ТЕМА: МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ
Актуальність: Щодо користі вживання мінеральної води, як і будь-якого дару природи, слід бути уважним й обережним. Воду з рівнем загальної мінералізації вище 1,5 г/дм3 не бажано вживати як щоденну столову воду, тому що в організмі накопичуватимуться мінеральні солі, що може призвести до ускладнень зі здоров’ям. Які бувають мінеральні води і як користуватись їхніми лікувальними властивостями?
Характеристика мінеральних вод України
| Назва | Мінеральний склад | Мінералізація, г/л |
| «Поляна квасова» | Гідрокарбонатні | 9-11 |
| «Свалява» | 9-9,7 | |
| «Лужанська» | 2,8-3,8 | |
| «Миргородська» | Хлоридні, Хлоридно-натрієві | 2,5-3,2 |
| «Куяльник» | Гідрокарбонатно-хлоридно-натрієві | 2,8-3,1 |
| «Феодосійська» | Хлоридно-сульфатні | 4-5 |
| «Поляна купель» | Борні | 8,5-11 |
| «Нафтуся» (Трускавець) | Гідрокарбонатні-кальцієво-магнієві, гумінові | 2,5-4 |
| МВ Трускавця | Хлоридно-сульфатні | 9-12 |
| Азовські | Йодні | 4-6,3 |
| Моршинські | Сульфатно-хлоридні | 8,7-11 |
Мінеральні води – це природні підземні води, які впливають на організм і мають лікувальну дію, обумовлену підвищеним вмістом основних компонентів (сульфатів, гідрокарбонатів, хлоридів, натрію, кальцію, магнію, калію), специфічних компонентів (газового складу, мікрокомпонентів), і володіють специфічними властивостями (радіоактивність, температура, структура води), яка в тій чи іншій степені відрізняються від питної води.
Мінеральні води бувають:
лікувальними, яких мінералізація перевищує 8-12 г/л (використовуються як зовнішній лікувальний засіб за призначенням лікаря);
лікувально-столовими з мінералізацією 2-8 г/л, якими можна як лікуватись, так і тамувати спрагу, але в жодному разі не щодня;
столовими з мінералізацією 0,5-2 г/л, які поділяються на природні й питні (очищені) води, які можна пити без обмежень.
Мінеральні води також розрізняють за кислотністю:
Сильнокислі (рН=3,5)
Кислі (рН=3,5-5,5)
Слабокислі (рН=5,5-6,8)
Слаболужні (рН=6,8-8,5)
Лужні (рН-8,5)
За іонним складом води ділять на гідрокарбонатні, такі, що містять іони НСО3 – і Nа+, хлоридні (солоні), де є Nа+; Сl-, та сульфатні, де міститься (SO4)2-.
Гідрокарбонатні (лужні) води знижують кислотність шлункового соку, мають жовчогінну дію, покращують вуглеводний обмін, а отже, знижують вміст цукру в крові. Також такі води добре впливають на білковий обмін, обмін нуклеїнових кислот. За таких якостей гідрокарбонатними водами активно лікують гіперацидний гастрит, виразкову, сечокам’яну хвороби, гепатит, панкреатит, діабет, цистит і пієліт. Протипоказані вони хворим людям на гіпоацидний гастрит, а також людям, які мають лужну реакцію сечі.
Хлоридні (солоні) мінеральні води стимулюють обмінні процеси в організмі, покращують секрецію шлунка, підшлункової залози та тонкого кишечнику. Їх радять вживати хворим на гіпоацидний гастрит, хронічний коліт, гепатит і холецистит. Не можна пити такі води гіпертонікам, хворим на гіперацидний гастрит, а також тим, хто має негаразди з нирками.
Сульфатні води стимулюють моторику шлунково-кишкового тракту, але при цьому знижують секрецію шлунка. Мають послаблювальний ефект і добре впливають на відновлення функції печінки та жовчного міхура. Їх рекомендують при захворюваннях жовчних шляхів, хронічному гепатиті, цукровому діабеті, ожирінні та закрепах. Сульфатні води мають серйозне протипоказання: вони перешкоджають нормальному засвоєнню такого важливого елемента, як кальцій, тому їх не можна вживати дітям і підліткам.
Порівняльні критерії мінеральних вод
| Основні показники | Перші критерії мінеральних вод по Грюнхуту, 1911 р. (в дужках поправки 1932 р.) | Межі вмісту (по діючих документах) | Межі вмісту (застосування у новій класифікації) |
| Загальна мінералізація (сумарний вміст розчинних солей) | > 1,0 г/л | > 1,0 г/л | > 1,0 г/л |
| Вміст СО2 вільного і розчинного | ≥250 (500) мг/л | ≥ 500 мг/дм3 | ≥ 500 мг/дм3 |
| Вміст органічних речовин (в перерахунку на вугілля) | - | 5,0 – 30,0 мг/дм3 | 8 – 40 мг/дм3 – води типу «Нафтуся» > 40 мг/дм3 – води типу «Брамштедт» |
| Вміст ортоборної кислоти Н3ВО3 | Метаборна кислота (НВО2)= 1 г/л | ≥ 35,0 мг/дм3 | 35,0 мг/дм3 |
| Вміст метакремнієвої кислоти Н2SiO3 | - | ≥ 50,0 мг/дм3 | ≥ 50,0 мг/дм3 |
| Вміст арсенію As | Гідроаксеніт (НаSО42)= 1,3 мг/л | > 0,7 мг/дм3 | 0,7 – 2,0 мг/дм3 |
| Вміст брому Br | ≥ 5,0 мг/л | ≥ 25,0 мг/дм3 | ≥ 25,0 мг/дм3 |
| Вміст йоду J | ≥ 1,0 (5,0) мг/л | ≥ 5,0 мг/дм3 | ≥ 5,0 мг/дм3 |
| Вміст літію Li | 1,0 мг/л | - | > 5,0 мг/дм3 |
| Вміст селену Se | - | - | |
| Вміст аргертуму Ag | - | - | |
| Вміст стронцію Sr | 10 мг/л | - | |
| Вміст заліза Fe | Fe2++Fe3+≥ 10,0 (20) мг/л | Fe2++Fe3+≥ 10,0 мг/дм3 | Fe2++Fe3+≥ 10,0 мг/дм3 |
| Вміст барію Ba | 10 мг/л | - | - |
| Вміст фтору F | 1,0 мг/л | - | - |
| Вміст сульфіду H2Sзаг(H2S+HS-) | Титрована сірка ≥ 1,0 мг/л | ≥ 10,0 мг/дм3 | ≥ 10,0 мг/дм3 |
| Вміст радону Rn | > 1,3 mмС (29 mмС) | ≥ 180 Бк/дм3 | ≥ 180 Бк/дм3 |
| Назва виду, підвиду, класа, підкласа, групи мінеральних вод (повторюється по горизонталі) | Тип мінеральної води 1. Український (область) 2. Країн СНГ (країна) 3. Інших країн (країна) [Близькі по типу води приведені у квадратних дужках] | Характерні представники (додатковий список) | Мінера лізація г/дм3 | Формула Курлова | Біологічно активні компоненти. газовий склад, температура, г/дм3; t-град. Цельсія | Шифр води | Призначення та показання до застосування | |||||||||
| Внутрішнє | Зовнішнє | |||||||||||||||
| Група β. Маломінералізовані | ||||||||||||||||
| Вуглекисла гідрокарбанатна натрієва. Маломінералізована | 1. Бистринська (Закарпатська) 2. [Боржомі (Грузія)] | Бистринська | 2,0 | НСО3 95 Na 85 | СО2-1200-1600 | ІІ-а-2-А1Ко-β | ні[ДСТУ]1;2.1; 2.2;3;4.1;4.2;5;6; 7;8;8.1;8.2;8.3;8.4; 9 [Росія] | 1;2.2;2.3;4;5;6.2;6.3 [Росія] | ||||||||
| Група β. Середньомінералізовані | ||||||||||||||||
| Вуглекисла гідрокарбанатна натрієва. Середньої мінералізації | 1. Полянський (Закарпатська) 2. Боржомі (Грузія) | Полянська, ділянка Нова Поляна [-"] | 9,7 | НСО3 88Сl12 (Na+К)95Са4 | СО2-1800 | ІІ-а-2-А1Ко-γ | ні[ДСТУ]1;2.1; 2.2;3;4.1;4.2;5;6; 7;8;8.1;8.2;8.3;8.4; 9 [Росія] | 1;2.2;2.3;4;5;6.2;6.3 [Росія] | ||||||||
| Підклас Кn. Натрієво-кальцієві | ||||||||||||||||
| Група β. Маломінералізовані | ||||||||||||||||
| Вуглекисла гідрокарбанатна натрієво-кальцієва. Маломінералізована | 1. Верхнє Студене (Закарпатська) 2. [Ласточкінський (Росія), Цагвері (Грузія)] | Верхнє Студене | 2,5 | НСО3 90 (Na+К)64Са24 | СО2-1600 | ІІ-а-2-А1Кn-β | ні[ДСТУ]1-9,13,14 [МВЗ] 1;2.1;2.2;3; 4.1; 4.2;5;6;7;8.1;8.2; 8.3;8.4; 9[Росія] | не знайдено | ||||||||
| Класи А10,11. Хлоридно-гідрокарбонатні і гідрокарбонатні-хлоридні | ||||||||||||||||
| Група β. Маломінералізовані | ||||||||||||||||
| Вуглекисла (слабовуглекисла) гідрокарбонатно-хлоридна натрієва. Маломінералізована | 1.Климецький (Львів) 2.[Єсентуки №4 (Росія), «Арзні» (Арменія)] 3.[Лугачовиці (Чехія), Шавно (Польша)] | Климецька | 4,9 | НСО3 56Сl37 (Na+К)76Са14 | СО2-739 | ІІ-а-2-А10Ко-γ | ні[ДСТУ]1;2.1; 2.2;3;4.1;4.2;5;6; 7;8;8.1;8.2;8.3;8.4; 9 [Росія] | 1;2;3;4;5;6.2;6.3 [Росія] | ||||||||
| Група β. Середньомінералізовані | ||||||||||||||||
| Вуглекисла (слабовуглекисла) хлоридно-гідрокарбонатна натрієва. Середньої мінералізації | 1.Ростокско-Пастильський (Закарпатська) 2.ентуки №4 (Росія), «Арзні» (Арменія) 3.Лугачовиці (Чехія), Шавно (Польша) | Ростокско- Пастильська | 13,2 | Сl57НСО3 43 (Na+К)81Са17 | СО2-1000 | ІІ-а-2-А11Ко-γ | ні[ДСТУ]2.1; 2.3;4.2;5;6;8.1;8.3;8.4 [Росія] | 1;2;3;4;5;6.2;6.3 [Росія] | ||||||||
| Підклас Кn. Натрієво-кальцієві | ||||||||||||||||
| Група β. Маломінералізовані | ||||||||||||||||
| Вуглекислота гідро- Карбонатно-хлоридна натрієво-кальцієва Маломінералізована | 1.Буркутський (Івано-Франківська) 2. [Єсентукский (Росія)] | Буркутська [-"-] | 0,8-3,0 | НСО3 63Сl36 (Na51Са45) | СО2-1580 | ІІ-а-2-А10Кn-β | 1.1,1.2,2-7[ДСТУ] 1;2.1;2.2;3;4.1;4.2;5;6;7;8.1;8.2;8.3; 8.4 [Росія] | 1;2;3;4;5;6.2;6.3 [Росія] |
Кількісний (інтегральний) показник – мінералізація – може приймати різні значення:
якщо мінералізація води має значення менше 1 г/дм3, таку воду називають низькомінералізована;
якщо мінералізація – в інтервалі від 1 до 5 г/дм3 – маломінералізована;
від 5 до 15 г/дм3 – середньомінералізована;
від 15 до 35 г/дм3 – високомінералізована;
більше 35 г/дм3 – россольна.
Якщо воду вживають натщесерце або через півтори години після їжі, це знижує секрецію органів травлення – шлунка, кишечника. Під час або одразу після їжі – збільшує секреторну і ферментативну функції травної системи.
При гастриті з підвищеною секрецією рекомендують пити за годину – півтори до їжі 200-300 мл «Сваляви», «Лужанської» або «Боржомі», краще негазованої, тричі на день;
При гастриті з нормальною або зниженою секрецією – «Миргородську», «Нарзан», «Єсентуки». Краще газовану, з температурою 18-20 градусів, 200-300 мл за раз, пити середніми ковтками за 15 хвилин до або під час їжі;
При виразці шлунка і дванадцятипалої кишки – «Сваляву», «Лужанську», «Боржомі» та «Єсентуки» тричі на день. Щодо часу прийому і температури води краще порадитись із лікарем, тому що це залежить від кислотності шлункового соку;
При ентеритах – «Поляну квасову», «Лужанську», «Кримську». Пити негазовану через 20-30 хвилин після їжі тричі на день. Разова порція – спочатку 100мл, далі збільшуємо до 200;
При колітах та закрепах – «Сваляву», «Лужанську», «Кримську», «Боржомі», «Єсентуки», «Куяльник», «Миргородську» за 40-60 хвилин до їжі. При колітах – пити негазовану, теплою (40-45 градусів) і спочатку малими порціями (75-100мл). При закрепах – газову, при температурі 18-20 градусів і більшими порціями – 200-250 мл.
ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ !
Пийте мінеральну природну воду правильно і не хворійте!!!