Прим. №___
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Навчально-науковий інститут державної безпеки
Спеціальна кафедра СК № 5 "Оперативно-тактична підготовка" (СК-5)
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач СК - 5 ННІ ДБ
Національної академії СБ України
кандидат технічних наук
підполковник
Євген МЕЛЕНТІ
____ ___________ 2022 р.
ПЛАН ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ
ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
| повне найменування навчальної дисципліни (спецкурсу) | Тактико-спеціальна підготовка (модуль ІV Основи збройної боротьби) |
| повна назва потоку | |
| освітній ступінь (освітньо – кваліфікаційний рівень) | перший (бакалаврський) |
| шифр та назва спеціальності | 251 Державна безпека; 256 Національна безпека (за окремим сферами забезпечення і видами діяльності) |
| кваліфікація | бакалавр державної безпеки; бакалавр національної безпеки (кіберзахист, забезпечення державної безпеки в інформаційній сфері) |
| спеціалізація | 256.04 Національна безпека (кіберзахист, забезпечення державної безпеки в інформаційній сфері) |
| форма навчання | денна |
| строк навчання (років, місяців) | 4 роки |
| семестр | І |
| загальна кількість годин / кредитів ЄКТС | 540/18 |
КИЇВ – 2022
Розробники:
Старший викладач СК - 5 Сливенко П.В.
(науковий ступінь, вчене звання, в/звання, посада, П.І.Б.)
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри від ______ ___________ 20___ р.,
протокол № _____
СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ПЛАНІВ, МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ
1. Вступ (пояснювальна записка).
Успішне вирішення завдання щодо відбиття збройної агресії в умовах ведення збройної боротьби проти армії російської федерації можуть вирішити лише добре підготовлені підрозділи, якими керують командири, що здатні в складних умовах обстановки об’єктивно оцінити всі її риси, обрати раціональні способи ведення оборонного бою, прийняти обґрунтовані рішення та реалізувати їх в ході виконання бойових завдань.
Аналіз виконання завдань за призначенням механізованими підрозділами Сухопутних військ ЗС України свідчить, що в залежності від правильності організації оборони, належній підготовленості командира, його творчих та ініціативних дій буде залежати успішність ведення оборонного бою та стійкість оборони в цілому.
Актуальність заняття полягає в тому, щоб вивчити послідовність і зміст роботи командира механізованого відділення з підготовки до оборонного бою та динамікою ведення оборонного бою відділення в різних умовах обстановки.
2. Номер та назва розділу, номер у розділі та назва теми.
Модуль IV. Основи збройної боротьби. Тема №1. Механізовані підрозділи (відділення, взвод) в оборонному бою.
3. Номер і назва теми конкретного заняття, час виділений на його проведення.
Практичне заняття 1. Методика роботи кмвідд з усвідомлення одержаного завдання на перехід до оборонного бою в умовах безпосереднього зіткнення з противником – 2 год. (80 хв.).
4. Мета заняття.
Перевірити, поглибити і закріпити теоретичні знання здобувачів вищої освіти , які вони отримали на лекції.
Надати здобувачам вищої освіти практичні навички у відпрацюванні питань організації оборонного бою в умовах безпосереднього зіткнення з противником.
Виховувати високі морально-вольові якості та особисту відповідальність за готовність підпорядкованих підрозділів до ведення бою з противником у сучасних умовах.
5. План (питання для обговорення), орієнтовний розподіл часу.
| № з/п | Навчальні питання | Час (хв.) |
| І. | Вступ | 5 |
| ІІ. | Основна частина | 70 |
| 1. | Загальні положення оборонного бою мвід в умовах безпосереднього зіткнення з противником. | 20 |
| 2. | Організація оборонного бою кмвідд в умовах безпосереднього зіткнення з противником. | 30 |
| 3. | Методика усвідомлення кмвідд отриманого бойового завдання на перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником. | 20 |
| ІІІ. | Заключна частина | 5 |
Вступ.
Оборона виникла разом з війною. Мистецтво її ведення відточувалося протягом століть в запеклому протиборстві з наступом. З фактору нерівності сил і бойових можливостей противників випливало, що одна із сторін в той чи інший період війни, операції, бою виявлялася вимушеною поступатися своєю ініціативою і переходити до оборонного способу, відбивати удар переважаючих сил противника, спираючись на перевагу позиційних дій, вимотувати і знекровлювати його сили, не допускаючи розгрому своїх військ, вигравати час, економити сили і засоби.
Історія зберегла нам немало прикладів, коли за рахунок майстерної бойової побудови війська, використання умов місцевості і фортифікаційних споруд, тому хто обороняється вдавалося забезпечити собі тактичні переваги.
Сучасна оборона все більш еволюціонує в бік підвищення її активності. ЇЇ сучасні види набувають нових рис і особливостей, що відрізняють їх від минулих воєн.
Зараз, коли ми боремося з російськими військами як ніколи, потрібні нові підходи до створення оборонного угруповання, по-іншому потрібно будувати систему оборонних рубежів, позицій, районів, комплексного вогневого ураження противника, забезпечувати протитанкову, протиповітряну і протидесантну стійкість, домагатися гнучкого маневру вогнем, силами і засобами.
В нинішніх умовах «безхитрісна», типова, схематична оборона не може бути стійкою. При її створенні потрібно проявляти високу майстерність, інакше вона негайно буде розкрита і знищена противником. Ніщо не може завдати такої шкоди обороні, як шаблонні рішення, прихильність до трафаретних стереотипних дій.
Військові спеціалісти вважають механізовані підрозділи найбільш пристосовані із всіх родів Сухопутних військ до ведення бойових дій.
Оснащення механізованих підрозділів сучасними БМП (БТР), які мають потужне озброєння, броньований захист, високу швидкість руху, прохідність та маневреність, підвищують можливості маневру на полі бою. Вони здатні вести рухомий бій, швидко зосереджуватися та наносити несподівані удари по підрозділам противника під час ведення оборонного бою.
В обороні кожен солдат, уміло використовуючи свою зброю, фортифікаційні споруди, загородження і вигідні умови місцевості, здатний знищити велику кількість живої сили противника і успішно вести боротьбу з його танками та іншими броньованими машинами.
Організація оборонного бою є першим і найважливішим етапом підготовки оборони. Чітка організація – запорука успіху любої справи. Якщо застосувати це до обов’язків командира відділення по управлінню відділенням (вогневими засобами), то можна без перебільшення сказати, що яка організація бою, таким може бути і його результат.
Командир відділення несе повну одноособову відповідальність за бойову готовність, підготовку відділення, озброєння і техніки до бою та успішне виконання бойового завдання оборонного бою в установлені терміни. (Слайд №7).
1. Загальні положення оборонного бою механізованого відділення в умовах безпосереднього зіткнення з противником.
Умови переходу підрозділів до оборони.
Під умовами переходу механізованого відділення до оборони слід розуміти конкретну обстановку, що склалася у якій здійснюється підготовка до оборони. Зокрема:
положення, стан та характер дій противника та своїх підрозділів, а також сусідів;
умови місцевості;
засоби ураження, що застосовуються та інше.
БСМТВ СВ ЗС України Ч ІІ визначає, що підрозділи можуть переходити до оборонного бою - навмисно або вимушено, а залежно від відстані до противника розрізняють перехід до оборони в умовах відсутності зіткнення з противником або безпосереднього зіткнення з ним.
Безпосереднє зіткнення з противником – положення підрозділів Сухопутних військ, при яком вони у змозі здійснювати візуальне спостереження за противником і вести з ним бій основними штатними вогневими засобами.
Взаємне віддалення підрозділів, протидіючих сторін визначається дальністю ведення вогню прямою наводкою з танків і протитанкових засобів і становить до 3 – 4 км.
Механізоване відділення повинне бути готовим до тривалого ведення оборонного бою в умовах застосування противником усіх видів зброї та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) і здатним відбити атаку переважаючих сил танків і піхоти противника, які підтримуються:
вогнем артилерії та ударами авіації;
активними діями повітряних (морських) десантів;
диверсійно-розвідувальних сил (ДРС).
Механізоване відділення повинно стійко утримувати позицію і не залишати її без наказу старшого командира. Дії особового складу відділення повинні бути стійкими і активними.
В умовах безпосереднього зіткнення з противником механізоване відділення може переходити до оборонного бою з метою:
відбиття контратак переважаючих сил противника в ході наступального бою;
закріплення та утримання захоплених рубежів;
перекриття флангу на загрозливому напрямку;
у результаті невдалого зустрічного бою з переважаючими силами противника.
Перехід до оборонного бою в умовах безпосереднього зіткнення з противником є найбільш складним. Він буде здійснюватися, як правило:
при дії вогню противника;
при постійній загрозі його нападу;
при наявності відкритих флангів та стиків;
часто на невигідній для наступаючих сил місцевості.
Крім того, підрозділи з початку будуть вимушені оборонятися в тому угрупуванні сил та засобів, в якому вели наступальний бій.
У сучасному загальновійськовому бою найчастіше відділенню доведеться переходити до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником:
під час ведення наступального бою
після невдалого зустрічного бою.
Відділення буде змушене в ході бою захопити вигідний для оборони рубіж і під вогнем противника проводити всі роботи, пов’язані з організацією оборони.
Складність такого переходу до оборони полягає в тому, що:
Відділенню слід продовжувати бій і водночас вибирати позицію;
обладнувати її в інженерному відношенні;
ставити завдання підлеглим;
організовувати систему вогню.
Крім того складність такого переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником полягає в тому, що відділення вимушене обороняти непідготовлений в інженерному відношенні рубіж у короткі терміни під сильним вогневим впливом, а іноді і під час відбиття контратак танків та піхоти противника.
В окремих випадках при переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником обстановка може ускладнюватися ще й тим, що:
відділення буде мати один або обидва фланги відкритими;
некомплект в особовому складі;
велику витрату боєприпасів та інших матеріальних засобів.
Зайняття оборони в цих умовах ускладнює проведення робіт на передньому краї з організації системи вогню, інженерному обладнанні позицій.
Механізоване відділення є тактичним підрозділом, який маючи на озброєнні різні засоби ведення бою, здатне успішно боротися з танками, іншими броньованими і вогневими засобами противника, знищувати його живу силу, літаки і вертольоти, що діють на малих висотах.
Механізоване відділення, використовуючи вигідні умови місцевості і її інженерне обладнання, у взаємодії із сусідніми відділеннями, а також з підрозділами інших родів військ здатне відбити наступ до двох мотопіхотних відділень противника, посилених одним-двома танками, нанести йому ураження і міцно утримувати займану позицію.
Механізоване відділення в оборонному бою діє, як правило, у складі взводу, а також може призначатись:
у вогневу засідку;
у склад групи бойових машин взводу або бронегрупи батальйону (роти).
БМП (БТР) без десанту може виділятись для дій у вогневій засідці або у якості кочуючого вогневого засобу.
Механізованому відділенню для оборони визначають позицію, а танку, БМП, БТР і іншим вогневим засобам – вогневу позиція.
Позиція відділення (бойова позиція (БП) – це ділянка місцевості, обладнана в інженерному відношенні окопом на механізоване відділення і зайнята ним для ведення бою в межах опорного пункту взводу
Позиція відділення може розташовуватися в центрі, на флангах, на другій лінії.
Механізоване відділення обороняє позицію до 100 м по фронту. На позиції обладнуються основні і запасні (тимчасові) позиції для вогневих засобів, що забезпечують можливість знищувати противника вогнем разом з сусідніми відділеннями перед фронтом і на флангах опорного пункту взводу.
Усі підступи до позиції повинні бути під дійсним, особливо фланговим і перехресним вогнем, а загородження і перешкоди добре проглядатися і прострілюватися.
Позиції механізованих відділень розміщують в одній траншеї з інтервалом 50 м між ними. При побудові бойового порядку взводу у дві лінії позиція одного з відділень може облаштовуватися у глибині опорного пункту (на другій лінії) на відстані 100-200 м за траншеєю.
На позиції відділення автоматники, кулеметник і гранатометник розташовуються приховано від противника. Відділення має бути готовим до маневру в небезпечному напрямку, а також до ведення вогню вночі та в умовах обмеженої видимості.
Рис. 1. Бойова позиція мвід в оборонному бою.
Після отримання завдання і зайняття бойової позиції особовий склад відділення приступає до її інженерного обладнання, яке здійснюється за визначеними чергами.
Інженерне обладнання позиції має відповідати бойовому порядку, характеру майбутнього бою і організується на основі отриманого завдання та вказівок командира взводу.
Інженерне обладнання позиції полягає у відкопуванні:
окопів;
ходів сполучення;
перекритої щілини для особового складу;
окопів і укриттів для бойової машини.
Вогнева позиція для БМП (БТР) може обладнуватись у центрі бойової позиції відділення, на її фланзі або позаду неї на віддаленні до 50 м з таким розрахунком, щоб забезпечувалось прикриття відділення вогнем бойової машини, ураження противника з максимальної відстані та безпека особового складу відділення.
Під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником інженерні роботи проводять під час бою і під вогнем противника. Позиції обладнують із повним напруженням сил, по можливості приховано. Необхідно якнайшвидше вжити заходів до захисту живої сили і вогневих засобів від вогню противника.
Бойове завданнявідділення в оборонному бою в умовах безпосереднього зіткнення з противником полягає;
у відбитті атаки противника перед переднім краєм;
в утриманні займаної позиції.
Таким чином, механізоване відділення, використовуючи вигідні умови місцевості та її інженерне обладнання, при взаємодії з сусідами, а також з підрозділами інших родів військ може відбити атаку до 2-х мотопіхотних відділень, підсилених 1-2-а танками, а також завдати їм ураження і стійко обороняти позицію по фронту до 100 м.
2. Організація оборонного бою кмвідд в умовах безпосереднього зіткнення з противником.
Перехід до оборонного бою в умовах безпосереднього зіткнення з противником є найбільш складним. Він буде здійснюватися, як правило, при дії вогню противника, при постійній загрозі його нападу, при наявності відкритих флангів та стиків, часто на невигідній для наступаючих сил місцевості. Крім того, підрозділи з початку будуть вимушені оборонятися в тому угрупуванні сил та засобів, в якому вели наступальний бій.
Роботу з організації оборонного бою в умовах безпосереднього зіткнення з противником командир відділення розпочинає з отриманням бойового завдання від командира взводу і проводить її, як правило, на місцевості.
Порядок роботи командира відділення залежить від конкретної обстановки, одержаного завдання та наявності часу.
Підготовка дій відділення в умовах безпосереднього зіткнення з противником - це сукупність заходів, що включає:
організацію бойових дій;
підготовку особового складу до виконання завдання;
здійснення контролю готовності відділення до виконання поставленого завдання;
інші заходи.
Під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником командир відділення організовує захоплення (закріплення) вказаного (вигідного) рубежу, під час чого:
усвідомлює завдання, оцінює обстановку і визначає порядок ведення оборонного бою;
після зайняття рубежу і закріплення на ньому організовує спостереження, детально вивчає місцевість;
уточнює бойовий розрахунок відділення, вогневі позиції для БМП (БТР), кулеметника, гранатометника і місця для стрільби стрільцям, завдання підлеглим;
узгоджує їх дії при відбитті атаки противника, організовує управління і виконання заходів всебічного забезпечення бою (дій), складає картку вогню відділення, а за потреби вирішує й інші питання.
Під час організації захоплення вказаної позиції командир відділення повинен:
вказати положення і завдання відділенню (об’єкт атаки і позицію для оборони);
поставити завдання особовому складу;
управляти відділенням під час його виконання.
Зайняття (захоплення) вказаної для оборони позиції відділення здійснює, як правило, під вогнем противника.
Робота командира відділення з планування бою проводиться відповідно до алгоритму TroopsLeadingProcedures (ТLР) (далі – алгоритм роботи командира).
Алгоритм роботи командира – це комплекс заходів, який проводиться з метою підготовки до бою (дій) і включає:
планування бою (дій);
підготовку підрозділів до виконання поставленого завдання;
підготовку району бойових дій підрозділів, зайняття вказаного району, практичну роботу командира відділення з метою контролю та надання допомоги.
Алгоритм роботи командира, зазвичай, складається з восьми етапів:
1. Аналіз завдання та оцінка обстановки.
2. Віддання попереднього розпорядження (вказівки з підготовки до бою (дій)).
3. Вироблення замислу бою (дій).
4. Здійснення необхідних переміщень.
5. Проведення рекогносцировки.
6. Завершення формулювання рішення.
7. Підготовка та віддання бойового наказу.
8. Організаторська робота.
Кількість етапів та їх послідовність не є обов’язковою та залежить від обстановки та наявного часу на підготовку до бою (дій). Окремі етапи можуть виконуватись паралельно, в той час коли інші можуть тривати протягом всього бою (дій).
Алгоритм роботи командира розпочинається, зазвичай, з отриманням Попереднього (Попереднього бойового) розпорядження, Бойового розпорядження або Бойового наказу (як усного так і письмового, в залежності від обраного методу роботи старшого командира та умов обстановки, наявного часу старшого командира та його штабу на планування бою (дій)).
Командирам підпорядкованих підрозділів завжди вкрай необхідно мати достатню інформацію для підготовки до бою. В окремих випадках, командир може ініціювати алгоритм роботи ще до отримання Попереднього (Попереднього бойового) розпорядження, Бойового розпорядження або Бойового наказу на підставі отриманих усних вказівок старшого командира щодо підготовки до подальших дій та на особистому розумінні обстановки.
Як правило, перші три етапи (аналіз завдання та оцінка обстановки; віддання попереднього розпорядження (вказівки з підготовки до бою (дій)); вироблення замислу бою (дій) Алгоритму роботи командира проходять у встановленому порядку. Однак послідовність наступних етапів залежить від обстановки та наявного часу, наприклад: здійснення необхідних переміщень та проведення рекогносцировки можуть відбуватися кілька разів, а організаторська робота відбувається постійно.
Розглянемо 1-йетап – Аналіз завдання та оцінка обстановки.(усвідомлення).
1. Командир відділення може отримати бойове завдання різними способами. Під час підготовки до бою (дій) та за умов наявності часу у старшого командира – це може бути Попереднє (Попереднє бойове) розпорядження, або Бойовий наказ; а в ході бою (дій) – це може бути Бойове розпорядження, отримане усно або по засобах зв’язку.
В ідеальних умовах, після отримання серії Попередніх розпоряджень, Бойового наказу та Брифінгу (тактичної наради) з постановки бойових завдань від старшого командира, командир відділення доповідає старшому командиру висновки із аналізу отриманого завдання, щоб гарантувати старшому командиру розуміння його замислу бою (дій). Під час цієї доповіді командир, в разі необхідності, може отримати роз’яснення будь-якої частини замислу бою (дій) старшого командира (штабу).
2. З отриманням бойового завдання командир відділення усвідомлює його з метою визначення вихідних даних для підготовки до бою (дій). Під час усвідомлення отриманого завдання командир відділення повинен зрозуміти мету майбутніх дій, замисел старшого командира, завдання, місце в бойовому порядку та роль взводу і відділення в бою (діях), норми витрат основних видів боєприпасів, завдання сусідів і порядок організації взаємодії з ними, а також час готовності до виконання завдання.
Надалі командир відділення:
детально вивчає місцевість;
уточнює завдання особовому складу і порядок взаємодії;
готує дані для ведення вогню вдень і вночі;
складає картку вогню;
за потреби вирішує й інші питання.
Таким чином, організація оборонного бою кмвідд в умовах безпосереднього зіткнення з противником проводиться як правило на місцевості, під вогнем противника за певним алгоритмом роботи командира, який зазвичай, складається з восьми етапів.
3. Методика усвідомлення командиром механізованого відділення отриманого бойового завдання на перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником.
Відповідно до 1-го етапу алгоритму роботи командира відділення після отримання бойового завдання чи попереднього розпорядження командир відділення повинен усвідомити завдання.
Методика полягає в поетапному усвідомленні отриманого бойового завдання, під час якого командир відділення повинен зрозуміти:
вид і мету майбутніх дій;
замисел старшого командира (особливо порядок розгрому противника);
яку позицію в опорному пункті взводу зайняти, завдання щодо відбиття наступу і знищення противника, що вклинився в оборону;
смугу вогню, додаткові сектори обстрілу і ділянки зосередженого вогню взводу, місце відділення в ній;
якими силами і засобами забезпечуються фланги, стики, проміжки і хто відповідальний за них, які сили і засоби виділити для здійснення охорони;
завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира в інтересах дій відділення;
завдання сусідів і порядок взаємодії з ними;
час зайняття оборони, готовності системи вогню, терміни та обсяг інженерного обладнання позиції.
Вид і мета майбутніх дій.
Основними видами загальновійськового бою є оборонний і наступальний бій. Механізоване відділення в оборонному бою – має на меті:
відбиття наступу противника;
завдання ураження його підрозділам, що наступають;
утримання зайнятого опорного пункту (позицій, об’єкту);
знищення противника, що вклинився.
Замисел бою – рішення, виражене в найбільш загальних рисах. Замисел бою включає мету, яку необхідно досягнути в майбутньому бою, і те як планується забезпечити досягнення цієї мети.
В замислі ще не визначені конкретні завдання підпорядкованим підрозділам, але уже вибрано напрямок головного удару або визначені ділянки фронту, де будуть зосереджені головні зусилля військ, угрупування сил та засобів за напрямками, а також який маневр необхідно здійснити в ході бою та які заходи необхідно виконати, щоб своєчасно виконати отримане завдання.
Замисел розвинений до визначення конкретних бойових завдань всім підпорядкованим військам (підрозділам), являє собою рішення в цілому.
У замислі оборонного бою визначаються:
напрями, райони, рубежі, на утриманні яких зосереджуються основні зусилля;
бойовий порядок;
способи відбиття наступу противника та розгрому його основного угруповання;
система оборонних позицій.
Розглядаючи зміст завдань сусідів, командир відділення ретельно вивчає:
на якому напрямку вони зосереджують основні зусилля;
порядок застосування сил і засобів;
умови підтримки та взаємодії з ними.
Крім того, усвідомлюється:
зміст і порядок виконання завдань підрозділами, що діють попереду, в тилу;
завдання вогневих засобів старшого командира які розташовуються у межах взводного опорного пункту.
У результаті усвідомлення бойового завдання командир відділення робить висновки, у яких він попередньо визначає:
напрямок зосередження основних зусиль;
ділянку місцевості для обов‘язкового утримання, якщо вона не визначена старшим командиром;
порядок вогневого ураження противника, побудову бойового порядку, порядок зустрічі підрозділів та вогневих засобів посилення;
які заходи щодо підготовки бою необхідно провести негайно;
умови взаємодії з сусідами;
терміни виконання основних заходів (проводить розрахунок часу).
Командир відділення з метою своєчасної підготовки до бою визначає заходи, які необхідно провести негайно. У кожному конкретному випадку (виходячи із отриманого завдання та наявності часу) вони будуть різними. До них, зазвичай, відносяться:
організація розвідки, охорони;
заходи з деяких питань тилового та технічного забезпечення, які направлені на підтримання або підвищення боєздатності взводу.
Слід визначити, що шаблону у цьому питанні немає, необхідно проявляти творчість та ініціативу. За результатами усвідомлення отриманого завдання командир відділення визначає першочергові заходи, які необхідно виконати для найшвидшої підготовки відділення, проводить розрахунок часу і віддає вказівки, в яких зазначає:
до яких дій бути готовим;
терміни, обсяг і порядок підготовки особового складу, озброєння і військової техніки до бою.
Екіпажу бойової машини додатково вказуються:
вид і обсяг технічного обслуговування;
заходи підвищення захищеності і прохідності техніки;
порядок дозаправки машин паливо-мастильними матеріалами (ПММ), місцезнаходження пункту заправки.
Усвідомлення завдання командира 3 мвід (варіант).
1. Завдання взводу, відділення.
1 мв з приданим танком № 202 обороняти, опорний пункт: на північний-захід вигину дороги (21109), 100 м південніше відм.205.9, в глибину 250 м.
Основні зусилля зосередити в напрямку: ор.5, відм.202.4. Передній край оборони мати на східних схилах висоти 202.4.
Вогнем взводу відбити наступ противника і не допустити його прориву в напрямку: ор.5, відм.202.4.
Смуга вогню праворуч: правий фланг взводу на відм.199.7 (2211), ліворуч лівий фланг на ор.6.
Додатковий сектор обстрілу: на ор.4. Ділянки зосередженого вогню БМП взводу: ЗВ-1 - відм.192.9 ліворуч 100 м.; ЗВ-2-відм. 209.2 праворуч 100 м.
Наше 3 мвід обороняє позицію в центрі ОП фронтом до 100 м. із завданням не допустити прориву танків і піхоти противника в напрямку:
ор.5, відм.202.4.
Смуга вогню праворуч - на відм.199.7, ліворуч - на трансформаторну будку, додатковий сектор обстрілу на ор.4.
Особовому складу вести спостереження за наземним та повітряним противником.
Повітряні цілі противника знищувати зосередженим вогнем за моєю командою.
При виході противника у фланг і тил позиції відділення знищувати його вогнем БМП, кулемета, гранатомета із запасних вогневих позицій.
2. Які об'єкти (цілі) на напрямку дій взводу уражаються засобами старших командирів.
В період висування, розгортання і при переході в атаку противник подавляється засобами старшого командира:
ударами авіації по колонах на дальніх підступах;
вогнем артилерії на рубежах розгортання;
при переході в атаку зосередженим і загороджувальним вогнем по ділянках: ЗВ-301 перехрестя доріг ( 22122 ), ЗВ – 202 відм.234.7, ЗВ – 201 відм.199.7 ( 2211), ЗВ – 202 звалище. РЗВ батр “ Барс“ в районі відм.188.7.
3. Завдання сусідів і порядок взаємодії з ними.
Праворуч обороняє позицію 2 мвід з обслугою ПКМ із завданням не допустити прориву танків і піхоти противника в напрямку ор.6 , пам’ятник.
Смуга вогню: праворуч - правий фланг на відм.199,7, лівий фланг - на трансформаторну будку. Додатковий сектор обстрілу - на ор. 4.
Ліворуч обороняє позицію 1 мвід із завданням не допустити прориву танків і піхоти противника в напрямку ор.5 , відм. 202,4.
Права смуга вогню - ор. 4. Ліва - ор. 6. Додатковий сектор обстрілу на тракторну бригаду.
На позиції відділення займає вогневу позицію танк № 202. Сектор обстрілу - відм. 199.7, ор. 6. Додатковий сектор обстрілу - ор. 4.
Запасна вогнева позиція на зворотних схилах висоти 202,4. Сектор обстрілу - 9-ти поверхова будівля, 5-ти поверхова будівля. Додатковий сектор обстрілу - на пам’ятник.
4) Час готовності до виконання завдання.
Готовність системи вогню 01.00 23.04. Інженерні роботи виконати:
першої черги до 22.00 23.04.;
другої черги до 5.00 24.04.
Готовність оборони до 5.00 24.04.
Отже, з вищевикладеного матеріалу можна з’ясувати що механізоване відділення володіє значними можливостями для побудови в короткий термін стійкої оборони і успішного відбиття наступу переважаючого за силами противника. Разом з тим необхідно враховувати, що ведення оборонного бою в умовах, коли противник, застосовує потужні засоби ураження, поєднуючи високоточну зброю, аеромобільні війська, диверсійно-розвідувальні групи, пов’язано зі значними труднощами. Тому командир відділення повинен організувати оборону і управляти веденням оборонного бою, а також виховувати у підлеглих впевненість в можливості відбиття ударів противника зброєю та бойовою технікою яка є на озброєнні в механізованому відділенні і створенні умов для переходу в наступ з тим, щоб найкращим чином добитись перемоги над противником.
6. Література, нормативно-правові акти, обов’язкові для опрацювання за темою заняття:
Опрацювати рекомендовану літературу та занотувати у робочі зошити:
1. Розділ 2, ст.24, 26
2. стор. 99 – 106.
3. стор. 83 – 84.
4. стор.74 – 75.
7. Орієнтовний перелік практичних та аналітичних завдань до теми.
Не передбачено програмою.
8. Методичні рекомендації щодо підготовки здобувачів вищої освіти до заняття.
При підготовці до самостійного вивчення теми практичного заняття необхідно ознайомитися з матеріалами лекції, методичними рекомендаціями, підібрати вказану літературу.
Під час вивчення навчального і методичного матеріалу здобувач вищої освіти повинен усвідомити тему та навчальні питання практичного заняття.
При розгляді першого питання здобувачі вищої освіти повинні засвоїти загальні положення оборонного бою мвід в умовах безпосереднього зіткнення з противником. Зокрема в яких умовах мвідд переходить до оборонного бою, в чому полягає безпосереднє зіткнення з противником. Слід зрозуміти з якою метою механізоване відділення може переходити до оборонного бою в умовах безпосереднього зіткнення з противником.
Необхідно звернути увагу на те в чому полягає складність переходу до оборонного бою в умовах безпосереднього зіткнення з противником, що визначають механізованому відділенню та бойовій машині для оборони. вивчити фронт оборони механізованого відділення.
Вивчити з яким інтервалом розміщують позиції механізованих відділень та місце бойової машини на позиції відділення.
Замалювати схему позиції мвід в обороні та вивчити в чому полягає бойове завдання відділення в оборонному бою в умовах безпосереднього зіткнення.
У другому питанні здобувачі вищої освіти повинні вивчити зміст організації оборонного бою кмвідд в умовах безпосереднього зіткнення з противником. Особливу увагу слід звернути на порядок роботи командира відділення після отримання завдання на перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником, зокрема, вивчити порядок усвідомлення завдання.
Необхідно зрозуміти що включає в себе підготовка дій відділення в умовах безпосереднього зіткнення з противником, порядок роботи командира відділення по організації захоплення (закріплення) вказаного (вигідного) рубежу.
Особливу увагу слід звернути на алгоритм роботи командира – що це та з чкою метою проводиться, скільки етапів включає в себе їх назви.
Вивчаючи друге питання необхідно вивчити, що повинен зрозуміти командир відділення під час усвідомлення отриманого завдання та порядок роботи після усвідомлення завдання.
При розгляді третього питання «Методика усвідомлення кмвідд отриманого бойового завдання на перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником» особливу увагу необхідно звернути на поетапне усвідомлення, які завдання повинен зрозуміти командир відділення на кожному етапі. Особливу увагу слід звернути на замисел бою та що в ньому визначається, усвідомити зміст завдань сусідів.
Необхідно вивчити які висновки робить командир відділення у результаті усвідомлення бойового завдання та що він в них попередньо визначає.
Записати у робочий зошит варіант усвідомлення завдання командира 3 мвід.
9. Питання для самоконтролю.
1. Які завдання виконує механізоване відділення в оборонному бою, та в яких умовах може вести оборонний бій?
2. Що включає в себе підготовка відділення до оборонного бою?
3. Розкрийте порядок роботи командира механізованого відділення після отримання завдання на перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником.
4. Що повинен зробити командир відділення під час організації захоплення вказаної позиції?
5. Що повинен зрозуміти командир відділення під час усвідомлення завдання оборонного бою?
6. Скільки етапів алгоритму роботи командира механізованого відділення?
10. Доповіді (повідомлення) та реферати, індивідуальне завдання за вибором здобувача вищої освіти
Не передбачено програмою.
11. Перелік літератури (основної, додаткової).
Бойовий статут механізованих і танкових військ Сухопутних військ ЗС України, частина ІІІ (взвод, відділення, екіпаж). – К.: КСВ, 2016. (сервер локальної мережі в каталозі «elektronna_kniga на SERV1» у файлі «Кафедри/СК № 5).
Курс лекцій "Військова підготовка": навчальний посібник / (кер. В. А. Вісловух). – Київ: Нац. акад. СБУ, 2020. – 336 с.
«Механізований підрозділ (взвод, відділення) в оборонному бою»: Навчальний посібник. – К.: Видавництво Національної академії СБ України, 2018. – 204 с.
Підручник “Сержанта механізованих військ ” затверджено командувачем Сухопутних військ ЗС України від 2 лютого 2021 року. (сервер локальної мережі в каталозі «elektronna_kniga на SERV1» у файлі «Кафедри/СК №5).
Тактична підготовка співробітників СБ України. Посібник /
В.В. Корнієнко. – Київ: Науково-видавничий відділ НА СБ України, 2009. – 362 с.
Основи застосування механізованого відділення (танка) в сучасному загальновійськовому бою. Навчальний посібник / І.В. Рєпін, Є.В. Вірко – Львів: АСВ, 2013. – 209 с. (сервер локальної мережі в каталозі «elektronna_kniga на SERV1» у файлі «Кафедри/СК № 5).
Управління діями механізованого відділення (танка) під час підготовки та ведення бойових (тактичних) дій: Навчальний посібник / С.В. Похнатюк, Є.В. Вірко, І.В. Рєпін, Ю.О. Мезєнцев – Львів: АСВ, 2014. – 146 с. (сервер локальної мережі в каталозі «elektronna_kniga на SERV1» у файлі «Кафедри/СК № 5).
Загальна тактика. ч. ІІ: навч. посіб. / В. П. Варакута, М. Д. Ткаченко, І. А. Пегахін та ін. – X. : Акад. ВВ МВС України, 2015. – 368 с. (сервер локальної мережі в каталозі «elektronna_kniga на SERV1» у файлі «Кафедри/СК №10).
Реєстр. № ___________________
від ____ ___________ 20___ р.