Ім'я файлу: Dodatok_2_Molekuljarne_modeljuvannja_jak_element_STEM_osvity.pdf Розширення: pdf Розмір: 680кб. Дата: 12.10.2021 скачати МОЛЕКУЛЯРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ХІМІЇ ЯК ЕЛЕМЕНТ STEM-ОСВІТИ Мостєпан Н.М., вчитель хімії Криворізького Центрально-Міського ліцею, вчитель-методист Людина у будь-якій діяльності постійно користується моделями. Діти грають іграшками — зменшеними копіями реальних об'єктів. Для гри використовують не тільки готові моделі, а й створені власними руками з пластиліну, деталей конструктора. У школі діти ознайомлюються з іншими моделями: аплікація, рисунок, креслення, глобус, моделі фізичних пристроїв тощо. У подальшому житті люди також використовують моделі — макет (проект) будинку, автомобіля, моделювання одягу та ландшафтного дизайну. Моделювання — це особливий пізнавальний процес, метод теоретичного та практичного опосередкованого пізнання, коли суб'єкт замість безпосереднього об'єкта пізнання вибирає чи створює схожий із ним допоміжний об'єкт-замісник (модель), досліджує його, а здобуту інформацію переносить на реальний предмет вивчення. Моделі зазвичай бувають у вигляді малюнків, креслень, схем, таблиць, матриць, символів або описуються у вигляді тексту. В модель включають важливі з точки зору пізнання риси і виключають несуттєві. Моделі в широкому розумінні повинні відображати будь-що із об`єктів реального світу, що підлягає вивченню. Моделі, які використовуються в науці, поділяються на дві групи. До першої групи відносяться всі матеріальні предметні моделі, які імітують структуру або функції об`єкта й безпосередньо сприймаються органами відчуття. До другої групи належать обчислювальні моделі, які існують як відображення об`єктів, що не можуть бути безпосередньо сприйняті за допомогою органів відчуттів (наочно-образні і логіко-символічні). Основні функції, які виконують моделі, це: - усвідомлення дійсності; - спілкування; - навчання і тренування; - інструмент для прогнозування; - здійснення експериментів. Але моделювання - це не тільки наочно-практичний метод навчання. Спеціальні психолого-педагогічні дослідження показали, що ефективність навчання залежить від ступеня залучення всіх органів почуттів людини: чим різноманітніше чуттєве сприйняття навчального матеріалу, тим міцніше він засвоюється. Метод моделювання володіє величезною евристичної силою, адже за його допомогою вдається звести вивчення складного до простого, невидимого і невідчутного до видимого і відчутного, незнайомого до знайомого, отже зробити будь-який, навіть дуже складний об'єкт доступним для ретельного і всебічного вивчення. Для того щоб учні оволоділи • імітаційні моделі—виконується імітація дійсної ситуації, що багато повторюється для вивчення реальних обставин. Модель фіксує існуючий рівень пізнання про досліджуваний об'єкт. Неможливо створити універсальну модель, котра могла б відповісти на всі запитання, що викликають інтерес; кожна з них дає лише наближений опис явища, причому в різних моделях знаходять відображення різні його властивості. До моделювання звертаються тоді, коли досліджувати реальний об'єкт з усією сукупністю його властивостей недоцільно, незручно або неможливо. Це стосується, наприклад, моделей будови атома чи молекули, адже розмір молекул, як правило, незрівнянно менше тієї межі, який можна розглядати оком, навіть використовуючи найкращий оптичний мікроскоп - адже довжина хвилі видимого світла істотно перевершує характерні розміри більшості молекул. Практично модель є провідною ланкою між дослідником та об'єктом, виконує функції замінника об'єкта та дозволяє отримати нові знання про цей об'єкт. Особливу роль в хімії відіграє молекулярне моделювання. Ще стародавні греки припустили, що матерія складається з атомів. Але до XX століття існування атомів і молекул було до кінця не підтверджено. Це пов'язано з роботами Бора та інших фізиків, які показали вже безсумнівно, що є атоми, і що є молекули. Уже до середини XX століття прогрес був величезний. Вже відкрили структуру біологічних молекул, структуру ДНК, структуру багатьох білків. У цей час уже були закладені ази молекулярного моделювання. Першими молекулярними моделістами були хіміки, які малювали структуру молекули на папері. Однак така проста форма запису часто не може дати поняття про будову молекули (як, наприклад, «емпірична» формула гемоглобіну - C 3032 Н 4816 N 780 О 872 N 780 S 8 Fe 4 - практично нічого не говорить про його будову). Протягом третьої чверті XX століття структуру молекул передавали практично виключно за допомогою так званих «фізичних моделей», тобто буквально «збирали» молекулу в збільшеному масштабі з використанням підручних матеріалів: пластмасових кульок, мідних стрижнів і тому подібного. Цікава історія відкриття альфа-спіральної структури білка. Відомий хімік Лайнус Полінг в одному з відеозаписів розповів, що захворів і лежав удома з жахливою нежиттю і читав детективи. У якийсь момент йому це набридло, він взяв листок і почав малювати поліпептидний ланцюг білків і а потім вирішив цей листок згортати. І тут йому стало очевидно, що ось вона - альфа-спіраль - саме таким чином ланцюг за допомогою водневих зв'язків утворює спіраль вторинної структури. Цей приклад доводить, що моделювання є способом наукового пізнання і допомагає робити наукові відкриття. Створення моделей білка, ДНК, фулерену було високо оцінено науковою спільнотою і їх автори Л. Полінг, Д. Ватсон, Ф. Крік, Р.Смолі та багато інших нагороджувались за свої відкриття Нобелівською премією. Таблиця 1. Хронологія розвитку моделей молекул. Автор (и) Рік Технологія Опис Кеплер 1600 Упаковка сфер, симетрія сніжинок Лошмідт 1861 «Плоскі» малюнки Зображення атомів і хімічних зв'язків за допомогою дотичних сфер Вант-Гофф 1874 Папір Тетраедричні моделі атомів, що призвели до розвитку стереохімії Корі, Полінг, Колтун (CPK- моделі) 1951 Сферична модель атомів (пропорційно атомарним радіусів) Теорія хімічного резонансу, розроблена Полінгом, і відкрита ним структура білкової α-спіралі в істотній мірі визначили уявлення про структуру біомакромолекул Крик і Уотсон 1953 «Скелетна» модель: невеликі атоми, з'єднані відрізками дроту Дволанцюгова структура ДНК була розшифрована завдяки наявності якісного «конструктора» Перутц, Кендрю 1958 Модель електронної щільності молекули білка, склеєна з декількох шарів матеріалу Перші отримані структури білкових молекул - міоглобіну і гемоглобіну - ще не були настільки точні, щоб визначити точне положення окремих атомів Молекулярна графіка 1964 Комп'ютерний дисплей Молекулярна графіка, хоча багато в чому замінила «фізичні» моделі молекул, є вдалим їх доповненням Таблиця 2. Найбільш поширені просторові моделі Моделі Характеристика Приклад Масштабні (об'ємні, напівсферичні) моделі Стюарта (Space-filling model – «модель, що заповнює простір»), calotte model - модель-шапочки, CPK (перші літери прізвищ хіміків Роберта Корі, Лінуса Полінга і Уолтера Колтуна). Ці моделі відображають взаємне розташування атомів, ефективні розміри атомів в масштабах пропорційних реальним, в деякій мірі валентні кути та інше, але не відображають електронну структуру модельованих з'єднань. Треба пам’ятати, що будь-яка модель молекули - це абстракція, яку не слід сприймати абсолютно буквально як реальну молекулу. Моделювання молекул можна виконувати за допомогою спеціальних наборів, але, на жаль, їх вартість досить велика (Набір атомів для складання об’ємних моделей молекул (лабораторний) – 1134 грн.) . Для ефективної ж роботи на уроці таких наборів потрібно хоча б декілька. Тому актуальним стає питання створення моделей молекул з підручних матеріалів. До того ж такий підхід сприяє розвитку креативності учнів, пошуку найбільш ефективних рішень. При створенні власних моделей необхідно дотримуватись певних рекомендацій: кількість зв’язків між атомами повинна дорівнювати валентностям елементів, колір атомних моделей по-можливості повинен відповідати загальноприйнятим правилам Структурні (каркасні) моделі, моделі Дрейдінга На відміну від CPK, не враховують об'ємність атомів. Такі моделі зручні для візуалізації складних структур типу біополімерів. Кулестрижневі моделі, моделі Петрес подібні зі скелетними моделями, є їх різновидом. Стрічкові моделі, або стрічкові діаграми Показують укладання полімерного ланцюга в просторі. Глобулярні моделі Відображають загальну форму молекули без деталізації структури до рівня окремих атомів Орбітальні моделі Відображають електронну структуру модельованих з'єднань відповідно до сучасних, заснованих на квантовій механіці уявлень Типові колірні позначення в CPK включають: Для моделювання молекул та їх взаємодії можна використовувати наступні матеріали: - Для створення кулестрижневих моделей: кульки з пластиліну, полімерної глини, тіста, фольги, паперу, пінопласту, валяної вовни, зефір маршмелоу, желейні цукерки; в якості стрижней можуть слугувати зубочистки, сірники, спагеті, коктейльні трубочки, дерев’яні шпажки, проволока; - Для створення моделей молекул, що відтворюють порядок з’єднання атомів: пластилін, кубики Lego, конструктор-липучка Банчемс, надувні кульки, кольорові скріпки, канцелярські кнопки, намистини, помпони з ниток. Важливим елементом STEM-освіти є використання комп’ютерних технологій, зокрема молекулярне моделювання — сукупність методів комп'ютерної графічної візуалізації та представлення геометрії молекул у тривимірному чи двовимірному просторі. Експериментальні дані для цього отримують методами рентгеноструктурного аналізу та спектроскопії, а теоретичні — напівемпіричними та неемпіричними методами квантової хімії та молекулярної механіки. Молекулярне моделювання на комп'ютері має переваги порівняно з традиційними моделями, адже окрім відтворення структури надає можливість відтворити функції молекул та їх взаємодію. Така робота вимагає не тільки знання хімії і програмування, а й передбачає Гідроген (H) білий Карбон (C) чорний Нітроген (N) синій Оксиген (O) червоний Флуор (F), Хлор (Cl) зелений Бром (Br) коричневий Йод (I) темно-фіолетовий Благородні гази (He, Ne, Ar, Xe, Kr) блакитний Фосфор (P) світло-помаранчевий Сульфур (S) жовтий Бор (B), більшість перехідних металів бежевий Лужні метали (Li, Na, K, Rb, Cs) фіолетовий Лужноземельні метали (Be, Mg, Ca, Sr, Ba, Ra) темно-зелений Титан (Ti) сірий Ферум (Fe) темно-помаранчевий інші елементи рожевий |