1. 
   Бізнес як соціокультурне явище.
   
2. 
   Етика бізнесу як навчальна дисципліна: предмет, структура, тенденції розвитку.
   
3. 
   Співвідношення матеріальних та духовних факторів досягнення мети в підприємництві.
   

М іні-лексикон:

1. 
   БІЗНЕС ЯК СОЦІОЕТИЧНЕ ЯВИЩЕ
   

• 
  форма економічної активності - це свобода вибору напрямів і методів діяльності, самостійність у прийнятті рішень, орієнтація на досягнення успіху, отримання прибутку, відповідальність за прийняті рішення, їх наслідки та пов´язаний з ними ризик.
  
• 
  відповідний стиль і тип поведінки - це ініціатива, пошук нетрадиційних рішень, масштабність та ризик, ділова хватка.
  
• 
  відповідна економічна функція - вдосконалення державного механізму, постійне оновлення економіки, створення інноваційної сфери.
  

• 
  основна мета підприємницької діяльності - виробництво й пропозиція ринку такого товару, який би викликав зацікавленість та приносив підприємцю прибуток.
  

Суб’єкти та об’єкти в системі підприємницької діяльності

В хід

Суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи (громадяни, права яких не обмежені законом, а також громадяни іноземних держав, працівники, які здійснюють трудову діяльність за наймом на контрактній або інших заходах), юридичні особи, що володіють різними формами власності.

О б’єкти підприємницької діяльності – товар, продукт, послуга, виконана робота – все те, що може задовольнити чиюсь потребу: пропонується на ринку придбання, використання та споживання.

• 
  формування конкурентних, ринкових відносин, які сприяють кращому задоволенню потреб населення;
  
• 
  розширення асортименту товарів, робіт, послуг, покращення культури обслуговування;
  
• 
  зближення виробництва товарів і послуг до споживача;
  
• 
  залучення особистих коштів населення на розвиток виробництва;
  
• 
  скорочення рівня безробіття за рахунок нових робочих місць;
  
• 
  сприяння розкриттю потенційних творчих можливостей людей, розвиток народних промислів, режим;
  
• 
  залучення в трудову діяльність військовослужбовців, звільнених в запас, студентів, домогосподарок, пенсіонерів, інвалідів та інш. груп населення, для яких працевлаштування має певні обмеження.
  
• 
  формування соціального прошарку власників, підприємців;
  
• 
  активізація науково-технічного прогресу, нововведень, винаходів;
  
• 
  освоєння та використання місцевих джерел сировини місцевої сільхозпродукції, відходів крупних виробництв;
  
• 
  сприяння крупним підприємствам шляхом виготовлення та постачання комплектуючих виробів, інструменту, забезпечення.
  

2. 
   ЕТИКА БІЗНЕСУ ЯК НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА, ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
   

Основні положення етики бізнесу

Система принципів етики бізнесу

• 
  повага до закону
  

• 
  чесність і вірність даному слову та досягнутій угоді
  

• 
  надійність та взаємна довіра
  

• 
  соціальна відповідальність бізнесу
  

• 
  Сім принципів ведення бізнесу Ко (1994 р.; Саux, Швейцарія). Принципи глобальної корпоративної відповідальності. – Орієнтири оцінки ведення бізнесу (остаточний варіант був затверджений у 1998 р.). Документ склав 60 принципів, що формують можливу основу відповідальної поведінки корпорацій.
  
• 
  Глобальні принципи Салівана (1999 р.) – кілька директив загального характеру, що стосуються ділової етики, трудових відносин, впливу діяльності транснаціональних компаній на навколишнє середовище.
  
• 
  Глобальний Пакт ООН (формально вступив у дію в 2000 р.) – дев'ять принципів, рекомендованих до використання у діяльності транснаціональних компаній.
  

3. 
   СПІВВІДНОШЕННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ТА ДУХОВНИХ ФАКТОРІВ ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ В ПІДПРИЄМНИЦТВІ
   

1. 
   Яке місце займає бізнес в розподілі соціології праці?
   
2. 
   Яку роль відіграє професійна етика в ділових стосунках?
   
3. 
   Як співвідносяться поняття «мораль» і «етика»?
   
4. 
   Чи може існувати суспільство, колектив, уникаючи моралі?
   
5. 
   Що таке етика бізнесу?
   
6. 
   Які основні етичні принципи повинні регулювати бізнес-діяльність?
   
7. 
   Назвіть і охарактеризуйте сутність чотирьох основних підходів до вирішення моральних проблем в етиці бізнесу?
   
8. 
   Чи правомірна теза «бізнес аморальний за своєю суттю»? Обґрунтуйте свою відповідь.
   
9. 
   Чи може існувати суспільство, колектив, уникаючи моралі?
   
10. 
    Які основні етичні принципи повинні регулювати бізнес-діяльність?
    

1. 
   Соціальна відповідальність – основний принцип етики бізнесу.
   
2. 
   Форми впровадження етики бізнесу.
   
3. 
   Благодійність як прояв етичної поведінки.
   

1. 
   СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ – ОСНОВНИЙ
   

1. 
   Підтримувати міжнародні права людини в межах діяльності корпорації
   
2. 
   Жорстоко слідкувати за дотриманням цих прав місцевими відділеннями і партнерами корпорації
   
3. 
   Визнавати за трудовим колективом права на створення асоціацій та укладання угоди
   
4. 
   Усувати всі форми примусової праці
   
5. 
   Запобігати використання дитячої праці
   
6. 
   Боротися зі всіма видами дискримінації в трудовому колективі
   
7. 
   Підтримувати заходи щодо запобігання глобальних екологічних катастроф
   
8. 
   Сприяти посиленню екологічної відповідальності
   
9. 
   Заохочувати впровадження екологічно безпечних технологій
   

А ргументи
«ЗА»	«ПРОТИ»
Очікування більш високого прибутку в довгостроковій перспективі Імідж соціально-відповідальної компанії – це інвестиції в ділову репутацію Створення більш сприятливого середовища для бізнесу В суспільстві благополучному з соціальної точки зору умови для діяльності бізнесу Позитивне відношення з боку державних органів Соціально-відповідальні компанії мають менш претензій з боку влади (скасування податків, розміщення держзамовлень) Взаємозв’язок влади та відповідальність за владу Залізний закон відповідальності «Iron Law of Responsibility», існуючий в західному менеджменті: «В довгостроковому періоді безвідповідальність з точки зору суспільства використання своєї влади неминуче веде до її втрати» Можливість запобігання проблем у майбутньому Соціально-відповідальні компанії є більш готовими до впровадження законів наближених до захисту суспільних інтересів ніж їх конкуренти Почуття «причетності» у робітників компанії У свідомлення причетності до соціально-відповідальної компанії позитивно впливає на психологічний клімат в колективі, є зайвим трудовим стимулом	Порушення принципу максимізації прибутку Видатки з прибутку на реалізацію соціальної відповідальності зменшують прибуток виробника Підвищення витрат виробництва Перекладання соціальних витрат на плечі споживачів (підвищення цін на товари та послуги) Недостатньо ефективна система соціальної звітності Нема і не може бути єдиної стандартної системи соціальної звітності Труднощі у виборі пріоритетів Неможливо «обійняти те що не можна обійняти»: яку групу стейкхолдерів обрати в якості соціальних пріоритетів Відповідальність за прийняття рішень в області соціальної відповідальності Хто повинен вирішувати напрями і питання соціальної відповідальності в компанії Складність постійного прямування стандартам «високої етики бізнесу» «До хорошого швидко звикають», тому суспільство швидко реагує на зниження планки соціальних очікувань Залучення до «етичних» перегонів «Прямування за конкурентом», – постійний пошук засобів більшої привабливості

2. 
   ФОРМИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕТИКИ БІЗНЕСУ
   

• 
  перегляд місії компанії та її стратегії у тісному діалозі з заінтересованими особами;
  
• 
  інтегрування етики в процес управління;ї
  
• 
  створення можливості контролю та зовнішньої оцінки діяльності компанії, фірми на основі її прозорості.
  

• 
  догана;
  
• 
  зняття з посади;
  
• 
  тимчасове відсторонення від роботи;
  
• 
  позбавлення преміальних
  

3. 
   БЛАГОДІЙНІСТЬ ЯК ПРОЯВ ЕТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ
   

Р ЕАЛІЗУЄТЬСЯ

• 
  меценацтво – добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб у матеріальній, фінансовій та іншій підтримці набувачів благодійної допомоги.
  

• 
  спонсорство –добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами будь-якої діяльності з метою популяризації виключно свого імені, найменування, свого знака для товарів і послуг.
  

• 
  бенефіціар — набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених цим Законом;
  

• 
  благодійна діяльність — добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара;
  

• 
  благодійна організація — юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності;
  

• 
  благодійна програма — комплекс благодійних заходів у сферах, визначених цим Законом;
  

• 
  набувачі благодійної допомоги — фізичні та юридичні особи, які потребують і отримують благодійну допомогу;
  

• 
  благодійник — дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності;
  

• 
  меценатська діяльність — благодійна діяльність у сферах освіти, культури та мистецтва, охорони культурної спадщини, науки і наукових досліджень, яка здійснюється у порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України.
  

1. 
   Які обов’язки несе бізнес перед суспільством?
   
2. 
   За яких умов доктрина соціальної відповідальності бізнесу набула реального впровадження?
   
3. 
   Назвіть основні аргументи на користь соціальної відповідальності.
   
4. 
   З якими сумнівами пов’язані аргументи проти соціальної відповідальності?
   
5. 
   Як українські підприємці впроваджують принципи соціальної відповідальності?
   
6. 
   Які основні форми впровадження етики бізнесу прослідковуються в діяльності соціально-відповідальних компаній?
   
7. 
   Яку роль відіграє етичний кодекс для покращення етичної ситуації в бізнесі?
   
8. 
   Чому благодійність вважається проявом етичної поведінки підприємця, компанії?
   
9. 
   Які форми благодійної діяльності є найбільш розповсюдженими в Україні, світі?
   

1. 
   Корпоративна культура як засіб етичного регулювання взаємовідносин.
   
2. 
   Етичні норми та правила їх використання в управлінській діяльності.
   
3. 
   Ставлення працівників до своїх обов’язків.
   

• 
  Філософія підприємства – сукупність внутрішньо-організаційних принципів і правил взаємовідносин між співробітниками («моральний кодекс»)
  

• 
  в ідтворювальна
  

• 
  о ціночно-нормативна
  

• 
  регламентно-регуляційна
  

• 
  пізнавальна
  

• 
  смислоутворювальна
  

• 
  комунікаційна
  

• 
  р екреативна
  

• 
  с успільної пам’яті
  

• 
  Невтручання - низький рівень турботи керівника про виробництво і про людей.
  
• 
  Тепла компанія - високий рівень турботи про людей, прагнення до встановлення дружніх стосунків, приємної атмосфери, зручного темпу роботи.
  
• 
  Завдання - увага керівника повністю зосереджена на вирішенні виробничих завдань.
  
• 
  Золота середина - керівник у своїй діяльності намагається поєднувати інтереси виробництва та інтереси персоналу.
  
• 
  Команда - керівник прагне до оптимального поєднання інтересів виробництва та інтересів колективу.
  

• 
  чемність і привітність
  
• 
  повага особистої гідності людини
  
• 
  рівні вимоги
  
• 
  своєчасний розгляд пропозицій і скарг
  
• 
  збереження керівником дистанції
  
• 
  делегування своїх повноважень
  
• 
  вміння керувати своїми емоціями
  
• 
  вміння цінувати самостійність підлеглих
  
• 
  стимулювання ініціативи підлеглих
  
• 
  знання психології особистості