яремних вен шиї ?
А)Повітряна емболія +
Б)Травматичний шок
В)Велика крововтрата
Г)Падіння артеріального тиску
Д)Виникнення тромбів
6. Яке ускладнення може виникнути внаслідок гострої масивної крововтрати?
А)Геморагічний шок +
Б)Гемотрансфузійний шок
В)Анафілактичний шок
Г)Кардіогенний шок
Д)Цитратний шок
7. Повітряна емболія частіше всього проявляється:
А)Брадікардіїю, порушенням серцевого ритму
Б)Різким зниженням артеріального тиску, підвищення ЦВТ
В) Раптовою задишкою, хвилюванням хворого +
Г) Тахікардією, порушенням серцевого ритму
Д) біль в попереку,не можливість звільнити сечовий міхур
8. Дитина 6 років знаходиться в стаціонарі з приводу ацетонемічного стану. Під час трансфузії поляризуючої суміші, яка знаходиться в скляному флаконі, з'явились озноб, головний біль, нудота, підвищилася температура тіла до 380С. З боку органів дихання, травлення, серцево-судинної системи – без особливостей, АТ в нормі. Що зумовило даний стан хворого?
А)Пірогенна реакція на трансфузію. +
Б)Алергічна реакція на трансфузію.
В)Трансфузійний шок.
Г)Гемолітична реакція на трансфузію.
Д)Психогенна реакція.
9. Під час гемотрансфузії у дитини з кровотечею виникли біль у грудях, попереку, з’явилась задишка, сеча набула червоного забарвлення. Плазма крові після центрифугування рожева. Оберіть оптимальну лікувальну тактику:
А)Припинити трансфузію, розпочати інфузію плазмозамінювачів +
Б)Не припиняти трансфузію та Розпочати інфузію плазмозамінювачів
В)Припинити трансфузію, ввести фуросемід
Г)Припинити трансфузію, ввести еуфілін
Д)Припинити трансфузію, ввести кордіамін
10. Як вводять кров під час проведення біологічної проби?
А)Струминно
Б)10-20 капель за 1 хв +
В)30-40 капель за 1 хв
Г)40-50 капель за 1 хв
Д)60-70 капель за 1 хв
11.05.2021.
Робота в травматологічному відділенні.
1.Визначте ступінь і площу опіку:
-пекучий біль, почервоніння , набряк в ділянці правого передпліччя ІІ ступінь, площа-4,5%;
- пухирі наповненні прозорою рідиною, набряк,почервоніння в ділянці правого стегна і лівої кисті ІІ ступінь площа-14%;
-на гіперемійованому фоні шкіри пухирі і ділянки білісуватого некрозу правої руки і лівого стегна, щільний чорний струп на груди VI ступінь,площа-18%.
2.Опікова хвороба- це загальна реакція організму на термічні ураження, коли розвивається?Опікова хвороба – сукупність клінічних симптомів, загальних ре- акцій організму і порушення функцій внутрішніх органів при термічних пошкоджених шкіри і підлеглих тканин.
3.Складіть тести на періоди опікової хвороби?
1.За рахунок чого йде регенерація шкіри при опіку ІІ ступеня ?
А.крайової епітелізації і рубцевого стягування;
Б.епітеліальних придатків шкіри, крайової епітелізації і рубцевого стягування;
В. епітелізація зі збережених прошарків епідермісу;
2.Назвіть першу стадію (період) опікової хвороби ?
А.опікова токсемія;
Б.опікова септікотоксемія;
В.100% опіковий шок;
Г. реконвалесценція;
3.Назвіть другий період опікової хвороби ?
А.опіковий шок;
Б. опікова токсемія;
В. опікова септікотоксемія;
Г.реконвалесценція;
4.Які ступені опікової поразки шкіри потрібно розглядати, як поверхневі опіки ?
А. І ступеня;
Б. І, ІІ, ІІІ- А і ІІІ-Б ступеня;
В.І, ІІ і ІІІ-А ступеня;
Г. І і ІІ ступеня;
5.Як довго триває період опікового шоку ?
А.до 15 днів;
Б.до 12 годин;
В. від 2-х до 48 годин, іноді 72 години;
Г.4-6 днів;
Д.7-10 днів;
4.Надайте першу допомогу на догоспітальному етапі при термічних опіках?
1. Негайно зупініть контакт З джерела опіку.
2. Обробіть рану прохолодною водою чи водою кімнатної температури.
3. Не прікладайте до рани лід - це категорично заборонено. Чи не обробляємих Ураження поверхню кожи жодними кремами чи жирними Речовини. Є помилковості думка, что опік слід Одразу обробіті дексапантенол, проти в міжнародніх рекомендаціях Надання допомоги во время опіку его немає. Если ВІН и может помочь, то радше во время загоєння ран.
4. Зніміть будь-який одяг або прикраси, что знаходяться около ділянки опіку. Альо НЕ чіпайте промов, Які прилипли до ураженої кожи.
5. Прікрійте рану стерильну пов'язку.
6. Дайте потерпілому випити води, щоб Зменшити інтоксікацію та избежать зневоднення.
7. Можна кож дати знеболювальний лікарський засіб, например парацетомол чи ібупрофен, Які Використовують для полегшення болю будь-которого типу та інтенсівності.
8. отпимального поза для людини з опіком лица або очей, - сидячі. Це поможет Зменшити набряк.
5.Коли утворюється коагуляційний некроз, колікваційний?Послідовність надання допомоги при хімічних опіках? Чим небезпечні хімічні опіки?
Коагуляція виникає внаслідок денатурації протеїнів. Цей тип некрозу спостерігається внаслідок ішемії тканин. Колікваційний некроз — характеризується перетравленням мертвих клітин та формуванням тягнучої рідкої маси.
ПМД:
— негайно зняти одяг або прикраси, на які потрапили хімічні речовини;
— якщо агресивна речовина, що викликала опік, має порошкоподібну структуру (наприклад, вапно), то слід спочатку видалити залишки хімічної речовини і тільки після цього почати змивання, за винятком випадків, коли контакт речовини з водою протипоказаний (наприклад, органічні сполуки алюмінію, які при з’єднанні з водою займаються).
— якщо допомога при хімічному опіку затримується, тривалість обмивання збільшують до 30–40 хв;
— після змивання необхідно за можливості нейтралізувати дію хімічних речовин. При опіках кислотами слід обмити пошкоджену ділянку шкіри мильною водою або 2 % розчином питної соди. При опіках лугом пошкоджену ділянку шкіри слід промити слабким розчином лимонної кислоти або оцту.
Небезпечні хімічні опікі тим,що вони часто відносяться до опіків III і IV ступеня, Руйнування тканини під впливом хімічної речовини триває і після припинення безпосереднього зіткнення з ним, так як всмоктування хімічної речовини на обпаленій ділянці триває ще деякий час. Тому визначити ступінь ураження тканин в перші години або навіть дні після травми дуже складно. Справжня глибина опіку зазвичай виявляється лише через 7-10 днів після хімічного опіку, коли починається нагноєння струпа. Тяжкість і небезпека хімічного опіку залежить не тільки від глибини, але і від його площі. Чим більше площа опіку, тим він небезпечніший для життя потерпілого.
6.Перша допомога при електротравмі? Якщо потерпілий у непритомному стані , з чого починати допомогу?
У першу чергу, якщо потерпілий перебуває під дією електричного струму, вказаний вплив необхідно припинити. Коли є можливість, необхідно розімкнути електричний ланцюг за допомогою переривника ланцюга або вимикача, або висмикнути вилку з штепсельної розетки. Якщо це з якоїсь причини зробити неможливо, треба віддалити джерело струму від потерпілого, використовуючи ізолюючі предмети, наприклад, суху дерев'яну палицю, одяг, мотузок, шкіряні або гумові рукавички та інше. Після звільнення постраждалого від дії струму приступають до надання першої допомоги.Перша допомога: необхідно швидко відімкнути струм та негайно розпочати непрямий масаж серця та штучну вентиляцію легень, які слід проводити упродовж тривалого часу (декілька десятків хвилин), до: прибуття медиків, повного відновлення самостійних та глибоких дихальних рухів грудної клітки.Постраждалого на тривалий час госпіталізуюють і проводять симптоматичне лікування.
7.Складіть задачі на відмороження різного ступеню дореактивного та реактивного періоду? Допомога при відмороженнях.
Обмороження. Переохолодження (холодове ураження, гіпотермія).
Переохолодження – патологічний стан, розвивається при тривалій дії холоду на весь організм, в результаті чого виникає порушення кровообігу. Загальне переохолодження організму може виникати як при температурах нижче, так і вище нуля.
Ознаки:
– шкірні покриви бліді або синюшні, холодні;
– чутливість (тактильна та больова) відсутня або різко знижена;
– при розтиранні та зігріванні – виникає сильний біль у пальцях стоп та рук;
– в’ялість;
– брадикардія (зменшення частоти пульсу);
– гіпотензія (зниження артеріального тиску).
Перша медична допомога:
– перенести в тепле місце, змінити одяг, загорнути в ковдру, дати гарячий чай;
– зігрівання ураженої ділянки кінцівки,
– розтирання уражених ділянок шкіри етиловим спиртом (не розтирати снігом);
– утеплювання;
– відновити прохідність дихальних шляхів при непритомності:
а) запрокинути голову потерпілого;
б) висунути вперед і утримувати нижню щелепу;
в) видалити слиз, кров і сторонні тіла з рота і глотки пальцем;
– положення потерпілого на боці.
Транспортування:
негайно евакуювати до медичної роти (військового госпіталю) на ношах за умови збереження або відновлення серцевої діяльності. Продовжити заходи, викладені вище.
12.05.2021
Робота в операційній До складу сучасного операційного блоку входить: передопераційна кімната, операційний зал, стерилізаційна,матеріальна, інструментальна, душова. Його розміщують ізольовано в окремому приміщенні або на окремому поверсі, подалі від палат, санвузлів, вхідних дверей. Зона суворого режиму – передопераційна, наркозна, матеріальна кімнати. Вхід в цю зону позначають на підлозі червоною лінією шириною 10 см. Сюди заходять лише в операційному одязі. Стерильна зона – це операційна зала.Робота в операційному блоці вимагає виконання загально-медичних обов’язків і правил, якими керуються в хірургічному відділенні,але у зв’язку із специфікою роботи в операційному блоці є і певні відмінності. Операційна призначена для проведена найбільш важливої і відповідальної хірургічної маніпуляції – оперативного втручання. Кожна операційна повинна мати окремий інструментарій, обладнання і обслуговуватись окремим персоналом. Робота організується так, щоб ні ,що не заважало проведенню операцій. Все необхідне повинно бути передбаченним. Працювати требе без зайвого поспіху, невиправданого зволікання і залучення додаткових членів операційної бригади. Всі члени операційної бригади перед входом в операційну одягають маску, шапочку, бахіли і спеціальні халати або костюми. Медпрацівники при наявності гнійників, каріозних зубів,тонзиліту проходять курс лікування, підлягають регулярному бактеріологічному контролю. При наявності хронічних джерел інфекції і відсутності ефекту від лікування вони переводяться на інше місце роботи.
*Для профілактики хірургічної інфекції важливе значення має регулярний контроль за стерильністю рук та операційного поля. Як проводять посіви?
*Перед операцією поголене операційне поле обробляють за методом Гросіха-Філончикова. Що це за метод? шкіру двічі змазують 5-10% йодною настойкою за 5-10 хвилин перед операцією. Перед тим як розсікти шкіру, її ще раз змащують 5-10% йодною настоянкою.
*Чи направити на планову операцію жінку в критичні дні НІ, при наявності гнійників у ділянці операційного поля НІ, опіків на шкірі живота ТАК?
*Приготуйте перев`язувальний матеріал: серветки-великі, середні, малі; тампони – великі, середні, малі; кульки, турунди.
Хірургічні операції складаються з декількох етапів: обробка операційного поля , анестезія, роз’єднання тканин,гемостаз, основного етапу – видалення патологічного вогнища, зшивання тканин і дренування. Важливим при виконанні операцій є гемостаз, щадне ставлення до тканин, дотримання правил асептики і антисептики. Для попередження повітряно-краплинної інфекції забороняються будь-які розмови, ходіння, провітрювання, прибирання тільки вологе ( з дезрозчинами).
Залежно від стану хворого, можливостей надання медичної допомоги і термінів виконання операції розрізняють: операції (дайте визначення і наведіть приклади)
1. екстренні;
2.термінові;
3.планові;
За об’ємом хірургічного втручання
1.радикальні;
2.паліативні. За За методом видалення патологічного джерела
1.ектомія; 2.резекція; 3.ампутація;
4.трепанація; 5.лапаротомія; 6.торакотомія;
7.трахеостомія; 8.нефректомія; 9.видалення жовчного міхура, шлунка, селезінки, апендиксу, легені, нирки.
Складіть набори інструментів враховуючи етапи операції: для лапаротомії, ампутації кінцівки, трепанації черепа, трахеостомії, операції на кістках, пункції підключичної вени, венесекції.
Лапаротомії: Цапки для укрепления белья , «Шприц» гила, Корнцанг прямой,Корнцанг изогнутый, Скальпель брюшистый, Скальпель острый, Пинцеты хирургические , Пинцеты анатомические, Зажим Кохера, Зажим Бильрота, Зажимы Голстеда (маскит), Крючки Фарабефа, Крючки Лангенбека, Крючки острые 3-4-х зубчате, Крючки тупые 3-4-х зубчате,Ножницы Купера,Ножницы Рихтера, Ножницы остроконечные,, тупоконечные,Зонд желобоватый,Зонд Кохера,Зонд путовчатый ,Игла Дешана правовращ, левовращ ,Лопатка Буяльского,Иглодержатель,Иглы хирур. колющие, режущие,Кетгут, шелк,Зеркала для брюшной полости,Ножницы Микулича,Зажим Микулича ,Зажим Федорова,Лопатка Ревердена,Зеркало печеночное,Механические ранорасширители ,Кишечные жомы эластические ,Кишечные жомы раздавливающие,Жом Пайра раздавливающий.
Ампутації кінцівки: Цапки для укрепления белья ,Шприц.» игла ,Корнцанг прямой,Корнцанг изогнутый,Скальпель брюшистый,Скальпель острый,Пинцеты хирургические,Пинцеты анатомические,Зажим Кохера,Зажим Бильрота ,Зажим Гольстеда (москит),Крючки Фарабефа,Крючки Лангенбека ,Крючки острые 2-3-4-х зубчате,Крючки тупые 2-3-4-х зубчате,Ножницы медицинские остроконечные,Иглодержатель ,Иглы хирургические колющие,Иглы хирургические режущие,Кетгут, шелк,Ампутационный нож,Распаторы прямой и изогнутый ,Ретрактор,Пила дуговая,Пила листовая,Пила Джигли,Лезвие бритвы,Однозубый крючок большой,Напильник,Деревянный или железный молоток,Резиновый жгут.
Трепанації черепа: Цапки для укрепления белья,Шприц, гила,Корнцанг прямой,Корнцанг изогнутый,Скальпель брюшистый,Скальпель острый,Пинцеты хирургические,Пинцеты анатомические ,Зажим Кохера,Зажим Бильрота,Зажим Гольстеда (маскит),Крючки Фарабефа,Крючки острые 2-3-4-х зубчате,Ножницы остроконечные ,Ножницы тупоконечные,Зонд желобоватый ,Иглы хирургические колющие ,Иглы хирургические режущие ,Кетгут, шелк,Механический расширитель раны малый ,Распатор прямой и изогнутый,Коловорот,Сверло фрезы,Кусачки Фарабефа,Кусачки Дальгрена,Пила Джигли ,Ножницы для твердой мозговой оболочки,Шпатель мозговой ,Груша резиновая ,Проводник для пилы Джигли.
Трахеостомії: Цапки для укрепления белья,Шприц,гила,Корнцанг прямой,Корнцанг изогнутый,Скальпель остроконечный,Пинцеты хирургические,Пинцеты анатомические,Зажим Кохера,Зажим Бильрота ,Зажим Гольстеда (москит),Крючки Фарабефа,Крючки острые 2-3-4-х зубчате,Ножницы остроконечные,Зонд Кохера,Иглодержатель,Иглы хирургические колющие,Иглы хирургические режущие,Кетгут, шелк,Однозубый крючок малый,Расширитель Труссо,Трахеостомические трубки.
Операції на кістках: - Дриль, ручна або електрична - скоба Кіршнера - набір спиць - Ключ для загортання гайок - Ключ для натягу спиці
Пункції підключичної вени: 1) голка для пункції вени завдовжки 100 мм, внутрішнім діаметром 1,6 — 1,8 мм і зрізом під кутом 45°; 2) катетери із силіконізованого фторопласту завдовжки 180 — 200 мм, заглушки; 3) провідники, які являють собою капронову литу струну завдовжки 400 — 600 мм, їх товщина не перевищує внутрішній діаметр катетера, і вони досить щільно обхоплюють його отвір; 4) стерильні шприци з голками ємкістю 5, 10, 20 мл; 5) затискувач кровоспинний стерильний; 6) стерильні марлеві тампони, серветки, стерильні гумові рукавички; 7) стерильна пелюшка; 8) ножиці стерильні; 9) стерильний голкоутримувач та шкірна голка; 10) стерильний шовк; 11) 70 % розчин етилового спирту, йодонат; 12) 0,5 % спиртовий розчин хлоргексидину біглюконату; 13) 0,5 % розчин новокаїну; 14) 0,9 % розчин натрію хлориду; 15) розчин гепарину (1 мл гепарину, розчинений у 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду).
Венесекції: В лоток з шафи, де зберігається інструменти операційного блоку, відберіть: Загальний інструментарій: 1. Корнцанги - 2 шт. 2. Шприц-10,0-1 шт. 3. Цапки -4 шт. 4. Скальпель : а) черевцевий - 1 шт. б) гострокінцевий - 1шт. 5. Гачки Фарабефа - 2 шт. Гачки зубчаті гострі - 2 шт. 6. Кровоспинні затискачі: а) Затискач Більрота - 4-6 шт. б) затискач Кохера - 4-6 шт. 7. Ножиці хірургічні гострокінцеві - 1 шт. 8. Лігатури шовкові 9. Пінцет хірургічний - 2 шт. 10 Пінцет анатомічний - 2 шт. 11. Голкотримач Гегара - 1 шт. 12. Голки хірургічні: а) ріжучі - 2 шт. б) колючі -2шт. Спеціальний інструментарій. 1. Затискач „москіт" - 2 шт. 2. Голки Дешана - 2 шт. 3. Катетер в/в - 1 шт.
13.05.2021
Невідкладні стани в хірургії Питання для самопідготовки 1. Обстеження та вивчення клінічних симптомів у хворих з травматичною хворобою, травматичним шоком; вивихами суглобів, відкритими і закритими переломами кісток; розтягненнями, розривами зв'язок; синдромом тривалого здавлювання; травмами хребта, спинного мозку та тазу; вогнепальними пораненнями. 2.Засвоєння навичок з надання невідкладної медичної допомоги травмованим хворим, правила транспортної іммобілізації при ушкодженнях верхніх та нижніх кінцівок. 3. Участь студентів у виконанні діагностичних, лікувальних маніпуляцій, перев'язок та операцій травмованих хворих. Вирішення ситуаційної задачі з елементами ділової гри:
Чоловік 36 років,знаходячись в стані алкогольного сп’яніння пірнув в річку з моста,висотою до 13 м.Витягнений з води випадковими особами. Прибувша на місце пригоди бригада швидкої допомоги в складі: лікар,фельдшер,санітар ,виявила,що стан хворого катастрофічний.Пульс,АТ не визначаються,виражений ціаноз шкірних покривів,особливо шиї і грудної клітки ,зіниці розширені і відсутня реакція на світло.Що робити ?
Проводити комплекс реанімаційних заходів чи ні? – Так! Під час подальшого обстеження рухи і чутливість верхніх і нижніх кінцівок відсутні,дихання поверхневе.АТ -70/50 ,пульс 40-50 /хв. Про що говорять ці симптоми? – ушкодження шийного відділу з ушкодженням спинного мозку. Транспортна іммобілізація ,знеболення,поліглюкін,4% р-н гідрокарбонат натрія. Обережне щадне транспортування. Роль фельдшера дуже велика при цих складних і нерідко небезпечних для життя ушкодженнях. Доля хворого залежить від якості першої медичної допомоги і її строків. Фактор часу має надзвичайно важливе значення.Чим менше часу буде стиснений спинний мозок,тим більш сприятливими будуть наслідки травми. Тести 1.Пацієнт віком 27 років упав на вулиці. Скаржиться на біль у ділянці нижньої третини лівого передпліччя, де відзначається деформація, біль, крепітація, патологічна рухомість. Що з пацієнтом: А. Забій передпліччя
В. Розрив зв'язок передпліччя
С. Крововилив
* Д. Перелом передпліччя
Е. Гематома?
2. Потерпілого вивільнили з-під уламків зруйнованого будинку через 4 год. Скаржиться на сильний біль у правій нижній кінцівці. Місцево: шкіра правої гомілки бліда із синюшним відтінком, блискуча, виражений набряк тканин, міхурі із серозно-геморагічним умістом, під час пальпації виявляють щільний інфільтрат.Який найвірогідніший діагноз:
*А. Синдром тривалого роздавлювання
В. Тромбоз судин правої нижньої кінцівки
С. Перелом кісток правої гомілки
Д. Тромбоз артерій правої нижньої кінцівки
Е. Гостра венозна недостатність правої нижньої кінцівки? 3. Робітник потрапив під струм водяного пару. Передня поверхня тулуба, права верхня та нижня кінцівки червоні із наявними міхурами. Які невідкладні заходи повинен здійснити медичний працівник на виробництві:
А. Обробити опікову поверхню 33 % розчином етилового спирту
В. Внутрішньом'язово ввести 1—2 мл розчину супрастину
*С. Внутрішньом'язово ввести знеболювальні засоби, накласти асептичну пов'язку, викликати швидку медичну допомогу
Д. Накласти на опікову поверхню мазеву пов'язку з 0,2 % розчином фурациліну
Е. Негайно доправити потерпілого в реанімаційне відділення опікового центру? 4. Потерпіла віком 56 років була вивільнена з-під уламків зруйнованої будівлі через 5 год. Під час об'єктивного обстеження виявлено синдром тривалого роздавлювання правої нижньої кінцівки. Визначіть обсяг першої медичної допомоги:
А. Звільнення кінцівок, охолодження, іммобілізація
В. Бинтування кінцівок, охолодження, іммобілізація
*С. Накладання джгута, знеболювання, іммобілізація, госпіталізація
Д. Знеболювання, іммобілізація, введення антибіотиків
Е. Невідкладна госпіталізація. 5. Під час дорожньо-транспортної пригоди пацієнт віком 32 роки був затиснутий у машині. Свідомість збережена, скаржиться на сильний біль у ділянці таза, відсутність виділення сечі. Під час огляду в ділянці таза — деформація, при стисканні з боків таза відчуває сильний біль у ділянці клубової кістки зліва. Укажіть положення пацієнта, у якому його слід транспортувати в стаціонар:
А. На животі
В. Напівсидячи
С. На боці
Д. На спині
*Е. На спині в положенні «жаби».