Ім'я файлу: Методичні рекомендації (круглий стіл).docx Розширення: docx Розмір: 18кб. Дата: 17.06.2020 скачати Методичні рекомендації З огляду на те що в освітній лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» стрижневою особистісною якістю розвитку є пізнавальна активність, вважаємо за потрібне сформулювати кілька важливих порад щодо активізації прагнення дитини до пізнання, зокрема: Підтримуйте дитячу ініціативу; Заохочуйте дітей до самостійних творчих пошуків; Переорієнтуйте освітній процес з керівництва діяльністю дітей на взаємодію; Забезпечуйте сприятливий психологічний клімат у колективі; Використовуйте методи та прийоми, спрямовані на підвищення пізнавальної активності дошкільників. Підтримка дорослими дитячої ініціативи Загальною умовою розвитку пізнавальної активності, а згодом здібностей і обдарованості є здоров'я і природна активність дітей. Увага, турбота, повага, любов до кожної дитини є тим грунтом, на якому в неї зростають віра у свої сили, інтерес до навколишнього життя, здатність дивуватися, захоплюватися, досліджувати, фантазувати, вигадувати, запитувати, шукати. Адже активність дітей, зокрема творча, формується за умови підтримки дорослими їхньої ініціативи. Численні ж заборони і негативні оцінки гальмують пізнавальну активність та розвиток творчих здібностей дошкільників. Самоповага й оптимістичний настрій кожної дитини, які виникають як результат позитивної оцінки дорослих, дають поштовх розвитку різнобічної активності дошкільників, що сприяє розвитку загальних і спеціальних здібностей. На це повинні зважати педагоги і батьки, організовуючи різні види діяльності дітей у закладі дошкільної освіти й удома. Заохочення дитини до самостійних творчих пошуків Особливе значення має заохочення дитини до самостійних творчих пошуків у процесі організації пізнавальної діяльності. Це підвищує інтерес до занять, розвиває пізнавальні, естетичні й етичні якості сприймання, гнучкість і нешаблонність мислення, уміння і здібності. Для розвитку пізнавальної активності дітей, їхніх творчих здібностей важливішим за прагнення отримати кінцевий результат є сам процес діяльності - експериментування. Занадто прискіпливе ставлення до того, що робить дитина, до результатів її праці може стати на заваді розвитку пізнавальної активності. Переорієнтація освітнього процесу з керівництва діяльністю дітей на взаємодію Оскільки саме діяльність визначає розвиток дитини, необхідно переорієнтувати освітній процес із словесного, монологічного керівництва діяльністю дітей на організацію: • діалогічної взаємодії - у парах - «дитина - дорослий» або «дитина - дитина»; - у мікрогрупах- «дитина - діти», «діти - діти»; елементів полілогу в процесі різних видів діяльності - пошукової, експериментальної, творчої тощо. У активного творчого педагога і діти є творцями. Творчий педагог відчуває певну міру між тим, що-дітям потрібно показати, а що вони самі мають відкрити під його керівництвом. Надмірне пояснення, готові істини, зразки, що потребують запам'ятовування і копіювання, не сприяють саморозвитку дитини, реалізації її творчих нахилів. Такі методи і прийоми в роботі вихователя зумовлені його надмірною орієнтацією на мету підготовки дітей до школи, однак це психологічно не виправдано. Значення сприятливого психологічного клімату Найважливішою психолого-педагогічною умовою, що визначає пізнавальну активність дітей та їх ставлення до завдань, є емоційна атмосфера та психологічний клімат, які створені у групі дитячого садка. Турбота про це має бути об'єктом пильної уваги педагогів. Успіхи дошкільників, їхня пізнавальна активність, на переконання багатьох дослідників, цілком залежать від психологічної атмосфери. Видатний психолог Іван Сєченов вважав, що шлях до розуму маленької дитини лежить через її серце. Щоб успішно навчати дитину, її треба любити і любити так, щоб дитина це ставлення відчувала і вірила у нього. У дослідженнях, які проводили під керівництвом відомого психолога Майї Лісіної, було переконливо продемонстровано, що на всіх етапах дошкільного дитинства розумовий розвиток дітей залежить не лише від ділових якостей та професійної кваліфікації педагога, а й від його ставлення до вихованців, любові до них та віри у їхні сили та успіхи. Методи та прийоми, спрямовані на підвищення пізнавальної активності дошкільників Важливе значення, на нашу думку, має правильний добір методів і прийомів навчання дітей шостого - сьомого років життя, розроблення і використання різноманітного дидактичного матеріалу. Поєднання словесних, наочних і практичних методів дасть змогу у процесі засвоєння навчального матеріалу активізувати всі види чуттєвого сприймання й тим самим організовувати навчання старших дошкільників без перевантаження, підтримуючи активний пізнавальний інтерес. Як і в попередніх вікових періодах, зі старшими дошкільниками слід широко використовувати дидактичні ігри та вправи їх призначення - сприяти закріпленню, узагальненню і збагаченню пізнавального досвіду дошкільників. Варто нагадати, що суттєво підвищують пізнавальну активність старших дошкільників і вміло використані вихователем прийоми, які отримали назву «наперед заплановані помилки» у розв'язанні завдань. Такі прийоми не лише «оживляють» інтерес дітей до завдань, а й сприяють усвідомленню ними процесу розв'язання завдань, вчать дітей перевіряти, контролювати власні дії та результати, аналізувати та виправляти помилки. Ігрові моменти, дидактичні ігри та вправи дають змогу задіяти у пізнавальній діяльності різні види сприймання: зорові, слухові, дотикові, смакові. їх використання та вміле чергування не лише підвищують інтерес дітей до спільної з педагогом діяльності, а й допомагають кожній дитині бути уважною упродовж всієї гри, сприяють підвищенню пізнавальної активності старших дошкільників. |