Ім'я файлу: РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ НАДІЙНОСТІ ПК укр.doc
Розширення: doc
Розмір: 287кб.
Дата: 17.01.2021

3.РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ НАДІЙНОСТІ ПЕРСОНАЛЬНИХ КОМП'ЮТЕРІВ


Розвиток сучасної апаратури характеризується значним збільшенням її складності. Ускладнення обумовлює підвищення гарантії своєчасності і правильності рішення завдань.

Проблема надійності виникла в 50-х роках, коли почався процес швидкого ускладнення систем, і стали вводитися в дію нові об'єкти. В цей час з'явилися перші публікації, що визначають поняття і визначення, що відносяться до надійності [1] і була створена методика оцінки і розрахунку надійності пристроїв ймовірносно-статистичними методами.

Дослідження поведінки апаратури (засобу) під час експлуатації і оцінка її якості визначає його надійність. Термін "експлуатація" походить від французького слова "exploitation", що означає отримання користі або вигоди з будь-чого.

Надійністьвластивість об'єкту виконувати задані функції, зберігаючи в часі значення встановлених експлуатаційних показників в заданих межах.

Для кількісного вираження надійності об'єкту і для планування експлуатації використовуються спеціальні характеристики – показники надійності. Вони дозволяють оцінювати надійність об'єкту або його елементів в різних умовах і на різних етапах експлуатації.
Визначення

Надійність – властивість технічного засобу (ТЗ) і виконувати необхідні функції, зберігаючи свої експлуатаційні показники впродовж заданого періоду часу.

Надійність є комплексною властивістю, що поєднує в собі поняття працездатності, безвідмовності, довговічності, ремонтопридатності і збереження.

Працездатність – є стан ТЗ, при якому він здатний виконувати свої функції.

Безвідмовність – властивість ТЗ зберігати свою працездатність впродовж певного часу. Подія, що порушує працездатність ТЗ, називається відмовою. Відмова, що самоусувається, називається збоєм.

Довговічність – властивість ТЗ зберігати свою працездатність до граничного стану, коли його експлуатація стає неможливою з технічних, економічних причин, умов техніки безпеки або необхідності капітального ремонту.

Ремонтопридатність – визначає пристосовність ТЗ до попередження і виявлення несправностей і відмов і усунення їх шляхом проведення ремонтів і технічного обслуговування.

Сохраняемость – властивість ТЗ безперервно підтримувати свою працездатність в течію і після зберігання і технічного обслуговування.

3.1.Визначення основних показників надійності


Основними якісними показниками надійності є вірогідність безвідмовної роботи, інтенсивність відмов і середнє напрацювання повністю.

Імовірність безвідмовної роботи P (t) є вірогідністю того, що в межах вказаного періоду часу t, відмова ТЗне виникне. Цей показник визначається відношення числа елементів ТЗ, що безвідмовно пропрацювали до моменту часу t до загального числа елементів ТЗ, працездатних в початковий момент.

Інтенсивність відмов (t) – це число відмов n(t) елементів ТЗ в одиницю часу, віднесене до середнього числа елементів NtТЗ, працездатних до моменту часуt:

l(t) = n(t)/ (Nt*t)

де t – заданий відрізок часу.
Наприклад: 1000 елементів ТЗ працювали 500 годин. За цей час відмовили 2 елементи. Звідси, l(t) = n(t)/(Nt*Dt) = 2/(1000*500) = 4*10-6 1/г, тобто за 1 годину може відмовити чотири елементи з мільйона.

Показники інтенсивності відмов комплектуючих беруться на підставі довідкових даних [1, 6, 8]. Для прикладу в таблиці. 1 приведена інтенсивність відмов l(t) деяких елементів.

Таблиця. 1.



Найменування елементу

Інтенсивність відмов, ×10-5, 1/г

1

Резистори

0,0001…1,5

2

Конденсатори

0,001…16,4

3

Трансформатори

0,002…6,4

4

Котушки індуктивності

0,002…4,4

5

Реле

0,05…101

6

Діоди

0,012…50

7

Тріоди

0,01…90

8

Комутаційні пристрої

0,0003…2,8

9

Роз'єми

0,001…9,1

10

З'єднання пайкою

0,01…1

11

Дроти, кабелі

0,01…1

12

Електродвигуни

100…600

 

Надійність ТЗ, як системи, характеризується потоком відмов, чисельно рівне сумі інтенсивності відмов окремих пристроїв :

L = åli

По формулі розраховується потік відмов і окремих пристроїв ТЗ, що полягають, у свою чергу, з різних вузлів і елементів, що характеризуються своєю інтенсивністю відмов. Формула справедлива для розрахунку потоку відмов системи з n елементів у разі, коли відмова будь-якого з них призводить до відмови усієї системи в цілому. Таке з'єднання елементів називається логічно послідовним або основним.

Окрім, того, існує логічно паралельне з'єднання елементів, коли вихід їх ладу одного з них не призводить до відмови системи в цілому. Зв'язок вірогідності безвідмовної роботи P(t) і потоку відмов L визначається:

P = exp(–Dt), очевидно, що 0 < P (t)< 1 і p(0) = 1, а p (¥) = 0

Середнє напрацювання на відмову T0 – це математичне очікування напрацювання ТЗ до першої відмови:

T0= 1/L = 1/(åli), або, звідси: L = 1/T0

Час безвідмовної роботи дорівнює зворотній величині інтенсивності відмов.

Наприклад: технологія елементів забезпечує середню інтенсивність відмов li = 1·10-5 1/г. При використанні в ТЗ N = 1·104 елементарних деталей сумарна інтенсивність відмов l0 = N·li = 10-1 1/г. Тоді середній час безвідмовної роботи ТЗ T0 =1/l0= 10 г.

Якщо створити ТЗ на основі 4-х великих інтегральних схем (ВІС), то середній час безвідмовної роботи ТЗ збільшиться в N/4 = 2500 разів і складе 25000 ч. чи 34 місяці або близько 3 років.

3.2.Розрахунок надійності


Формули дозволяють виконати розрахунок надійності ТЗ, якщо відомі початкові дані – склад ТЗ, режим і умови його роботи, інтенсивності відмов його компонент (елементів). Проте при практичних розрахунках надійності є труднощі через відсутність достовірних даних про інтенсивність відмов для номенклатури елементів, вузлів і пристроїв ТЗ. Вихід з цього положення дає застосування коефіцієнтного методу.

Суть коефіцієнтного методу полягає в тому, що при розрахунку надійності ТЗ використовують не абсолютні значення інтенсивності відмов i, а коефіцієнт надійності ki, що зв'язує значення i з інтенсивністю відмов якого-небудь базового елементу lb :

ki=li/lb

Коефіцієнт надійності ki практично не залежить від умов експлуатації і для цього елементу є константою, а відмінність умов експлуатації ku враховується відповідними змінами b.
В якості базового елементу в теорії і практиці вибраний резистор.
Показники надійності комплектуючих беруться на підставі довідкових даних [1, 6, 8]. Для прикладу в таблиці. 2 приведені коефіцієнти надійності ki деяких елементів.

У таблиці. 3 приведені коефіцієнти умов експлуатації ku роботи для деяких типів апаратури.
Таблиця. 2.



Найменування елементу

Коефіцієнт надійності

1

Резистори

1,0

2

Конденсатори

0,25…0,83

3

Трансформатори

1,3…3,0

4

Котушки індуктивності

1…2

5

Реле

1…10

6

Діоди

1,3…30,0

7

Тріоди

1,3…75,0

8

Електродвигуни

10…40



Таблиця. 3.



Умови експлуатації

Коефіцієнт умов

1

Лабораторні умови

1

2

Апаратура стаціонарна :

 

 

- у приміщеннях

2…8

 

- поза приміщеннями

10…15

3

Рухлива апаратура:

 

 

- корабельна

40…60

 

- автомобільна

50…70

 

- потяг

60…80


Вплив на надійність елементів основних дестабілізуючих чинників – електричних навантажень, температури довкілля – враховується введенням в розрахунок поправочних коефіцієнтів a. У таблиці. 4 приведені коефіцієнти умов a роботи для деяких типів елементів.

Таблиця. 4.



Найменування елементу і його параметри

Коефіцієнт навантаження

1

Резистори:

 

 

- по напрузі

0,7…0,8

 

- по потужності

0,3…0,7

2

Конденсатори

 

 

- по напрузі

0,7…0,8

 

- по реактивній потужності

0,8…0,9

3

Діоди

 

 

- по прямому струму

0,7…0,8

 

- по зворотній напрузі

0,7…0,85

 

- по температурі переходу

0,7…0,8

4

Тріоди

 

 

- по струму колектора

0,7…0,8

 

- по напряж. колектор-емітер

0,7…0,8

 

- по розсіюваній потужності

0,7…0,8


Облік впливу інших чинників – запиленій, вологості і так далі – виконується корекцією інтенсивності відмов базового елементу за допомогою поправочних коефіцієнтів.

Результуючий коефіцієнт надійності елементів ТЗ з урахуванням поправочних коефіцієнтів:

ki'=aaaaki·ku,

де ku – номінальне значення коефіцієнта умов експлуатації;

ki – номінальне значення коефіцієнт надійності;

a1 – коефіцієнт враховує вплив електричного навантаження по U, I або P;

a2 – коефіцієнт враховує вплив температури середовища;

a3 – коефіцієнт зниження навантаження від номінальної по U, I або P;

a4 – коефіцієнт використання цього елементу, до роботи ТЗ в цілому.
Порядок розрахунку полягає в наступному:

1. Визначають кількісні значення параметрів, що характеризують нормальну роботу ТЗ.

2. Складають поелементну принципову схему ТЗ, що визначає з'єднання елементів при виконанні ними заданій функції. Допоміжні елементи, що використовуються при виконанні функції ТЗ, не враховуються.

3. Визначаються початкові дані для розрахунку надійності :

  • тип, кількість, номінальні дані елементів

  • режим роботи, температура середовища і інші параметри

  • коефіцієнт використання елементів

  • коефіцієнт умов експлуатації системи

  • визначається базовий елемент lb і інтенсивність відмов lb'

  • по формулі: ki'=aaaaki·ku визначається коефіцієнт надійності.

4. Визначаються основні показники надійності ТЗ, при логічно послідовному (основному) з'єднанні елементів, вузлів і пристроїв :

  • імовірність безвідмовної роботи : P(t)= exp{–lbT0[nå(Niki)]},

де Ni – число однакових елементів в ТЗ; n – загальне число елементів в ТЗ, що мають основне з'єднання

  • напрацювання на відмову:

T0 = 1/{lb[nå(Niki)]}.

Якщо в схемі ТЗ є ділянки з паралельним з'єднанням елементів, то спочатку робиться розрахунок показників надійності окремо для цих елементів, а потім для ТЗ в цілому.

5. Знайдені показники надійності порівнюються з потрібними. Якщо не відповідають, то приймаються заходи до підвищення надійності ТЗ (див. частину 2).

6. Засобами підвищення надійності ТЗ являються:

  – введення надмірності, яка буває:

  • внутрішньоелементна – застосування надійніших елементів

  • структурна – резервування – загальне або роздільне

Приклад розрахунку :

Розрахуємо основні показники надійності для вентилятора на асинхронному електродвигуні. Схема приведена на мал. 1. Для пуску М замикають QF, а потім SB1. KM1 отримує живлення, спрацьовує і своїми контактами КМ2 підключає М до джерела живлення, а допоміжним контактом шунтує SB1. Для відключення М служить SB2.



Рис.1.

У захисті М використовуються FA і теплове реле KK1 з КК2. Вентилятор працює в закритому приміщенні при T = 50C в тривалому режимі. Для розрахунку застосуємо коефіцієнтний метод, використовуючи коефіцієнти надійності компонент схеми. Приймаємо інтенсивність відмов базового елементу (b=3*10-8. На підставі принципової схеми і її аналізу, складемо основну схему для розрахунку надійності (см рис. 2). У розрахункову схему включені компоненти, відмова яких призводить до повної відмови пристрою. Початкові дані зведемо в таблиці. 5.



Таблиця. 5.

Базовий елемент, 1/ч

lб

3*10-8

Коэф. умов експлуатації

ku

2,5

Інтенсивність відмов

lб'

lб* ku = 7,5*10-8

Час роботи, ч

t

5000

Елемент принципової схеми

 

QF

FA

KK2

KM1

SB1

SB2

KM2

KK1

M

Елемент розрахункової схеми

 

Э1

Э2

Э3

Э4

Э5

Э6

Э7

Э8

Э9

Число елементів

Ni

3

3

1

1

1

1

3

3

1

Коэф. надійності

ki

5

25

10

25

5

5

20

18

250

Коэф. навантаження

Kn

0,6

0,6

0,6

0,6

0,6

0,8

0,6

0,6

0,85

Коэф. електричного навантаження

a1

1

1

1

1

1

1

1

1

3,5

Коэф. температури

a2

1

1

1

1

1

1

1

1

1

Коэф. навантаження по потужності

a3

1

0,52

0,52

0,52

1

1

1

1

0,8

Коэф. використання

a4

4,4

4,2

1

1

4,2

0,3

4,4

4,2

4,4

Твір коэф. a

a

4,4

2,2

0,52

0,52

4,2

0,3

4,4

4,2

12,32

Коэф. надійності

ki'

2,2

55

5,2

13

21

1,5

88

75,6

3080

 

Ni*ki'

6,6

165

5,2

13

21

1,5

264

226,8

3080

 

S (Ni*ki')

3783,9

Напрацювання повністю, ч

T0

1/[lб' S(Ni ki’)] = 3523,7

Вірогідність

p (t)

е[lб' To ((Ni*ki')] = 0,24



За результатами розрахунку можна зробити висновки:

1. Напрацювання повністю пристрою : T0 = 3524 ч.

2. Вірогідність безвідмовної роботи : p(t) = 0,24. Вірогідність того, що в межах заданого часу роботи t в заданих умовах роботи не виникне відмови.

3.3.Частинні випадки розрахунку надійності.



1. Технічний пристрій (далі ТЗ) складається з n блоків, сполучених послідовно (див. рис. 3). Вірогідність безвідмовної роботи кожного блоку p. Знайти імовірність безвідмовної роботи P системи в цілому.



Рішення: P = pn

2. ТЗ складається з n блоків, сполучених паралельно (див. рис. 4). Імовірність безвідмовної роботи кожного блоку p. Знайти імовірність безвідмовної роботи P системи в цілому.



Рішення: P = 1 – (1 – p) 2

3. ТЗ складається з n блоків, сполучених паралельно (див. рис. 5). Імовірність безвідмовної роботи кожного блоку p. Імовірністьбезвідмовної роботи перемикача (П) p1. Знайти вірогідність безвідмовної роботи P системи в цілому.



Рішення: P = 1 – (1 – p1 p)
4. ТЗ складається з n блоків (див.рис. 6), з імовірністьбезвідмовної роботи кожного блоку p. З метою підвищення надійності ТЗ зроблено дублювання, ще такими-ж блоками. Знайти імовірність безвідмовної роботи системи : з дублюванням кожного блоку Pa, з дублюванням усієї системи Pb.



Рішення: Pa =[1(1 – p) 2]n

Pb =[1 – (1 – p) n]2
5. ТЗ складається з n блоків (див. рис. 7), з вірогідність безвідмовної роботи кожного блоку p, величина якої умовно показані на малюнку. З метою підвищення надійності ТЗ зроблено дублювання, ще такими ж блоками, найменш надійних блоків. Знайти імовірність безвідмовної роботи P системи.



Рішення: P =[1 – (1 – p1) 2] [1 – (1 – p2) 3] p3 p4[1 – (1 – p5)(1 – p6)]
6. ТЗ складається з 3-х вузлів (див. мал. 8). У першому вузлі n1 елементів, в другому вузлі n2 елементів. У третьому вузлі n3 елементів. Імовірністьбезвідмовної роботи кожного елементу p. Знайтиімовірністьбезвідмовної роботи P системи.



Рішення: P1 = pn1

P2 = pn2

P3 = pn3

P23 = 1(1 – pn3)

P = pn1*[1 – (1 – pn3)]
7. ТЗ складається з 2-х вузлів U1 і U2, сполучених послідовно, і стабілізатора C (див. рис. 9). При справному C вірогідність безвідмовної роботи U1 = p1, U2 = p2. При несправному C імовірність безвідмовної роботи U1 = p1 ', U2 = p2'. Імовірність безвідмовної роботи C = ps. Знайти імовірність безвідмовної роботи P системи в цілому.



Рішення: P = ps p1 p2 (1 – ps) p'1 p'2
8. ТЗ складається з 2-х вузлів U1 і U2, сполучених паралельно, і стабілізатора C (див. мал. 10). При справному C імовірністьбезвідмовної роботи U1 = p1, U2 = p2. При несправному C імовірністьбезвідмовноїроботи U1 = p1 ', U2 = p2'. Імовірністьбезвідмовної роботи C = ps. Знайти імовірністьбезвідмовної роботи P системи в цілому.


Рішення: P = ps [1 – (1 – p2)] + (1 – ps)[1 – (1 – p2')]
9. ТЗ складається з 2-х вузлів U1 і U2. Імовірність безвідмовної роботи за час t вузлів: U1 p1 = 0,8, U2p2 = 0,9. Після закінчення часу t ТЗ несправен. Знайти імовірність, що:

- H1 – несправний вузол U1

- H2 – несправний вузол U2

- H3 – несправні вузли U1 і U2

Рішення: Очевидно, мало місце H0, коли обидва вузли справні.

Подія A = H1 + H2 + H3

Апріорна (первинні) імовірність:

- P (1 – p1) p2 (1- 0.8) 0.9 = 0.2 0.9 = 0.18

- P (1 – p2) p1 (1- 0.9) 0.8 = 0.1 0.8 = 0.08

- P (1- 0.8) 0.9 = 0.2 0.1 = 0.02

- A = = P + P + P = 0.18 + 0.08 + 0.02 = 0.28

Апостеріорні (кінцеві) імовірності:

- P = P/A = 0.18/0.28 = 0.643

- P = P/A = 0.08/0.28 = 0.286

- P = P/A = 0.02/0.28 = 0.071
10. ТЗ складається з m блоків типу U n блоків типу U2. Імовірністьбезвідмовної роботи за час t кожного блоку U1 = p1, кожного блоку U2 = p2. Для роботи ТЗ досить, щоб впродовж t працювали безвідмовно будь-які два блоки типу U1 і одночасно з цим будь-які два блоки типу U2. Знайти імовірністьбезвідмовної роботи ТЗ.

Рішення: Подія A (безвідмовна робота ТЗ) є здобуток двох подій:

- A1 – (не менше два з m блоків типу U1 працюють)

- A2 – (не менше два з n блоків типу U2 працюють)

Число X1 працюючих безвідмовно блоків типу U1 є випадкова величина, розподілена за біномним законом з параметрами m, p1. Подія A1 полягає в тому, що X1 набуде значення не менше 2, тому:

P = P{X1 > 2} = 1 – P = 1 – P (X1=0) – P = 1 – (g1m + m g2m – 1 p1),

де g1 = 1 – p1

аналогічно: P = 1 – (g2n + n g2n – 1 p2), де g2 = 1 – p2 .

Вірогідність безвідмовної роботи ТЗ:

R = P = P (A1) P =[1 – (g1m + m g2m – 1 p1)] [1 – (g2n + n g2n – 1 p2)],

де g1 = 1 – p1, g2 = 1 – p2

11. ТЗ складається з 3-х вузлів (див. мал. 11). У вузлі U1 n1елементів з інтенсивністю відмов l1. У вузлі U2 n2 елементів з інтенсивністю відмов l2. У вузлі U3 n3 елементів з інтенсивністю відмов l2, оскільки U2 і U3 дублюють один одного. U1 виходить з ладу якщо в нім відмовило не менш 2-х елементів. U2 або U3, оскільки дублюються, виходять з ладу якщо в них відмовив хоч би один елемент. ТЗ виходить з ладу якщо відмовив U1 або U2 і U3 разом. Імовірність безвідмовної роботи кожного елементу p. Знайти імовірність того, що за час t ТЗ не вийде з ладу.



Рішення: Імовірність виходу з ладу одного елементу U1, U2 або U3 за t рівні:

p1 = 1 – e 1 t

p2 = p3 = 1 – e2 t

Імовірність виходу з ладу U1 за t рівна:

R1 = 1 – (1 – p1)n1 n1 p1 (1 – p1)n1-1

Імовірність виходу з ладу U2 і U3 рівна:

R2 = 1 – (1 – p2)n2

R3 = 1 – (1 – p3)n3

Імовірність виходу з ладу всього ТЗ:

R = R1 (1 – R1) R2 R3

3.4.Розрахунок надійності ПК імовірнісно-фізичним методом



Нині широко поширені методики розрахунку надійності персональних комп'ютерів (ПК), засновані на використанні інтенсивностей відмов.

Розглянемо методику розрахунку надійності ПК на основі використання імовірнісно – фізичного методу (ІФ-методу).

Оскільки досліджуваний об'єкт відомий і є досить достовірні експлуатаційні [1] і експертні [2] оцінки надійності ПК, це дає можливість оцінити і порівняти точність даного методу з емпіричною оцінкою.
Методика ПК імовірнісно – фізичним методом

Приймаються наступні допущення

  1. Відмови елементів (модулів) незалежні

  2. Відмова будь-якого модуля призводить до відмови ПК

  3. Початковими (відомими) даними для розрахунку показників безвідмовності ПК є середні напрацювання повністю модулів

  4. Прийнято, що коефіцієнт варіації напрацювання повністю модулів дорівнює одиниці

  5. Закон розподілу напрацювання повністю ПК описується ON – розподілом виду

,

де – параметр масштабу розподілу напрацювання ПК, співпадаючий зі значенням середнього напрацювання повністю ( );

Tj – середнє напрацювання повністю модуля j- го типу(j = 1, 2, ., n);

mj – число модулів j- го типу;

Ф (.) – функція нормованого нормального розподілу.
Методика розрахунку ПК лямбда – методом.

Приймається наступні допущення:

  1. Відмови елементів (модулів) незалежні

  2. Відмова будь-якого модуля призводить до відмови ПК.

  3. Початковими (відомими) даними для розрахунку показників безвідмовності ПК є інтенсивності відмов модулів

  4. Коефіцієнт варіації напрацювання повністю модулів дорівнює одиниці.

  5. Закон розподілу напрацювання повністю ПК описується експоненціальним розподілом виду

,

Де ;

λj – інтенсивність відмов модуля j- го типу.

Середнє напрацювання повністю ПК як відомо, визначається виразом .

Розрахунок показників надійності модулів на основі імовірнісний – фізичного методу може бути виконаний згідно [3] Інтенсивність відмов модулів також може бути отримана шляхом підсумовування інтенсивностей компонент, що входять в модуль Проте з метою демонстрації методик в справжній роботі приймаються як початкові дані показники надійності модулів, які з досить високою точністю і достовірністю встановлені численними дослідженнями [ 1. 2, 4, 5]

Аналіз надійності близько десяти тисяч (9528 штук) ПК різної міри складності, виробництва, різних фірм, що пропрацювали різний час, в різних умовах, проведений німецьким журналом "Chip" [4] дозволив зробити висновки про порядок характеристик надійності сучасних ПК. Середня інтенсивність відмов ПК середнього рівня трохи відрізняється і складає близько 0,52 відмови в рік, тобто в середньому кожен ПК відмовляє приблизно один раз в два роки, але при цьому трохи більше половини ПК працювало без відмов взагалі.

У таблиці. 1 приведені типовий склад і показники надійності модулів ПК Показники надійності відповідають коефіцієнту експлуатації .

Таблиця 1 Склад і показники надійності модулів ПК

з/п

Модуль

Тип

Кількість

Інтенсивність відмов

Середнє напрацювання

1

Систетая плата

P55SP4

1

5,0

0,2

2

Процесор

Pentium 100

1

0,1

6,6

3

Пам'ять SIMM

16MB72pinEDO

1

0,5

2,0

4

Відеокарта

PCI 1MB 5446

1

2,6

0,375

5

НЖМД

M1636TAU

1

1,0

1,0

6

НГМД

3,5

1

!6,6

0,16

7

CD – ROM

CDU – 77Е

1

5,0

0,2

8

Kлавиатуpa

KPQEA42A

1

5,O

0,2

9

Маніпулятор "миша"

Easy Mouse

1

5.0

0,2

10

Джерело живлення

5100-100 VA

1

2,6

0,375

11

З'єднувачі

Centronics (25)

3

0,4

2,6

12

З'єднувачі

Centronics (40)

2

0.48

2,1

13

Вентилятор




1




1,3

14

Вимикач




1

0,6

1,65


Використовуючи характеристики надійності і кількість модулів, приведених в таблицю.1, обчислюємо показники надійності ПК.
Імовірнісно-фізичний метод

  1. Середнє напрацювання повністю ПК :

= 8240 ч.

  1. Гамма- процентне напрацювання ( ( = 0,9) визначається з рівняння



чи шляхом використання таблиці функції ON – розподіли (таблиця А1 [6]), де визначається величина x(l; v)за значенням імовірність

F(x)=1 –  = 0,9

і за значенням коефіцієнта варіації  = 1:

= 8240 × 0,237 = 1953 ч.

3) Імовірність безвідмовної роботи впродовж напрацювання tзад = 1000 г:

,

де = 1000/8240 = 0,12.

Використовуючи ту ж таблицю А1 [6], визначаємо за величиною xзад значення вірогідності F = 0,01.

Отже, шукана величина = 0,99.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас