«ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА (ВИРОБНИЧА)»
ПЕДАГОГІЧНИЙ БЛОК
I. ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ
Мета педагогічної практики: оволодіння студентами сучасними методами та формами організації освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти, розширення набутих здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти теоретичних знань із спеціальних психолого-педагогічних дисциплін, теорії виховання, застосування їх у вирішенні конкретних педагогічних завдань під час проходження практики; формування початкового рівня педагогічної майстерності вчителя; виховання потреби систематичного оновлення своїх знань та творчого їх застосування в практичній діяльності
Завдання педагогічної практики: залучення здобувачів вищої освіти до безпосередньої практичної діяльності; закріплення теоретичних знань, отриманих під час освітнього процесу, у практичній діяльності; розвиток критичного мислення; формування навиків керівництва пізнавальною діяльністю здобувачів освіти.
Вид контролю: залік.
ІІ. ПРОГРАМОЮ ПРАКТИКИ передбачене виконання таких завдань з педагогіки:
Завдання 1. Ведення щоденника педагогічної практики та оформлення звіту про виконану роботу.
Мета ведення щоденника – відобразити всі аспекти практичної діяльності студента-практиканта й аналіз її здійснення протягом усього терміну перебування на практиці в закладі загальної середньої освіти.
Кожен студент-практикант протягом усього терміну проходження практики заповнює щоденник педагогічної практики. У щоденнику студент розкриває щоденний зміст роботи та щоденно фіксує результати спостережень, проводить аналіз освітньої роботи з учнями. За результатами проходження практики студент оформлює звіт про виконану роботу, що додається до змісту щоденника.
Завдання 2. Розгорнутий аналіз педагогічної ситуації, яка виникла під час проведення уроків
Мета завдання спрямована на оперування комплексом професійних знань, педагогічною технікою, системою здібностей до педагогічної діяльності, оскільки кожного дня, кожної хвилини перед педагогом постають безліч ситуацій, що потребують відповідного реагування, прийняття рішень. Уся педагогічна діяльність, увесь педагогічний процес складається з нескінченного ланцюжка педагогічних ситуацій, які можуть виникати спонтанно, а можуть бути спеціально створені учнями або вчителем (з певною метою).
Виконання цього завдання за період проходження практики, оформлюється для звіту студента-практиканта, як розгорнутий аналіз однієї педагогічної ситуації, яка виникла під час проведення уроків, на основі поданого алгоритму.
Завдання 3. Розгорнутий аналіз педагогічної ситуації, яка виникла в позаурочний час (під час проведення виховного заходу з учнівським колективом, під час перерви, під час проведення загально-шкільного заходу і т. п.)
Мета завдання – усвідомлення специфіки виховної діяльності з відповідною віковою категорією, форми і методи виховної роботи, практичне виконання ролі помічника класного керівника; визначення інтересів та вподобань учнів; виявлення проблем, які існують в учнівському колективі; пошук способів та засобів їх вирішення. ознайомлення з особливостями позаурочної виховної роботи з учнями 5-9 класів в закладі загальної середньої освіти. Завдання передбачає рефлексію власної діяльності. Для звіту студент-практикант готує розгорнутий аналіз однієї педагогічної ситуації, яка виникла в позаурочний час, на основі поданого алгоритму.
ІІІ. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ’ЯЗКИ МЕТОДИСТА ІЗ ПЕДАГОГІКИ
здійснює загально-педагогічне методичне керівництво педагогічною практикою студентів, консультує їх із актуальних питань навчання, виховання, професійної орієнтації учнів тощо;
бере участь в настановчій та підсумковій конференції з педагогічної практики, а також в нарадах з питань практики;
бере участь у проведенні заліку і оцінюванні результатів;
ІV. ЗВІТНА ДОКУМЕНТАЦІЯ ТА
ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
Кожен студент-практикант протягом всього терміну перебування на практиці заповнює «Щоденник педагогічної практики». У щоденнику студент розкриває щоденний зміст роботи та щоденно фіксує результати спостережень, проводить аналіз освітньої роботи з учнями (Додаток 1).
За період проходження практики студент готує індивідуальний звіт про проходження педагогічної практики, що додається до змісту щоденника (Додаток 2).
Під час проходження практики в закладі загальної середньої освіти студент-практикант виступає в ролі помічника класного керівника (Додаток 3). Для звіту студент-практикант готує розгорнутий аналіз однієї педагогічної ситуації, яка виникла під час проведення уроків та однієї педагогічної ситуації, яка виникла в позаурочний час на основі поданих алгоритмів (Додаток 4).
Підсумковий лист педагогічної практики.
Розподіл балів з педагогіки, що присвоюються студентам
| Загальна кількість балів | Види діяльності | |
| Розгорнутий аналіз 2-х педагогічних ситуацій | Ведення щоденника педагогічної практики з індивідуальним звітом | |
| 18 | 6 б. х 2= 12 балів | 6 балів |
Критерії оцінювання:
Щоденник педагогічної практики та індивідуальний звіт
| Бали | Критерії |
| 6 | Записи в щоденнику систематичні, грамотні, з аналізом виконаної роботи, повністю відображають результативність роботи студента-практиканта; звіт про практику систематизований, є аналіз виконаної роботи, відсутні граматичні та стилістичні помилки, повністю відображає результативність роботи студента |
| 5 | Записи в щоденнику систематичні, з незначними недоліками, з неповним аналізом виконаної роботи, повністю відображають результативність роботи студента; звіт про практику систематизований, з незначними недоліками, з неповним аналізом виконаної роботи, незначні граматичні та відсутні стилістичні помилки, повністю відображає результативність роботи студента |
| 4 | Записи в щоденнику систематичні, зі значними недоліками, частково відображають результативність роботи студента; звіт про практику недостатньо систематизований, зі значними недоліками, частково відображає результативність роботи студента, наявні граматичні та стилістичні помилки |
| 3 | Записи в щоденнику не систематичні, зі значними недоліками, фрагментарно відображають результативність роботи студента; звіт про практику не систематизований, зі значними недоліками, фрагментарно відображає результативність роботи студента, допущені значні граматичні та стилістичні помилки |
| 2 | Записи в щоденнику не систематичні, зі значними недоліками, не відображають результативність роботи студента; звіт про практику не систематизований, зі значними недоліками, не відображає результативність роботи студента, допущені значні граматичні та стилістичні помилки |
| 1 | У щоденнику є лише спроби записів виконаної роботи; є лише спроба оформлення звіту про практику |
Розгорнутий аналіз педагогічної ситуації
| Бали | Критерії |
| 6 | Аналіз ситуації проведено; студент обґрунтовано, послідовно й логічно аналізує ситуацію з використанням наукової термінології та на основі досвіду, набутого у ході педагогічної практики, демонструє власне бачення ситуації; виявляє уміння будувати чіткий алгоритм дій, спрямованих на професійне і компетентне вирішення даної проблеми; представлено розгорнутий аналіз педагогічної ситуації, відсутні граматичні та стилістичні помилки, повністю відображає результативність роботи студента |
| 5 | Аналіз ситуації проведено; студент послідовно й логічно проаналізував педагогічну ситуацію за стандартною схемою, відчувається володіння науковою термінологією; при розв’язанні педагогічної ситуації допущені лише незначні помилки, які усуваються самим студентом після зауваження методиста; представлено розгорнутий аналіз педагогічної ситуації відсутні граматичні та стилістичні помилки, повністю відображає результативність роботи студента |
| 4 | Аналіз ситуації проведено, але у ході розв’язання педагогічної ситуації, допущені незначні помилки і частково порушена логіка аналізу та етапи здійснення педагогічної технології, необхідної для розв’язання конкретної проблеми, що частково вплинуло на результат і правильність висновків. Розгорнутий аналіз представлено з незначними недоліками, частково відображає результативність роботи студента, наявні граматичні та стилістичні помилки |
| 3 | Аналіз ситуації проведено, але у ході розв’язання педагогічної ситуації, допущені деякі помилки і частково порушена логіка аналізу та етапи здійснення педагогічної технології, необхідної для розв’язання конкретної проблеми, що вплинуло на результат і правильність висновків. Розгорнутий аналіз представлено зі значними недоліками, фрагментарно відображає результативність роботи студента, допущені значні граматичні та стилістичні помилки |
| 2 | Аналіз ситуації проведено, але у ході розв’язання педагогічної ситуації, допущені значні помилки і порушена логіка аналізу та етапи здійснення педагогічної технології, необхідної для розв’язання конкретної проблеми, що вплинуло на результат і правильність висновків. Розгорнутий аналіз представлено зі значними недоліками, не відображає результативність роботи студента, допущені значні граматичні та стилістичні помилки |
| 1 | Студент не проаналізував педагогічну ситуацію, або є лише спроби виконання роботи |
V.РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
Офіційні джерела
Закон України «Про освіту». URL: Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/law/2231/.
Закон України «Про загальну середню освіту». URL: zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-14.
Державна національна програма «Освіта». URL: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=896-93-%EF.
Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затверджене Наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року № 93. URL:
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0035-93.
Положення про практику здобувачів вищої освіти в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя. Затверджено Наказом ректора Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя № 189 від 31 серпня 2021 р. URL: http://www.ndu.edu.ua/storage/norm_baza/polozh_practika.pdf
Основна література
Виховні аспекти педагогічної діяльності у сучасній школі : навч.-метод. посіб. / авт.-уклад. : Л.О. Дубровська, В. Л. Дубровський, В.В. Ковнер, О.С. Філоненко; за ред. Є.І. Коваленко. 3-тє видання, перер. та доп. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2015. 160 с.
Ковальчук В. Ефективний урок: технології, структура, аналіз. URL: http://lib.ndu.edu.ua/CGI/irbis64r_91_opac/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=IBIS&P21DBN=IBIS&S21STN=1&S21REF=1&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=M=&S21STR=
Теорія і технологія розв’язання педагогічних задач : навч. посіб. / Л. О. Мільто. Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. 156 с. URL:https://lib.iitta.gov.ua/2622/1/MILTO_879-13.pdf
Фіцула М. М. Педагогіка : навч. посіб. Вид. третє, перероб. і допов. Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2013. 230 с.
Шквир О. Л. Методика роботи класного керівника: навчальний посібник. 2-ге видання, перероблене. Хмельницький: ХГПА, 2020. 114 с.
Ярощук Лілія. Теорія та методика виховання: навч. посібник. Бердянськ, 2019. 400 с.
Додаткова література
Класний керівник: пошук інновацій / укл. В.М. Солова, за ред. Є.І.Коваленко Ніжин: Вид.НДУ ім. М.Гоголя. 2011. 333 с.
Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Теорія та методика виховання: підручник. К.: Знання-прес, 2008. 418 с.
Холковська І.Л., Волошина О.В., Губіна С.І. Основи педагогічної майстерності: практикум. Вінниця: «Твори», 2019. 240 с. URL: http://psychology.univer.kharkov.ua/dist2020/materialy/Shvedova/Prakt.pdf
Інформаційні ресурси
www.nbuv.gov.ua - Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського представляє електронний каталог періодичних видань.
http://www.mon.gov.ua/ - Міністерство освіти і науки України - офіційний сайт.
http://www.ednu.kiev.ua/index_u.htm - освітянська мережа України.
http://www.info-library.com.ua/books-book-116.html - українська бібліотека електронних підручників.
ДОДАТКИ
Додаток 1
ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ЩОДЕННИКА
Титульна сторінка
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Кафедра педагогіки, початкової освіти, психології та менеджменту
ЩОДЕННИК
педагогічної практики
студента (студентки) _____ курсу ________________факультету
(денна форма навчання)
Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя
прізвище, ім’я, по батькові студента (студентки)
Педагогічна практика
проходила в ___ класі _____________
(навчального закладу)
з «___ »________ по «___» __________
__________ навчального року
1. На перших сторінках щоденника студент записує прізвище, ім’я та по батькові:
- директора школи;
- заступника директора;
- класного керівника того класу, в якому проходила практика;
- учителя фаху;
- методиста з педагогіки;
- методиста з психології;
- методиста з фаху.
2. Список учнів класу з їх громадськими дорученнями
3. Розклад уроків.
4. Розклад дзвінків.
5. Індивідуальний план:
а) календарно-тематичний план з предмету;
б) план виховної роботи класного керівника на період практики.
Далі у щоденнику психолого-педагогічного спостереження студент коротко відображає весь зміст проведеної роботи за кожен день з обов’язковим аналізуванням, роздумами, висновками, пропозиціями тощо.
На останніх сторінках щоденника студент ставить свій підпис, а методист з педагогіки оцінює зміст і оформлення щоденника.
Записи, за бажанням, можна робити в довільній формі або у формі таблиці, за таким зразком:
| Дата | Зміст роботи (що зроблено за день) | Психолого-педагогічний аналіз, роздуми, пропозиції, зауваження тощо |
Наприклад:
| Дата | Зміст роботи (що зроблено за день) | Психолого-педагогічний аналіз, роздуми, пропозиції, зауваження тощо |
| 20.09 | Сьогодні відбулась бесіда з класним керівником 7-А класу з метою з’ясування характерних особливостей класного колективу та окремих учнів. | Результати бесіди дозволяють зробити висновок про те, що клас у цілому дружний, має свої традиції. У більшості учнів сформовані почуття обов’язку та відповідальності, про що свідчать отримані грамоти за участь у шкільних олімпіадах. Проте, у класі є учні, які потребують посиленої до них уваги у зв’язку з тим, що часто приходять не підготовленими до уроків та порушують дисципліну в класі. Таким чином, мені є над чим подумати і спланувати з ними індивідуальну роботу. У класі всього 28 учнів. Це забагато… |
| Проведена бесіда з учителем історії з метою з’ясування навчальних можливостей учнів з даного предмету. | У бесіді з учителем історії я з’ясувала, що учнів з високим рівнем навчальних досягнень у класі лише двоє, 10 учнів мають достатній рівень, а 14 – середній. Два учні взагалі не виявляють інтересу та наполегливості до вивчення історії. У цілому ж у класі панує атмосфера доброзичливості та відповідальності. | |
| 21.09 | Відвідала урок історії з метою з’ясування форм роботи учителя з учнями на уроці. | Урок розпочався традиційно з перевірки домашнього завдання. 2 учня працювали біля дошки, а 1 відповідав на запитання учителя. В цей час інші учні просто слухали і, час від часу, вчитель їх також запитував. За 15 хвилин перевірено виконання домашнього завдання у 5-ти учнів. Наступні 20 хвилин учитель пояснював новий матеріал. За цей час діти слухали пояснення, працювали з підручником. Протягом наступного часу закріплювалися набуті знання. Учитель знову проводив індивідуальне опитування та пропонував розв’язувати певні завдання. Наприкінці уроку було задано домашнє завдання. На мою думку, на цьому уроці були використані в основному індивідуальна та колективна форми навчання. Активність учнів була недостатня. |
| | Відвідала урок української мови з метою з’ясування методів навчання, які використовує учитель на уроці. | З відвіданого уроку слідує те, що при перевірці домашнього завдання були використані такі методи: бесіда, усне та письмове опитування, заохочення (похвала, подяка). При вивченні нового матеріалу вчитель використовував методи: пояснення, розповідь, бесіда, вправи, аналізування, робота з книгою, робота з картками. Закріплення нового матеріалу відбулося за допомогою методів: вправи, усне опитування. Пояснення домашнього завдання відбувалося після дзвінка, що є недоцільним, бо учні вже майже не слухали. Вважаю, що вчитель протягом уроку використовував різні методи навчання, що і сприяло мобілізації уваги учнів та забезпеченню дисциплінованості. |
| Перевіряла щоденники учнів за проханням класного керівника, з метою з’ясувати, чи всі учні записують домашні завдання. | Перевірка щоденників засвідчила те, що частина учнів не записує у щоденник домашні завдання з окремих предметів, щоденники у п’яти учнів (Пилипенко О., Дорошенко А., Ісаєнко Н., Орел А., Задорожний К.) неохайні та мають фрагментарні записи. Думаю, що з ними необхідно провести виховну бесіду. |
Згідно наказу ректора університету від 18 червня 2018 р. № 152 «Про зміни до форми щоденника практики» до форми щоденника практики додається пункт «Письмовий звіт студента-практиканта», пропонуємо
Додаток 2
ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ
Титульний лист (для електронного варіанту звіту)
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Кафедра педагогіки, початкової освіти, психології та менеджменту
ЗВІТ
про проходження практики
студента (студентки) _____ курсу ______________ факультету/інституту (денна/заочна форма навчання)
прізвище, ім’я, по батькові студента (студентки)
Ніжин, рік
Рекомендації до написання письмового звіту студента-практиканта (як в електронному вигляді, так і в щоденнику)
Загальна інформація про проходження практики.
Підготовчий етап педагогічної практики.
Характеристика основного періоду практики.
Особисті досягнення. методичні творчі знахідки, відкриття, нестандартні рішення.
Найтиповіші помилки, найбільші труднощі у навчально-виховній роботі.
Загальні висновки.
Пропозиції щодо теоретичної і практичної підготовки в університеті, організації та проведенні практики.
Додаток 3
АЛГОРИТМ РОЗВЯЗАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ
(під час уроків)
Перший етап умовно називається «стоп!» і спрямований на оцінку вчителем ситуації та усвідомлення власних емоцій. Цей етап необхідний для того, щоб не нашкодити дитині поспішними діями і не ускладнити взаємини з нею. Тільки в тих випадках, коли ситуація є небезпечною для життя та здоров’я дитини, потрібно діяти швидко й рішуче.
Але подібні ситуації трапляються не так часто, тому в решті випадків рекомендується, скориставшись паузою, запитати себе: «Що я зараз відчуваю?», «Що я зараз хочу зробити?», після чого необхідно перейти до другого етапу.
Другий етап починається з питання «чому?», що ставиться педагогом самому собі. Суть цього етапу полягає в аналізі мотивів і причин вчинку дитини. Це дуже важливий етап, оскільки саме причини визначають засоби педагогічної дії. Щоб правильно визначити мотиви поведінки дитини, педагогові необхідно вміти розуміти мову невербального спілкування (демонстративний погляд; нудьгуючий або зосереджений на чомусь вигляд тощо).
Третій етап полягає в постановці педагогічної мети, яка формулюється у вигляді питання «що?» - «Що я хочу одержати в результаті своєї педагогічної дії?» (відчуття страху в дитини або усвідомлене відчуття провини).
Педагогічна дія повинна бути спрямована не проти особистості дитини, а проти її вчинку. Дитина повинна чітко усвідомлювати, що саме цього разу її поведінка є поганою. Важливо показувати дитині в кожному конкретному випадку, що ви приймаєте її такою, якою вона є, розумієте її, але в той же час не схвалюєте її дії. Такий підхід, не принижуючи дитину, здатний викликати в неї позитивну поведінку.
Четвертий етап полягає в обранні оптимальних засобів для досягнення поставленої педагогічної мети і відповідає на питання «як?» - «Як досягти бажаного результату?». Продумуючи способи і засоби досягнення педагогічної дії, учитель повинен залишати свободу вибору за дитиною. Майстерність педагога проявляється в умінні створити такі умови, щоб дитина могла зробити вибір, а не примушувати дитину поводитися «як слід». Виходячи з цього, вчитель запропонує декілька варіантів дитині, але найпривабливішим для неї зробить оптимальний варіант і тим самим допоможе зробити правильний вибір.
Досвідчений педагог використовує широкий арсенал педагогічних засобів, не застосовуючи погрози, насмішки в бік учня, записи в щоденнику, скарги батькам. Названі способи малоефективні й свідчать про низький рівень професіоналізму. Відмова від подібних засобів від самого початку педагогічної діяльності надає величезні можливості для творчості педагога, дозволяє зробити процес спілкування з дитиною радісним і плідним.
П’ятий етап – це практична дія педагога. Цей стан є логічним завершенням усієї попередньої роботи розв’язання педагогічної ситуації. Саме на цьому етапі реалізується педагогічна мета через певні засоби і способи відповідно до мотивів дитини. Успіх практичної дії вчителя буде залежати від того, наскільки точно він зміг сформулювати педагогічну мету, наскільки правильно обрав оптимальні засоби досягнення поставленої мети і наскільки вміло втілив їх у реальному педагогічному процесі. Педагог-професіонал знає, що результати педагогічних дій, як правило, віддалені в часі, тому він діє немовби «на виріст», спираючись на краще в дитині.
Шостий етап – завершальний в алгоритмі розв’язання педагогічної ситуації. Він являє собою аналіз педагогічної дії та дозволяє оцінити ефективність спілкування педагога з дітьми, порівняти поставлену мету з досягнутими результатами і сформулювати нові перспективи.
Додаток 4
АЛГОРИТМ РОЗВЯЗАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ
(позаурочний час)
I. Характеристика суспільно-виховного середовища:
1) зазначте, де відбувається педагогічна дія (школа, клас, окреме угруповання, спортивна команда та ін.);
2) зробіть оцінку спрямованості соціального мікросередовища, відзначте його позитивний або негативний вплив;
3) зробіть приблизну оцінку рівня вихованості групи (колективу), якщо є відповідні дані: а) добре вихований колектив;
б) процес становлення колективу;
в) колективу, немає, група недостатньо вихована і колективом називається формально;
г) негативна спрямованість групи.
II. Виявлення об’єктів виховання (на кого спрямований педагогічний вплив) і суб’єктів виховання (хто виховує, хто впливає), їх педагогічна характеристика:
1) назвіть об’єкти виховання в запропонованій педагогічній ситуації;
2) назвіть суб’єкти виховання в даній педагогічній ситуації;
3) по можливості запишіть їх в порядку педагогічної значущості;
4) зазначте основні якості об’єкта виховання, педагогічного впливу (впливу на погляди, ідеали, риси характеру, потреби, вчинки, навички, почуття, переконання та ін.);
5) дайте обґрунтування наявності кожної з вказаних якостей за допомогою аргументів, взятих з проаналізованої педагогічної ситуації;
6) дайте кожній із цих якостей оцінку, виділивши при цьому позитивні якості і тенденції розвитку, що стимулюються, і негативні, що враховуються;
7) по можливості розташуйте об’єкти виховання і якості вихованців за їх педагогічною значущістю;
8) назвіть конкретні соціальні і психологічні причини, що викликали ці якості у поведінці вихованця і якості групи (колективу), виділяючи при цьому достовірні і передбачувані;
9) по можливості розташуйте виявлені причини в порядку їх педагогічної значущості.
III. Характеристика стосунків у педагогічній ситуації.
Дайте характеристику стосунків у педагогічній ситуації, що має місце між:
1. Суб’єктом виховання (особистістю) і об’єктом (особистістю).
2. Суб’єктом виховання (особистістю) і об’єктом — колективом.
3. Суб’єктом виховання (колективом) і об’єктом виховання — особистістю.
4. Суб’єктом виховання (колективом) і об’єктом виховання — колективом.
Які стосунки за змістом та формою мають місце?
IV. Конкретизація виховних цілей і змісту виховання.
Прогноз результатів виховного впливу:
1) зазначте конкретно, які зміни об’єкта виховання повинні відбутися в результаті педагогічного впливу, який його кінцевий результат;
2) сформулюйте конкретну мету виховної дії для кожного об’єкта виховання, спираючись на дані проведеного аналізу, виявлені причини і відповідні оцінки;
3) охарактеризуйте зміст виховного впливу: чи мали місце в даній ситуації такі типи виховання — розумове, наукове, моральне, патріотичне, трудове, естетичне, фізичне та ін.
V. Формулювання педагогічних проблем:
1) сформулюйте педагогічні проблеми, що виникли в даній ситуації;
2) розгляньте їх у логічній послідовності відповідно ходу розв’язання задачі.
VI. Аналіз педагогічних рішень:
1) проаналізуйте ефективність педагогічного впливу учителя-вихователя на кожен об’єкт виховання (на окремих вихованців, на групи, на колективи), встановіть зв’язок між виховним впливом і його педагогічними результатами;
2) які методи і прийоми педагогічного впливу обрав суб’єкт виховання;
3) які види діяльності обрав суб’єкт виховання, які засоби використовував у цій діяльності; 4) які організаційні форми діяльності обрали вихователі;
5) яке рішення прийняв вихователь.
VII. Аналіз виконання організаційної роботи вихователя.
Дайте по можливості більш докладну характеристику практичної діяльності вихователя, спрямованої на здійснення педагогічних рішень:
1) як здійснюється інструктаж вихованців, яким чином надається навчально-виховна інформація школярам;
2) які практичні завдання пропонуються учням і як це робиться;
3) як вихователь здійснює керівництво практичною діяльністю учнів в певній ситуації;
4) як здійснюються педагогічні дії з внутрішньої координації педагогічної системи (регулювання взаємовідносин між вихователем і вихованцями, між вихованцями, ліквідація конфліктів, спрощення або ускладнення завдань, надання педагогічно доцільної допомоги та ін.);
5) як здійснюється зовнішня координація діяльності педагогічної системи (зв’язок вихователя з іншими колективами, організаціями, людьми);
6) як здійснюються контроль і врахування діяльності вихованців у ході роботи;
7) як вихователь спирається на колектив, на актив учнів.
VIII. Загальні оцінки результатів педагогічного впливу.
Дайте оцінку результатам педагогічного впливу, вказавши:
1) чи досяг мети педагогічний вплив;
2) які положення педагогічної теорії (принципи, методи, прийоми, засоби та ін.) були вдало використані в даній ситуації;
3) які помилки, недоліки були допущені у вихованні, що проявилися в даній ситуації;
4) яких знань, навичок, умінь бракує вихователю;
5) який позитивний і негативний педагогічний досвід вихователя варто врахувати в подальшій роботі.