ТЕМА: ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА ПОЛЬОВИМ РОЗМІЩЕННЯМ ВІЙСЬКОВИХ І ЦИВІЛЬНИХ ФОРМУВАНЬ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ТА ПІД ЧАС ВІЙНИ. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА УМОВАМИ ПРАЦІ ЛІКВІДАТОРІВ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ.
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Засвоїти гігієнічні вимоги щодо розміщення військ, формувань та населення, обов’язки посадових осіб формувань по їх санітарно-гігієнічному забезпеченню та оволодіти методами медичного контролю за розміщенням особового складу формувань і потерпілого населення при надзвичайних ситуаціях.
Ознайомитись з особливостями умов праці та методами контролю за станом здоров’я і працездатності цивільних аварійно-рятувальних формувань при ліквідації наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:
1. Польове розміщення особового складу цивільних та військових формувань.
2. Укриття населення в захисних (фортифікаційних) спорудах. Основні види захисних споруд, гігієнічні вимоги до їх обладнання та експлуатації при надзвичайних ситуаціях.
3. Закриті фортифікаційні споруди (сховища): основні елементи планування, нормативи площі, об’єму та санітарного благоустрою. Загальні правила перебування у захисній споруді.
4. Основні шкідливості закритих захисних споруд. Розрахунок умов перебування в закритих фортифікаційних спорудах. Характерні особливості умов праці при надзвичайних ситуаціях у залежності від їх походження.
5. Шкідливі і небезпечні фактори, які супроводжують катастрофи та інші надзвичайні стани, їх вплив на здоров’я і працездатність ліквідаторів наслідків катастроф та потерпілого населення.
6. Клінічні та психофізіологічні методи оцінки працездатності, стомленості, стану здоров’я ліквідаторів.
7. Гігієнічна характеристика індивідуальних засобів захисту, які використовуються при надзвичайних ситуаціях ліквідаторами, військовими та цивільними формуваннями.
ЗАВДАННЯ:
1. Дати гігієнічну оцінку проекту військового табору та захисної закритої фортифікаційної споруди.
2. Розв'язати ситуаційні задачі щодо умов перебування в фортифікаційних спорудах.
3. Оволодіти методами визначення фізіологічних показників стомленості та перевтоми у ліквідаторів наслідків катастроф та інших надзвичайних ситуацій.
4. Ознайомитися з індивідуальними засобами захисту при ліквідації наслідків катастроф та інших надзвичайних станів.
ЛІТЕРАТУРА:
основна:
1. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни. (За ред. Є.Г.Гончарука. — К.: Вища школа, 1995. — С. 118—137.
2. Общая гигиена (пропедевтика гигиены) Под ред. Е.И.Гончарука. — К.: Вища школа, 1991. — С. 98—118.
3. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Учебное пособие по военной гигиене и эпидемиологии.— М.: Медицина, 1988. — С. 27—47.
4. Кошелев Н.Ф., Логаткин М.Н., Михайлов В.П. Санитарно-гигиенический контроль за питанием, водоснабжением и размещением войск. — Л., 1983. — С. 303—416.
5. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять // За ред. проф. І.І.Даценко. — Львів: Світ, 1992. — С. 4—47; 51—55; 253—255.
6. Пивоваров Ю.П., Гоева О.Э., Величко А.А. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. — М.: Медицина, 1983. — С. 59—64; 93—101; 107—110; 210—213.
7. Методичні матеріали самостійної роботи студентів з курсу військової гігієни — Вінниця, 1994, С. 50-64.
8. Матеріали лекції.
додаткова:
1. Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України; т.1 — К., 1998. — 544 с.
2. Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України; т. 2 — К., 1998 — 496 с.
3. Медицина катастроф. — М., 1996. — С. 76—104.
4. Петров Н.Н. Человек в чрезвычайных ситуациях. — Челябинск, 1995. — С. 60, 81-88.
5. Медицина катастроф. (Учбовий посібник для студентів медичних вузів). Дубицький А.Є., Семенов І.О., Чепкий А.П. — К.: Здоров'я, 1993. — 462 с.
6. Гигиеническая диагностика в экстремальных ситуациях. Захарченко М.П., Лопаткин С.А., Новожилов Г.Н., Захаров В.И. — С. — Петербург: Наука, 1995. — 222 с.
7. Стихійні лиха та ліквідація стихійних лих. – Львів, 2003.
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
В ході перших 45 хв. практичного заняття після перевірки вихідного рівня теоретичних питань до теми, студенти вивчають проекти військового табору, захисної закритої фортифікаційної споруди та обґрунтовують гігієнічні висновки, розв’язують ситуаційні задачі.
В ході других 45 хв. практичного заняття студенти оволодівають методиками дослідження фізіологічних показників важкості, інтенсивності та напруженості праці у ліквідаторів наслідків катастроф та інших надзвичайних ситуацій, проводять окремі дослідження, знайомляться з засобами захисту тіла, органів слуху, дихання, зору та результати роботи оформляють протоколом.
Додаток 1
Ситуаційна задача
Учбовий проект військового табору
ПН
Сх
Зх
ПД
Ситуаційний план. (Масштаб 1:5000)
Для спорудження начального військового табору була відведена окрема земельна ділянка на північно-західному узбережжі річки Безіменної. Ділянка суха, з незабрудненим супіщаним ґрунтом, низьким стоянням ґрунтових вод, похилим схилом рельєфу в південно-східний бік, що вкритий рідким лісом та чагарником.
Територія ділянки межує на північному заході — зі змішаним лісом, на південному сході — з обривистим невисоким берегом р. Безіменної. За рікою, на відстані 1,2 км від неї розташована залізниця.
Напрямок вітрів у даній місцевості, що домінує — північно-західний. Об’єктів, які забруднюють атмосферне повітря у радіусі 3,5 км, немає (додаток 1).
план табору
Пояснювальна записка
(див. додаток 2)
Військовий табір включає наступні зони та смуги розташування об’єктів:
1. Смуга стройових підрозділів, що відмежовується передньою та середньою лінійками.
2. Смуга адміністративно-господарських споруд, що розміщується між середньою та задньою лінійками.
3. Смуга розміщення бойової (автотракторної) техніки, складів та інших допоміжних споруд, що розташовується за задньою лінійкою та відмежовується тиловою дорогою.
4. Спортивна зона.
5. Зона штурмових містечок та тирів, яка розміщується перед передньою лінійкою.
6. Танкодром та артилерійський полігон, який розміщується на окремій ділянці. Смуга стройових підрозділів обладнується табірними наметами, що розташовуються окремими ділянками побатальйонно та поротно. Намети встановлюються над гніздами, вкопаними в землю на глибину 0,7 м та обладнаними дощатими нарами.
Смуга адміністративно-господарських споруд включає класи (намети зі столами та лавками для проведення занять, вивчення та чистки особистої зброї).
Для збирання нечистот обладнується вигрібний туалет з вигребом всмоктувального типу, для збирання помиїв — помийна яма по типу поглинального колодязя на відстані 25 м від кухні. Знезараження нечистот та помиїв відбувається шляхом їх закопування.
Додаток 2
Генеральний план військового табору
ЕКСПЛІКАЦІЯ
Передня лінійка
Середня лінійка
Задня лінійка
Табірні намети
Намети для занять та чищення зброї
Медпункт
Караульне приміщення
Штаб
Столова
Кухня
Клуб
Спортмайданчики
Намети для бойової та автотранспортної техніки
Технічні склади
Майстерні
Гаражі
Речовий склад
Продовольчий склад
Овочесховище
Склад ГММ
Склад боєприпасів
Тилова дорога
Зона штурмових містечок та тирів
Лазня, пральня
Вбиральня
Стадіон
Артезіанська свердловина з водонапірною вежею
Житлова зона офіцерського складу
Помийна яма
Лазня та пральня розташовуються на окремій ділянці обривистого берега річки на відстані 80,0 м від межі ділянки табору нижче за течією. Для виведення лазнево-пральних вод планується обладнання фільтрувальної канави зі спуском очищених стічних вод у річку. Річка Безіменна за санітарними характеристиками придатна для купання.
СХЕМА
складання санітарного висновку за навчальним проектом військового табору
У висновку необхідно визначити наступні питання:
1. Гігієнічна характеристика земельної ділянки, що відведена під будівництво навчального військового табору: форма та розміри, їх відповідність гігієнічним вимогам; характер ґрунту; території, що межують з табором, лісовий покрив, водоймища тощо.
2. Характеристика планування табору: зонування території, правильність розміщення об’єктів санітарного забезпечення тощо.
3. Гігієнічна характеристика елементів санітарного упорядкування табору: оцінка організації водопостачання, збирання, вивезення та знезараження рідких відходів, оцінка лазнево-прального комплексу тощо.
Обґрунтування гігієнічного висновку та рекомендацій.
Додаток 3
Учбовий проект захисної споруди
(Пояснювальна записка)
Захисна споруда улоговинного типу, що передбачає використання стандартних залізобетонних блоків.
Клас споруди — III-й (розрахований на ударний тиск 3 кг/см2). Герметизація споруди досягається шляхом застосування комплектів стандартних захисно-герметичних дверей (ЗГД).
Приміщення для розташування людей обладнується нарами в два яруси: перший на висоти 0,4 м від підлоги, другий — на висоті 0,9 м над першим. Загальна висота приміщення становить 2,0 м. Опалення проектується від автономного табельного польового опалювального комплексу (ПОК), що складається з металевої опалювальної польової печі (ОПП), набору труб для відведення диму та протидимного обладнання (ДЗО).
Освітлення автономне, від акумулятора. Вентиляція забезпечується за допомогою фільтровентиляційного комплексу ФВК—ПМ 2 з трьома фільтрами-всмоктувачами, при використанні електроприводу — 150м3/год, ручного приводу — 75—100 м3/год.
Тиск повітря, що створюється при її режимі, складає 15 мм водяного стовпа.
Водопостачання — автономне, за рахунок запасу води в спеціальних ємкостях.
План захисної структури (масштаб 1:100)Умовні позначки
Основний та запасний вихід з захисними дверима (ЗД).
Потерня.
Тамбур з двома захисно-герметичними дверима (ЗГД).
Аварійний лаз з захисними герметичними люками.
Приміщення для розміщення людей, обладнане нарами.
Приміщення для розміщення фільтровентиляційного агрегату.
Фільтровентиляційний агрегат (ФВА).
Приміщення для запасів води та продовольства.
Санітарний вузол з ємкостями, що виносяться.
Повітрязабірне приміщення.
Повітропроводи.
Акумулятори.
Польова обігрівна піч.
Додаток 4
Система повітрозабезпечення закритих фортифікаційних споруд. Герметичні сховища можуть бути вентильовані і невентильовані. Вентильовані сховища забезпечуються різними типами фільтрів і системами активної припливної вентиляції.
Фільтри поділяють на:
фільтри грубої очистки від пилу;
фільтри тонкої очистки від пилу;
фільтри масляної самоочитстки;
фільтри-поглиначі з адсорбентами для РР, ОР, БЗ.
Системи активної вентиляції:
фільтровентиляційні комплекси ФВК-ПМ-1, ФВК-ПМ-2 з двома і трьома, відповідно, фільтрами-поглиначами продуктивністю також відповідно 100 и 150 м3/годину ;
установки для регенерації повітря.
Режими вентиляції сховища:
режим 1 – чиста вентиляція – подача повітря у сховище без фільтрації фільтрами-поглиначами, коли атмосферне повітря не забруднене (заселення сховища по сигналу тривоги);
режим ΙΙ – фільтровентиляція – коли повітря фільтрується через ФВК, тобто повністю очищується;
режим ΙΙΙ – повна ізоляція – коли вентиляція вимикається і використовується запас повітря сховища, або повітря регенерується хімічним способом чи з запасів у балонах. Цей третій режим вентиляції вводиться при великому задимленні (пожежі), при напливі радіоактивної, газової, бактерійної “хмари” після застосування зброї масового ураження, при виході з ладу ФВК. Норми площі, кубатури, ГДК СО2 у сховищах та санітарні норми мікроклімату сховищ надані в таблицях 1 та 2.
Таблиця 1
Норми площі, кубатури, ГДК СО2 у сховищах
| Тип сховища | Площа, м2 | Кубатура, м3 | ГДК СО2 при різних режимах вентиляції, % | ||
| Ι | ΙΙ | ΙΙΙ | |||
| Довготривалі спеціальні сховища | 4 | 10 | 0,5 | 1 | 2 |
| Військові сховища польового типу | 0,8-2 | 1,5-4 | 1 | 2 | 3 |
| Сховища цивільної оборони | 0,5-1 | 1-2 | 1 | 2 | 3 |
Таблиця 2
Санітарні норми мікроклімату сховищ
| Показники мікроклімату | режим Ι | режим ΙΙ | режим ΙΙΙ |
| Максимальна температура повітря | 28С | 30С | 32С |
| Допустима вологість повітря | 75% | 80% | 80% |
| Еквівалентно-ефективна температура | 190ЕТ | 200ЕТ | 21,50ЕТ |
Формули для розрахунку умов перебування в закритих фортифікаційних спорудах (кубатури, об’єму вентиляції та ін.)
Розрахунки по накопиченню вуглекислого газу:
,де: V - об’єм сховища, м3 або необхідний об’єм вентиляції, м3/год;
K – кількість СО2, що виділяється однією особою за годину (під час сну 16 л/год, сидіння – 20 л/год, фізичної роботи – до 50 л/год);
n – кількість людей, на яку розраховане сховище, чи об’єм вентиляції
t – термін перебування людей у сховищі, годин. При розрахунку об’єму вентиляції t = Ι
p – ГДК СО2 у сховищі в промілях (0/00)
q – концентрація СО2 в атмосферному повітрі в промілях (0/00).
Розрахунки по накопиченню тепла:
,де: W – кількість тепла, яку виділяє людина (80-120 ккал/год);
n – кількість людей, на яку розраховане сховище;
α - коефіцієнт температурного розширення газів = 0,00367;
T – гранично допустима температура повітря у сховищі = 32°С;
T1 – початкова температура повітря у сховищі, °С;
0,0306 – теплоємкість повітря, ккал/градус;
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
Задача 1
У містечку склалася надзвичайна ситуація внаслідок аварії на атомній електростанції з викидом радіоактивних речовин в атмосферне повітря.
Визначте максимально можливу кількість цивільного населення для перебування протягом 6 годин у військовому сховищі (режим повної ізоляції), якщо об’єм сховища становить 300 м3.
Задача 2
У спеціалізованому сховищі знаходиться 20 поранених.
Розрахуйте необхідну кількість повітря, яке повинно має подаватися фільтровентиляційними агрегатами.
Задача 3
20 осіб мотострілкового підрозділу перебувають у сховищі об’ємом 100 м3 при третьому режимі вентиляції (повна ізоляція, ГДК СО2 дорівнює 3%).
Розрахуйте максимальний термін перебування підрозділу у сховищі.
Задача 4
В спеціальному сховищі для тривалого перебування з ІІ режимом вентиляції знаходяться 120 осіб цивільного населення.
Розрахуйте необхідний об’єм вентиляції по накопиченню вуглекислого газу для забезпечення оптимальних гігієнічних умов перебування.
Задача 5.
Під час аварії на хімічному об’єкті з викидом небезпечних хімічних речовин в атмосферу в сховище цивільної оборони з ІІ режимом вентиляції (фільтровентиляція) було евакуйоване 100 осіб цивільного населення. Площа сховища складає 120 м2, об’єм - 250 м3. Показники мікроклімату: температура – 29° С, вологість – 78 %. Концентрація СО2 – 1,7 %.
Дайте гігієнічні оцінку умов перебування населення у сховищі.
Задача 6
При умові можливого застосування ядерної зброї необхідно захистити 50 осіб особового складу військового формування у сховищі польового типу з ІІІ режимом вентиляції на протязі 5 годин.
Розрахуйте мінімальний необхідний об’єм сховища по накопиченню тепла (початкова температура повітря – 17°С).
Додаток 5
Учбова інструкція до визначення фізіологічних показників стомленості та перевтоми
у ліквідаторів наслідків катастроф та інших надзвичайних ситуацій
1. Показники функції дихання.
1.1. Частота дихання (за 1 хв.) визначається з метою оцінки ступеню стомленості організму при виконанні фізичної роботи, її інтенсивності, важкості, тривалості, психоемоційних навантажень.
Без фізичного навантаження у дорослої людини частота дихання складає 16-20 за хвилину. При фізичних навантаженнях і при психоемоційних напруженнях частота дихання істотно зростає. У тренованих осіб у першу чергу зростає глибина дихання, тобто дихальний об’єм легень, який у стані спокою складає 0,4-0,6 л.
1.2. Інші показники функції дихання можна визначити за допомогою портативного спірометра з манометром. Крім дихального об’єму цим приладом можна визначити:
резервний об’єм вдоху (у стані спокою дорівнює 1,5-2,0 л);
резервний об’єм видоху (1,0-1,5 л);
життєву ємкість легень (ЖЄЛ) – сума дихального об’єму, резервного об’єму вдоху та резервного об’єму видоху. У здорової, не стомленої людини, ЖЄЛ дорівнює біля 4,8 л.
1.3. Хвилинний об’єм дихання (ХОД) визначається множенням дихального об’єму на кількість вдихів за хвилину. У стані спокою дорівнює 6-10 л/хв, при роботі збільшується до 50-100 л/хв.
2. Показники функції серцево-судинної системи.
2.1. Частоту пульсу визначають на променевій артерії передпліччя. У стані спокою у дорослої людини частота пульсу (частота серцевих скорочень, ЧСС) знаходиться в межах 60-90 с/хв. При фізичних навантаженнях істотно збільшується, але у тренованих до таких навантажень осіб спочатку збільшується систолічний об’єм серця (СО), і лише у подальшому зростає частота серцевих скорочень.
2.2. За даними нормальної фізіології систолічний об’єм серця (СО, мл) в стані спокою знаходиться в межах 65-70 мл.
2.3. Хвилинний об’єм крові (ХОК) визначається множенням систолічного об’єму на частоту серцевих скорочень і в нормі, без фізичних навантажень, коливається у межах 2,5-5,0 л/хв. При мускульній роботі збільшується до 25-30 л/хв за рахунок збільшення СО (у тренованих осіб) та частоти серцевих скорочень у залежності від важкості та інтенсивності праці у часі.
Для визначення показників функцій серцево-судинної системи кров’яний тиск визначається портативним тонометром з стрілочним манометром.
2.4. Для практичного засвоєння навичок по визначенню показників дихальної і серцево-судинної систем з метою оцінки ступеню стомленості організму студенти один на одному визначають перераховані вище показники у стані спокою, а потім після 20 присідань з вантажем 10 кг – через 5, 10, 20 хвилин в період відновлення. Зіставляють отримані результати з вихідними.
2.5. На підставі визначених показників розраховують вегетативний індекс Керде та індекс Хільдебранта, які характеризують активність симпатичної, парасимпатичної вегетативної нервової системи у залежності від фізичних навантажень чи психоемоційного перенапруження.
2.5.1. Вегетативний індекс Керде розраховується за формулою (1):
(1)де: ДАТ – діастолічний артеріальний тиск;
ЧСС – частота серцевих скорочень.
При відсутності втоми значення індексу знаходяться в межах 0 – 1 %. При стомленості він збільшується, а коли наближається до 20 % – можна говорити про перевтому.
2.5.2. Індекс Хільдебранта – відношення частоти серцевих скорочень (Р) до частоти дихальних рухів (R) за хвилину, формула (2):
(2)В нормі у здорової людини цей індекс знаходиться в межах 2,8 – 4,9. При його зниженні можна говорити про розлад вегетативної регуляції у бік парасимпатикотонії, а при його збільшенні – у бік симпатикотонії, що свідчить про стомлення від фізичних навантажень.
3. При оцінці результатів досліджень враховують також суб’єктивне відчуття стомленості та перевтоми, наявність і ступінь випрівання (потовиділення).
Додаток 6
Індивідуальні засоби захисту при ліквідації наслідків катастроф
та інших надзвичайних станів.
1. Засоби захисту тіла:
загальновійськовий захисний комплект (прогумований плащ з капюшоном, прогумовані бахіли, рукавиці);
захисний комбінезон для роботи з ракетним пальним;
захисний комбінезон бронетанкових військ;
плівкові захисні комбінезони, бахіли, гумові чоботи, рукавиці та інше формувань цивільної оборони;
захисний спецодяг та спецвзуття, призначені для використання в різних галузях промислового виробництва;
захисні комплекти пожежників, рятувальних шахтних команд, аквалангістів.
При проведенні гігієнічного нагляду за використанням ізолюючих індивідуальних засобів захисту медична служба і керівники рятувальних та відповідних робіт повинні орієнту-ватися на допустимі терміни перебування людини у ізолюючому захисному одязі (табл. 3).
Таблиця 3
Припустимі терміни перебування людини у ізолюючому одязі
| Мікроклімат (температура повітря, С) | Термін перебування в ізолюючому одязі | |
| без вологого екрануючого комбінезону | у вологому екрануючому комбінезоні | |
| +30 і | до 20 хвилин | 1,0-1,5 годин |
| (+25) – (+29) | до 30 хвилин | 1,5-2,0 години |
| (+20) – (+24) | до 50 хвилин | 2,0-2,5 години |
| (+15) – (+19) | до 2 годин | більше 3 годин |
| 15 – (+15) | до 5 годин | більше 5 годин |
2. Засоби захисту органів дихання та слизових оболонок.
До таких засобів відносять респіратори різних конструкцій, захисні окуляри, протигази.
Протигази поділяються на:
ізолюючі, з запасом кисню у заплічних балонах типу аквалангів, дихальних апаратів гірничих рятівників, КІП-5, КІП-7, КІП-8, або з генерацією кисню хімічними реагентами (військові ізолюючі протигази типу ІП-4, ІП-5, ІП-46, ІП-46М);
шлангові промислового призначення ПШ-1, ПШ-2-57, ДПА-5;
фільтруючі: військові, цивільної оборони, розраховані на захист від бойових отруйних речовин (ГП-5, ГП-5М, ГП-7); промислові, розраховані на захист від окремих груп виробничих отрут (див. таблицю 1 до теми № 49).
Вихідний контроль рівня знань студентів
1. Які особливості праці ліквідаторів в осередку надзвичайних ситуацій:
Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 690.
*1). Фізичні навантаження
*2). Підвищення травматизму
*3). Недостатнє забезпечення спецодягом та засобами індивідуального захисту
*4). Нервово-психічне перевантаження
*5). Відсутність умов повноцінного відпочинку
*6). Низька якість водопостачання
*7). Зниження якості і доступності харчування
*8). Ускладнення розташування людей
9). Задовільні показники мікроклімату
2. Які засоби захисту використовуються для захисту шкіри:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 646.
1). Протигази
2). Захисні окуляри
*3). Захисний комбінезон
4). Респіратори
*5). Захисний спецодяг і взуття
*6). Захисні рукавиці
*7). Прогумовані бахіли
*8). Прогумований плащ з капюшоном
*9). Захисний шолом
3. Назвіть засоби захисту органів дихання та слизових оболонок:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 647.
*1). Протигази
*2). Захисні окуляри
3). Захисний комбінезон
*4). Респіратори
5). Захисний спецодяг і спецвзуття
6). Захисні рукавиці
7). Прогумовані бахіли
8). Прогумований плащ з капюшоном
9). Захисний шолом
4. Які типи протигазів по механізму захисної дії використовуються ліквідаторами надзвичайних ситуацій:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 647.
*1). Ізолюючі
2). Обмежувальні
*3). Фільтруючі
4). Загальні
*5). Шлангові
6). Концентруючі
7). Хімічні
8). Фізичні
9). Технологічні
5. Табельні медичні засоби індивідуального захисту:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 647.
*1). Аптечка індивідуальна АИ-2
*2). Універсальна аптечка побутова для населення
*3). Індивідуальні протихімічні пакети ИПП-8, ИПП-10
*4). Пакет перев’язочний медичний ППМ
5). Фільтруючі протигази
6). Захисний комбінезон
7). Радіопротекторна аптечка
8). Респіратор
9). Захисний спецодяг і взуття
6. Назвіть фактори, що справляють негативний вплив на стан особового складу військ та цивільного населення, що перебуває у сховищах:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 603.
*1). Гіпокінезія
*2). Збільшення концентрації вуглекислого газу, водяних парів та антропотоксинів
3). Переохолодження
*4). Збільшення легеневої вентиляції
*5). Нервово-психічне напруження
*6). Збільшення амплітуди і частоти дихання
7). Недоїдання
*8). Перегрівання
9). Гіперкінезія
7. Назвіть види тимчасового розміщення військ у польових умовах:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 592.
*1). Бівачний
2). У казармах
3). У лісі
*4). Поквартирний
*5). На бойових позиціях
*6). Змішаний
7). Однотиповий
8). У фортифікаційних спорудах
*9). В навчальних центрах
8. Назвіть види герметизованих сховищ:
Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 661.
*1). Невентильовані
2). Локальні
3). Підземні
*4). З регенерацією повітря
5). Наземні
6). Відкриті
7). Закриті
8). Спеціальні
9). Захисні
9. Приведіть класифікацію фортифікаційних споруд:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 592.
*1). За використанням
2). За потужністю
*3). За ступенем захищеності
*4). За призначенням
5). За об'ємом
6). За вентиляцією
7). За ступенем благоустрою
8). За площею
9). За станом культурно-побутового обслуговування
10. Укажіть основні типи перспективного польового житла:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 598.
1). Землянка
*2). Циліндричний універсальний блок
3). Палатка
*4). Збірно-щитовий будинок
*5). Арочний будинок
*6). Каркасно-щитовий будиночок
*7). Цільно-бетонно-щитовий будинок
8). Радіальний будинок
*9). Каркасний будинок з тентом
11. Назвіть типові житлові приміщення для табірного розміщення особового складу військових та цивільних формувань:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 593.
1). Стаціонарний намет
2). Фортифікаційний намет
*3). Табірний намет
4). Пересувний намет
5). Плащ-намет
*6). Барачний намет
7). Військово-цивільний намет (ВЦН)
*8). Госпітальний намет
9). Мобільний пневмокаркасний намет
12. Дайте класифікацію закритих фортифікаційних споруд за призначенням:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 600.
*1). Довготривалі спеціальні сховища
2). Намети
*3). Військові
4). Військові неспеціалізовані сховища
5). Короткотривалі спеціалізовані сховища
*6). Сховища цивільної оборони
7). Середньотривалі спеціалізовані сховища
8). Землянки
9). Приміщення цивільної охорони
Проміжний контроль рівня знань студентів
1. Перелічіть основні шкідливості в закритих захисних спорудах:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 603.
*1). Фізичні фактори
2). Радіаційне забруднення
*3). Хімічні фактори
4). Метеорологічні фактори
5). Іонізаційне випромінювання
*6). Психоемоційне напруження
7). Радіаційне тепло
*8). Гіподинамія
9). Висока швидкість руху повітря
2. Перелічіть основні мобільні та збірно-розбірні житлові приміщення для військових, цивільних формувань та будівельників за межами населеного пункту:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 598.
*1). Циліндричні уніфіковані блоки (ЦУБи) та колесах
2). Фортифікаційні споруди
3). Землянки
*4). Пневмокаркасні (каркасно-надувні) приміщення
5). Закриті захисні споруди
6). Пневмокаркасні намети
*7). Розсувні контейнерні приміщення
8). Циліндричний розсувний блок (ЦРБ)
*9). Розтяжні будівлі
3. Приведіть загальну класифікацію сховищ:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 601.
*1). За характером (наземні, підземні)
2). За об'ємом (великі, середні, малі)
*3). За ступенем захищеності (герметизовані, негерметизовані)
*4). За герметичністю (невентильовані, з регенерацією повітря)
5). За станом захищеності (невентильовані, вентильовані)
6). За характером будови (зовнішні, внутрішні)
7). За герметичністю(блочні, циліндричні)
8). За площею (великі, середні, малі)
9). За місцем розташування (у населеному пункті, поза населеним пунктом)
4. Перелічіть оборонні фортифікаційні споруди, призначені для розміщення військових та цивільних формувань:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 600.
*1). Вогневі ― закриті та відкриті
2). Цивільні
*3). Командні
4). Закриті захисні споруди
5). Стаціонарні захисні споруди
*6). Комунікаційні
7). Військові
*8). Власне захисні
9). Медичні
5. Назвіть класифікацію сховищ за способом їх будівництва:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 601.
1). Підводного типу
*2). Котлованного типу
3). Траншейного типу
*4). Шахтного типу
5). Наметового типу
6). Насипного типу
*7). Печерного типу
8). У формі купола
9). Косонизхідного типу
6. Який принцип дії поглинання парів та газів у фільтруючих протигазах:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 552.
*1). Адсорбція
*2). Хемосорбція
*3). Каталіз
4). Фільтрація
5). Конвенція
6). Поглинання
7). Нейтралізація
8). Дегазація
9). Ізоляція
7. Які препарати використовують як радіозахисні:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 647-649.
*1). Радіопротектори
*2). Комплексони
*3). Адаптогени
*4). Адсорбенти
*5). Антигеморрагічні
*6). Стимулятори ЦНС
7). Протиалергічні
8). Знеболюючі
9). Протибактеріальні
8. Які групи препаратів відносяться до медичних засобів захисту:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 647-649.
*1). Радіозахисні
*2). Знеболюючі
*3). Протибактеріальні
4). Протиалергічні
5). Антигіпертензивні
*6). Медичні рецептури від ОР
*7). Перев’язочні засоби
8). Противірусні
9). Нейролептики
9. З яких складових структурних елементів складається фільтруючий протигаз:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 552.
*1). Лицьова частина
*2). Фільтруючо-поглинальної коробки
3). Редуктора
*4). Клапанної коробки
*5). Трубки
*6). Сумки протигаза
7). Поглинального блоку
8). Фільтруючого блоку
9). Випускного блоку
10. Які індивідуальні засоби захисту тіла можуть використовувати при ліквідації наслідків катастроф та інших надзвичайних ситуацій:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 646.
*1). Загальновійськовий захисний комплект
*2). Захисний комбінезон для роботи з ракетним паливом
*3). Захисний комбінезон бронетанкових військ
4). Захисний комбінезон повітряних військ
*5). Плівкові захисні комбінезони
*6). Бахіли, гумові чоботи, рукавиці
*7). Захисний спецодяг та взуття, призначені для використання в різних галузях промислового виробництва
*8). Захисні комплекти пожежників
*9). Захисні комплекти аквалангістів
11. Укажіть основні типи перспективного польового житла:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 598.
1). Землянка
2). Казарма
*3). Збірно-щитовий будинок
4). Радіальний будинок
5). Намет
6). Монолітно-щитовий будинок
7). Цегляно-щитовий будинок
8). Панельно-щитовий будинок
9). Бліндаж
12. Перелічіть режими вентиляції сховища:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 602.
*1). Режим 1 ― чиста вентиляція
2). Режим 2 ― активна вентиляція
3). Режим 3 ― часткова вентиляція
*4). Режим 2 ― фільтровентиляція
5). Режим 3 змішана вентиляція
6). Режим 1 ― пасивна вентиляція
*7). Режим 3 ― повна ізоляція
8). Режим 1 ― часткова вентиляція
9). Режим 2 ― регенерація повітря
13. Назвіть системи активної вентиляції в закритих фортифікаційних спорудах:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 603.
*1). Фільтровентиляційні комплекси
2). Кватирки
3). Обігрівачі повітря
4). Зволожувачі повітря
*5). Установки для регенерації повітря
6). Охолоджуючі установки
7). Фрамуги
8). Вологе прибирання
9). Провітрювання
14. Перелічіть основні приміщення сховища:
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 602.
*1). Приміщення для розміщення людей
2). Перукарня
*3). Приміщення для фільтро-вентиляційного агрегату
*4). Туалетні приміщення
5). Кімната відпочинку
*6). Приміщення для запасів води і продовольства
7). Їдальня закритого типу
*8). Входи: основний, запасний, аварійний лаз
9). Кімната психологічної реабілітації
15. Перелічіть основні заходи медичного захисту в екстремальних умовах, які вирішують медичні служби:
Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 663.
*1). Лікувально-профілактичні
2). Організаційні
*3). Лікувально-евакуаційні
4). Лікувальні
*5). Санітарно-гігієнічні
6). Профілактичні
7). Санітарні
8). Евакуаційні
*9). Протиепідемічні
Кінцевий контроль рівня знань студентів
1. Який максимальний термін перебування людини в ізолюючому костюмі:
*1). 5 годин
2). 4 години
3). 2 години
4). 1 година
5). 6 годин
2. Який метод використовується для боротьби з перегріванням організму людини, що працює в ізолюючому захисному костюмі:
*1). Зволожуючий екран
2). Охолоджуючий екран
3). Використання спеціального одягу
4). Захисний екран
5). Тепловий екран
3. Які фільтруючі протигази використовуються для цивільного населення:
*1). ГП-5
2). ДП-6
3). ПП-3
4). ПДФ-Д
5). МД-3
4. Який принцип дії поглинання димів та аерозолів у фільтруючих протигазах:
1). Адсорбція
2). Хемосорбція
3). Каталіз
*4). Фільтрація
5). Конвенція
5. Назвіть нормативи площі військового сховища польового типу (м2 на 1 бійця):
1). 4-5
2). 3-4
3). 2-3
*4). 0,8-2,0
5). 0,5-0,8
6. Назвіть нормативи об'єму військового сховища польового типу (м3 на 1 бійця):
1). 10-36
*2). 2,5-3,0
3). 10-15
4). 4-8
5). 1-2
7. Назвіть гранично допустиму концентрацію вуглекислого газу (%) в повітрі військового сховища польового типу при його експлуатації у режимі фільтровентиляції:
1). 0,1
2). 0,5
3). 1,0
*4). 2,0
5). 3,0
8. Назвіть гранично допустиму концентрацію вуглекислого газу (%) у повітрі спеціальних сховищ, що працюють у режимі повної ізоляції:
1). 6,0
2). 1,0
3). 1,5
*4). 2,0
5). 0,5