ОСОБЛИВОСТІ ЛІЗИНГУ (ОРЕНДА) ЛІТАКІВ
Авіаційний транспорт України потерпає від старіння парку повітряних суден, що майже вичерпав свій ресурс. У державі не більше 6 % пасажирських літаків, які експлуатуються менш ніж п’ять років. Авіакомпанії України отримують у лізинг машини віком від 10 до 19 років. Але жодне з авіаційних підприємств через брак обігових коштів не має змоги безпосередньо закуповувати нові літаки. Вітчизняні авіакомпанії практично не купують літаки, а тим більше нові. А купівля нових українських літаків – виняток з правил. Останні, наприклад ближньомагістральні літаки Ан-148 та Ан-158, каталожна ціна яких коливається від 22 до 30 млн доларів, хоч і дешевші за свої закордонні аналоги (бразильський Embraer E-190 та канадський Bombardier CRJ-900NG, які коштують понад 40 млн доларів), проте не становлять їм конкуренцію. І насамперед в результаті, за відсутності гнучких механізмів реалізації лізингових схем для українських авіаперевізників з боку держави.
У світі більшість компаній формують свій повітряний парк за допомогою лізингових схем. Зазвичай нові літаки стають власністю компаній-лізингодавців (лоукостерів). У ролі останніх виступають транснаціональні корпорації, найбільші світові банківські конгломерати або компанії, створені за участю держав. Вони беруть велику партію (80–100 літаків) із знижкою до 25 %, інтенсивно їх використовують до п’яти років, а потім реалізують лізинговим компаніям, а останні віддають літаки авіаперевізникам на умовах довгострокової оренди. Стандартний термін дії лізингового договору – 3–5 років, після закінчення якого сторони можуть його подовжити, укласти на інших умовах або припинити. Авіаперевізникам розвинених країн лізинг літаків обходиться дешевше, ніж банківський кредит, зокрема за рахунок податкових пільг. Так, швидкий розвиток лізингових відносин протягом 50–70-х років ХХ ст. у таких країнах, як США, Великобританія та Франція, був зумовлений наданням істотних пільг з боку держави. Наприклад, 85 % прибутку лізингових компаній Франції, відповідно до Закону «Про лізинг» (1966 р.), звільняються від оподаткування та можуть застосовувати прискорену амортизацію. Остання завжди була пов’язана із строками лізингових угод, тому саме скорочення амортизаційних термінів призводить до зростання кількості лізингових операцій. Після Другої світової війни майже в усіх капіталістичних країнах була введена прискорена амортизація, за якої підприємства повертали основну частину капіталовкладень в перші роки експлуатації обладнання.
Лізинг – слово англійського походження, lease означає здавати або брати майнову оренду. Він зародився в англомовних країнах і досить швидко перетворився на поширену фінансову операцію. У Франції в лізингу знаходиться 25 % виробничого устаткування, у Японії – 45 %, а у США – 60 % (20 % – комп’ютерної техніки, 17 % – літаків, 80 % – вантажних автомобілів, 10 % – будов). На прикладі розвинутих країн світу бачимо, що лізинг – найперспективніший фінансово-правовий інструмент, здатний ефективно розвивати виробництво та активізувати інвестиційний процес в країні. За умов розвитку ринкових відносин в Україні та гострій необхідності реконструкції застарілої матеріально-технічної бази виробництва лізинг набуває особливого значення, оскільки здатен вивести економіку країни на світовий рівень.
Для України лізинг є абсолютно новим економічним та правовим явищем. Лізингові операції використовувалися лише у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Розвиток та становлення лізингових послуг відбувалися в складних умовах перехідного періоду. З 1989 р. розпочався процес роздержавлення державного та комунального майна, в оренду здавалися цілісні майнові комплекси та їх виробничі фонди із наступним правом викупу. Спеціального законодавства, що регулювало б лізингові відносини, не було. Фундаментом для розвитку профільного законодавства стали Закони України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 1991 р. та «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р., за якими банкам дозволялося проводити операції з придбання за власні кошти засобів виробництва та подальшою передачею їх в оренду, розробляти й використовувати ефективні лізингові технології, виступати одночасно лізингоодержувачами та кредиторами; були введені поняття «лізингова (оренда) операція», «оперативний лізинг (оренда)», «фінансовий лізинг (оренда)», «зворотній лізинг (оренда)».
З метою створення в Україні правових основ та захисту інтересів учасників лізингових операцій протягом 1997 р. було прийнято довгоочікуваний Закон України «Про лізинг» та утворено Асоціацію лізингових компаній «Укрлізинг», до складу якої увійшли вітчизняні лізингові та страхові компанії, банківські й наукові установи та підприємства. У цьому ж році Україна стала членом Європейської федерації національних лізингових асоціацій Leaseurope.
Співвідношення річного обсягу лізингових угод та ВВП в Україні у 20 разів менше, ніж у країнах, що демонструють швидкі темпи зростання економічного потенціалу. Для України, яка гостро відчуває потребу в оновленні основних засобів в усіх галузях економіки, необхідність розвитку ринку лізингових послуг є особливо актуальною. Адже рівень зносу основних засобів виробництва в Україні нині становить 50 %, а в сільському господарстві, промисловості, будівництві, водному й авіаційному транспорті – понад 60 %. Тоді як у розвинених країнах 25–30 % державних інвестицій припадають на лізингові операції, в Україні цей показник дорівнює 1 %. Зношеність авіаційної техніки, експлуатованої в Україні, перевищує 80 %. Донедавна більшість авіакомпаній виконувала регіональні пасажирські перевезення на фізично й морально застарілих Як-42 та Ан-24. Вік цих машин становив від 25 до 35 років, такі моделі не виробляють з кінця 80-х років10. Утім оновлений парк повітряних суден сучасних авіаперевізників належить вже до минулого покоління авіаційної техніки. Середній вік літаків авіакомпанії МАУ становить – 18,6 років, SkyUp – 12,5 років. Задовольнити зростаючий попит на авіаційні перевезення в умовах загострення конкуренції та постійного підвищення рівня витрат можна, лише використовуючи сучасні типи літаків. Протягом 2019 р. українськими авіаперевізниками було перевезено 10,5 млн пасажирів. Зростання становить близько 23 % порівняно з показниками 2018 року. Основними факторами, що найбільше впливають на зростання показників діяльності авіакомпаній України, є постійне розширення маршрутної мережі, збільшення інвестиційності польотів на існуючих напрямах та поступове оновлення парку повітряних суден. Сьогодні понад 50 % усіх продажів літаків у світі відбувається за рахунок лізингу, оскільки більшість авіакомпаній не в змозі купувати літаки із власного прибутку. Лізингові компанії пропонують не тільки фінансовий лізинг, а й технічне обслуговування та ремонт літаків (мокрий лізинг).
З метою удосконалення механізму реалізації лізингу повітряних суден, спрощення процедури митного оформлення під час ввезення авіаційної техніки та запасних частин, що переміщуються через митний кордон України, а також для забезпечення експлуатації, ремонту та модернізації повітряних суден Кабінет Міністрів України 2010 р. прийняв дві постанови: «Про затвердження переліку суб’єктів літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки» та «Про питання ввезення на митну територію України товарів суб’єктами літакобудування»16. Вони надали можливість українським лізинговим компаніям та авіаперевізникам на пільгових умовах ввозити іноземні літаки та запчастини до них без сплати ПДВ до 1 січня 2016 року. Крім того, Україна здійснила важливий крок до просування на міжнародний авіаційний ринок і 6 червня 2012 р. ратифікувала Конвенцію про міжнародні майнові права на рухоме обладнання17. Кейптаунська Конвенція захищає інтереси власника техніки в ситуаціях, коли у користувача виникають проблеми. Країна, яка не ратифікувала конвенцію, не може розраховувати на пільги і знижки від виробників і лізингодавців. А тому для українських авіакомпаній поповнювати флот уживаними літаками стане набагато простіше й дешевше.
Однією із перешкод для того, аби українські авіаперевізники купували вітчизняні літаки, є невигідні й недосконалі державні умови отримання та експлуатації повітряних суден вітчизняного виробника у лізинг, відсутність гнучких лізингових програм. Сьогодні лізингові платежі американським та європейським компаніям є значно нижчими аналогічних платежів українським і російським лізинговим компаніям – «світові» два відсотки проти десяти «українських».