Ім'я файлу: урок мистецтво.docx
Розширення: docx
Розмір: 441кб.
Дата: 10.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
123.docx
Лекція. Використання змінного магнітного поля в медицині.pdf
Сузір`я Оріона.doc
60175.doc
11.docx
Локальні комп`ютерні мережі.doc
d0b7d0b0d0b2d0b4d0b0d0bdd0bdd18f-d196-d0b5d182d0b0d0bfd183-d0b2d


Тема. Музеї України: музей писанкового розпису, Петриківський музей етнографії, побуту та народно-прикладного мистецтва, Яготинська картинна галерея.

Мета:Поглиблення знань на тему «Музеї України». Знайомство з трьома українськими пам’ятками. Використання мистецької термінології, вести мистецький діалог, знаходити додаткові джерела для мистецької самоосвіти; прищеплюва­ти любов до мистецтва; розвивати естетичний смак, розши­рювати ерудицію, виховувати інтерес до мистецтва.

Тип уроку: урок-екскурсія. 

Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, презентація, репродукції картин, відео-файл.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Добрий день, діти, мене звуть Катерина Миколаївна і я проведу у вас урок. Посміхніться один одному, успіхів побажайте на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними.

Щоб урок пройшов немарно

Треба сісти рівно, гарно.

Дарма часу не втрачати,

Думати і працювати.

ІІ. Актуалізація знань

Відгадайте загадку:

Тут багато експонатів,
Буде друзям що сказати:
Мамонти і динозаври;
Древні люди, їх наряди;
Хто що їв, робив, як жив,
Як творив, шукав ідей…
Вам цікаво. Йдіть в  … (музей)

  1. Ви були в музеях?

  2. Що ви можете про них сказати?

Бесіда

  • Які відомі музеї України ви знаєте? (Музей писанкового розпису, Національний музей у Львові, Національний музей Тараса Шевченка, Петриківський музей етнографії, побуту та народно-прикладного мистецтва, Яготинська картинна галерея тощо).

  • Чим відрізняються музеї від галерей? (Передбачувана відповідь: музеї намагаються придбати нові твори мистецтва, у той час як галереї займаються їхнім продажем. Вони вважаються більш мобільними та створюють певний потік: частина творів поступає в галерею, щось осідає в колекції.)

  • Назвіть особливості проведення музейних екскурсій. (Передбачувана відповідь: в ході екскурсійного процесу екскурсовод: допомагає екскурсантам побачити об'єкти, на основі яких розкривається тема; почути про ці об'єкти необхідну інформацію; відчути велич подвигу, значення історичної події; оволодіти практичними навичками самостійного спостереження і аналізу екскурсійних об'єктів.)

  • Які речі зберігають в музеях? (Передбачувана відповідь: історичні, застарілі, цінні речі відомих людей тощо.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Дати відповідь на запитання.

  • Для чого вивчати відомі музеї України?

  • Де можна використати ці знання?

  • Для чого це потрібно? Тощо

ІV. Оголошення теми й мети уроку.

Сьгодні ми вивчемо три відомих музеїв України: музей писанкового розпису, Петриківський музей етнографії, побуту та народно-прикладного мистецтва, Яготинська картинна галерея.
V. Вивчення нового матеріалу. (Виклад матеріалу подається у формі учнівських повідомлень, які супроводжуються презентацією. Учні вході роботи самостійно складають опорний конспект)

Повідомлення 1. Що таке музей, галерея..

Мистецтво є складовою культурної спадщини людства, і щоб зберегти її для нащадків, створюють бібліотеки, музеї, галереї, бібліотеки.

Культурно-мистецька спадщина – це сукупність цінностей, успадкованих суспільством від попередніх поколінь, - охоплює пам’ятки високої культури й водночас повсякденного народного побуту.

Залежно від історичної та художньої цінності пам’ятки культури набувають значення : Світового Державного Місцевого

Музеї — це науково-дослідні та науково-освітні заклади, які збирають, вивчають, зберігають і популяризують пам’ятки історії, матеріальної та духовної культури. В Україні діє понад 380 музеїв. До художніх музеїв належать заклади, колекції та експозиції яких відображають історію і сучасний стан образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.

Щороку 18 травня святкується Міжнародний день музеїв, у який деяких країнах проводиться Ніч музеїв. Основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна, інформаційна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, пам'яткоохоронна робота.

Галерея - приміщення для експонування художніх творів, назва багатьох художніх музеїв.

Картинна галерея як тип художнього музею відома в Європі з XVII ст., відтоді як предмети мистецтва почали зберігати й експонувати в довгих світлих приміщеннях палаців, одна зі стін яких утворювалась колонами або стовпами.
Повідомлення 2. Види музеїв.

Музеї поділяються на такі види:

  • історичні

  • археологічні

  • краєзнавчі

  • природничі

  • літературні

  • меморіальні

  • мистецькі

  • етнографічні

  • технічні

  • галузеві

  • ретро тощо.

Меморіальні – присвячені окремим історичним подіям або видатним державним діячам. Крайові – здійснюють збирання, зберігання і експонування історичних документів, творів мистецтва, рослин, тварин тощо.

Практична робота №1. Знайдіть на презентації види музеїв та запишіть собі у зошит.

Повідомлення 3. Музей писанкового розпису

З давніх-давен в Україні існує особливий вид заняття — це розпис яєць. Справжню колекцію творів цього чудового Мистецтва зібрано у незвичайному і прекрасному музеї — Музеї писанкового розпису (неофіційна назва Музей «Писанка» ). Цей музей було створено на основі колекції писанок у Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Йосафата Кобринського у Івано-Франківській області. В колекції музею понад 6000 писанок, представле­них з багатьох областей України (Тернопільської, Львівської, Вінницької, Чер­каської, Кропивницької, Одеської), а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі, Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Франції та Індії. Серед експонатів музею є також писанки з підписами відомих політичних діячів України.

У 2000 році музей було відкрито у спеціалізованому будинку, частиною якого є пам’ятник писанці, висота якого сягає 13, 5 метрів, а діаметр — 10 метрів. Коломийський пам’ятник є найбільшою писанкою у світі. Будівля була спроектована І. Шуміном. Приміщення музею виготовлене повністю з кольорового скла, а загальна площа утвореного таким чином вітражу більша за 600 квадратних метрів.

Для популяризації української культури і мистецтва, а також збереження традицій і вивчення історії нашого народу, в декількох містах України до Свята Великодня влаштовують виставки-фестивалі просто неба. Такі заходи завжди об’єднують художників, жителів і гостей міст. Наприклад, у 2017р., у Києві, згідно з програмою фестивалю, учасники представили роботи в номінаціях «Народна писанка», «Регіональна писанка» , «Авторська писанка» , «Великодня писанка» та конкурс дитячого малюнку на тему «Свято Великодня».

Писанкарство діаспори

Писанкарство як традиційний вид українського народного мистецтва є галуззю мистецької культури, що шанобливо і дбайливо оберігається україн­ською діаспорою. Адже незбагненна любов до України — основна риса почуття і громадянськості нашого народу.

Так, українська громада в Канаді у місті Вегревіль, 35к м від Едмонтона, спорудила величавий Пам’ятник українській писанці — розмальована багатьма різнокольоровими трикутниками 10-метрова українська писанка, величиною у триповерховий будинок. Саме у Канаді більше, ніж у інших країнах світу, жи­вуть і працюють українські писанкарі. Так, писанкарка Одарка Онищук видала книжку-альбом про українські писанки. Ця книжка — справжній скарб нашої науки. Вона складається з наступних розділів: «Що означає символ?» , «Писанки Київщини, Полтави, Волині, Чернігівщини, Херсонщини, Одеси, Закарпаття, Полісся» тощо. Досконало вивчаються символи, кольори кожної місцевості та як правильно малювати писанку. В книжці-альбомі подано карту України, де позначено найвизначніші центри писанкарства. Книжка написана українською, англійською та французькою мовами і не має собі аналогів у світі.

Велику роботу щодо збереження і популяризації українського писанкарства у Франції проводить дочка відомого діяча української культури Гната Хоткевича Галина Хоткевич, яка виготовляє чудові зразки українських писанок, а також популяризує у друкованих виданнях українське народне мистецтво у Франції.

У Великобританії великою популярністю користуються лемківські писанки, виготовлені майстринею українського походження Анастасією Погар-Кокуцян. Добре знають у Англії писанкарів-українців за походженням Павла Луціва, Анастасію Тарську та інших.

У великих містах Німеччині влаштовуються знамениті біржі писанкарства, вяких беруть участь більше 100 писанкарів. Традиційно запрошуються і україн­ські майстри.

Найсприятливіші умови має розвиток українського національного мистецтва і культури в Чехії та Словаччині. У Пряшеві діє єдиний поза межами України професійний український театр, вивчається українська мова у вузах і школах, видаються українські журнали «Дукля» , «Дружно вперед» , «Веселка» , газета «Нове життя» , проводяться цікаві фестивалі українського фольклору. Досить широко розвинуте українське писанкарство у Східній Словаччині (осередки у Пряшеві, Руська Поруба, с. Чертіжне, Ольки), де переважна частина населення — українці. Відомим дослідником українського писанкарства у Словаччині, який опублікував ряд праць про українські писанки цієї країни, є Павло Маркович.

Розвиткові писанкарства в українському середовищі Польщі найбільше сприяють щорічні конкурси писанок, які організовує Об’єднання українців Польщі. Традиційними для орнаментів українських писанок у Польщі є переважно лелеківські і бойківські Мотиви.

Важливим центром популяризації українського писанкарства у США є Український музей у Нью-Йорку, де щороку перед Великоднем відбуваються вистави писанок із колекції музею, яка налічує більше 600 писанок зі всіх регіонів України, в тому числі немало їх із Гуцульщини. У зв’язку з виставою відбуваються курси малювання писанок для дітей і дорослих, які проводить етнограф-лектор Любов Абрам’юк-Волинець.

Другим центром виробу писанок на терені США є українське поселення в Міннеаполіс, штат Мінесота, де видано англійською і німецькою мовами цікаві кольорові підручники про науку малювання писанок. У цих підручниках розповідається історія українських писанок, пояснюється символіка їх мистецьких мотивів і техніка малювання.

Писанкарі з Австралії у своїй творчості віддають перевагу восковим розписам. Широко використовують при виготовленні писанок старовинні гуцульські писанкові символи. Це безконечник, що знаменує нескінченність життя; тригер; пшеничні колоски, ружі. Майстрині використовують курячі, гусячі і качачі яйця, а писанкарка ГаннаЗелінська — навіть страусині.

Отже, українська народна писанка — це писанка, яка несе в собі традицію і письмо тисячоліть, зафіксоване нашими пращурами і передане нам; це не лише витвір мистецтва, а код нації. На яйці можна зобразити свої мрії, побажання, любов. З писанкою на Великдень ми пов’язуємо надії на краще, щастя, добробут, здоров’я. Не перестаєш дивуватися, як за допомогою таких простих засобів, як віск, фарба і писачок можна створити справжній мистецький шедевр. З давніх-давен вУкраїні все найкраще порівнювали з писанкою:село, хату, дівчину. . . Красу і неповторність писанки споконвіку оспівували в поезії і піснях.

Практична робота №2

Заповніть таблицю «Генетична класифікація музеїв за профільними типами». Напишіть до кожного терміну його правильне визначення.
Повідомлення 4. Петриківський музей етнографії, побуту та народно-прикладного мистецтва.

Петриківський музей етнографії, побуту та народно-прикладного мистецтва

Музей створений в 2010 році, на базі виставки петриківського розпи¬су, прифабриці «Дружба». У музеї ек¬спонується краще, що було врозписі завесь час його існування. У фондах музею налічується 2500 предметів, що розповідають про історію Петриків-ки, етнографію цього краю, розвиток народно-прикладного мистецтва, тех¬нікупетриківського розпису. Вся експозиція складається з виробів: тарілок, шкатулок, ложок, кухоних наборів та інших виробів з дерева, покритих лаком. У музеї проводять майстер-класи зріз¬них технік народного ремесла. Також умайстернях можна відвідувачам самим спробувати навчитися що-небудь малювати в петриківському стилі. Близько 40 митців працюють тількизавласними задумами та ескізами. Особливу цінність становлять вироби народних майстрів петриківського декоративного розпису Ніни Турчин, Валентини Деки, Федора Панкотаінших.

Воснові чудового, вишуканого інеповторного петриківського розпису лежить образнее сприйняття рідної природи, безмежна любов до української землі. Його магія полонила серця мільйонів інаувесь світ про славила талановитих народних майстрів. Доречі, таке зображення рослинне використовується ні в одному зісну¬ючих видів розпису. Для петриківського розпису характерний різноманітний рослинно-квітковий орнамент (мальви, півонії, айстри, різніпольовіквіти, гілкикалини, листочки, ягоди), у якому переважають яскраві, насичені тони. Цей орнамент продовжує традиції українського бароко.

Просто тамалюнків насправді приховує довгу йклопітку роботу митців (першімайстрибулипереважножінки), які філігранно зображували кілька со-тень роківтому і зображують зараз дрібні деталі у своїх виробах. Малюнки небули розраховані надовге життя. Раз на рік напередодні великого свята всі настінні розписи змивали і наносили нові. Наприкінці XIXст. Стали використову¬вати масляні фарби, якими місцеві майстри раніше некористувалися (сьогодні доних додають акрилові й керамічні). Кожен майстер мавсвою родзинку, свій почерк, щоб його впізнавали.

Інструменти для розпису мали природне походження. Палички з паростків дерев, стебел болотних трав, особливо з рогози, саморобні пензлики — осьнебагатий набір художніх знарядь, якими творили народні умільці велике різноманіття композицій квіткових візерунків. Пензлики народні умільці виго¬товляли самостійно — з котячої шерсті, вистриженої з грудей (завдяки такомуінструменту фарба лягає рівно, а орнаменти виходять охайними та легкими, нерідко малюнок виконується і пальцями). Фарби традиційно добували із трав, листя, ягід та квітів, виварюючи їх особливим способом. Їх ніколи не змішува¬ли. У сік рослин додавали яєчний жовток, і цими природними фарбами госпо¬дині розмальовували свої будинки всередині, а іноді і зовні.

Майстер розпису, співробітник Центру народного мистецтва «Петриківка» Ірина Піскун (Назаренко) вважає, що розписові треба навчатись і здитинства, цесправа не одного-двох і навіть не п’ятироків, а щоб досягти вершин — слід працю¬вати неменш ніж двадцять років, наполегливо, самовіддано, кожного дня.

«Петриківка — це історичний осередок народного мистецтва, що увібрав у себе традиції багатьох поколінь. Сьогодні він є реліктом, який доносить у ХХІст. Ту глибинну культуру, що формувалася на нашій землі впродовж століть. Унікальність петриківського розпису в тому, що він живий, що є спільнота майстрів, як і на високому рівні зберігають тарозвивають Його народні художні традиції. . . », —підкреслює народний художник України, голова правління Центру народного мистецтва «Петриківка» Андрій Пікуш.
Повідомлення 5. Яготинська картинна галерея

Картинна галерея урайонному центрі Київської області місті Яготині булла відкрита у 1983році. Вона вважається однією з найкращих районних картинних галерей України. Має статус відділу Яготинського історичного музею.

Галерея розміщена в двоповерховому кам’яному приміщенні будинку, який єзалишком колишнього палацу графа Розумовського та князів Рєпніних (кінець XVШ—по­чаток XIXст.), вмальовничому парку наберезі озера Супій. Угалереї є 14 виставкових залів, дешироко представлено українське мистецтво — твори живопису, графіки, скульптури, декоративного мистецтва. Галерея нараховує майже 250 одиниць творчого доробку видатних митців України.

В експозиції музею скульптурні роботи, полотна та графічні твори народних художникі в СРСР Миколи Глущенка, Тетяни Яблонської, Івана Касіяна, Михайла Дерегуса, Сергія Гри-гор’єва, Сергія Шишка, атакож митцівУкра­їни Івана Гончара, Олександра Скоблікова, Галини Кальченко, Івана Їжакевича, Андрія Монастирського, Анатолія Пламеницького, Ва­силя Забаштитаінших.

Справжньою гордістю галереї є найповніше зібрання робіт (більше70) народної художниці України Катерини Білокур — живопис, акварель, графіка, ескізи, ранні та незакінчені роботи.

Практична робота №3

Придумайте 5 тестів з поданої теми «Музеї України», та зачитайте на клас.
VІ. Узагальнення знань. Підсумок уроку

Скласти сенкан на тему «Музеї України».

Висновок вчителя.

Ви щойно вивчили три українських дуже цікавих і популярних музеїв, багато чого нового дізналися про них. Хочу сказати, що в цифрову епоху значущість музеїв, галерей, бібліотек не зникає, бо як кіно не замінило театр, так слайд – шоу не замінить справжню картину. Тому люди в наш час відвідують ці культурно-освітні заклади не тільки заради пізнання певної інформації, а щоб зануритись в унікальну атмосферу знань і краси та збагатити свій духовний світ.

VІІ. Д/з Написати реферат або створити презентацію про один український музей, який вам подобається.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас