Навчальний посібник Ужгород 2019 2 удк 616. 314-084(075. 8) М 38 Профілактика стоматологічних

2
УДК 616.314-084(075.8)
М 38
Профілактика
стоматологічних
захворювань:
Навчальний посібник.– , 2019 р. – 136 с.
Пропоноване видання присвячене одному з перспективних і важливих розділів стоматології – профілактиці стоматологічних захворювань.
В навчальному посібнику відображені сучасні уявлення про механізм виникнення стоматологічних захворювань та шляхи їх попередження із застосуванням новітніх методик і засобів. Висвітлено особливості проведення профілактичних заходів серед різних контингентів населення, принципи розробки програм профілактики.
Даний посібник направлений на підвищення якості підготовки студентів стоматологічних факультетів, лікарів-стоматологів, а також може бути корисним для широкого кола читачів, зацікавлених у підтримці рівня стоматологічного здоров’я.
Автори:
Мельник В.С., Горзов Л.Ф., Білищук Л.М.
Рецензенти:
Клітинська О.В. – д. мед. н., професор, завідувач кафедри стоматології дитячого віку Ужгородського національного університету;
Добровольська М.К. – к. мед. н., доцент, завідувач кафедри терапевтичної стоматології
Ужгородського національного університету.
Навчальний посібник складений згідно програми профілактики стоматологічних захворювань для студентів 3 курсу стоматологічного факультету.
Обговорено та ухвалено: на засіданні кафедри дитячої стоматології.
Протокол № 1 від 27 серпня 2019 р.;
на засіданні методичної комісії стоматологічного факультету УжНУ.
Протокол № 1 від 28 серпня 2019 р.
Рекомендовано до друку Вченою радою стоматологічного факультету
Ужгородського національного університету.
Протокол № 1 від 28 серпня 2019 р.

Мельник В.С., 2019

3
З М І С Т
ПЕРЕДМОВА --------------------------------------------------------------------------- 5 1.
Введення в курс профілактики.
Загальні питання профілактики стоматологічних захворювань.
Поняття, мета, завдання, методи ----------------------------------------------- 6 2.
Анатомо-фізіологічні особливості будови порожнини рота у віковому аспекті. Етапи розвитку щелепно-лицьової ділянки, формування зубів, слизової оболонки ---------------------------------------- 13 3.
Методи стоматологічного огляду. Алгоритм обстеження.
Запис зубної формули: клінічної, анатомічної ----------------------------- 22 4.
Індекси карієсу зубів ---------------------------------------------------------------- 31 5.
Гігієнічні індекси порожнини рота (Гріна-Вермильона,
Федорова-Володкіної, Сілнес Лоу) --------------------------------------------- 33 6.
Індексна оцінка стану тканин пародонта (CPI, КПІ, РМА, РІ, проба Писарєва-Шиллера) ------------------------------------------------------- 36 7.
Методика стоматологічного обстеження по ВООЗ.
Карта реєстрації стоматологічного статусу.
Заповнення карти -------------------------------------------------------------------- 39 8.
Карієсогенна ситуація в порожнині рота.
Методи її виявлення та усунення ---------------------------------------------- 51 9.
Структура і біологічні властивості емалі та дентину.
Дозрівання емалі після прорізування зуба ---------------------------------- 59 10.
Резистентність емалі зуба до каріозного ушкодження ------------------ 62 11.
Склад і властивості ротової рідини: її роль в процесах дозрівання емалі, демінералізації, ремінералізації ---------------------- 63 12.
Мікрофлора порожнини рота, її участь в розвитку основних стоматологічних захворювань. Класифікація назубних нашарувань ---------------------------------------------------------------------------- 66 13.
Засоби гігієни порожнини рота, показання до застосування залежно від стоматологічного статусу ---------------------------------------- 68 14.
Предмети гігієни порожнини рота, показання до застосування залежно від стоматологічного статусу ---------------------------------------- 70

4
15.
Методи гігієнічного догляду за порожниною рота.
Індивідуальна гігієна. Засвоєння чищення зубів.
Контрольоване чищення зубів -------------------------------------------------- 72 16.
Професійна гігієна порожнини рота: методи та оснащення.
Гігієнічне стоматологічне навчання та виховання дітей в організованих дитячих колективах. Проведеня уроку здоров’я ---- 77 17.
Санітарна освіта – складова первинної профілактики стоматологічних захворювань. Організаціястоматологічної санітарної освіти, її форми, методи, засоби ----------------------------------------------- 87 18.
Ендогенна профілактика карієсу зубів у дітей ----------------------------- 91 19.
Екзогенна профілактика карієсу зубів у віковому аспекті.
Характеристика засобів для місцевої профілактики карієсу, призначеня та способи їх використання ------------------------------------- 96 20.
Герметизація фісур зубів. Методи, показання до застосування.
Засоби для герметизації фісур зубів та методика
їх застосування --------------------------------------------------------------------- 100 21.
Профілактика захворювань пародонта у дітей -------------------------- 102 22.
Гігієна порожнини рота як основа профілактики захворювань пародонта ---------------------------------------------------------------------------- 105 23.
Комплексна система профілактики стоматологічних захворювань у дітей -------------------------------------------------------------- 111 24.
Диспансеризація дітей у стоматолога як основний метод впровадження первинної профілактики ------------------------------------ 115
Додаток 1. Тематичний план лекцій з профілактики стоматологічних захворювань ------------------------------------------------- 121
Додаток 2. Тематичний план практичних занять з профілактики стоматологічних захворювань-------------------------------------------------- 122
Додаток 3. Перелік питань з профілактики стоматологічних захворювань. Змістовний модуль 1 ------------------ 125
Додаток 4. Перелік питань з профілактики стоматологічних захворювань. Змістовний модуль 2 ------------------ 127
Додаток 5. Питання до підсумкового модульного контролю з профілактики стоматологічних захворювань ----------------------------- 129
Додаток 6. Регламент проведення диференційного заліку -------- 133
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ---------------------------------------------------------- 134

5
ПЕРЕДМОВА
Проблема карієсу зубів і захворювань тканин пародонта має багатовікову історію. Такий інтерес і постійна увага спеціалістів пов’язана з широкою поширеністю цих захворювань серед більшості населення.
Разом з тим, світова стоматологічна практика переконливо доводить, що в даний час зберегти інтактні зуби, тканини пародонта і покращити ситуацію, що склалася можливо лише через впровадження в повсякденну практику методів профілактики стоматологічних захворювань. Основною метою профілактики є усунення причин виникнення і розвитку захворювань, а також створення умов для підвищення стійкості організму до впливу екологічних факторів навколишнього середовища.
Стоматологічна захворюваність в нашій країні досить велика, і слід очікувати подальшого її збільшення, якщо не будуть змінені умови, що впливають на розвиток захворювань. Разом з тим, без залучення зусиль всього суспільства не можна переламати цю ситуацію. Істотним доказом на користь профілактики є і те, що вартість профілактичних методів і засобів у багато разів нижче вартості лікування вже виниклих стоматологічних захворювань. Наукові дослідження та практична діяльність в області профілактики стоматологічних захворювань в останні роки отримали новий імпульс до розвитку і вдосконалення цього напрямку в стоматології.
Пропонований посібник відображає багаторічний практичний досвід роботи викладачів кафедри дитячої стоматології УжНУ і має своєю метою надати допомогу в диференційованому підході до застосування засобів і визначення тактики профілактичних заходів, в якому враховувалися б результати сучасних наукових досліджень та практичні досягнення в галузі профілактики стоматологічних захворювань. Сподіваємося, що цей посібник буде корисним для студентів і лікарів при вирішенні питань діагностики, профілактики та лікування стоматологічних захворювань, що сприятиме підвищенню рівня стоматологічного здоров’я населення.
Доцент Мельник В.С.,
зав. кафедрою дитячої стоматології УжНУ

6
1.
ВВЕДЕННЯ В КУРС ПРОФІЛАКТИКИ.
ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ СТОМАТОЛОГІЧНИХ
ЗАХВОРЮВАНЬ. ПОНЯТТЯ, МЕТА, ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ
Профілактика (гр. рrophylacticos – той, що вберігає попереджує) – фундаментальна основа системи суспільної охорони здоров’я. Це – комплекс державних, соціальних, гігієнічних, медичних заходів, які можуть бути колективними, сімейними та індивідуальними і спрямовані на збереження здоров’я і попередження хвороби.
Основні завдання профілактики:
1) укріплення здоров’я шляхом формування здорового способу життя, який цьому сприяє;
2) попередження хвороб і травм на основі створення довкілля, яке сприяє збереженню й укріпленню здоров’я;
3) попередження прогресування хвороб та їх ускладнень, завдяки розвитку служб профілактики, лікування і догляду.
Профілактика складається із двох основних аспектів:
а) немедичний (соціальний, державний); б) медичний (медичні та гігієнічні заходи).
Із цього випливає, що лише стараннями медичних працівників проблеми профілактики не можуть бути вирішеними, бо потрібні зусилля державних і соціальних інституцій.
У розвитку профілактичної стоматології значну роль відіграли вчені радянської доби. Павло Георгієвич Дауге, який очолював секцію стоматологів в Наркомздраві, у 1923 році заклав початок профілактичного напрямку радянської стоматології. У 20-30 роках XX століття Н.І. Агапов обгрунтував новий метод профілактичної санації у дітей і довів, що санація повинна включати тимчасові і постійні зуби, а також попередження аномалії прикусу.
Стоматологічна
профілактика
– це система заходів попередження, виникнення і розвитку стоматологічних захворювань і є загальнодержавною справою. Експерти ВООЗ стверджують: «Якщо кожний з нас сповна використовував би вже відомі ефективні засоби, через одне–два покоління карієс був би ліквідований».
На нараді експертів ВООЗ у 1977 р. було прийнято таку класифікацію стоматологічної профілактики:
Первинна профілактика – це система державних, соціальних, гігієнічних і медичних заходів, спрямованих на попередження

7 стоматологічних захворювань через усунення причин і умов їх виникнення, а також підвищення стійкості організму до дії несприятливих факторів навколишнього природного, виробничого і побутового середовища.
Вторинна профілактика – комплекс заходів, спрямованих на раннє виявлення захворювання, попередження ускладнень, прогресування і рецидивів стоматологічних захворювань.
Третинна профілактика – це комплекс заходів, спрямованих на реабілітацію стоматологічного статусу, в основі якого – збереження функціональних можливостей органів і тканин щелепно-лицевої ділянки, методом заміщення. Ці заходи на практиці здійснюються, в основному, ортопедами і хіругами-стоматологами.
Наприклад. Попередження розвитку карієсу зубів належить до первинної профілактики стоматологічних захворювань. Попередження розвитку ускладнень карієсу зубів – пульпіту і періодонтиту належить до вторинної профілактики. Якщо ж у результаті невдалого лікування періодонтиту і його ускладнень довелося видалити зуб і замінити його протезом (відновлення функції через заміщення), то це – третинна профілактика.
Наступний приклад стосується захворювань тканин пародонта
Попередження їх розвитку завдяки індивідуальній та професійній гігієні ротової порожнини (до моменту руйнування зубо-ясенного прикріплення) належить до первинної профілактики. Запобігання кровоточивості ясен, розвитку пародонтальних кишень, абсцесів, рухомості зубів – належить до вторинної профілактики. Якщо ж зуб був утрачений у результаті тотального руйнування періодонту і резорбції його лунки, а відновлення функції здійснено за рахунок ортопедичного лікування – то це третинна профілактика.
Первинна
профілактика
є найперспективнішою
і найефективнішою, бо вона охороняє непорушене здоров’я, попереджує виникнення патологічних змін у ротовій порожнині. Провідним заходом первинної профілактики є здоровий спосіб життя.
У здоровому способі життя проявляються взаємодія і спосіб використання людиною соціальних заходів (надані державою через розробку державних програм із дотримання раціонального режиму праці, відпочинку, науково обгрунтованих норм харчування, особистої гігієни), духовних і природних чинників (вміння правильно і свідомо використовувати блага, надані і природою і державою).

8
Основні завдання первинної профілактики:

Створення умов для нормального формування і первинної мінералізації твердих тканин зубів.

Забезпечення фізіологічного перебігу процесу дозрівання твердих тканин зубів (вторинна мінералізація), а за необхідності – стимуляція цих процесів.

Попередження чи усунення карієсогенної ситуації в ротовій порожнині.

Виявлення факторів ризику виникнення стоматологічних захворювань та усунення або зменшення їх впливу.
Вторинна профілактика може вважатися ефективною, якщо патологічний процес стабілізувався, зменшився ступінь важкості хвороби, зменшилося число або відсутні ускладнення.
Залежно від термінів профілактичної дії виділяють два види
первинної профілактики.
1.
Антенатальна профілактика стоматологічних захворювань є комплексом заходів, які здійснюються у вагітних жінок для попередження розвитку у плода, а в подальшому у дитини, патології органів і тканин ротової порожнини. Цей напрямок профілактики є важливим, але недостатньо розробленим і недостатньо впровадженим у практику
(В.Г. Сунцов і співавт., 2001).
2.
Постнатальна профілактика є комплексом заходів, які здійснюються після народження дитини, щоб попередити розвиток у неї патології органів і тканин ротової порожнини.
Залежно від впливу на причину чи ланки розвитку захворювання та згідно з рекомендаціями ВООЗ, первинну профілактику поділяють на оздоровчу, етіотропну і патогенетичну (С.Б. Улітовський, 2004).
1.
Оздоровча профілактика – формування у населення поняття
«
здоровий спосіб життя», посилення адаптаційних механізмів організму, підвищення загальної резистентності до будь-яких несприятливих впливів.
2.
Етіотропна (етіологічна) профілактика – найбільш ефективна, спрямована на зменшення дії етіологічних чинників виникнення захворювання. Вона впливає на причину, яка викликає захворювання, але не усуває її і має чимало напрямків (В.Г. Сунцов і співавт., 2001): а) боротьба з патогенною мікрофлорою ротової порожнини, яка спрямована на зниження її кількості та зміну її якісного складу;

9 б) усунення продуктів життєдіяльності патогенної мікрофлори, а саме – видалення м’якого зубного нальоту; в) професійна гігієна ротової порожнини; г) покращення самоочищення ротової порожнини.
Фактично етіотропна профілактика спрямована на зниження вірулентності діючих чинників (мікроорганізмів, вірусів). Найчастіше вона здійснюється серед населення через санітарну освіту і соціальні санітарно-гігієнічні заходи.
3.
Патогенетична профілактика – спрямована на попередження патогенетичних змін у ротовій порожнині, і має: а) загальнооздоровчий характер, метою якого є підвищення резистентності організму і зубів до дії несприятливих факторів; б) цільовий характер, метою якого є попередження конкретної патології, виявлення та усунення факторів ризику на основі знань етіології
і патогенезу захворювань.
Патогенетична профілактика включає (В.Г.Сунцов і спів., 2001): а) загальну і місцеву фторпрофілактику; б) ремінералізуючу профілактику; в) профілактику біологічно активними речовинами; г) герметизацію фісур; д) нормалізацію і покращення функції слинних залоз шляхом цілеспрямованої зміни складу і властивостей слини.
Найефективнішими є методи профілактики, що впливають на причину захворювання. Вважають, що якщо ефективність профілактики сягає 70–100%, то це – етіологічна профілактика, а якщо 40–50% – це патогенетична профілактика (Г.Д. Овруцкий, В.К. Леонтьев, 1986).
Основні контингенти населення для первинної профілактики:

вагітні – для здійснення антенатальної профілактики;

діти і підлітки;

доросле населення.
Для всіх контингентів застосовують основні напрямки профілактики, хоча їх реалізація має свої особливості у кожній групі.
Вторинна профілактика. Перехід дитини із групи здорових дітей у групу, яка має стоматологічну патологію, засвідчує, що не всі можливі заходи первинної профілактики були використані. Тобто, вторинна профілактика необхідна дітям, які вже мають стоматологічну патологію.

10
Завдання вторинної профілактики:
1. Раннє виявлення захворювань і попередження їх прогресування.
2.
Попередження чи зниження кількості ускладнень карієсу зубів
(пульпіту, періодонтиту) і розвиток пародонтиту.
3. Попередження виникнення рецидивів захворювання.
4.
Зменшення приросту карієсу зубів і захворювань пародонта.
5.
Планова профілактична санація ротової порожнини в різних організованих колективах і декретованих групах населення.
За способом застосування профілактичних засобів профілактика буває:
Ендогенною
(системною, загальною, прееруптивною)
– раціональне харчування, поступлення фторидів, макро- і мікроелементів, біологічно активних речовин тощо в організм з їжею, водою, сіллю, молоком, в таблетках чи краплях, зміцнення соматичного здоров’я дитини, лікування загальносоматичних захворювань.