Організація самостійної роботи
На вивчення курсу «Філософія науки» в навчальних планах першого року навчання в магістратурі усіх спеціальностей відведено 3 кредити – 90 годин.
Останні розподіляються наступним чином: 30 годин аудиторних (20 годин лекційних, 10 годин семінарських), решта – 60 годин – на самостійну роботу.
Підсумкова форма контролю – залік
Система нарахування балів:
За роботу на семінарських заняттях: максимум 5 балів за 1 семінар (5 х 5 = 25)
За виконання самостійної роботи: максимум 4 бали за кожне першоджерело (4 х 5 = 20)
За виконання ІНДЗ – 5 балів
Підсумкове тестування – максимум 20 балів
Література (підручники)
Філософія науки: Курс лекцій / укл.: Т.В.Кушерець. – Ніжин: НДУ ім.. Гоголя, 2016. – 119 с.
Добронравова І. С. Філософія і методологія науки: підручник / І.С. Добронравова, Л. І. Сидоренко. – К. : Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2008. – 223 с.
Вступ до філософії науки: навчальний посібник / В. П. Кисляков, О. М. Дрожанова, О. П. Ступак ; за наук. ред. О. М. Дубового. – Миколаїв : ВидавництвоНУК, 2011.
Кузь О. М. К 89. Філософія науки : навчальний посібник : [Електронне видання]. / О. М. Кузь, В. Ф. Чешко. – Харків : ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2017. –. 172 с.
автор ОМ Кузь - 2017
Будко В.В. Философия науки: учебное пособие / В. В. Будко .− Харьков: Консул, 2005. – 268 с.
Кохановский В. П. Основы философии науки : учебное пособие для аспирантов / В. П. Кохановский, Т. Г. Лешкевич, Т. П. Матяш., Т. Б. Фатхи. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2006. – 603 с.
Степин В. С., Горохов В. Г., Розов М. А. Философия науки и техники / В. С . Степин, В. Г. Горохов, М. А Розов. – М : Гардарики, 1996. – 214 с.
На самостійне опрацювання змісту дисципліни «Філософія науки» відводиться змістовий модуль «Філософія науки як напрямок сучасної західної та вітчизняної філософії»
Студентам магістратури пропонується один із п‘яти варіантів самостійної роботи, до якого включено в залежності від обсягу від 5 до 7 першоджерел, які відносяться до різних періодів історії розвитку філософії науки. Розподіл варіантів встановлюється у відповідності до порядкового номера студента в списку групи. Наприклад: перші п‘ять студентів за списком групи для проведення семінарських занять виконують відповідно 1, 2, 3, 4, 5 варіанти самостійної роботи, далі наступні п‘ять за списком студентів, починаючи з шостого, закінчуючи десятим виконують ці п‘ять варіантів. Таким чином,
Варіант №1 – виконують студенти, номери у списку яких 1, 6, !!, 16, 21, 26, 31
Варіант №2 – виконують студенти, номери у списку яких 2, 7, 12, 17, 22, 27, 32
Варіант №3 – виконують студенти, номери у списку яких 3, 8, 13, 18, 23, 28, 33
Варіант №4 – виконують студенти, номери у списку яких 4, 9, 14, 19, 24, 29, 34
Варіант №5 – виконують студенти, номери у списку яких 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35.
Загальні рекомендації до виконання самостійної роботи
1. З‘ясуйте, до якого періоду в процесі становлення та розвитку філософії науки відноситься діяльність автора першоджерела?
2. Ознайомтеся з короткою загальною характеристикою відповідного періоду в процесі становлення та розвитку філософії науки в підручниках, довідниках, конспектах лекцій тощо з метою виявлення загального контексту змісту фрагментів першоджерела.
3.Уважно прочитайте зміст першоджерела
4. Дайте письмові відповіді на поставлені викладачем запитання до тексту.
5. Зробіть висновок про значення кожного першоджерела для розвитку наукового пізнання.
Уникайте коротких відповідей на зразок «так», або «ні». Розкривайте зміст своїх відповідей в межах двох – п‘яти речень. Допускається відповідь як у вигляді цитати з тексту, так і власних міркувань. При виявленні списування бали за виконання самостійної роботи не зараховуються.
Варіант 1
Рене Декарт (1596-1650) Фрагменти «Правила І – ІУ) // Философия науки: Хрестоматия / отв. ред.- сост. Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. - С. 160-164.
1. Що автор проголошує основною метою науки? Які цілі наукової діяльності він вважав ганебними?
2. Чому застосування ІІ правила стосується «лише небагатьох речей»?
3. У чому полягає сутність ІІІ правила?
4. Як Декарт визначає інтуїцію? Яку роль він відводить їй у процесі пізнання?
5. Яким чином автор обґрунтовує необхідність використання методу в науці?
6. Яких чотирьох правил, на думку Декарта, мусить неухильно дотримуватись вчений?
Ф.Франк (1884-1966) Фрагменти з різних робіт //Философия науки: Хрестоматия / отв. ред.- сост. Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. - С. 174-177.
1. Чим, на думку автора, був обумовлений розрив між наукою і філософією у ХІХ ст.? Які корінні зміни в науці поч. ХХ ст.. повернули інтерес вчених до філософії?.
2. Яку основну проблему вбачає автор у програмі Хатчинса стосовно подолання розриву між філософією і наукою?
3. Що має на увазі автор, вводячи термін «філософія науки»?
4. На яку основну небезпеку вузькоспеціалізованої освіти вказує автор?
5. У чому полягає сутність «філософського» інтересу до науки?
6. З чим автор пов‘язує феномен «роздвоєння особистості» в людей, які вивчають науку?
7. У чому полягає небезпека некритичного сприйняття «випадкової філософії»?
Карл-Густав Гемпель (1905-1997) Фрагменти з «Логіка пояснення» // Философия науки: Хрестоматия / отв. ред.- сост. Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. - С. 411-415.
1. Яке визначення загального закону пропонує автор?
2. Що розуміє автор під «історичним поясненням»?
3. Які дві причини пояснюють той факт, що в історії та соціології часто не вдається сформулювати твердження про загальні закономірності?
4. Яким чином автор рекомендує використовувати науково прийнятні начерки під час проведення історичних досліджень?
5. Як оцінює автор використання методу емпатичного розуміння в історичній науці?
6. Що автор уважає псевдопоясненням?
7. Наведіть приклади кількох аргументів, за допомогою яких автор спростовує думку про неможливість застосування номологічного пояснення в поведінкових науках. (такого, що спирається на загальні закони).
Пол Фейєрабенд (1924-1994) Фрагменти «Проти методологічного примусу» // Философия науки: Хрестоматия / отв. ред.- сост. Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. - С. 219-220.
1. Як автор характеризує сутність емпіризму?
2. У чому полягає сутність контр-індуктивних правил?
3. Чому для максимального збільшення емпіричного змісту теорії потрібно використовувати плюралістичну методологію?
4. Яким чином, на думку автора, історія науки впливає на її подальший розвиток?
5. Чому автор вважає за доцільне використовувати гіпотези, які несумісні з фактами і результатами спостережень ?
6. Як можна подолати «теоретичну навантаженість» фактів? Яким чином задається стандарт зовнішньої критики?
7. У чому полягає антиметодологізм позиції автора?
Майкл Полані (1891-1976) Фрагменти з «Особистісне знання на шляху до посткритичної філософії» // Философия науки: Хрестоматия / отв. ред.- сост. Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. - С.178-182.
1. Що має на увазі автор, коли визначає «особистісне знання» як сплав особистого та об‘єктивного?
2. У чому виявляється суб‘єктивність та об‘єктивність «особистісного знання»?
3. Яким чином автор пропонує боротися із застарілими уявленнями про науку?
4. Що, на думку автора, раніше не враховувалося при описі процедури верифікація?
5. Чому автор порівнює наукову діяльність із мистецтвом? Яким є механізм передачі професійної майстерності вченого?
6. Що автор уважає передумовами наукових знань?
7. Що автор має на увазі під інтелектуальною самовіддачею?
8. Яким чином автор пояснює походження особистісних компонентів наукового знання?
9. Яку роль відіграють пристрасті в науці? Чому автор вважає їх логічно пов‘язаними елементами наукових досліджень?
10. Яким чином , на думку автора, формується нове знання? За яких умов нові твердження про реальність будуть вважатися компонентами науки?
Бруно Латур Дайте мне лабораторию и я переверну мир // Логос 5-6 (35) 2001. С.1-30.
1. Який напрямок досліджень наукової діяльності пропонує Бруно Латур?
2. Яким чином, за свідченням автора, Пастеру вдалося
А) сформувати інтерес людей до наукових досліджень ;
Б) підтримувати цей інтерес до експериментів, що проводилися всередині лабораторії;
В) показати, що інтереси дослідників і представників зацікавлених груп є пов‘язаними між собою.
3. Які соціальні інститути та організації були використані Пастером для популяризації продуктів діяльності своєї лабораторії?
4. На який характер взаємозв‘язків науки і суспільства вказує автор за допомогою метафори «Дайте мені лабораторію і я переверну світ»?
5. Чи можна вважати Пастера політичною фігурою?
6. У чому, на думку автора, полягає джерело сили лабораторних наукових досліджень?
7. Що має на увазі автор, коли веде мову про
А) ліквідацію меж між внутрішнім і зовнішнім;
Б) зміну в співвідношеннях масштабів і рівнів;
В) процес запису.
8. Розкрийте зміст цитати: «Специфіка науки закладена не в пізнавальних, соціальних або психічних якостях, а в особливому устрої лабораторії …».
Варіант 2
М.Планк (1858 – 1947) Фрагменти з доповіді «Двадцять років роботи над фізичною картиною світу» (1929) // Философия науки: Хрестоматия / отв. ред.- сост. Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. - С. 302-305.
1. Які «три світи» виділяє автор?
2. Чим пізнання світу відрізняється від його опису та яким чином вони пов‘язані між собою?
3. Як автор характеризує зміни в сучасній йому фізичній картині світу?
4. Які нові наукові факти привели до падіння класичної фізичної теорії?
5. Що автор уважає гарантією успішного розвитку науки? Які висловлювання з тексту свідчать про його прихильність до кумулятивної моделі розвитку науки?
Альберт Енштейн (1979-1955) // Философия науки: Хрестоматия / отв. ред.- сост. Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. - С. 316-321
1. Які духовні сили приводять людей до наукової діяльності? Людей з якою мотивацією автор уважає негідними бути в «храмі науки»?
2. Яке бажання, на думку Шопенгауера, спонукає людей займатися мистецтвом та наукою?
3. Чим відрізняється картина світу, створена фізиками-теоретиками від інших можливих картин світу?
6. Що автор уважає вищим обов‘язком фізиків?
5. Чим, на думку автора, обумовлюється відбір однієї переважаючої теорії з числа створених на основі інтуїції теоретичних систем?
6. Що мотивувало М.Планка займатися загальними проблемами науки?
Карл Поппер (1902-1994) Фрагменти «Критерій емпіричного характеру теоретичних систем. Епістемологія без суб‘єкта пізнання» // Философия науки: Хрестоматия / отв. ред.- сост. Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. - С. 182-187.
1. Яким чином автор визначає проблему демаркації?
2. Який критерій, слідом за Л.Вітгенштейном, прийняли позитивісти?
3. Який критерій демаркації пропонує К.Поппер?
4. Які три світи або універсуми виділяє автор?
5. Кого автор вважає мешканцями третього світу?
6. Які мисленні експерименти пропонує автор, щоб переконати опонентів в існуванні незалежного третього світу?
7. Про які два різних смисли поняття знання або мислення веде мову автор?
8. Який із трьох світів, на думку автора, має вирішальне значення для епістемології?
9. Яке значення має об‘єктивна епістемологія для розуміння механізму зростання наукового знання?
Імре Лакатос (1922-1974) Фрагменти «Наука: Разум чи вірі? Методологія науково-дослідницьких програм» // Философия науки: Хрестоматия / отв. ред.- сост. Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. - С. 208-212.
1. Чому автор уважає дискусію між К.Поппером і Т.Куном такою, що пов‘язана з головними інтелектуальними цінностями науки?
2. Із яким методологічних правил складається наукова дослідницька програма?
3. Яким чином автор характеризує негативну евристику?
4. Що виступає прикладом класичної науковоЇ дослідницької програми? Яким є її «жорстке ядро»?
5. В якому випадку автор пропонує вченим відмовитися від «жорсткого ядра»?
6. Як автор характеризує позитивну евристику?
7. Яким чином Ньютон реалізував позитивну евристику в процесі вдосконалення своєї теорії?
8. Що автор вважає критерієм оцінки успішності науково-дослідницької програми?
9. Чим методологія науково-дослідницької програми відрізняється від наївного фальсифікаціонізму К.Поппера?
Евандро Агацци (нар.1934) Моральное измерение науки и техники // Философия науки: Хрестоматия / отв. ред.- сост. Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. - С. 244-246.
1. Як автор визначає мету «чистої науки»? Чому заняття «чистою наукою» є морально виправданим?
2. Як визначає автор мету прикладної науки? Чому доцільно розрізняти конкретну об‘єктивну ціль та суб‘єктивний намір вченого при здійсненні моральної оцінки прикладних досліджень?
3. Чи виправдовують цілі наукового дослідження засоби його реалізації?
4. У чому полягає відмінність засобів дослідження теоретичних дисциплін та емпіричних наук? Стосовно засобів яких наук проблеми моральної законності постають особливо гостро?
5. Чи доцільно обмежуватися лише аналізом намірів під час здійснення моральної оцінки наукової діяльності?
6. У яких випадках доречно вести мову про моральну відповідальність чистої науки?
Умберто Матурана (нар. 1920) Фрагменти з різних робіт // Философия науки: Хрестоматия / отв. ред.- сост. Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. - С. 54-57.
1. У чому полягає новизна підходу автора стосовно природи пізнання?
2. Які положення класичної теорії пізнання є неприйнятними для автора і чому?
3. Де, на думку автора, криються корені когнітивного буття людини?
4. Чому принцип роботи нервової системи не може бути ні репрезентаціоналістським, ні соліпсистським?
5. Що означає знати в контексті теорії пізнання У.Матурани?
6. Розкрийте зміст тез : «Жити означає пізнавати».
7. Яку роль відіграє мова в процесі пізнання?
8. Яким чином спостерігач здійснює пізнавальний процес?
9. На які запитання традиційна епістемологія не могла дати відповідь?
10. Чи обмежується автор у своїй біології пізнання розглядом когнітивних процесів людини?
Варіант 3
А.Пуанкаре (1854 – 1912) Фрагменти з різних робіт // Философия науки: Хрестоматия / отв. ред.- сост. Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. - С. 299-302.
1. Які основні види гіпотез виділяє автор?
2. Як автор характеризує природу умовиводів у математиці та як визначає їх роль в природничих науках?
3. Чому питання про істинність Евклідової геометрії автор вважає позбавленим смислу?
4. Які твердження автора вказують на те, що його конвенціоналізм не носить радикального характеру?
5. Як ставиться автор до рекомендації проводити експерименти без використання «упереджень»?
6. Що виступає критерієм відбору правил проведення наукових досліджень?
7. Прокоментуйте цитату автора: «Вся діяльність вченого вичерпується висловлюванням, яким він виражає … факт». Розкрийте зміст понять «голий» факт, науковий факт.
Бертран Рассел (1872-1970) Фрагменти з «Визначення істини» // Философия науки: Хрестоматия / отв. ред.- сост. Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. - С. 32-35.
1. У чому автор вбачає хибність позиції монізму (холізму) стосовно розуміння істини?
2. Чому автор уважає прагматичну теорію істини такою, що «не обходиться без суб‘єкта»?
3. Розкрийте зміст тези: «Властивість істинності та хибності можуть мати передусім вірування, а тільки потім висловлювання».
4. Які вірування слід уважати істинними, а які хибними?
5. Яким чином автор пропонує пов‘язувати зміст понять «знання» та «вірування»?
6. Чому автор уважає свою теорію істини принципово кореспондентною ?
Томас Кун (1922-1996) Фрагменти з «Структура наукових революцій» // Философия науки: Хрестоматия / отв. ред.- сост. Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. - С. 212-216.
1. Як пов‘язаний зміст термінів «нормальна наука та парадигма? Чи можливий розвиток наукових досліджень без парадигм?
2. Чому смисл слів «модель» та «зразок» не повністю покриває визначення парадигми?
3. Чим визначається успіх парадигми?
4. Що означає «наведення порядку» в нормальній науці?
5. Що автор називає задачею-головоломкою?
6. Яким чином здійснюється процес професійного становлення вченого?
7. Що спільного між науковою та політичною революціями?
8. Що забезпечує успішність нормального наукового дослідження?
9. Який тип явищ є основою для виникнення нової теорії?
10. Яким чином вчені приходять до висновку про необхідність зміни парадигм? Чи можна вважати перехід від старої парадигми до нової цілком усвідомленим процесом?
11. Яким чином відбувається процес засвоєння змісту нової парадигми?
Лаудан Л. Наука и ценности (Глава из книги) // Современная философия науки. М., 1994.
1. Чому Л. Лаудан уважає проблему консенсусу важливою для функціонування науки?
2. У чому суть лейбніціанського ідеалу досягнення консенсусу?
3. У чому полягає особливість соціологічного тлумачення згоди в науковій діяльності у І половині ХХ ст.?
4. Які чотири аргументи, на думку автора, підірвали класичну точку зору щодо консенсусу в науці?
5. Що уважає автор основним недоліком концепції Т.Куна?
6. У чому полягає сутність ієрархічної моделі обґрунтування консенсусу? Чому автор уважає її обмеженою?
7. У чому полягає сутність мережевої моделі обґрунтування консенсусу?
Девід Блур «Сильна програма в соціології знання» // Логос 5-6 (35) 2002
Електронний ресурс http://www.ruthenia.ru/logos/number/35/08.pdf
Чому соціологи, на думку автора, довго обмежували свій підхід до вивчення науки інституціональними структурами і факторами зовнішнього впливу на її розвиток?
Чому апріорні припущення Блур вважає аргументом на користь соціології знання?
Які проблеми перебувають у фокусі дослідження соціології знання?
Виберіть із наведених автором прикладів плідного використання соціологічного аналізу той, який є найбільш переконливим для Вас, і поясніть чому.
Розкрийте зміст чотирьох принципів, які повинна реалізовувати соціологія знання.
Чому уявлення про автономію науки стримують розвиток (впровадження) соціології знання? Дайте пояснення з використанням понять «внутрішня» та «зовнішня» історія науки (Лакатос).
Чому «сильна програма» виявляється несумісною з телеологічною та каузальною моделями пояснення?
У чому полягає сутність аргументу емпіризму стосовно неспроможності (заперечення) соціології знання?
Чому автор стверджує, що емпіризм має індивідуалістичний характер?
Прокоментуйте висловлювання автора: «Знання – це колективний погляд на реальність».
У чому полягає зміст аргументу релятивізму щодо пізнавальної спроможності соціології знання?
У чому полягає відмінність між соціальним та історичним детермінізмом?
Як спростовує автор позицію Поппера стосовно здатності природничих наук робити передбачення?
Як виглядає процедури побудови теорії та відкриття законів в соціології? Чи відрізняються вони від аналогічних в інших науках?
Варіант 4
Рудольф Карнап (1891 -1970) Фрагменти «Три вида понятий о науке. Преодоление метафизики логическим анализом язика» // Философия науки: Хрестоматия / отв. ред.- сост. Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. - С. 212-216.
1. Назвіть три виділені автором види понять, які використовуються в науці та повсякденному житті.
2. Яким чином логічні позитивісти здійснити радикальне подолання метафізики?
3. Що автор уважає «псевдопоняттями»? Наведіть приклади їх (псевдовисловлювань) застосування в метафізиці.
4. Розкрийте зміст висловлювання автора: «Смисл речення знаходиться в методі його верифікації».
5. Яку роль відіграють формули логіки та математики в науковому пізнанні?
6. У чому, на думку автора, полягає сутність методу логічного аналізу та його застосування у негативному і позитивному значеннях?
7. Яку роль виконувала метафізика в історії людства?
8. Чому автор утримується від використання поняття світогляд? Що він уважає адекватним засобом для вираження відчуття життя?
П.В.Копнін (1922-1971) Фрагменти «Логічні основи науки. Наука як прикладна логіка. Елементи логічної структури науки» // Философия науки: Хрестоматия / отв. ред.- сост. Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. С. 49-51.
1. У чому полягає суспільна функція діяльності філософа?
2. Які визначення знання наводить автор? У чому виявляється прихильність автора до марксистських ідей?
3. Чому автор уважає науку прикладною логікою?
4. У чому полягає особливість науки як системи знання?
5. Як пов‘язані система і метод в науковому знанні?
6. Які елементи структури науки виділяє автор?
Стівен Тулмін (1922-1997) Фрагменти з «Концептуальные революции в науке. Человеческое понимание» Философия науки: Хрестоматия / отв. ред.- сост. Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. - С. 204-208.
1. Що є спільним для етики та філософії науки?
2.Яким чином логічні позитивісти намагалися вирішити проблему інтелектуальних оцінок? Чи погоджується з ними автор?
3. Як оцінює автор роль загальних фундаментальних ідей (передумов) у розвитку наукового пізнання?
4. Які проблеми, на думку автора, залишилися не вирішеними в рамках моделей розвитку науки Куна і Колінгвуда?
5. Які гіпотези пропонує автор для пояснення механізму концептуальних змін?
6. Чи повинні філософи формувати принципи наукової діяльності?
7. Як пов‘язані між собою індивідуальні думки і переконання вченого з колективним концептуальним спадком?
8. Коли і де вперше раціональність була ототожнена з логічністю? Чи є це ототожнення характерним для науки загалом?
Карл Поппер (1902-1994) Нормальная наука и опасности, связанные с ней // Философия науки. Вып. 3: Проблемы анализа знания. М.: ИФ РАН, 1997.
Електронний ресурс: http://iphras.ru/page52910229.htm
1. Які спільні положення у філософських поглядах обох учасників дискусії не були враховані Т.Куном?
2. Чи погоджується автор із запропонованим Куном визначенням «нормальної науки»?
3. Чому автор називає «нормального вченого» ненормальним?
4. Чому автор вважає кунівську типологію вчених і періодів розвитку науки такою, що не підходить для багатьох наук? Які факти він використовує для своєї аргументації?
5. У чому, на думку автора, полягає хибність «міфу концептуального каркасу»?
6. Яку роль відіграє критична філософія (дискусія) в процесі комунікації вчених, які є прихильниками різних концептуальних каркасів?
7. Розкрийте зміст висловлювання автора: «Наукове знання може розглядатися як безсуб‘єктне». Чому Поппер не схвалює психологічний і соціологічний аспекти дослідження наукової діяльності?
Ілля Пригожин, Ізабель Стенгерс про новий діалог з природою // Основы философии науки: Книга для чтения / Редактор и составитель С.Ф.Мартынович. – Саратов: Изд. центр «Наука», 2008. – С. 275-293.
Що означають слова авторів «Наука знову відкриває для себе час»?
Відповіді на які два фундаментальні запитання автори не знайшли у своїх попередників?
Які приклади наводять автори для підтвердження тези про те, що історія науки сповнена суперечностей та несподіваних поворотів?
Чому автори вважають, що класичний опис дійсності принижує природу?
Чому результатом діалогу класичної науки з природою виявилося відкриття мовчазного (німого) світу?
Що мають на увазі автори, коли для характеристики культури Заходу вживають термін «європейська шизофренія»?
З чим пов’язана зміна місця науки в загальнолюдській культурі в кінці ХХ ст.? Завдяки яким науковим відкриттям вдалося відмовитися від передумов класичної науки?
Чому лише в кінці ХХ ст.. вчені навчилися глибше розуміти смисл двох великих революцій – створення квантової механіки та теорії відносності?
Яке значення для зміни класичних наукових уявлень про світ мало відкриття другого начала термодинаміки?
Як виникають і функціонують дисипативні структури? Які нові поняття вводяться для їх опису?
Які властивості матерії були виявлені при вивченні сильних неврівноважених систем?
На якій підставі автори стверджують, що їм вдалося отримати «мікроскопічне формулювання еволюційної парадигми»?
Які міркування авторів засвідчують взаємозв’язок природничих наук з загальнолюдською культурою? Чому автори стверджують, що настав час змінити традиційні уявлення про автономію наукового співтовариства?
Чому скульптура танцюючого Шиви запропонована авторами у якості символу постнекласичної науки?
Варіант 5
Вернадський В.І. (1863-1945) Фрагменти з різних робіт // Философия науки: Хрестоматия / отв. ред.- сост. Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. - С.108-112.
1. Як, на думку автора, співвідносяться між собою наукові уявлення про реальність з релігійними, філософськими, соціально-правовими та повсякденними уявленнями?
2. Чому автор не вважає науку логічно-послідовною системою знання?
3. Що Вернадський визначає основним змістом розвитку історії науки?
4. На чому базується припущення автора про формування нової методики проникнення в невідоме?
5. Яким чином автор пов‘язує діяльність філософа і вченого?
6. Що, на думку автора, утворює головну частину наукового знання?
7. Що автор уважає основними рушіями розвитку науки?
8. Як співвідносяться «робота» і «творчість» у науковій діяльності?
9. Розкрийте зміст цитати: «Наука одна для всього людства».
10. У чому погляди Вернадського на розвиток науки співпадають з поглядами неопозитивістів, а в чому ні?
Вернер Гейзенберг (1901-1976) Фрагменти з промови «Закони природи та структура матерії» (Афіни, 1964) // Философия науки: Хрестоматия / отв. ред.- сост. Л.А. Микешина. – М.: Прогресс-Традиция, 2005. - С. 132-136.
1. Які поставлені античними філософами запитання постали на початку ХХ століття у зв‘язку з розвитком атомної фізики?
2. У чому полягає відмінність в уявленнях про атом у філософії Демокріта і Платона? Яким чином Платону вдалося уникнути проблеми безконечного поділу матерії?
3. Яку ідею платонівської філософії автор вважає безсумнівним началом математичного природознавства і чому?
4. Розкрийте зміст висловлювання «Бог – математик». Яку роль відіграє мова математики в «істинному розумінні» природи?
5. У чому полягає основна відмінність між сучасним природознавством і античною натурфілософією?
6. Що забезпечило панування фізики Ньютона впродовж більше як двох століть?
7. Чи готові вчені у першій половині ХХ ст.. дати відповіді на поставлені античними філософами запитання?
8. Чи повинна сучасна мова науки послуговуватися лише мовою математики?
9. Яку роль в житті суспільства відіграють уявлення про «єдине»? На які шляхи формування цих уявлень вказує автор?
Карл Поппер (1902-1994) про еволюційну епістемологію // Основы философии науки: Книга для чтения / Редактор и составитель С.Ф.Мартынович. – Саратов: Изд. центр «Наука», 2008. – С. 55-70.
Яку роль відіграє мова в еволюційній епістемології К.Поппера?
На який основний механізм еволюції наукового пізнання вказує автор?
Яку схему пропонує Поппер для зображення еволюції теоретичного знання?
У чому полягає сутність обсерваціонізму?
Який вирішальний аргумент використовує Поппер для його критики традиційної теорії пізнання?
Чому традиційна модель фізичної причинності не спрацьовує, коли мова йде про живий організм?
Як використав Поппер уявлення про дослідницьку поведінку живих організмів для спростування індуктивізму?
Які три стадії в розвитку людської мови виділив Карл Бюлер? Які біологічні функції пов’язані з кожною з них?
Як Поппер пояснює виникнення специфічно людської дескриптивної функції мови? Яку роль при цьому відіграють «імітуючи ігри»?
Як пов’язані між собою дескриптивна функція мови та критичне мислення?
Чому Поппер порівнює мову з прожектором? Про який «зворотний зв’язок» між розумом і мовою він говорить?
На які три складові поділив Поппер Світ або універсум?
Який вплив на формування людського розуму здійснює світ культури? Як пов’язані між собою «другий» і «третій» світи?
Пол Фейєрабенд (1924-1994) Против методологического принуждения // Основы философии науки: Книга для чтения / Редактор и составитель С.Ф.Мартынович. – Саратов: Изд. центр «Наука», 2008. – С. 190-200.
1. На які два основні запитання повинне дати відповідь критичне дослідження науки? Яким чином автор узагальнює численні відповіді на перше запитання?
2. Чому автор вважає, що тісний зв‘язок держави і науки є небезпечним для демократії та ліберального мислення? Хто, на його думку , має право визначати зміст навчальних планів у навчальних закладах?
3. Чому автор вважає за потрібне здійснювати критичний аналіз особливої ідеології вчених?
4. У чому полягає новизна теорії розвитку наукових ідей автора? Як він співвідносить вплив внутрішніх та зовнішніх чинників у процесі розвитку наукового знання?
5. Які аргументи використовує автор для того, щоб відстояти свою позицію теоретичного анархізму? Наведіть 3-5 прикладів з «Аналітичного покажчика».
6. Чому автор уважає за доцільне відокремити державу від науки?
Я. Хакинг (нар.1936) Фрагмент із першоджерела Представление и вмешательство. – М.: «Логос», 1998. – С.84-95.
1. Що мав на увазі Я.Хакінг, коли стверджував: «Експерименти мають своє власне життя»?
2. Як змінювалися уявлення про експеримент в історії науки? Хто з мислителів віддавав перевагу експериментам, а хто теоріям?
3. Які типи зв‘язків між теорією та експериментом виділяє автор?
4. У чому полягає новизна поглядів Я.Хакінга на експериментальну діяльність?