Міокардит
Козубська Я.В. 12б

Міокардит - ураження серцевого мʼяза переважно запального характеру, обумовлене безпосереднім або опосередкованим через імунні механізми впливом інфекції,
паразитарної чи протозойної інвазії, хімічних і фізичних факторів; також виникають у разі алергічних, аутоімунних захворювань і трансплантації серця.
Визначення
2

Безпосередньою цитопатичною дією збудника - може локалізуватися всередині кардіоміоцита (віруси, рікетсії,
трипаносоми), так і в інтерстиції (патогенні бактерії).
Впливом токсинів, які виділяють збудники безпосередньо в серце або досягають його гематогенним шляхом (дифтерійний міокардит,
стрептококова або стафілококова інфекція, яка перебігає з
інфекційно-токсичним шоком).
Ураженням ендотелію дрібних вінцевих артерій з розвитком коронариту (рікетсіози).
Імунними та аутомунними реакціями.
Ураження серцевого мʼяза під час міокардиту обумовлене:
1.
2.
3.
4.
3

Хронічний, не уточнений.
Міокардіофіброз.
Розповсюдженість:
1. Гострий (до 3 міс.):
а) із встановленою етіологією (інфекційні, бактеріальні, паразитарні та на тлі інших хвороб);
б)не уточнений.
1.
2.
3.
а) вогнищевий (за даними ЕхоКГ); б) дифузний
6. Клінічні варіанти: аритмія, порушення реполяризації (за даними ЕКГ)
кардіалгії (за даними анамнезу).
7. Серцева недостатність та її вид (за даними ЕхоКГ).
Специфічність етіологічного чинника найчастіше має значення лише в гострій стадії
міокардиту. Надалі клінічні прояви та перебіг захворювання більшою мірою зумовлені
імунними та аутомунними реакціями, не повʼязаних з конкретним етіологічним чинником та безпосередніми процесами запалення-розрішення.
Класифікація
4

Діагностика
5
Потрібно підозрювати гострий міокардит у молодої особи, в якої
раптово розвинулись: серцева недостатність, стійкі порушення ритму або провідності чи ознаки інфаркту міокарда за відсутності змін при коронарографії. У хворих із симптомами серцевої недостатності і
незрозумілим початком захворювання виключіть інші причини дилатаційної кардіоміопатії. У таких хворих міокардит можна діагностувати тільки на підставі ендоміокардіальної біопсії.

1) симптоми:
а) гострий біль в грудній клітці перикардіального або псевдоішемічного характеру;
б) гостра (до 3 міс.), або прогресуюча задишка в спокої або при фізичному навантаженні і/або втомлюваність;
в) підгостра або хронічна (зберігається >3 міс.) задишка в спокої або при фізичному навантаженні і/або втомлюваність;
г) серцебиття і/або симптоми аритмії невідомої етіології, і/або синкопе, і/або раптова зупинка кровообігу;
д) кардіогенний шок невідомої етіології;
Клінічні діагностичні критерії міокардиту
6

а) нові зміни на ЕКГ — АВ-блокада або блокада ніжки пучка Гіса, елевація сегмента ST,
інверсія зубця Т, синус-арест, шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків, асистолія,
фібриляція передсердь, зниження амплітуди зубця R, сповільнення шлуночкової
провідності (розширення комплексу QRS), патологічний зубець Q, низький вольтаж зубців, часті екстрасистоли, надшлуночкова тахікардія;
б) зростання рівня TnT або TnI;
в) функціональні або структурні зміни при візуалізаційних дослідженнях (ЕхоКГ,
ангіографії або МРТ) — нові, не виявлені іншим методом, порушення функції і будови лівого і/або правого шлуночка (в т. ч. випадково виявлені в осіб без об'єктивних симптомів): порушення загальної і сегментарної систолічної, а також діастолічної
функції;
г) вигляд тканин при МРТ — набряк або характерна для міокардиту картина пізнього підсилення при МРТ із гадолінієм.
результати допоміжних досліджень:
7

8
Інверсія "Т" у V4-V6
Неспецифічні порушення внутрішньошлуночкової провідності,
добре помітні у III.
Пам'ятайте, що тропоніни у хворого на міокардит можуть бути підвищені
(тому міокардит можна сплутати з
NSTEMI і виявити незмінені
коронарні артерії при ангіографії).
ЕКГ хворого на вірусний (вірус грипу
H3N2) міокардит

9
ЕКГ хворого на герпесвірусний (вірус Varicella zoster) міокардит
З архівної ЕКГ відомо, що у хворого раніше була постійна форма фібриляції передсердь з ЧСШ