Методичні вказівки до практичного заняття з навчальної дисциплiни «Управління процесами під час аварій, пошук та рятування на морі»

1
Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Одеська морська академія»
Кафедра «Управління судном»
«Зміст i призначення IAMСАР. Основні процедури, що міс-
тяться в керівництві IAMСАР. Міжнародні зобов’язання з надан-
ня допомоги іншому судну, яке зазнало лихо. Надання допомоги
та рятування»
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛIНИ
«Управління процесами під час аварій, пошук та рятування на морі»
Затверджено кафедрою «Управлін- ня судном» як методичні вказівки до практичного заняття з навчальної дисципліни «Управління процесами під час аварій, пошук та рятування на морі» по спеціальності 271 «Річ- ковий та морський транспорт» 26 серпня 2020 р., протокол № 1
Одеса – 2020

2
УДК 656.61.052.087/. 088:341.225.5(072)
С 30
Укладачі: Семітко В.М
Бурмака І.О.
Кiciль В.П.
Рецензент: к.д.п., к.т.н., доцент Тюпіков Є.Є.
С30 «Зміст i призначення IAMСАР. Основні процедури, що містяться в керівництві IAMСАР. Міжнародні зобов’язання з надання допомоги
іншому судну, яке зазнало лихо. Надання допомоги та рятування»: методичні вказівки до практичного заняття з навчальної дисципліни
«Управління процесами під час аварій, пошук та рятування на морі»
/ Укл. В.М. Семітко, Бурмака І.О., Кiciль В.П. – Одеса: НУ "ОМА",
2020. 24 с.
УДК656.61.052.087/.088:341.225.5(072)
© Національний університет «Одеська морська академія», 2020

3
Мета роботи
Метою цієї практичної роботи є закріплення теоретичних знань з плану- вання та надання допомоги судну, що терпить лихо. Тому завданням при вико- нанні цієї практичної роботи курсантами є:
1. Ознайомлення з Керівництвом з міжнародного авіаційного та морського пошуку та рятування IAMSAR, том III;
2. Вивчення рекомендацій по єдиному підходу до організації та забезпе- чення авіаційних і морських служб SAR;
3. Організація проведення пошуково-рятувальних операцій;
4. Координація в проведенні пошуково-рятувальних операцій в межах пев- ного пошуково-рятувального району;
5. прийом і передача сповіщення про лихо і зв'язок для координації прове- дення пошуково-рятувальних операцій;
6. форми повідомлення для випадку пошуку і рятування.
Методичні вказівки враховують вимоги Міжнародної конвенції ПДНВ
78/95 з поправками та міжнародних і національних нормативних документів.
Тематика питань для практичної роботи складена на основі національних та міжнародних нормативних документів підготовки магістра та навчальних планів спеціальності 271 «Річковий та морський транспорт».
Методичні вказівки призначені для здобувачів спеціальності 271 «Річковий та морський транспорт».

4
Керівництво по міжнародному авіаційному та морському
пошуку та рятуванню IAMSAR.
Пошук і рятування на морських і океанських просторах суден або людей,які потрапили у лихо, практично до кінця XX століття випадали на долю морських суден,які опинилися поблизу від події , іноді - нечисленних спеціалізованих морських рятувальних підрозділів прибережних держав і, звичайно, екіпажами самих суден,що потрапили у лихо. Мореплавці і авіатори керувалися своїми
(міжнародними і національними) настановами (неузгодженими між собою ні з координації дій, ні по зв'язку, ні за термінологією і повнотою). Бортова радіо- апаратура була (а в певному сенсі і залишається) несумісною із-за різних радіо- частот, виділених в морському і авіаційному секторах зв'язку. Ефективність ря- тувальних операцій і відповідних розпоряджень Міжнародної конвенції з охо- рони людського життя на морі 1974 року (СОЛАС-74 з поправками) була неза- довільною через відсутність прописаних і визнаних на міжнародному рівні норм організації та надання цілеспрямованої допомоги з берега. У 1998 році
Міжнародна морська організація (ІМО) спільно c Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО) підготувала тритомне Керівництво по міжнародному авіаційному та морському пошуку та рятуванню (International Aeronautical and
Maritime Search and Rescue Manual - IAMSAR). У листопаді 1999 року 21-а сесія
ІМО резолюцією А.894 (21) надала обов'язковий характер розробленим спільно з Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО) "Міжнародному авіацій- ному та морському повчанню про пошук і рятування на морі (повчання ІАМ-
САР). Даний документ є міжнародним єдиним визнаним керівництвом в питан- нях організації та надання послуг з пошуку і рятування на морі (SAR). Основна мета трьох томів Керівництва з міжнародного авіаційного та морського пошуку та рятування полягає в наданні сприяння державам у задоволенні ними своїх власних потреб в області пошуку і рятування (SAR ) і виконанні прийнятих ни- ми на себе зобов'язань по Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, міжна- родної конвенції про пошук і рятування на морі та міжнародної конвенції з

5 охорони людського життя на морі (SOLAS). У зазначених томах містяться ре- комендації, що дозволяють виробити єдиний підхід до організації та забезпе- чення авіаційних і морських служб SAR. Кожен том керівництва SAR підготов- лений з урахуванням конкретних функцій системи SAR і може використовува- тися як самостійний документ або, в поєднанні з іншими двома томами, для отримання повного уявлення про систему SAR.
У томі "Організація і управління" (том I) розглядаються концепція глоба- льної системи SAR, створення і вдосконалення національних і регіональних си- стем SAR і співпрацю з сусідніми державами в цілях забезпечення дієвих і еко- номічних служб SAR;
Том "Координація операцій" (том II) призначається на допомогу співробіт- никам, які планують і координують операції і навчання SAR;
Том "Рухливі засоби" (том III) повинен знаходитися на борту рятувальних засобів, повітряних і морських суден і використовуватися в якості допомоги з питань, пов'язаних із здійсненням функцій пошуку, рятування або координато- ра на місці проведення операції, а також при вирішенні пов'язаних з SAR за- вдань в разі власних аварійних ситуацій.
Пошуково-рятувальна операція полягає, як це видно з її назви, із заходів з пошуку і заходів з порятунку. Пошук передує порятунку. Іноді, коли місце роз- ташування потерпілого або іншого об'єкта пошуків відомо досить точно, пошу- ки спрощуються до візуального визначення місця розташування об'єкта по при- буттю в зазначену точку. Іноді рятувальна фаза так і не починається, оскільки пошуки, незважаючи на докладені зусилля, ні до чого не приводять.
Керівництво IAMSAR включає в себе наступну інформацію:
• координація пошуково-рятувальних робіт;
• дії суден, що терплять лихо;
• дії суден і вертольотів, які надають допомогу;
• планування та проведення пошуку;
• зв'язок;
• аварійні ситуації повітряних суден в морі;

6
• стандартна форма повідомлення для випадку пошуку і рятування;
• маневри у випадку «людина за бортом».
Район лиха підрозділяється на дві категорії:
• прибережний, в якому допомога судну, що терпить лихо, може бути на- дана з суден, літаків, вертольотів і рятувальних суден;
• океанський, в якому допомога може бути надана з літаків і суден. Причо- му в найбільш віддалених районах допомога може бути надана тільки з суден, що знаходяться поблизу.
Зміст Тому III
Передмова
Скорочення і акроніми глосарій
Розділ 1. Огляд
Розділ 2. Надання допомоги
Розділ 3. Координація дій на місці проведення операції
Розділ 4. Надзвичайні ситуації на борту
Розділ 5. Пошуково-рятувальні операції за участю кількох повітряних су- ден
Додавання A. Правило V / 33 Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі1974 року з внесеними поправками
Додавання B. Повідомлення про пошукові дії
Додавання C. Фактори, що впливають на ефективність роботи спостерігача
Додавання D. Стандартний формат донесення про ситуацію при проведен- ні пошуково-рятувальної операції (SITREР)
Додавання E. Форма для інструктажу та опитування при проведенні опера- цій SAR
Додавання F. Надзвичайна ситуація на судні
Додавання G. Надання допомоги
Додавання H. Операції SAR за участю декількох ВС

7
Розділ 1. Огляд
В Керівництві з міжнародного авіаційного та морського пошуку та ряту- вання для рухомих засобів, яке повинно знаходитися на борту пошуково- рятувальних засобів, а також на борту цивільних повітряних і морських суден, містяться рекомендації для:
• тих, хто здійснює експлуатацію повітряних, морських або інших суден і до кого можуть звернутися з проханням використовувати даний засіб для на- дання допомоги в проведенні пошуково-рятувальних операцій;
• тих, кому можливо доведеться виконувати функції координатора на місці проведення операції при знаходженні декількох пошуково-рятувальних засобів поблизу району лиха;
• тих, хто знаходиться в реальній аварійній або потенційно аварійній ситу- ації і кому може знадобитися допомога з боку служби пошуку і рятування
(SAR).
Обов'язки та зобов'язання з надання допомоги
Відповідно до давніх морських традицій і різних положеннях міжнародно- го права капітани суден зобов'язані надавати допомогу потерпілим у морі у всіх випадках, коли вони можуть це зробити безпечним способом. Обов'язок по на- данню допомоги морському або повітряному судну,що терпить лихо заснована на гуманних міркуваннях та усталеною міжнародною практикою. Конкретні зобов'язання містяться в декількох конвенціях, включаючи наступні:
• Додаток 12 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію
• Міжнародна конвенція про пошук і рятування на морі
• Правило V / 10 Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі, 1974 (SOLAS 1974). р
Створення національної та регіональної системи SAR
Багато держав взяли на себе зобов'язання щодо забезпечення цілодобової координації і роботи служб авіаційного та морського пошуку і рятування (SAR)
в межах своїх територій, територіальних морів і, у відповідних випадках, у від- критому морі. З метою виконання цих обов'язків держави заснували національ-

8 ні організації SAR або спільно з одним або декількома державами створили ре- гіональну організацію SAR, яка обслуговує той чи інший океанічний район або континент.
Район пошуку та рятування (SRR) являє собою зону заданих розмірів, за- кріплену за певним координаційним центром пошуку та рятування (RCC), в межах якої забезпечуються пошуково-рятувальні операції.
Район лиха підрозділяється на дві категорії:
прибережний, в якому допомога судну, що терпить лихо, може бути надана з суден, літаків, вертольотів і рятувальних суден;
океанський, в якому допомога може бути надана з літаків і суден. Причому в найбільш віддалених районах допомога може бути надана тільки з суден, що знаходяться поблизу.
Координація пошуково-рятувальних робіт
В системі SAR координація здійснюється на трьох загальних рівнях:
● координатори SAR (SC);
● координатори пошуково-рятувальних операцій (SMC);
● координатори на місці проведення операції (OSC).
Координатори SAR
Координатори SC несуть повну відповідальність за:
• створення системи SAR, укомплектування її кадрами, оснащення та уп- равління;
• створення RCC і допоміжних центрів пошуку і рятування (RSC);
• надання коштів SAR або організаційну роботу щодо забезпечення цими засобами;
• координацію підготовки в області SAR;
• розробку політики в області SAR
Координатор пошуково-рятувальної операції
Кожна операція SAR проводиться під керівництвом координатора пошу- ково-рятувальної операції (SMC). Така функція існує тільки в період проведен- ня конкретної пошуково-рятувальної операції і зазвичай виконується начальни-

9 ком RCC або іншою призначеною особою. Координатор SMC керує операцією
SAR до тих пір, поки не завершиться рятувальна операція або поки не стане очевидним, що подальші зусилля будуть марними. Координатор SMC повинен мати належну підготовку з усіх аспектів пошуку і рятування, досконально знати відповідні плани SAR.
Координатор на місці проведення операції
Коли в одній і тій же операції задіяні два або більше засобів SAR, на місці проведення операції може знадобитися одна особа для координації дій всіх уча- сників засобів. Координатор SMC призначає координатора на місці проведення операції (OSC). Як правило, функцію OSC бере на себе особа,яка командує за- собом, що першим прибуло на місце проведення операції, і виконує її до тих пір, поки координатор SMC не звільнить його від цих обов'язків.
Системи суднових повідомлень
Система суднових повідомлень дозволяє координатору SMC оперативно здійснити наступне: визначити, які судна знаходяться поблизу від місця лиха, а також отримати дані про їх місцезнаходження, курс і швидкість руху; отримати
іншу інформацію про ці судна, яка може виявитися корисною (наявність на бо- рту лікаря і т.д.); з'ясувати, як вийти на зв'язок з цими суднами. Капітанам су- ден настійно рекомендується регулярно передавати донесення повноважному органу, що забезпечує функціонування системи суднових повідомлень для ці- лей SAR. Автоматизована система взаємодопомоги морських суден з метою пошуку та рятування (AMVER) являє собою всесвітню систему, призначену виключно для цілей підтримки операцій SAR і надання відповідної інформації всім центрам RCC. Судна, зареєстровані в службі AMVER, можуть посилати повідомлення про місцезнаходження через берегові станції, що працюють в СХ/
КХ діапазоні, або через систему ІНМАРСАТ. Повідомлення направляються Бе- реговій охороні США в Нью-Йорк, де дані зберігаються в комп'ютері. У разі аварійної ситуації в морі комп'ютер видає диспозицію найближчих суден в цьому районі, які можуть надати допомогу. Існують аналогічні служби взаємної

10 допомоги AUSREP і JASREP, керовані відповідно компетентними органами
Австралії і Японії.
Розділ 2. Надання допомоги
В даному розділі викладені початкові дії засобу, який надає допомогу. Во- ни включають:
1. Методи повідомлення про лихо
-сигнал тривоги або сигнал лиха з іншого судна в морі, безпосередньо або за допомогою ретрансляції.
-сигнал лиха або повідомлення з повітряного судна (ретранслюється зазви- чай БРС- береговою радіостанцією).
-сигнал тривоги, переданий судновим обладнанням для подачі сигналів лиха, а потім ретранслюється з берега на судно.
-Візуальне або звукові сигнали із засобу,яке знаходиться поблизу і зазнає лихо.
Судна повинні підтримувати зв'язок із судном,що зазнає лихо і одночасно сповіщати системи пошуку і рятування про ситуацію. Здійснювати (при наяв- ності відповідного обладнання) безперервне прослуховування на наступних міжнародних радіочастотах: 500 кГц (радіотелеграфія); 2182 кГц (радіотелефо- нія); 156,8 МГц ЧС (канал 16, радіотелефонія) для повідомлень про морські су- дна, що зазнають лихо; 121,5 МГц AM (радіотелефонія) для повідомлень про повітряні судна,що зазнають лихо.
2.Негайні дії
Ці дії повинні бути виконані будь-яким судном, що отримало повідомлен- ня про лихо:
А. підтвердити отримання повідомлення;
Б. по можливості отримати у судна, що зазнало аварії, наступну інформа- цію:
• Координати місця лиха судна;
• Ідентифікацію, позивні, назву:

11
• Кількість людей на борту;
• Характер лиха або аварії;
• Необхідний вид допомоги;
• Число жертв, якщо є;
• Курс і швидкість засобу,що зазнає лиха (морського, повітряного)
Про засіб, що зазнає лиха повинна бути передана наступна інформація:
• Ідентифікація свого судна; координати, швидкість, ЕТА до засобу,що за- знає лиха, істинний пеленг і дистанція від свого судна до судна,що зазнає лиха.
Щоб дізнатися координати засобу,що зазнає лиха , використовувати всі доступ- ні засоби (Прокладку на карті, РЛС прокладку, радіопеленгування, систему
GPS).
3.Прямування в район лиха
• Встановити систему координації руху суден, що прямують в один і той же район лиха;
• Підтримувати РЛС прокладку суден, в поле впізнавання цілей;
• Встановити моменти підходів інших суден до місця лиха;
• Оцінити ситуацію лиха, щоб підготуватися до неї на місці.
Підготовчі заходи на борту
Перелік обов'язкових вимог, що пред'являються до підготовки капітанів морських торговельних суден при проведенні операцій SAR, міститься в
"Міжнародній конвенції про підготовку і дипломування моряків та несен-
ня вахти, 1995 г.".
Морське судно, яке прямує для надання допомоги судну, що зазнає лиха повинне підготувати для можливого використання засобів життєзабезпечення та рятувальне обладнання.
Капітан, який вирішив не слідувати до місця лиха через відсутність часу, необхідного, щоб покрити цю відстань, і знаючи про те, що пошуково- рятувальна операція почалася, повинен:
● зробити відповідний запис в судновому журналі;

12
● якщо капітан раніше підтвердив прийом сигналу лиха і відреагував на аварійне оповіщення, то він повинен повідомити про своє рішення не брати уч- асть у відповідній операції SAR;
План пошукових дій і повідомлення про пошукові дії
Як правило, план пошукових дій розробляється координатором SMC. Роз- роблений план здійснюється координатором OSC і пошуково-рятувальними за- собами на місці проведення операції. Координатор OSC може отримати від ко- ординатора SMC дозвіл вносити в план пошукових дій відповідні зміни з ура- хуванням обстановки на місці проведення операції.
Схеми пошуку
При виборі схеми пошуку враховуються такі чинники: кількість і типи су- ден, які надають допомогу в проведенні пошуку; розмір обстежуваного району; тип судна,що зазнає лиха; розміри судна,що зазнає лиха; метеорологічна види- мість; стан моря; час доби; час прибуття в початковий пункт.
Розробка плану рятувальної операції
Хоча план рятувальної операції зазвичай готується координатором SMC, в окремих випадках може знадобитися, щоб його розробку здійснив координатор
OSC. При розробці цього плану враховуються такі чинники: ризик, якому під- дається персонал SAR; кількість, місцезнаходження та стан тих,що залишилися живими; метеорологічні умови; час доби; наявне в розпорядженні засоби жит- тєзабезпечення;
Надання допомоги з застосуванням повітряних суден SAR
Допомога, яка надається повітряними суднами в ході операції SAR, може включати скидання рятувальних плотів і обладнання для суден,що зазнають лиха,спуск спеціально підготовлених людей з вертольотів або евакуацію тих,що залишилися живими, за допомогою вертольотів. Повітряні судна SAR можуть забезпечити морські судна ,що потерпають від лиха,або тих,що залишилися живими, спеціальним обладнанням, яке скидається з повітряного судна.
Радіус дії вертольоту зазвичай не перевищує 300 морських миль від бази.
Залежно від розміру і типу вертоліт здатний взяти на борт від одного до 30 осіб.

13
Розділ 3. Координація дій на місці проведення операції
Вимоги до координації
Методи забезпечення координації можуть бути різними в залежності від конкретних елементів організації в кожному районі. У разі події, що вимагає залучення служби SAR, зазвичай призначається координатор SMC. Координа- тор SMC, що знаходиться, як правило, в центрі RCC або RSC, забезпечує пошу- ково-рятувальні засоби, розробляє план операції SAR і здійснює загальну коор- динацію дій. Координатор SMC призначає також координатора OSC для забез- печення координації дій на місці проведення операції з метою здійснення пла- нів з визначення місця розташування і рятування тих,що залишилися в живих.
Якщо координатора SMC не призначили або зв'язок між координаторами SMC і
OSC втрата-на, координатор OSC може бути змушений взяти на себе деякі до- даткові функції,які зазвичай виконуються координатором SMC. Якщо забезпе- чення зв'язку між морським і повітряним судном на місці проведення операції практично нездійсненно, то може виникнути необхідність призначити морське судно в якості OSC для координації дій надводних суден і повітряне судно в якості координатора ВС (АСО) для координації дій повітряних суден. Будь- який засіб, який перший прибув у район, близький до місця події SAR, має взя- ти на себе функції координатора OSC і, в разі необхідності, функції координа- тора SMC поки такий не буде призначений, і виконувати функції координатора
OSC до тих пір, поки SMC не призначила OSC . Якщо подія SAR відбулася в морі, то при відсутності більш підготовлених пошуково-рятувальних команд
(SRU) функції OSC зазвичай беруть на себе капітани морських суден у зв'язку з можливістю тривалого перебування на місці проведення операції.
Призначення координатора на місці проведення операції (OSC)
У тих випадках, коли в операції спільно беруть участь два або більше засо- бів SAR, координатор SMC повинен призначити координатора OSC. Якщо це практично нездійсненно, то координатора OSC повинні призначити, за взаєм- ною згодою, задіяні в операції засоби

14
Обов'язки координатора OSC:
● координація дій всіх засобів SAR на місці проведення операції;
● отримання від координатора SMC плану пошукових дій або плану ряту- вальних дій або розробка плану проведення пошукової або рятувальної операції в тому випадку, коли отримати план від координатора SMC неможливо;
● внесення змін до плану пошукових дій або план рятувальних дій в зале- жності від ситуації на місці проведення операції з повідомленням координатора
SMC;
● координація зв'язку на місці проведення операції;
● контроль за діями інших, що беруть участь в операції засобів;
Безпечне і ефективне проведення операцій SAR залежить від скоординова- них спільних дій і достовірності оцінки ризику. У завдання координатора OSC повинні входити як порятунок людей,які потрапили у лихо, так і забезпечення безпеки персоналу,який задіяний в операції. Керівники (капітан, командир по- вітряного судна або координатор OSC) повинні забезпечити, щоб персонал чіт- ко діяв як єдина команда, що має загальну задачу.
Координатор OSC використовує донесення SITREP, щоб інформувати ко- ординатора SMC про хід проведення операції і умови на місці проведення опе- рації, направляючи їх координатору SMC, якщо відсутні інші вказівки. Пошу- ково-рятувальні засоби використовують донесення SITREP для інформування координатора OSC. Стандартна форма повідомлення для випадку пошуку і ря- тування може бути двох типів:
1. Коротка форма (для термінової передачі основної інформації при запиті допомоги або первинному повідомленні про нещасний випадок) включає:
TRANSMISSION PRIORITY (distress / urgency, etc.)
DATE AND TIME (UTC or local date time group)
FROM (originating RCC)
TO SAR SITREP NUMBER (Serial number)
IDENTITY OF CASUALTY (name, call sign, flag State)
POSITION (latitude / longitude)

15
SITUATION (type of message, distress or urgency; date / time; nature of dis- tress / urgency, for example, fire, collision, medical)
NUMBER OF PERSONS AT RISK
ASSISTANCE REQUIRED
COORDINATING RCC
Донесення про ситуацію
Рис. 1 Координація на місці проведення операції з порятунку
Координація на місці дії
А
Координація опе- рацій з пошуку та рятування.
Вимоги до коорди- нації
Координація бере- говими владою
Координація на місці дій
Призначення Ко- ординатора на міс- це дії (osc)
Обов'язки (osc)
Призначення авіа- ційного координа- тора (ACO)
Обов'язки (ACO)
Ризик при операці- ях з пошуку і по- рятунку
В
Зв'язок
Зв'язок на місці дії
Зв'язок OSC з RCC
Зв'язок між RCC та
RSC
Частота радіозв'яз- ку на випадок лиха
Планування і прове- дення пошуку
С
Загальні положення
Відповідальність коор- динатора на місці дії
Планування пошуку
Схема пошуку
Початок пошуку
Обмежена видимість
Радіолокаційний пошук
Схема назем- ного пошуку
Візуальний наземний пошук
Інструктаж, отримання інформації (ОПРС), постановка задач при пошуку і порятунку
Подальші дії після завершення початкової фази
Помилки навігаційного характеру пошукових суден
Ознаки виявлення потерпілого лиха кошти
Інструкції для маневрування
Радіоапаратура рятувальних засобів і для надзвичайних ситуацій
D
Завершення пошуку
Безуспішний пошук
Посилений пошук

16 2. Повна форма (для передачі більш повної або оновленої інформації під час пошуково-рятувальної операції). Використовуються наступні додаткові пу- нкти:
DESCRIPTION OF CASUALTY (physical description, owner / charterer, car- go carried, passage from / to, life-saving appliances carried, etc.)
WEATHER ON-SCENE (wind, sea / swell state, air / sea temperature, visibility, cloud cover / ceiling, barometric pressure)
INITIAL ACTIONS TAKEN (by distressed craft and RCC)
SEARCH AREA (as planned by RCC)
COORDINATING INSTRUCTIONS (OSC designated, units participating, communications, etc.)
FUTURE PLANS
ADDITIONAL INFORMATION / CONCLUSION (include time SAR opera- tion terminated).
Планування і проведення пошуку
Для забезпечення ефективного пошуку за допомогою надводних і авіацій- них засобів необхідно заздалегідь запланувати схеми і методи пошуку з тим, щоб морські і повітряні судна могли взаємодіяти в рамках координованих опе- рацій з мінімальними затримками і ризиком.
У районі передбачуваного пошуку необхідно визначити вихідний пункт або географічний орієнтир. Місцезнаходження вихідного пункту визначається шляхом зміщення точки, де мала місце подія (або останнього розрахункового вихідного пункту), на відстань дрейфу в напрямку дрейфу і нанесення отрима- ного таким чином розташування на відповідну для даної мети карту. Якщо по- шукове судно прибуває на місце проведення операції раніше інших, воно по- винно випливати безпосередньо до вихідного пункту і приступити до пошуку по схемі квадратів,що розширюються. При можливості, вихідний пункт можна відзначити шляхом поміщення в цю точку рятувального плоту або іншого пла- вучого маркера з дрейфом в підвітряну сторону,який аналогічний дрейфу об'єк- ту пошуку, для відстеження цього дрейфу. У міру прибуття інших суден коор-

17 динатор OSC повинен вибрати одну зі схем пошуку, що відповідає даній ситуа- ції, і розподілити підрайони пошуку між окремими пошуковими засобами. При гарній видимості і наявності достатньої кількості пошукових засобів координа- тор OSC може дозволити першому судну продовжити початий ним пошук по схемі квадратів, що розширюються, іншим - проводити пошук на паралельних лініях шляху в межах того ж району. При обмеженій видимості або при відсут- ності достатньої кількості пошукових засобів може виявитися кращим, щоб пе- рше пошукове судно припинило пошук по квадратах,що розширюються, і мог- ло бути використано для проведення пошуку з паралельним оглядом лінії шля- ху.
Пошук при обмеженій видимості
Пошук з паралельним оглядом лінії шляху в умовах обмеженої видимості ускладнюється через наступні випадки:
- бажаність максимального зменшення інтервалу між засобами SAR при забезпеченні належної безпеки;
- відповідне зменшення коефіцієнта охоплення району пошуку;
- потенційний ризик зіткнення.
При розгляді питання про застосування будь-якої зі схем пошуку в умовах обмеженої видимості, координатор OSC повинен враховувати наступні факто- ри:
- судна будуть слідувати з меншою пошуковою швидкістю, і на пошук бу- де витрачено більше часу;
- для ретельного обстеження даного району в таких умовах потрібно зме- ншити інтервал між лініями шляху;
- зменшення інтервалу між лініями шляху потребує більшого числа прохо- дів пошуково-рятувальних суден уздовж ділянок маршруту пошуку.
Координатор OSC може прийняти рішення зменшити район пошуку, при цьому він повинен враховувати розрахунковий напрямок і швидкість дрейфу, щоб визначити, чи слід зменшити довжину або ширину району пошуку або обидва параметри. При покращанні видимості координатор OSC повинен вда-

18 тися до таких дій, які найкращим чином компенсують зменшення коефіцієнта охоплення,яке мало місце.
Радіолокаційний пошук
При наявності декількох суден,які задіяні у наданні допомоги, може ви- явитися ефективним застосування радіолокаційної розвідки, особливо в тих ви- падках, коли відсутні достовірні дані про місцезнаходження події, а повітряні судна SAR не можуть бути задіяні. Ніяких стандартних схем пошуку для таких випадків не розроблено. Як правило, координатор OSC повинен дати вказівки морським суднам слідувати у "вільному ладу фронту", витримуючи інтервал між лініями шляху суден,який дорівнює розрахунковій дальності виявлення, помноженій на 1,5.
Завершення пошуку
Безрезультатний пошук
Координатор OSC повинен продовжувати пошук до тих пір, поки не за- лишиться розумної надії на порятунок тих,що залишилися живими. Координа- тору OSC може знадобитися прийняти рішення про припинення безрезультат- ного пошуку. При прийнятті такого рішення необхідно розглянути наступні фа- ктори:
- ймовірність того, що ті, які залишилися живими, якщо вони ще були жи- ві, перебували в районі пошуку;
- ймовірність виявлення об'єкта пошуку, якщо він знаходився в обстежених районах;
- час, що залишився, протягом якого пошуково-рятувальні засоби можуть залишатися на місці проведення операції;
- ймовірність того, що ті,що залишилися живими, можуть ще бути живі.
Результативний пошук
Після виявлення судна,що зазнає лиха, або тих,що залишилися живими, координатор OSC повинен визначити найкращий метод рятування і направити до місця проведення операції судна, що мають найбільш підходяще обладнан-

19 ня. Після завершення всіх рятувальних дій координатор OSC повинен негайно
інформувати всі пошукові засоби про те, що пошук припинений.
Розділ 4. Надзвичайні ситуації на борту
Командири повітряних суден і капітани морських суден повинні негайно повідомити службу SAR про ситуацію, коли назріває або можливо назріває проблема, яка може потребувати надання допомоги. Це дозволяє службі SAR провести підготовчі заходи і розробити план дій на випадок непередбачених обставин, що може мати вирішальне значення в разі погіршення ситуації.
Оповіщення про надзвичайну ситуацію
При аварійному оповіщенні повітряні і морські судна використовують три мовних сигнали:
Сигнал лиха: «МЕЙДЕЙ" (MAYDAY) вказує на те, що рухливий засіб знаходиться в безпосередній небезпеці і йому потрібна негайна допомога, на- приклад, коли людина опинилася за бортом морського судна. Має пріоритет над будь-якими іншими повідомленнями.
Екстрений сигнал: "ПАН-ПАН" (PAN-PAN) вказує на те, що безпека ру- хомого засобу перебуває під загрозою. Екстрений сигнал "ПАН-ПАН" слід ви- користовувати в разі небезпечної ситуації, яка може згодом призвести до необ- хідності надання. Має пріоритет над будь-якими іншими повідомленнями, крім повідомлень про лихо.
Сигнал для цілей безпеки: "СЕЙ КЬЮРІТЕЙ" (SECURITY) використову-
ється при передачі повідомлень, що стосуються безпеки навігації, або важливих метеорологічних попереджень. Будь-які повідомлення, на початку яких викори- стовується один з цих сигналів, мають пріоритет над звичайними повідомлен- нями.
Ці сигнали зазвичай повторюють три рази на початку повідомлення.

20
Методи аварійного оповіщення
Для аварійного оповіщення з борта морського судна використовуються одна або кілька зазначених нижче міжнародних морських аварійних частот:
- 500 кГц (радіотелеграфія), використання цієї частоти буде поетапно при- пинятися після розгортання системи GMDSS;
- 2182 кГц (радіотелефонія);
-156.8 МГц ЧС (НВЧ-канал 16);
Морські супутникові радіомаяки EPIRB є ще одними із засобів аварійного оповіщення. Вони призначені для аварійного оповіщення в тих випадках, коли
інші наявні засоби аварійного оповіщення непридатні. Радіомаяк EPIRB пере- дає сигнал, який сповіщає повноважні органи SAR про аварійну ситуацію і дає можливість пошуковим засобам вийти на морське судно,що зазнало лиха.
Повідомлення про лихо з борта морського судна
До важливих елементів повідомлення про лихо відносяться такі відомості:
- розпізнавальні дані морського судна;
- місце розташування;
- характер лиха і вид необхідної допомоги;
- метеоумови в безпосередній близькості від судна, напрямок вітру, стан моря і вітрових хвиль, видимість;
- час покидання судна;
-кількість членів екіпажу, що залишились на борту;
-кількість і тип рятувальних плавзасобів, спущених на воду;
-аварійне привідне радіоустаткування, що знаходиться на рятувальних плавзасобах або в морі;
- кількість осіб, які отримали серйозні травми.
У початкове повідомлення про лихо необхідно включити максимально можливу частину зазначеної вище інформації.
Надзвичайні ситуації на борту судна в морі
Надзвичайні ситуації - це серйозні ситуації, які виникають несподівано, представляють безпосередню загрозу життю, майну або навколишньому сере-

21 довищу і вимагають негайних дій. До деяких надзвичайних ситуацій в морі від- носяться:
- Пожежа на судні;
- Посадка на ґрунт;
- Пошкодження корпусу;
- Залишення судна;
- Медичні надзвичайні події;
- Пірати і озброєні грабіжники.
Аварія може статися в будь-який момент і в будь-якій ситуації. Ефективні дії можливі тільки в тому випадку, якщо є заздалегідь розроблені плани і про- цедури. План дій в надзвичайних ситуаціях містить керівні принципи та інстру- кції, які допомагають ефективно реагувати на такі ситуації на борту суден. Як- що судно стикається з небезпечною ситуацією, яка може перерости в аварійну, надзвичайно важливо, щоб весь екіпаж точно знав, що їм слід робити, щоб вря- тувати своє життя і мінімізувати збиток. На рівень успішності проведення ава- рійних ситуацій на воді і на суднах, істотно впливає своєчасність і оператив- ність організації процесів управління, рівень підготовленості та злагодженості персоналу рятувальних підрозділів, їх місця розташування і технічна оснаще- ність.

22
Контрольні питання
1. Що називається ІАМСАР?
2. Як називається книга 3 настанови ІАМСАР?
3. Призначення, застосування. Книга 3 Настанови ІАМСАР?
4. Основна мета видання ІАМСАР?
5. Що забезпечує повчання ІАМСАР?
6. Ким підготовлено до видання повчання ІАМСАР?
7. Що таке система суднових повідомлень?
8. У якому випадку капітан судна в морі може не слідувати на допомогу людям, які зазнали лиха?
9. Що таке СКЦ?
10. Скільки головних рівнів координації має система пошуку і рятування?
11. Як виконується координація операцій з пошуку та рятування на місці дії?
12. Що виконує координатор дій з пошуку та рятування?
13. Що виконує координатор на місці дій з пошуку та рятування?
14. Хто призначає координатора на місці дії?
15. Які негайні дії повинні бути прийняті будь-яким судном, що отримали повідомлення про лихо?
16. У яких випадках використовується сигнал MAYDAY?
17. У яких випадках використовується сигнал PAN-PAN?
18. У яких випадках використовується сигнал SECURITE?
19. До якого моменту Координатор на місці дії повинен продовжувати по- шук?
20. Які основні надзвичайні ситуації бувають на борту судна в морі?
21. Що розуміють під оповіщенням про лихо?

23
Список літератури
1. Міжнародна Конвенція з охорони людського життя на морі +1974 року
(СОЛАС- 74). (Консолідований текст, змінений Протоколом 1988 року до неї, з
Поправками), - СПб.: ЗАТ "ЦНДІМФ", 2015 г. - 1 088 с.
2. Міжнародна Конвенція про підготовку і дипломування моряків та несін- ня вахти 1978 року (ПДМНВ-78) з поправками (консолідований текст), - : ЗАТ
"ЦНДІМФ" 2010 р - 806 с.
3. Міжнародне авіаційне та морське повчання з пошуку та рятування, кни- га 3 (ІАМСАР). : ЗАТ "ЦНДІМФ", 2019 г. - 540 с.
4. Настанова з боротьби за живучість суден (НБЖС), РД 31.60.14-81. З до- датками і доповненнями. : ЗАТ "ЦНДІМФ", 2004 р - 384 с.
5. Кодекс торговельного мореплавства України (КТМУ), від 23.05.1995 № 176/95-ВР, редакція від 05.01.2017.
6. Рекомендації по організації штурманської служби на морських суднах
України (РШСУ-98) .- Одеса, 1998.-75с.

24
«Зміст i призначення IAMСАР. Основні процедури, що міс-
тяться в керівництві IAMСАР. Міжнародні зобов’язання з надан-
ня допомоги іншому судну, яке зазнало лихо. Надання допомоги
та рятування»
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛIНИ
«Управління процесами під час аварій, пошук та рятування на морі»
Укладачі: Семітко Володимир Михайлович
Кiciль Володимир Петрович
Бурмака Ігор Олексійович
Підп. до друку
Формат 60х84/16. Папір офсет. Ум.друк. арк.
Тираж 30 пр. Зам. №
НУ "ОМА", центр «Видавінформ»
65029, м. Одеса, Дідріхсона,8, корп.7
Свідоцтво ДК №1292 від 20.03.2003
Тел./факс:(0482)34-14-12 publish@ma/odessa.ua