Ім'я файлу: 3_Принципи_і_методи_променевої_терапії.doc
Розширення: doc
Розмір: 154кб.
Дата: 01.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
Нові ПК 4 курс білет №6+.docx
ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ.pptx
Реферат Толстоусов Д.В.docx


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

“Затверджено”


на методичній нараді

радіології

(назва кафедри)

Завідувач кафедри


Професор

Ткаченко Михайло Миколайович

(ПІП, підпис)

“31” травня 2007 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ




Навчальна дисципліна
РАДІОЛОГІЯ (променева діагностика та променева терапія)

Модуль №
1

Змістовний модуль №
3

Тема заняття
Принципи і методи променевої терапії

Курс
3

Факультети
Медичний



Київ 2007



  1. Актуальність теми:

Променева терапія є одним з основних методів лікування хворих із злоякісними пухлинами. У сучасній онкології хірургічні та променеві методи являються одними з основних при лікуванні хворих на злоякісні пухлини, а поєднання цих методів при багатьох формах пухлин значно покращують результати лікування. За ефективністю лікування променева терапія в неоперабельних випадках займає перше місце.

Необхідною умовою ефективного лікування онкологічних хворих є індивідуальний підхід, який включає: оцінку клінічного стану хворого, вибору виду та методу променевої терапії, доз та методик опромінення залежно від характеру і поширення патологічного процесу. Таким чином, головним завданням променевої терапії є підведення оптимальної дози опромінення до патологічного вогнища (з метою отримання терапевтичного ефекту), при мінімальних ушкодженнях нормальних тканин, розташованих в зоні опромінення.

  1. Конкретні цілі:

Студент повинен знати:

  • основні принципи та радіобіологічні основи променевої терапії при лікуванні злоякісних пухлин;

  • характеристику закритих і відкритих джерел іонізуючого випромінювання;

  • методи зовнішнього та внутрішнього опромінення;

  • методи лікування злоякісних пухлин, їх харектеристики (самостійний променевий, комбінований, комплексний, поєднано-променевий);

  • програми лікування (радикальна, паліативна, симптоматична)

Студент повинен вміти:

  • вибрати метод лікування та дози опромінення при лікуванні онкологічних процесів залежно від їх стадії та локалізації;

  • вибрати сумарну та разову дози опромінення;

  • вибрати методики опромінення (статичне або динамічне опромінення), кількість полів (одно- чи багатопільне) залежно від розташування патологічного вогнища.

  1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін
Отримані навики

– фізика;

– біохімія;

– нормальна та патологічна анатомія;

– нормальна та патологічна фізіологія;

– гістологія;
Вибрати метод лікування залежно від стадії та поширеності пухлинного процесу.

Оцінити біологічний ефект опромінення залежно від вибраних доз.

Правильно вибрати програму опромінення (радикальну, паліативну, симптоматичну) залежно від стадії пухлинного процесу.

Вибрати дози, ритм та поля опромінення залежно від гістологічної будови, наявності супутньої соматичної патології.

Диференційовано підходити до вибору тактики лікування хворих та необхідності проведення терапії супроводження при опроміненні.

Оцінити ефективність проведеного лікування.





  1. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.




  1. Основні принципи променевої терапії.

  2. Класифікація методів променевої терапії.

  3. Характеристика джерел іонізуючого випромінювання, які використовуються в променевій терапії (відкриті, закриті).

  4. Визначення методів зовнішнього опромінення: далеко- та близькодистанційне опромінення.

  5. Визначення методів внутрішнього опромінення: аплікаційний, внутрішньопорожнинний, внутрішньотканинний, метод тропного накопичення радіонуклідів.

  6. Програми променевого лікування і їх задачі (радикальна, паліативна, симптоматична).

  7. Комбінований, комплексний, поєднано – променевий методи променевої терапії, їх задачі.

  8. Вибір сумарних доз опромінення при лікуванні злоякісних пухлин, розподіл дози у часі і просторі.

  9. Топометрична підготовка хворих до опромінення. Вибір полів опромінення.


4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:


Термін
Визначення

Закриті джерела іонізуючого випромінювання
Це радіоактивні препарати, які поміщені в оболонку-фільтр або знаходяться у такому фізичному стані, при якому не відбувається їх розповсюдження у навколишнє середовище.

Відкриті джерела іонізуючого випромінювання
Це радіоактивні препарати, переважно рідкі радіонукліди, зі змішаним гамма- і бета- випромінюванням, які знаходяться у такому фізичному стані, при якому можливе їх розповсюдження у навколишнє середовище і його забруднення.

Зовнішнє опромінювання
Джерело опромінення розташовано на певній відстані (поза межами організму) від шкіри або знаходиться безпосередньо на поверхні шкіри.

Внутрішнє опромінення
Джерело опромінення розташовано в організмі хворого.

Аплікаційний метод
Аплікатор з джерелом випромінювання розташовують безпосередньо на поверхні, яка підлягає опроміненню.

Внутрішньо– тканинний метод
Метод променевої терапії, при якому радіоактивні препарати безпосередньо вводять у тканину пухлин.

Внутрішньо –порожнинний метод
Розміщення джерел випромінювання в природних порожнинах тіла хворого.

Радикальна програма лікування
Передбачає повне знищення пухлинних елементів у зоні первинного вогнища і зонах можливого метастазування.
Паліативна програма
Спрямована на затримку росту пухлини і її розповсюдження, зменшення синдромів здавлення суміжних органів, зменшення больового синдрому.
Симптоматична програма
Спрямована на зняття важких клінічних симптомів, зумовлених генералізацію процесу.

Комбінований метод
Використання променевого та хірургічного методів лікування.

Комплексний метод
Проведення променевого методу лікування в поєднанні з хіміо- та гормонотерапією.

Поєднано-променевий метод
Це поєднання двох різних метод променевого лікування – дистанційного та одного із контактних.

Курс променевої терапії
Величина сумарної вогнищевої дози, яка складається із суми одноразових поглинутих доз і обумовлює тривалість опромінення у днях.

Ритм опромінення
Розподіл сумарної дози у часі (однократне, фракційне, безперервне).


4.2. Теоретичні питання до заняття:
1. Основні принципи променевої терапії.

  1. Класифікація методів променевої терапії в залежності від виду джерел

випромінювання.

  1. Класіфікація джерел іонізуючого випромінювання, які застосовуються

для проведення променевої терапії.

  1. Дайте характеристику закритим джерелам їонізуючого випромінюван–

ня. Перерахуйте форми джерел випромінювання.

  1. Дайте характеристику відкритим джерелам їонізуючого випромінюван–

ня. Перерахуйте форми джерел випромінювання.

  1. Дайте визначення близькодистанційному методу опромінення.

  2. Дайте визначення далекодистанційному методу опромінювання.

  3. Задачі радикальної, паліативної та симптоматичної програм променевої

терапії.

  1. Дайте характеристику комбінованного методу лікування злоякісних

пухлин.

  1. Дайте характеристику комплексного методу лікування злоякісних

пухлин.

  1. Дайте характеристику поєднано–променевого методу лікування

злоякісних пухлин.

12. Поняття про поле опроміненя.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

  1. Виберіть програму лікування хворого із злоякісною пухлиною легень при наявності віддалених метастазів?

  2. Яка програма лікування спрямована на повне знищення пухлинного вогнища?

  3. Які методи лікування включаються у поняття комбінованого і комплексного?

  4. Від чого залежить вибір сумарної вогнищевої дози при лікуванні злоякісних пухлин?

  5. Від чого залежить розмір та кількість полів опромінення?


Зміст теми:

Для успішного лікування хворих при проведенні променевої терапії необхідно виконувати головні принципи променевої терапії:

  • Променева терапія призначається суворо за показаннями.

  • Обовязковою умовою є достовірність діагнозу та відсутність протипоказань.

  • Вибір оптимальної дози опромінення патологічного вогнища з метою отримання терапевтичного ефекту.

  • Мінімальне опромінення оточуючих пухлину нормальних тканин (органів) та збереження реактивності всього організму.

  • Променева терапія повинна бути проведена оптимальною дозою і в оптимальні строки.

  • Курс променевого лікування повинен бути, по можливості, однократним та максимально радикальним.

  • Проведення променевої терапії повинно супроводжуватися лікувальними заходами для підвищення захисних сил організму з ціллю отримання мінімальної реакції зі сторони органів і систем.

Для виконання основного принципу променевої терапії використовують різні джерела випромінювання і різні засоби підведення дози до пухлинного вогнища.

Залежно від розташування джерела випромінювання по відношенню до організму хворого виділяють: зовнішнє і внутрішнє опромінення.

Зовнішнє опромінення – метод, при якому джерело випромінювання розташоване поза межами організму; якщо джерело випромінювання розташоване безпосередньо в організмі, то такий метод опромінення називається внутрішнім.


Джерела іонізуючих випромінювань, які застосовуються для цих методів можуть бути як у вигляді радіоактивних фармакологічних препаратів (відкриті джерела випромінювання), так і у вигляді закритих джерел випромінювання.

радіонукліди, прискорювачі заряджених часточок.



Відкриті радіонукліди – це, у переважній більшості, рідкі радіоактивні препарати зі змішаним випромінюванням, які знаходяться в такій оболонці або в такому фізичному стані, при якому можливо їх розповсюдження в оточуюче середовище. Відкриті радіоактивні джерела застосовуються у вигляді розчинів, які в свою чергу поділяються на кристалоїди і колоїди, а також – у вигляді мікро- та макросуспензій.

Закриті джерела випромінювання мають захисну оболонку-фільтр або знаходяться у такому фізичному стані, при якому неможливе їх розповсюдження в оточуюче середовище. Закриті джерела (60Со, 137Cs, 192Ir) застосовуються в апаратах для далекодистанційної променевої терапії.

Для проведення контактних методів променевої терапії закриті джерела використовуються у вигляді металевих трубочок, циліндрів, кульок, голок.

Джерелами іонізуючого випромінювання являються також прискорювачі заряджених часток, які поділяються на:

  1. Рентгенотерапевтичні апарати (далекодистанційн та близько дистанційні).

  2. Лінійні прискорювачі, в яких прискорюються електрони, які безпосередньо використовуються для опромінення, або електрони, які гальмуються і перетворюються в гальмівне рентгенівське випромінювання високої енергії.

  3. Циклічні прискорювачі (циклотрони, циклофазотрони), в яких прискорюються важкі іони ( ядра водню, дейтерію, вуглецю, аргону).

Зовнішнє опромінення проводиться апаратами, в яких джерело іонізуючого випромінювання знаходиться на різній відстані до поверхні тіла хворого (відстань-джерело-шкіра – ВДШ ).

До зовнішніх методів опромінення відносяться :

1.Далекодистанційна променева терапія (ВДШ від 30 см до 1,5-2 м).

2.Близькодистанційна променева терапія (ВДШ від 1,5 см до 30 см).

3. Аплікаційний метод променевої терапії (ВДШ від 0 до 1,5 см).

До внутрішніх методів опромінення відносяться:

1.Внутрішньопорожнинна променева терапія.

2. Внутррішньотканинна променева терапія.

3.Терапія інкорпорованими радіактивними препаратами.

Всі методи внутрішнього опромінення і аплікаційний метод відносяться до контактних методів променевої терапії.

При аплікаційному методі джерело випромінювання розташовується безпосередньо на поверхні, яка підлягає опроміненню; безпосереднє введення джерела випромінювання в пухлину трактується, як внутрішньотканинний метод опромінення. Розміщення джерела випромінювання в природних порожнинах тіла хворого називається внутрішньопорожнинним методом променевої терапії.




Для успішного лікування онкологічних захворювань дуже важлива рання діагностика. У цьому разі виявляється пухлина невеликих розмірів, відсутні інфільтрація оточуючих органів і тканин, регіонарні та віддалені метастази, ракова інтоксикація організму продуктами розпаду клітин пухлини, збережена реактивність організму,

На сьогоднішній день, близько 68% випадків злоякісних пухлин діагностуються несвоєчасно, в занедбаних стадіях. Ефективність лікування таких хворих низька – їх важко лікувати і отримати позитивний ефект. Тому, вкрай важливо розпочинати лікування якомога раніше, коли пухлина локальна, а реактивність організму не порушена.

Променева терапія злоякісних пухлин може застосовуватися як самостійний метод лікування і використовуватись за радикальною, симптоматичною чи паліативними програмами, або як частина комбінованого (поєднання з оперативним методом лікування) чи комплексного (поєднання з хіміо- та гормонотерапією) лікування.

Самостійне опромінення може застосовуватись у вигляді дистанційної рентгено- та гамма-терапії, терапії джерелами високих енергій, а також у вигляді поєднано-променевої терапії (поєднання одного з видів дистанційної та контактної терапії).

Кожна з програм лікування має свої задачі і показання для призначення кожної з них.



ЗАДАЧІ РАДИКАЛЬНОЇ, ПАЛІАТИВНОЇ ТА СИМПТОМАТИЧНОЇ

ПРОГРАМ ЛІКУВАННЯ


І. Радикальна програма лікування передбачає:

– повне знищення пухлинних елементів у зоні первинного вогнища і в зонах можливого метастазування;

– направлена на повне вилікування хворого.

Використовується більш, ніж у 40% хворих (рак шкіри, губи, шийки матки I-II стадії, а також у випадку неоперабельної форми пухлини III-ї стадії).

ІІ. Паліативна програма лікування використовується:

– в запущених, неоперабельних випадках;

– спрямована на затримку росту пухлини і її розповсюдження;

– на зменшення больового синдрому, синдромів здавлення або проростання пухлиною суміжних органів;

– покращання якості і продовження життя хворого.

ІІІ. Симптоматична програма направлена:

– на зняття важких клінічних симптомів, зумовлених генералізацією процесу (кровотеча, компресійний медіастінальний синдром, попередження патологічних переломів кісток при наявності в них метастазів).

В операбельних стадіях злоякісних пухлин променева терапія використовується в різних комбінаціях з хірургічним методом лікування залежно від стану хворого. Такий метод лікування називається комбінованим.

Комбінований метод лікування використовується у трьох варіантах: передопераційний (променева терапія здійснюється до операції);

субопераційний (променева терапія здійснюється під час операції);

післяопераційний (променева терапія здійснюється після операції);

Передопераційний курс спрямований на:

  • профілактику рецидивів та метастазів пухлини;

  • девіталізацію найбільш радіочутливих пухлинних клітин;

  • зменшення перифокального запалення;

  • стимуляцію розвитку сполучної тканини та інкапсуляцію комплексів ракових клітин;

  • приведення пухлини в операбельний стан за рахунок зменшення її об’єму.

Операція, проведена після курсу опромінення, робить прогноз лікування більш сприятливим.

Субопераційне опромінення здійснюється під час оперативного втручання з метою:

  • опромінення ложа видаленої пухлини;

  • попередження імпплантаційних метастазів.

Післяопераційне опромінення здійснюється з метою:

– збільшення ефективності операції за допомогою променевої дії на залишкові або імплантовані під час хірургічного втручання пухлинні елементи. Проводиться для профілактики рецидивів та лікування регіонарних і віддалених метастазів. Післяопераційне опромінення доцільно проводити в термін, що не перевищує 3-4 тижнів після операції.

Комплексний метод лікування – це застосування променевого методу лікування в поєднанні з хіміо- , гормонотерапією.

Поєднанно-променевий метод – це поєднання двох методів променевого лікування – дистанційного та одного з контактних.

В променевій терапії, як правило, застосовують локальне опромінення патологічного вогнища. При будь-якому методі локальної променевої дії на вогнище отримують руйнування пухлини, протизапальний, десенсибілізуючий та знеболюючий ефекти, що пов’язано з радіочутливістю пухлин та величиною поглинутої дози у вогнищі. Одночасно, опромінення несприятливо впливає на нормальні тканини, які оточують пухлину. Ступінь прояву місцевих чи загальних змін залежить від величини разової та сумарної поглинутих доз, радіочутливості організму, фізико-технічних умов опромінення. Чим більша локальна доза і більший об’єм тканин, які опромінюється, тим більша інтегральна доза (доза на все тіло), яка спричиняє негативну загальну реакцію, а також зниження реактивності організму.

Радіочутливість пухлин також залежить від їх походження і гістологічної будови. Всі пухлини умовно поділяють на радіочутливі та радіорезистентні.

Радіочутливість пухлини визначається:

– локалізацією, величиною та поширеністю процесу;

– формою і швидкістю росту пухлини;

– гістологічною будовою;

– ступенем диференціації клітин;

– особливістю мітотичного циклу;

– ступенем кровопостачання.
Для лікування злоякісних пухлин використовуються різні разові і сумарні дози опромінення. Вони залежать від радіочутливості тканини (гістологічної структури) з якої росте пухлина, розмірів пухлини та її локалізації.

Для лікування пухлин, які походять з епітеліальних тканин, сумарна осередкова доза (СОД) складає – 40–60 Гр;


для пухлин, які походять із тканин залозистого епітелію (аденокарциноми) – СОД складає 65–80 Гр;

для сарком (пухлин із сполучної, мязевої тканини) СОД складає
80-90 Гр;

для меланобластоми СОД – 100–110 Гр.

Оскільки пухлини в організмі не автономні, їх радіочутливість залежить також від реактивності організму, віку хворого, його загального стану, попереднього лікування, стану оточуючих пухлину тканин. Пухлини з інфільтруючим ростом менш радіочутливі, ніж екзофітні форми, оскільки вони значно порушують крово- та лімфообіг в оточуючих тканинах. Пухлини багаті стромою більш радіорезистентні, що зумовлено їх низькою оксигенацією.

Сумарну осередкову дозу за курс променевої терапії вибирають виходячи з клінічних та радіобіологічних факторів. Величина СОД складається із суми одноразових поглинутих доз і обумовлює тривалість опромінення в днях (курс променевої терапії).

Ритм опромінення – це розподіл дози у часі. Існує кілька способів розподілу дози:

– однократне

– фракційне

– безперервне

При однократному опроміненні заплановану дозу до пухлини підводять за один сеанс опромінення. Такий спосіб застосовується, в основному, в передопераційному курсі променевої терапії, а також при субопераційному опроміненні.

При фракційному методі, пухлину опромінюють протягом кількох днів чи тижнів, тобто сумарну дозу ділять на окремі частини (фракції). Розрізняють:

– дрібні фракції – 2-2,5 Гр,

– середні фракції – 3-4 Гр,

– великі фракції 5-13 Гр.

Н
айбільш поширеним способом опромінення є фракційний. Безперервне опромінення (протягом кількох годин чи діб) здійснюється при внутрішньотканинній, внутрішньопорожнинній та терапії інкорпорованими радіоактивними фармакологічними препаратами (РФП).
Необхідною умовою успішного променевого лікування онкологічних хворих є індивідуальний підхід. Для кожного хворого складається план лікування з урахуванням розміру (величини) патологічного вогнища, локалізації, поширеності, морфологічної структури і оцінки загального стану хворого. В складанні плану лікування приймають участь три спеціалісти: лікар-онколог, променевий терапевт, хіміотерапевт.

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю:

  1. У чому полягає основний принцип променевої терапії?

  2. Виберіть відстань від джерела випромінювання до поверхні шкіри при проведенні близькодистанційного, далекодистанційного та контактного методів променевої терапії?

  3. Дайте визначення відкритим та закритим джерелам випромінювання?

  4. Виберіть показання до проведення радикального, паліативного та симптоматичного лікування?

  5. Перерахуйте показання до комбінованого, комплексного та самостійного променевого лікування?

  6. Що означає разова та сумарна поглинуті дози?


Б. Задачі для самоконтролю:

1. Яка відстань від джерела випромінювання до шкіри при далекодистанційному методі ?

А) від 0 до 1,5 см

Б) від 1,5 см до 30 см

В) від 10 см до 30 см

Г) від 30 см до 50 см

Д) від 30 см ы більше

2. Яка відстань від джерела випромінювання до шкіри при близькодистанційному методі ?

А) від 0 до 1,5 см

Б) від 1,5 см до 30 см

В) від 10 см до 30 см

Г) від 30 см до 50 см

Д) від 50 см і більше

3. Який метод лікування застосовують при неоперабельних формах раку?

А) комбінований

Б) комплексний

В) хіміотерапія

Г) паліативний курс променевої терапії

Д) хірургічний

4. Яка програма променевої терапії спрямована на часткове пошкодження пухлинного вогнища?

А) радикальна

Б) паліативна

В) симптоматична

Г) післяопераційна

Д) субопераційна

5. Яка програма променевої терапії спрямована на повне пошкодження пухлини?

А) радикальна

Б) паліативна

В) симптоматична

Г) післяопераційна

Д) жодна з названих
6. Рекомендована література.

Основна:

  1. Вибрані лекції з радіонуклідн6ої діагностики та променевої терапії за ред. Проф.. А.П.Лазара. „Нова книга”, Вінниця., 2006., С.157– 195.

  2. Милько В.И., Лазарь А.Ф., Назимок Н.Ф. Медицинская радиология. – Киев. – 1979. – С. 73–76, 147–172, 172–218.

  3. Линденбратен Л.Д., Лясс Ф.М. Медицинская радиология. – М.:Медицина, 1979. – С. 247–283, 289–331.

  4. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П. Медицинская радиология.  М.: Медицина. 2000. – С. 621-647.


Додаткова:

  1. Клиническая рентгенрадиология (руководство). Т.5. Под ред. Г.А. Зедгенидзе. – М.: Медицина, 1985.– С.16–20, 114–123.

  2. Переслегин И.А., Саркисян Ю.Х. Клиническая радиология.– М., 1973 г.

  3. Руководство комбинированного и комплексного лечения больных со злокачественными опухолями.– М., Медицина.– 1989 г.

4. ОСПУ-2000.

5. НРБУ 1998.






скачати

© Усі права захищені
написати до нас