Навчальний посібник Харків хнеу ім. С. Кузнеця 2022

2
УДК 004.915(075.031)
П91
Рецензенти: завідувач кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій
Української академії друкарства, д-р техн. наук, професор В. М. Сеньківський; завіду- вач кафедри комп'ютерних інтелектуальних технологій та систем Харківського націо- нального університету радіоелектроніки, д-р техн. наук, професор О. Г. Руденко.
Рекомендовано до видання рішенням ученої ради Харківського
національного економічного університету імені Семена Кузнеця.
Протокол № 9 від 01.12.2021 р.
Самостійне електронне текстове мережеве видання
Пушкар О. І.
П91
Мультимедійне видавництво [Електронний ресурс] : на- вчальний посібник / О. І. Пушкар. – 2-ге вид., допов. і переробл. –
Харків : ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2022. – 212 с.
ISBN 978-966-676-829-5
Розглянуто всі аспекти функціонування мультимедійних видавництв: орга- нізація, формування команди, розрахунок кошторису, управління проектами, вибір інструментальних засобів, оцінювання результатів. Відображено основні роботи із планування, проектування, наповнення контентом, дизайну та програ- мування, тестування, публікації, оптимізації, просування та супроводу мульти- медійних видань.
Рекомендовано для студентів спеціальності 186 "Видавництво та полі- графія".
УДК 004.915(075.031)
© Пушкар О. І., 2022
© Харківський національний економічний
ISBN 978-966-676-829-5 університет імені Семена Кузнеця, 2022

3
Вступ
Розвиток інформаційних технологій та систем у сучасному інформа- ційному світі зумовлює значні зміни традиційних виробництв і створює нові ринки інформаційних продуктів. Саме завдяки загальному впровадженню
інформаційних технологій у виробництво та повсякденне життя виникло поняття мультимедійних видавництв як типу підприємств, що випускають мультимедійні видання (як новітній продукт інформаційних технологій) і мають характерні особливості у виробництві. Навчальний посібник присвя- чено діяльності мультимедійних видавництв у цілому, а також усім аспек- там планування, проектування, створення, просування та супроводу різно- манітних мультимедійних видань.
Навчальний посібник складається із двох змістових частин, у яких ви- світлено питання проектування мультимедійних видань і безпосередню ор- ганізацію виробництва електронних видань.
У навчальному посібнику наведено загальну характеристику мульти- медійного видавництва та особливості мультимедійних видань. Розкрито сутність та зміст поняття "мультимедіа", його походження, розглянуто по- точний перелік елементів медіа, що входять до складу мультимедійного продукту, а також описано перспективні (очікувані) елементи медіа, що мо- жуть невдовзі увійти до складу мультимедійних продуктів. Значну увагу приділено класифікаціям мультимедійних видань за ознаками, наведено приклади таких видань. Розглянуто види діяльності мультимедійних вида- вництв із зазначенням прикладів продукції та послуг.
У матеріалі посібника розкрито питання управління проектами зі створення мультимедійних видань, висвітливши основні положення теорії управління проектами, описано використання методологій і стандартів проектування мультимедійних видань. Теоретичні положення з управління мультимедійними проектами підкріплено практикою використання програ- много забезпечення для супроводу мультимедійних проектів.
Викладено особливості контенту, структури та дизайну мультимедій- них видань. Окремо розглянуто кожний із видів контенту, – текстовий, зву- ковий, графічний, відеоконтент та анімацію. Досліджено окремі питання проектування сценаріїв мультимедійних видань. Розкрито особливості юридичного захисту контенту як об'єкта авторського права. У навчальному посібнику розглянуто технології проектування окремих видів мультимедій- них видань. Ця тема завершує першу змістову частину.

4
У другій змістовій частині розкрито питання організації виробництва мультимедійних продуктів, аналізу структури та компонентів мультимедій- них видань, критеріїв та методів оцінювання мультимедійних продуктів.
Особливу увагу приділено юзабіліті-тестуванню мультимедійних продуктів.
Проаналізовано інструментальні засоби створення мультимедійних ви- дань, програмні рішення провідних виробників програмного забезпечення для створення 2D- та 3D-графіки, відеоконтенту, анімацій тощо.
У навчальному посібнику розкрито особливості маркетингу елект- ронних мультимедійних видань, що містять як економічні аспекти, напри- клад формування маркетингового плану, так і технічні, що пов'язані із методами внутрішньої та зовнішньої оптимізації онлайнових мультиме- дійних видань, просування їх у рейтингах пошукових систем. Увагу при- ділено питанням організації роботи мультимедійного видавництва, збору команди фахівців і розрахунку кошторису витрат на продукцію та послуги мультимедійного видавництва. У матеріалі навчального посібника знай- шли відображення питання документального та технічного супроводу мультимедійних видань.
Матеріал навчального посібника спрямований на формування ком- петентностей: здатність готувати проекти електронних видань; здатність до здійснення планування мультимедійних видань; здатність до здійс- нення організації виробництва електронного мультимедійного видання; здатність організовувати експлуатацію технічних та програмних засобів видавничого опрацювання інформації.
Формування навчального посібника відбувалося впродовж кількох років. За цей час у його створенні, покращенні, наданні цінних рекоменда- цій та збагаченні практичним досвідом брали участь професорсько- викладацький склад кафедри комп'ютерних систем і технологій, професіо- нали видавничо-поліграфічної справи та студенти магістерської програми "Технології електронних мультимедійних видань". Автор висловлює вдяч- ність особисто Завгородній Ользі Сергіївні, Прибитковій Наталії Іванівні,
Лацковій Світлані та Гулій Катерині. Особливу подяку висловлюємо рецен- зентам навчального посібника: докт. техн. наук, проф. Сеньківському Все- володу Миколайовичу та докт. техн. наук, проф. Руденку Олегу Григоровичу.
Автор сподівається, що наведений матеріал навчального посібника стане безсумнівно корисним для вивчення мультимедіа та буде мотивацією для створення власного мультимедійного видавництва.

5
Розділ 1. Проектування мультимедійних видань
1. Загальна характеристика мультимедійного видавництва
та мультимедійних видань
1.1.
Поняття "мультимедіа".
1.2.
Види мультимедійних видань.
1.3.
Види діяльності мультимедійних видавництв.
Мета: вивчення основних характеристик мультимедійних видань та особливостей процесу їх виробництва у мультимедійних видавництвах.
Інформація, подана в темі, дає студенту можливість сформувати таку компетентність як здатність до проектування електронного видання, що містить:
1)
знання щодо основних технологічних процесів функціонування електронного видавництва як виробника електронних і мультимедійних продуктів;
2)
уміння на основі аналізу фахової літератури і патентів визначати пріоритети розвитку видавничо-поліграфічної технології; використовува- ти отримані відомості для аналізу поставленого завдання, самостійного вибору й освоєння нових програмних продуктів;
3)
комунікації щодо висвітлення основних тенденцій розвитку ринку мультимедійних видань; обґрунтовування вибору програм навчання пер- соналу перспективним мультимедійним технологіям перед роботодавцем;
4)
автономність та відповідальність щодо прийняття рішень сто- совно вибору перспективних мультимедійних технологій з метою викори- стання на підприємстві та для відповідного навчання персоналу.
1.1.
Поняття "мультимедіа"
Мультимедіа – це інформаційні технології, засновані на спільному використанні різних видів інформації, а саме графічної, текстової, акус- тичної, відео-, з діалоговим управлінням [1]. Інтерактивність, притаманна мультимедіа, разом з діалоговим управлінням може бути подана гіпер- посиланнями.
Власне термін "мультимедіа" (від англ. multy – множинний, що складається з багатьох частин і media – середовище, засіб) дослівно

6 означає "багато середовищ". У контексті візуальних мистецтв він вперше був застосований музикантом і підприємцем Бобом Голдстейном (Bob
Goldstein
) в якості рекламного слогана до ефектного шоу LightWorks at
L
’Oursin, яке відбулося у липні 1966 року в Саутгемптоні (Southampton,
New York).
Шоу поєднувало галасливу дискотеку, ефектну світлову ви- ставу, синхронізовану з музикою, кінопроекції, слайд-шоу і банкет.
Метою авторів було вплинути на всі органи чуття відвідувача. Голд- стейн, ймовірно, запозичив ідею слогана "мультимедіа" у англійського художника Діка Хіггінса (Dick Higgins), який за два роки до Голдстейна вже стверджував про нові можливості вираження під час об’єднання різ- них технологічних засобів і мистецтв у межах єдиної художньої форми "
інтермедіа" [101].
Кількість визначень терміна "мультимедіа" численна, вони варіюють залежно від сфери та ситуації, в якій це поняття використовують [110].
Відповідно до словника іноземних слів [6] мультимедіа є єдиною сукупністю:
1) програмних і апаратних засобів, що забезпечують відтворення на дисплеї відео- та аудіоінформації, отриманих різними способами з різних джерел за каналами зв’язку та використовують під час навчання, у комп’ютерних іграх, для створення баз даних довідкового характеру та ін.;
2) декількох видів засобів масової інформації (радіо, кіно, телеба- чення та ін.), що використовують в інформаційних і зображувальних ці- лях [6].
Аналіз визначень показує, що повний перелік медіа, які входять до складу мультимедійного продукту (мультимедійного видання), містить: текст, таблиці, статичні графічні зображення (рисунки, фотографії, схеми, графіки, діаграми), звуки, музику, мову, відео, анімацію;
у перспективі – голографічні образи, ілюзії смаку і запаху, кінесте- тичні відчуття (створення віртуальних об’єктів, які будуть відчуватися).
Мультимедіа дозволяє: збільшувати кількість інформації, яку запам’ятовують; залучати та утримувати увагу; підтримувати інтерес до інформаційної роботи, поліпшувати ком- п’ютерні інтерфейси.
Запам’ятовування інформації становить: у разі наявності звукового супроводу – 20 %, під час поєднання звуку та відеозображення – 30 %,

7 за умови використання інтерактивної взаємодії, що встановлює зворотний зв’язок з користувачем, – до 60 %.
У цілому інформацію, що подається в динамічних, анімованих об- разах, засвоюють до 700 разів швидше і краще, ніж текстову інформацію, адже мультимедійну інформацію мозок сприймає сегментовано (напри- клад, через слайди). У разі наявності відповідних графічних зображень- метафор за асоціативним алгоритмом можна значно збільшити кількість запам’ятовуваної інформації.
Мультимедіа набуло загального використання в мистецтві, меди- цині, освіті, тренінгах, наукових дослідженнях, маркетингу, рекламі, де- монстраціях товарів, базах даних, каталогах, мережевих комунікаціях, розвагах.
З юридичної точки зору під поняттям мультимедійного продукту розу- міють виражений в електронній (цифровій) формі об’єкт авторських прав, який містить кілька результатів інтелектуальної діяльності, яку охороня- ють (програми, твори образотворчого мистецтва, музичні твори тощо)
і за допомогою комп’ютерних пристроїв функціонує в процесі взаємодії з користувачем. Основними ознаками цього результату інтелектуальної діяльності прийнято вважати: складність, віртуальність, інтерактивність [48].
Наприклад, комп’ютерні ігри, Інтернет-сайти, віртуальні музеї, – усе це також є різновидом мультимедійного продукту.
Згідно з визначенням Шликової О. В., мультимедійні продукти є
"
документами, що несуть інформацію різних типів і припускають викорис- тання спеціальних технічних пристроїв для їх створення та відображен- ня" [17]. Як випливає з наведених дефініцій, більшість авторів визнача- ють мультимедійний продукт як складний твір, що складається з різних результатів інтелектуальної діяльності; вказують на те, що він виража-
ється в електронній (цифровій) формі.
Тожмультимедійним продуктом називають єдиний електронний продукт, який поєднує текст, звук, відеозображення, графічне зображен- ня та анімацію (мультиплікацію).
Такі продукти можуть бути лінійними та нелінійними.
Лінійниймультимедійний продукт – електронний продукт, який де- монструють послідовно, від початку і до кінця (користувач може подиви- тися його як звичайний фільм чи презентацію).
Нелінійнимє мультимедійний інтерактивний продукт,що взаємодіє з користувачем, який отримує можливість навігаційного управління і мо-

8 же вільно на свій розсуд переміщуватися вмістом. Такі продукти часто називають гіпермедіа.
Слід розглянути ще деякі визначення, які можна використовувати у діяльності мультимедійних видавництв.
Мультимедійне видання (ММВ) – це електронний мультимедійний продукт, відправлений або проданий споживачам або кінцевим користу- вачам у конверті (коробці) або через Інтернет, з інструкціями або без них. Продукт також може бути розміщений в мережі Інтернет (окремий сайт чи сторінка).
Мультимедійна платформа або середовище – це обладнання та програмне забезпечення, за допомогою яких відтворюють ММВ.
1.2. Види мультимедійних видань
На даний час не існує методології для універсальної класифікації мультимедійних видань, проте, комбінуючи вже відомі засоби опису на основі загального уявлення про них можна виокремити певні категорії.
За основу варто взяти міждержавний стандарт "Електронні видан- ня. Основні види та вихідні відомості. ГОСТ 7.83-2001" та адаптувати на- ведену класифікацію електронних видань, ураховуючи особливості муль- тимедійних продуктів [55]. Отримана класифікація мультимедійних ви- дань включає:
за наявністю друкованого еквіваленту:
мультимедійний аналог друкованого видання; самостійне мультимедійне видання;
за технологією поширення:
локальне (попередньо записане на носій); мережеве (онлайн); мультимедійне видання комбінованого поширення;
за характером взаємодії користувача з мультимедійним виданням:
лінійне (детерміноване) мультимедійне видання;
інтерактивне (недетерміноване) мультимедійне видання;
за періодичністю:
неперіодичне; серійне; періодичне; те, що продовжується;

9 оновлюване;
за цільовим призначенням:
навчальне; довідкове; художнє; мультимедійне видання для дозвілля; науково-популярне.
За цільовим призначенням у міждержавному стандарті [55] серед електронних видань виокремлюють: масово-політичне, офіційне, науко- ве, виробничо-практичне, нормативно-виробничо-практичне видання.
Проте серед мультимедійних видань такі майже не зустрічаються.
Також можна відокремити мультимедійний Інтернет-ресурс – сайт, у якому основна інформація подана у вигляді мультимедіа. Це сучасний
і зручний механізм, який не замінює виконання класичних функцій, а до- повнює і розширює спектр послуг і новин для відвідувачів.
Для мультимедійних Інтернет-ресурсів характерними є: розміщення різних видів інформації; високий ступінь наочності матеріалів; підтримка різних типів файлів: текстових, графічних, аудіо- та відео- файлів; можливість використання для просування творчих робіт в області різних видів мистецтв.
Ресурс цього типу дає можливість швидко повідомляти про події, які організовують, оглядово демонструвати сферу, установу чи творчий колектив, налагоджувати зворотний зв’язок зі своїми відвідувачами, роз- кривати цілі й демонструвати матеріали, використовуючи сучасні механіз- ми подання інформації та сприяти пізнанню наведеного об’єкта за допо- могою Інтернету [16].
Аналізуючи наявну безліч мультимедійних видань, можна виокре- мити п’ять основних категорій за призначенням: розваги; освіта;
інтерактивний дизайн і візуалізація; корпоративні комунікації; довідкові матеріали.
До категорії розваг належать такі мультимедійні видання:
інтерактивні ігри;

10
інтерактивна музика (музичні диски);
інтерактивне образотворче мистецтво; художні та музейні диски; диски для виставок, конференцій та мультимедіа-журнали;
3D-
моделювання і 3D-візуалізація художніх та музейних експозицій;
QTVR (QuickTime Virtual Reality) презентації; віртуальні тури;
360- градусні мультимедіа-об’єкти з використанням QTVR-технології
(QuickTime Virtual Reality); сферичні 3D-панорами; мультимедіа-альбом; мультимедійна збірка творів діячів культури.
Освітні мультимедійні видання подані такими продуктами: лінійні та нелінійні презентації; віртуальні лабораторії та практикуми; мультимедіа курс (електронний підручник, електронний довідник, задачник, електронний лабораторний практикум, комп’ютерна система тестів); мультимедійні бази даних; тренажерний комплекс (комп’ютерні моделі, конструктори і тренажери).
Віртуальні лабораторії і практикуми містять різні інтерактивні модулі, які можна використовувати для демонстраційних дослідів або проведення досліджень, спостережень, постановки багатьох експериментів. Мульти- медійні додатки до підручників є частиною навчально-методичного ком- плексу, що істотно розширюють освітній простір підручника.
Прикладом мультимедійних довідкових видань є: мультимедійні енциклопедії; мультимедійні довідники та словники; технічна документація (на дисках чи в мережі Інтернет).
Під мультимедійними виданнями категорії "Інтерактивний дизайн і
візуалізація" мають на увазі: архітектурна та інтер'єрна візуалізації; візуалізація роботи обладнання, навчальні фільми; моделювання об’єктів, конструкцій, персонажів;
3D- рендеринг; створення презентаційних роликів з даних CAD;