Ім'я файлу: ПР №5 Чиженьков Микола.docx
Розширення: docx
Розмір: 47кб.
Дата: 31.01.2022
скачати

Практична робота

з дисципліни

«Технологія обслуговування підприємств зв’язку»

на тему:

«Комплектація ЦСК EWSD»

студента групи ЕЗб-

Чиженькова Миколи

Індивідуальні вихідні дані

вар.

Ємніть N, АЛ

Тип абон. блоків

Кількість Е1, трактів

8

15000

DLU

70


Визначаю обсягу обладнання блоків абонентських ліній DLU

Блоки DLU використовуються для підключення АЛ. Кожен блок DLU розміщується на окремому стативі і містить 4 двоповерхові касети:

  • 1 основна касета F:DLU(A), яка містить 23 модуля SLMA (обслуговують 184 абонентські лінії), один модуль EMSP та тестовий блок TU на двох модулях FMTU, LCMM, також 8 модулів займає DLU-system;

  • 3 додаткових касети F:DLU(В), кожна з яких містить по 32 модулі SLMA (обслуговують 256 абонентських ліній )

Таким чином загальна ємність одного DLU становить 184+3×256=952 АЛ
Отже:
NDLU=[N/952] стативів (1)
NDLU=[15000/952]=16 стативи
Визначаю кількість основних касет F:DLU(A), яка відповідає розрахованій кількості блоків DLU.
NF:DLU(A)=NDLU касет (2)
NF:DLU(A)=16 касет
Визначаю кількість додаткових касет з АК F:DLU(B), в які включаються решта АЛ. Ємність однієї касети F:DLU(B) становить 256 АК. Частина АЛ, а саме 184×NDLU, включаються в основні касети F:DLU(A), решта – в додаткові касети F:DLU(B). Таким чином:
NF:DLU(B)=[(N–NF:DLU(A)×184)/256] касет (3)
NF:DLU(B)=[(1500016×184)/256]=48 касет
Визначаю кількість стативів R:DLU. Кожен DLUрозміщується в окремому стативі, отже:
NR:DLU=NDLU стативів (4)
NR:DLU=16 стативів
Останній статив R:DLUn може бути укомплектований не повністю. Визначаю кількість касет F:DLU(B) в останньому стативіR:DLU:
NR:DLUn=(N– (n – 1)×952– 184)/256 касет (5)
NR:DLUn=(15000– (16 – 1)×952 – 184)/256=3 касети
Визначаю обсягу обладнання лінійних груп LTG

Цифрові ЗЛ організуються стандартними трактами Е1. Тракти Е1підключаються за допомогою блоків LTG.

Використовую універсальний конструктивний тип лінійної групи LTGМ, яка може використовуватися як для підключення DLU (функція LTG (В)), так і для підключення цифрових сполучних ліній (функція LTG (С)).

Визначаю кількість лінійних груп LTG(B), необхідну для підключення абонентських концентраторів DLU. Кожен DLU підключається до двох лінійних груп двома трактами до кожної. Одна лінійна група LTG дозволяє підключити 4 тракти. Таким чином, кількість лінійних груп, необхідних для підключення DLU, відповідає кількості DLU:
NLTG(B)=NDLU блоків (6)
NLTG(B)=16 блоків
Визначаю кількість лінійних груп LTG(C), необхідну для підключення зовнішніх трактів E1. Одна лінійна група дозволяє підключити 4 тракти Е1, таким чином:
NLTG=[NE1/4] блоків (7)
NLTG=[70/4]=18 блоки
Визначаю загальну кількість блоків LTGяк суму:
NLTGM=NLTGM(B)+NLTG(C) блоків (8)
NLTGM=16+18=34 блоків
Визначаю кількість касет F:LTGM. На кожній касеті F:LTGM розміщується 5 лінійних груп LTGM, отже:
NF:LTGM=[NLTGM/5] касет (9)
NF:LTGM=[34/5]=7 касет
Визначаю кількість стативівR:LTG. Один статив LTGМ містить до 6 касет, на кожній з яких можна розмістити до 5 LTGМ, отже:
NR:LTG=[F:NLTGM/6] стативів (10)
NR:LTG=[7/6]=2 стативи
Визначаю обсяг обладнання контролера мережі спільноканальної сигналізації CCNC

Контролер мережі спільноканальної сигналізації складається з процесора, мультиплексорів та терміналів ланок сигналізації. Кількість терміналів залежить від кількості напрямків (пучків) з’єднувальних ліній.

Дубльований процесор CCNP разом з мультиплексорами розташовується на двох однакових касетах F:CCNP(B)0 та F:CCNP(B)1.

Один модуль терміналів ланок сигналізації дозволяє підключити 4 ланки сигналізації. На касеті F:SILD(A) розміщується до 16-ти модулів, тобто ємність касети F:SILTD(A) становить 16×4=48 ланок сигналізація. Це більш ніж достатньо для станцій середньої ємності.

Таким чином потрібен один блок CCNC.
NCCNC=1 блок
Все обладнання CCNC для станції середньої ємності розташовується водномустативіRCCNP/SILTDі займає три касети.
NR:CCNP/SILTD=1 статив
Визначаю обсяг обладнання буферу повідомлень MB та тактового генратораCCG

Обладання буферу повідомлень залежить від кількості лінійних груп та контролерів ступеней комутації. Один буфер повдомленьMBможе обслуговувати до 64 лінійних груп:
NMB=[NLTG/64] блоків (11)
NMB=[34/64]=1 блок
Для станції ємністю SN:63LTG все обладнання MB та CCG розміщується в одній касеті F:MB/CCG.

Дане обладнання дублюється, тому в стативі R:MB/CCGвстановлюються дві касети F:MB/CCG0 та F:MB/CCG1.

Також в цьому стативі встановлюється контролер системної панелі на окремій касеті F:SYPC.

Рештапозицій можуть бути використані для встановлення касет з іншим обладнанням.
Визначаю обсяг обладнання комутаційного поля SN

Структура та обсяг обладнання комутаційного поля залежать від його ємності. Ємність комутаційного поля вимірюється в кількості лінійних груп.

Якщо кількість лінійних груп LTG менше 63-ох, то використовується градація ємності комутаційного поля SN:63LTG.Таке комутаційне поле будується по структурі T – S – T, тобто складається з вхідної та вихідної ступеней часової комутації TSGта ступені просторової комутаціїSSG. Ступені комутації будуються на базі відповідних модулів. У SN(B) використовуються такі комутаційні модулі TSM8/8 та SSM16/16.

Визначаю необхідну кількість модулів часової комутаціїTSM8/8 в залежності від кількості лінійних груп:
NTSM=[(NLTG+NMB+NCCNC)/8] блоків (12)
NTSM=[(34+1+1)/8]=5 блоків
В комутаційному полі SN:63LTG завжди встановлюється один модуль просторової комутації SSM16/16:
NSSM=1 блок
В комутаційному полі SN:63LTG використовується обладнання комбінованої групи ступеней просторово-часової комутації, що містить до 8-ми TSM8/8, 1 SSM16/16 та контролер SGC. Одна дубльована група просторово-часової комутації розміщується на двох однакових касетах F:SN0 та F:SN1.

Статив для SN:63LTG містить дубльовану комбіновану групу ступеней просторово-часової комутації на двох касетах. Решта монтажних позицій можуть використовуватись для розміщення лінійних груп LTG.

Обладнання комутаційного поля SN та буферу повідомлень і тактового генератора можна розмістити в одному стативі.
NR:SN/MB/CCG=1 статив
Визначаю обсягу обладнання координаційного процесора

Обладнання координаційного процесора для станцій середньої ємності розташовується в одному стативіR:CP. ДодатковийстативR:DEVвикористовується лише для розміщення обладнання, яке не є частиною системи EWSD, такого як інвертор, модеми і т. п.
Складаю план розташування стативів в автозалі

Перелік необхідних стативів згідно розрахунків:

R:CP – 1 статив

R:DEV – 1 статив

R:SN/MB/CCG – 1статив

R:CCNC – 1 статив

R:LTG – 2 стативи

R:DLU – 32 стативів
Визначивши склад та кількість стативів, складаю план їх розташування в автозалі.

При розміщенні обладнання в автозалі слід дотримуватися наступних принципів:

  • центральне обладнання, що містить стативи координаційної процесора СР, пристроїв накопичувачів на магнітних дисках MDD і MOD і на магнітних стрічках MTD та іншого додаткового обладнання (всі в одному стативі DEV), буфера повідомлень (MB), комутаційного поля (SN), розташовується в першому ряду, що має порядковий номер "01".

  • якщо в майбутньому не передбачається розширення ємності станції понад 60000 номерів, то місця, зарезервовані в першому ряду для розширення СР, можна займати CCNC і LTG.

  • у наступних рядах розташовується обладнання за принципом більшого тяжіння до комутаційного поля, тобтоспочатку LTG, потім абонентська периферія DLU.

  • в одному ряду, в залежності від розмірів автозалу слід розташовувати від семи до дев'яти стативів, що мають порядкові номери з "01" до "09".

  • кількість рядів в автозалі визначається ємністю станції (абонентською і лінійною) і розмірами автозалу. Зазвичай обладнання станції до 60000 номерів розташовується в одному автозалі.




Рисунок 1 План розміщення стативів в автозалі
Складаю план розташування обладнання у стативах

Враховуючи особливості розміщення різних типів касет у стативах, визначаємо розміщення касет у кожному стативі.

Рисунок 1 Схема розміщення обладнання у стативах
скачати

© Усі права захищені
написати до нас