Ім'я файлу: Туболець Л.Г. 8107 5 курс Тема №2. Варіант 1.doc
Розширення: doc
Розмір: 99кб.
Дата: 16.03.2023
скачати


Варіант 1

ТЕМА: «Основні методи діагностики в онкології»

Завдання для самостійного опрацювання теми (потрібно відповісти письмово)

Завдання 1.

Заповніть таблицю

1.Сформулюйте визначення поняття скринінг

Скринінг – це система первинного обстеження груп клінічно безсимптомних осіб з метоювиявлення випадків захворювання.

2.Назвіть основні світові організації, які працюють над стандартизацією лікування онкологічних хворих


National Comprehensive Cancer Network (NCCN), The Eastern Cooperative Oncology Group(ECOG), European Society for Medical Oncology (ESMO), The Cochrane Collaboration


3.Назвіть основні особливості онкологічного діагнозу




  • діагноз онкологічного захворювання встановлюється один раз і на все життя, тобто вінне знімається навіть при одужанні хворого, змінюються лише його окремі компоненти.Причиною цього є те, що в онкології основним є диспансерний метод — усі хворі на ЗНпожиттєво перебувають на диспансерному обліку;

  • для встановлення діагнозу ЗН обов’язковою є його гістологічна (цитологічна)верифікація. У разі неможливості морфологічного підтвердження діагнозу до операціїприпустимим є виконання оперативного втручання як останнього етапу діагностики тапершого етапу лікування. Променевий і медикаментозний методи лікування безморфологічної верифікації використовують лише тоді, коли зволікання із початкомлікування шкідливо для хворого. Без верифікації діагноз встановлюється рішеннямконсиліуму на підставі даних клінічних, променевих, ендоскопічних, лабораторних таінших методів дослідження;

  • у більшості вітчизняних клінік при формулюванні онкологічного діагнозу широковикористовується латинська термінологія. Цей факт є відображенням деонтологічнихтрадицій радянських часів, коли вважалося, що онкохворий у жодному разі не повинензнати свій діагноз. Побоюванням, що хворий випадково або спеціально ознайомиться змедичною документацією, було зумовлено застосування латини. Однак згідно зОсновами законодавства України про охорону здоров’я, пацієнт має право на повнуінформацію про стан свого здоров’я. Проте, незважаючи на вищезазначене,формулювання діагнозу подекуди зберігає традиційний характер




Завдання 2. Сформулюйте основні умови для успішного проведення скринінгових програм:

  1. Епідеміологічна розповсюдженість захворювання;

  2. Захворювання має мати серйозні наслідки;

  3. 3. Діагностична методика, що використовується повинна бути неінвазійною, доступною, простою;

  4. 4. Відповідність «затрати – ефект» має бути економічно обґрунтованою;

  5. 5. Використовувати високочутливу та ефективну методику;

  6. 6. Враховувати ступінь страждання, що викликає дане захворювання;

  7. 7. Лікування при позитивному результаті має бути ефективним.

  8. Захворювання має мати серйозні наслідки;

  9. 3. Діагностична методика, що використовується повинна бути неінвазійною, доступною, простою;

  10. 4. Відповідність «затрати – ефект» має бути економічно обґрунтованою;

  11. 5. Використовувати високочутливу та ефективну методику;

  12. 6. Враховувати ступінь страждання, що викликає дане захворювання;

  13. 7. Лікування при позитивному результаті має бути ефективним.

Захворювання має мати серйозні наслідки;3. Діагностична методика, що використовується повинна бути неінвазійною, доступною, простою;4. Відповідність «затрати – ефект» має бути економічно обґрунтованою;5. Використовувати високочутливу та ефективну методику;6. Враховувати ступінь страждання, що викликає дане захворювання;7. Лікування при позитивному результаті має бути ефективним.

2. Захворювання має мати серйозні наслідки;

3. Діагностична методика, що використовується повинна бути неінвазійною, доступною, простою;

4. Відповідність «затрати – ефект» має бути економічно обґрунтованою;

5. Використовувати високочутливу та ефективну методику;

6. Враховувати ступінь страждання, що викликає дане захворювання;

7. Лікування при позитивному результаті має бути ефективним.

Завдання 3. Заповніть таблицю фізичних основ променевих методів діагностики.

Метод діагностики

Фізичні основи методу

Рентгенографія


це спосіб рентгенологічного дослідження, при якому рентгенівське зображення об’єктуотримується на твердому носії, в переважній більшості випадків — на рентгенівській плівці. Привикористанні рентгенографії ділянку тіла, що досліджують, розміщують близько до касети, щобзменшити проекційне викривлення, котре пов’язане із характером пучка рентгенівських променів.Крім того, таке розташування забезпечує необхідну точність зображення. Випромінювачрозташовують таким чином, щоб центральний пучок проходив через центр частини тіла, щодосліджується, та був перпендикулярний до плівки



Рентгенівська КТ

метод пошарового рентгенологічного зображення. На звичайній рентгенограмі отримується сумарне зображення усієї товщини частки тіла, що досліджується. Зображення одних анатомічних структур частково або повністю накладається на зображення інших. У результаті цього втрачається багато важливих деталей у зображенні структурних елементів органів. Томографія дає можливість ізольованого зображення структур, розташованих в одній площині. Ефект томографії досягається завдяки постійному руху під час зйомки двох з трьох компонентів рентгенівської системи випромінювач-пацієнт-плівка. При цьому випромінювач і плівка рухаються по дузі, прямій або по більш складній траєкторії, але обов’язково у протилежних напрямах. При такому русі зображення більшості деталей на рентгенівській плівці виявляється нечітким, розпливчастим, а чітким стає зображення тільки тих утворень, що знаходяться на рівні центру обернення системи випромінювач-плівка. Якщо при томографії змінити рівень центру обернення системи випромінювач-плівка, то відповідно зміниться рівень виділеного шару. Товщина обраного шару залежить від амплітуди руху системи випромінювач-плівка: чим вона більша, тим томографічний шар тонше. Описане пошарове рентгенологічне дослідження проводять без використання комп’ютерів. Цей метод називають лінійною або конвенціональною томографією. Проте у променевій діагностиці існує безліч методик пошарової візуалізації органів, завдяки використанню комп’ютерних технологій.



МРТ

МРТ базується на явищі ядерно-магнітного резонансу. Якщо тіло, що знаходиться в постійному потужному магнітному полі, опромінити зовнішніми електромагнітними імпульсами, частота яких дорівнює частоті переходу між енергетичними рівнями ядер атомів, то ядра розпочнуть переходити у вищерозташовані по енергії квантові стани. Інакше кажучи, спостерігається вибірне (резонансне) поглинання енергії електромагнітного поля. При припиненні впливу змінного магнітного поля виникає резонансне виділення енергії у вигляді МР - сигналу. Цей сигнал подається на детектор, а потім на ЕОМ для аналізу. МР - зображення визначається трьома характеристиками: щільністю протонів (тобто концентрацією ядер водню), часом релаксації Т1(спін-решітковий) і поперечною релаксацією Т2 (спін-спіновий) та швидкістю руху рідини. МРТ-зображенння отримується в основному завдяки аналізу часу релаксації. МРТ дослідження спирається на спроможності ядер інших атомів поводити себе як магнітні диполі. Цю властивість мають ядра, що містять непарне число нуклонів, що відрізняються не нульовим спином і відповідним йому магнітним моментом. МРТ в порівнянні з рентгенівським і радіонуклідним методами, використовує промені дуже малої енергії. Вона на 19 порядків менша, ніж енергія, що використовується при рентгенівському і радіонуклідному методах.

МР - томографи можуть створювати зображення розтину будь-якої частини тіла. При цьому іонізувальне випромінювання не використовується. В порівнянні з ультрасонографією та рентгенівською КТ ця методика коштовніша, технічно складніша і теоретично важча для розуміння. Незважаючи на це, МРТ обумовила значний прогрес в діагностичній радіології. Оскільки більшість сучасних МР-томографів налагоджені на реєстрацію радіосигналів атомів водню, МР-томограма являє собою картину просторового розподілу молекул, що містять атоми водню. Система для МРТ складається з магніту, що створює статичне магнітне поле. Магніт порожнистий, в ньому є тунель, в якому розташовується пацієнт. Для радіохвильового збудження ядер водню всередині магніту встановлюють додаткову високочастотну котушку, яка також приймає сигнали релаксації.

Для клінічної МРТ використовуються поля силою від 0,1 до 2 Тл

(в експерименті допускається використання 7 Тл). В клінічній практиці служба радіаційної безпеки забороняє застосування МР-томографів з полем більш 2,5 Тл. Понад цієї межі поля вважаються потенційно небезпечними і можуть допускатися тільки для наукових лабораторій. Для порівняння, сила магнітного поля Землі коливається від 0,7 Гауса на полюсі до 0,3 Гауса на екваторі. (1 Тл=10000 Гауса).

Значний контраст м'яких тканин - одна з основних характеристик МРТ, що зумовила швидкий розвиток цієї техніки. Контрастність в основному пояснюється релаксаційними явищами Т1 і Т2.

Найчастіше контрастні препарати містять парамагнітний іон металу гадолінію (GdЗ+), який зв'язаний з молекулою - носієм. Контрастні речовини вводяться внутрішньовенно і розподіляються по організму подібно водорозчиненим рентгеноконтрастним речовина

Завдання 4.

Перерахуйте основні види біопсій:

  1. пункційна,

  2. Трепан-біопсія

  3. Інцизійна біопсія.

  4. Ексцизійна біопсія

  5. Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія

  6. Панч-біопсія

  7. Кюретаж

  8. Ендоскопічна


Завдання 5.

Перерахуйте морфологічні методи дослідження:

  1. цитологічний,

  2. мікроскопічний

  3. гістологічний

  4. морфометричний

  5. електронномікроскопічний

  6. імуногістохімічний

Завдання 6. Сформулюйте класифікацію онкомаркерів за походженням:

  1. онкофетальні

  • раково-ембріональний антиген (РЕА);

  • альфа-фетопротеїн (АФП);

  • хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ);

  • специфічний бета-протеїн вагітності;

  • СА-125;

  • СА-15–3;

  • СА-19–9;

  • СА-50;

  • СА-72–4.

  1. Ферменти

  • флукозилтрансфераза;

  • кисла фосфатаза проста;

  • лактатдегідрогеназа;

  • нейронспецифічна енолаза;

  • тимідинкіназа;

  • тиміделатсинтетаза;

  • специфічний антиген передміхурової залози (простатичний специфічний антиген — ПСА)

3. Рецептори:

  • прогестеронові;

  • естрогенові.

  1. Гормони:

  • АКТГ;

  • АДГ;

  • плацентарний лактоген;

  • кальцитонін;

  • ПТГ;

  • пролактин.




  1. Інші сполуки:

  • феритин;

  • бета-2-мікроглобулін;

  • імуноглобуліни;

  • тканинний поліпептидний специфічний антиген;

  • С-21–1;

  • тканинний поліпептидний антиген;

  • муциноподібний раковоасоційований антиген (МСА).


ТЕМА: «Методи лікування в онкології»

Завдання 1. Заповніть таблицю типів хірургічного лікування.

Тип лікування

Обсяг

Радикальне

Видаляється вся пухлина в межах здорових тканин єдиним блоком зі шляхами реґіонарного метастазування

Паліативне

часткове видалення основної пухлини, при цьому залишаються метастази або пухлинні ділянки, які технічно видалити неможливо


Симптоматичне

усувають провідні симптоми, що погіршують якість життя чи загрожують життю хворого, не впливаючи на основну пухлину.


Непрямодіюче

втручання на ендокринних органах з метою гормональної корекції і призупинення росту гормонозалежної пухлини.


Реабілітаційне

Первинна хірургічна реабілітація — відновлення функції органа відбувається одномоментно з його видаленням або резекцією.

Відстрочена хірургічна реабілітація — відновлення функції органа після проведеного спеціалізованого лікування за умов досягнення стійкої ремісії.


Пластичне

Пластична хірургія у пацієнтів після лікування онкології виконує завдання коригування естетичних проблем, які можуть виникати в процесі хірургічного втручання. 


Завдання 2. Перерахувати основні методи променевої терапії:

  1. Дистанційна

  2. Брахітерапія

  3. Ядерно-медична

  4. Радіоізотопна

  5. Зовнішня радіотерапія


Завдання 3. Заповніть таблицю ступенів токсичності хіміотерапії.

Ступінь

Характеристика

0 ступінь

Самопочуття не порушене,скарг не пред'являє

1 ступінь

незначні зміни самопочуття і лабораторних показників, які не потребують втручання


2 ступінь

помірні зміни самопочуття, які порушують життєдіяльність хворого, і зміни лабораторних даних, які потребують корекції

3 ступінь

різкі порушення, які потребують перерви чи припинення хіміотерапії


4 ступінь

небезпека для життя, яка потребує негайної відміни хіміотерапії


Завдання 4. Що характеризує абластику?

  1. Видалення пухлини в межах здорових тканин

  2. Рання перев’язка судин (особливо венозних), що кровопостачають пухлину

  3. Видалення пухлини з навколишніми та регіонарними тканинами

  4. Перев’язка трубчастих органів вище і нижче пухлини

  5. Запобігання травматизації та грубому маніпулюванню органа, ураженого онкопроцесом

Завдання 5. Перерахувати ускладнення хіміотерапевтичного лікування з боку кровотворної системи.

  1. Анемія.

  2. Гіперкоагуляційний синдром

  3. Лейкопенія

  4. тромбоемболія


Завдання 6. Перерахувати методи корекції анемії.

  1. Переливання еритроцитарної маси.

  2. введення внутрішньовенних (в/в) препаратів заліза

  3. прийом пероральних препаратів заліза

  4. введення рекомбінантного еритропоетину (ЕПО)

Завдання 7. Для яких пухлин показане ТІЛЬКИ хіміотерапевтичне лікування:

1. хоріонепітеліома матки

2. лімфома Ходжкіна

3. злоякісні пухлини яєчника

4. саркома Юінга


скачати

© Усі права захищені
написати до нас