Методичні рекомендації для виконання курсових робіт з освітнього компонента : «основи початкового курсу математики з методикою навчання»

2
УДК 372.851
Корінчук Наталія Юріївна - упорядник.Посібник. Методичні рекомендації щодо виконання курсових робіт з освітнього компонента : «Основи початкового курсу математики з методикою навчання».– Луцьк, 2022. – 26 с.
У посібнику студенти, викладачі спеціальності 013 Початкова освіта знайдуть матеріали, які допоможуть їм у виконанні курсових робіт з освітнього компонента «Основи початкового курсу математики з методикою навчання».
Рецензенти:
Муляр Вадим Петрович, кандидат педагогічних наук, доцент Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Бортнюк Тетяна Юріївна, кандидат економічних наук, доцент, викладач
Комунального закладу вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради
Посібник затверджено на засіданні циклової комісії природничо-математичних дисциплін
«05» вересня 2022 року, протокол № 1
Голова циклової комісії _________________ ( Віктор Корнелюк )
Схвалено методичною радою ЛПФК
«_12_» вересня 2022 року, протокол № _2_
Голова _______________ (Наталія Борбич )
© Комунальний заклад вищої освіти
«Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради, 2022 рік

3
Вступ
Одним із актуальних завдань розвитку вищої педагогічної освіти України є створення умов для підготовки висококваліфікованих спеціалістів, здатних сприймати, аналізувати та синтезувати інформацію, готових до науково-пошукової діяльності, спроможних ефективно репрезентувати результати власних досліджень у практику роботи сучасної нової української школи.
Майбутні педагоги повинні мати фундаментальну, загальнонаукову, професійно практичну підготовку; безперервно оновлювати і збагачувати свої знання, володіти новими освітніми технологіями, методами і формами роботи з дітьми.
Таку підготовку дає вивчення освітнього компоненту “Основи початкового курсу математики з методикою навчання”
Курс «Основи початкового курсу математики з методикою навчання» є складовою частиною циклу освітніх компонентів професійно практичної підготовки.
Метою освітнього компоненту є вивчення теоретичних основ початкового курсу математики і методики навчання математики у початкових класах.
Вивчення математики у вищому навчальному закладі пов'язане з необхідністю засвоїти певну систему математичних компетентностей. Необхідно розуміти особливості математичних понять, структуру їх означень, як вони розкривають властивості понять, доведень. Для того, щоб вміти застосовувати знання і вміння, навчаючи молодших школярів математики, необхідно
ґрунтовно оволодіти цією системою знань. Вчитель початкових класів вводить учнів у світ математичних компетентностей. Від того, як успішно і методично грамотно він застосує свої знання, залежить і рівень сприймання здобувачами освіти відповідних математичних понять, відношенням їх до предмету математики і рівень сприймання та засвоєння в середній та вищій ланці освіти.
Успішне навчання математики молодших школярів вимагає від вчителя не лише методичної майстерності, але і глибокого розуміння змісту математичних понять і фактів.
Справа не тільки в тому, що в початкових класах закладаються основи таких важливих понять, як “число” і “величина”, проходить ознайомлення з елементами буквенної символіки і геометрії, розвиваються логічні вміння, але і в тому, що багато математичних понять учні початкових класів використовують без строгих означень, а в багатьох випадках і неявно. Все це висуває особливі вимоги до математичної підготовки вчителя початкових класів. Він повинен володіти поняттями натурального числа і величини, знати різні означення арифметичних дій над числами, їх властивості, вміти виконувати і пояснювати усні і письмові обчислення, обґрунтовувати вибір дії і встановлювати залежності між величинами при розв’язанні текстових задач. Вчителю необхідно і вміння використовувати уроки математики для виховання учнів, зокрема для формування у них основ наукового світогляду.
Програма підготовки передбачає вивчення науково-теоретичних основ початкового курсу математики з опорою на методику її викладання в початкових класах, що забезпечує
єдиний зв’язок, більш якісну підготовку вчителя початкових класів. Вивчення кожного розділу початкового курсу математики передбачає: коротку історичну і термінологічну довідку; теоретичне обґрунтування на лекціях, із засвоєнням на прикладах, вправах і задачах на семінарських заняттях та під час самостійної роботи; систему і методику вивчення його в початкових класах із засвоєнням знань, умінь і навичок у процесі виконання практичних робіт, спостереження і аналізу показових уроків та занять, вивчення передового досвіду вчителів та
виконання курсових робіт.

4
Майбутні педагоги для написання курсової роботи з освітнього компонента:
«Основи початкового курсу математики з методикою навчання» повинні
Знати:
 законодавчі та нормативні документи, що регламентують діяльність загальноосвітніх навчальних закладів;
 процедуру проведення психолого-педагогічного дослідження, методи наукових досліджень, вимоги щодо написання курсової роботи;
 історичні аспекти розвитку математики та методики викладання математики, ідеї класиківметодики математики, їх внесок у розвиток методики математики;
 суть математичних понять, термінів, методи, форми організації уроку математики у початковій школі;
 сучасні тенденції розвиткуметодики математики;
 вікові особливості школярів.
Уміти:
 обирати і застосовувати теоретичні та емпіричні методи науково- педагогічних досліджень;
 здійснювати пошук методик для проведення експериментальних досліджень;
 оцінювати результати проведених досліджень;
 вивчати та узагальнювати досвід роботи педагогів-практиків;
 визначати шляхи вирішення психолого-педагогічних проблем;
 здійснювати літературне оформлення результатів проведених досліджень.
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Курсова робота – це навчальне дослідження студента, метою якого є закріпити, поглибити та узагальнити знання, одержані під час вивчення фахових дисциплін і навчитися самостійно застосовувати ці знання щодо комплексного рішення конкретних завдань.
1.2. Виконання студентами курсових робіт – одна з важливих форм підготовки висококваліфікованих фахівців, яка забезпечує формування у майбутніх учителів творчого підходу до організації освітнього процесу в загальноосвітніх закладах.
1.3. Курсова робота виконується з профілюючих дисциплін і має навчально- дослідницький характер.
1.4. Мета написання курсової роботи:
– поглиблення, узагальнення і закріплення теоретичних знань та практичних умінь студентів;

5
– вироблення навичок самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, використовувати сучасні інформаційні засоби та технології;
– розвиток творчого підходу до застосування на практиці набутих знань та розв’язування практичних завдань;
– систематизація та узагальнення навчального матеріалу;
– здійснення наукового пошуку при проведенні дослідження;
– вироблення у студентів навичок самостійних творчих досліджень;
– виявлення наукових здібностей студентів і залучення їх до дослідницької роботи.
1.5. У процесі роботи студенти вдосконалюють і розвивають такі навички та вміння:
– самостійно формулювати потребу дослідження;
– визначати мету, основні завдання, предмет, об’єкт дослідження;
– здійснювати пошук і добір потрібної наукової інформації, планувати її виклад;
– самостійно здійснювати критичний аналіз наукових джерел, передового досвіду, узагальнювати власні спостереження;
– логічно й аргументовано висловлювати свої думки, пропозиції, робити висновки;
– обговорювати методичні розробки і проєктні рішення;
– проводити елементарні дослідження ефективності навчально-виховного процесу в школі відповідно до теми курсової роботи;
– правильно оформлювати науково-довідковий матеріал;
– публічно захищати підготовлену роботу (робити повідомлення, відповідати на запитання, захищати свою позицію тощо).
2. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ
2.1. Курсові роботи пишуть студенти на 4 курсі з усіх методик навчання, педагогіки та психології, дисциплін професійної кваліфікації. Кількість курсових робіт для студентів певної групи з кожної дисципліни визначається співвідносно з кількістю годин, відведених на їх вивчення в навчальному плані.
2.2. Робота над курсовими роботами проводиться поетапно:
1. Визначення теми дослідження та висвітлення її актуальності.
2. Складання списку літератури з теми дослідження.
3. Складання плану курсової роботи.
4. Вивчення і критичний аналіз літератури з теми дослідження.
5. Написання вступу до курсової роботи.
6. Робота над теоретичною частиною дослідження. Збір фактичного матеріалу.
7. Розробка практичних матеріалів (наочних посібників, діагностичних методик, планів-конспектів уроків, системи вправ, сценаріїв позакласних заходів).

6 8. Підготовка матеріалів до практичного дослідження на переддипломній практиці (тиражування тестів, анкет, складання таблиць реєстрації результатів дослідження).
9. Проведення досліджень на переддипломній практиці, обробка результатів.
10. Формулювання висновків проведеного дослідження, оформлення додатків до курсової роботи.
11. Обґрунтування розроблених методичних рекомендацій.
12. Завершення оформлення роботи, підготовка до захисту.
13. Захист курсової роботи.
2.3. Щорічно на засіданні кафедри/циклової комісії, відповідно до рекомендацій навчальних програм, обговорюється та затверджується тематика курсових робіт.
Вона повинна відповідати навчальним завданням профілюючих дисциплін, вимогам державного стандарту та перспективам розвитку нормативно-правової бази, пов’язуватися з практичними потребами певної галузі науки, бути актуальною і тісно пов’язаною з вирішенням практичних фахових завдань.
2.4. Студентам надається можливість подавати власні пропозиції щодо тематики курсових робіт на розгляд відповідної кафедри/циклової комісії. Після того, як розгляд пропозицій студентів і затвердження тем відбулися, студенти можуть вибирати теми лише зі списку, запропонованого кафедрою/цикловою комісією.
2.5. Студент самостійно визначається із навчальною дисципліною, за якою буде виконувати курсову роботу (з урахуванням переліку навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом), і подає відповідну інформацію завідувачу кафедри/голові циклової комісії не пізніше, ніж до 01 жовтня поточного навчального року.
2.6. Наказом по коледжу за кожним студентом закріплюється тема курсової роботи. При виборі теми враховуються інтереси і нахили студентів, їхній практичний досвід, матеріали, які вони мають.
2.7. Керівники курсових робіт призначаються наказом по коледжу з числа найбільш кваліфікованих та досвідчених викладачів фахових дисциплін. У процесі виконання курсової роботи керівник проводить групові та індивідуальні консультації. Керівнику курсових робіт кількох студентів, що мають споріднені теми, рекомендується організувати для цих студентів консультації, на яких студенти отримують настановчі рекомендації і доповідають результати досліджень.
2.8. Кожна циклова комісія повинна розробити методичні вказівки щодо написання курсових робіт, в яких передбачити завдання курсової роботи, особливості, обсяг і зміст окремих частин та порядок її виконання.
2.9. Курсова робота виконується студентом під час самостійної роботи.

7
3. ХІД КЕРІВНИЦТВА ТА КОНТРОЛЬ
3.1. Керівник на першій консультації знайомить студентів із тематикою курсових робіт, роз’яснює значення, вимоги до виконання і оформлення, демонструє кращі зразки робіт, повідомляє термін виконання, складає графік консультацій, знайомить з навчально-методичною літературою.
3.2. Керівник складає календарні плани виконання курсових робіт для кожного студента окремо за визначеною формою (додаток 3), на основі етапів виконання курсової. Один заповнений екземпляр картки видається студентові з фіксуванням ходу роботи у графі «Примітка».
3.3. Керівники курсових проєктів складають графіки консультацій та вказують термін подачі роботи на рецензування. Графік консультацій доводиться до відома студентів. Поточний контроль за виконанням курсових робіт керівник здійснює в позанавчальний час згідно з графіком консультацій.
3.4. Курсова робота здається керівнику на рецензування не пізніше ніж за 2 тижні до її захисту. За несвоєчасне представлення курсової роботи на рецензування студентові знижується загальна оцінка.
3.5. У рецензії керівник стисло характеризує курсову роботу, оцінює її теоретичний рівень, доцільність та глибину проведених досліджень, обґрунтованість висновків.
3.6. Студент допускається до захисту курсової роботи, за умови виконання всіх зазначених вимог. Якщо умов не дотримано, курсова робота разом з рецензією повертається студентові, який допрацьовує її з урахуванням зауважень, доопрацьований варіант разом з рецензією подає керівнику для повторної перевірки (додаток 4).
3.7. Зміст курсової роботи оцінюється згідно з визначеними критеріями.
3.8. Керівник підписується під рецензією і ставить дату перевірки.
3.9. Після захисту роботи керівник робить відповідні записи в журналі навчальних занять, залікових книжках.
4. СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ
4.1. Курсову роботу студенти виконують самостійно, дотримуючись рекомендованої структури та вимог до технічного оформлення.
4.2. Основними складовими композиційної структури курсової роботи у порядку
їх розташування є:
– титульний лист;
– зміст;
– вступ;
– розділи;
– висновки;
– список використаних джерел;
– додатки (якщо вони є).

8 4.2.1. Титульна сторінка оформляється за зразком, поданим студенту керівником курсової роботи (додаток 1).
4.2.2. Виклад матеріалу курсової роботи здійснюється українською мовою, послідовно, логічно, зв’язно.
4.2.3. Зміст курсової роботи передбачає назву розділів й основних параграфів та нумерацію сторінок (додаток 2).
4.3. Зміст (текст) курсової роботи повинен:
– відповідати меті та завданням роботи;
– розкривати тему курсової роботи;
– відповідати сучасним вимогам науки;
– мати чітку структуру і логічні зв’язки;
– містити переконливі аргументи та висновки;
– бути лаконічним;
– узагальнювати результати та обговорювати практичні рекомендації;
– розкривати тісний взаємозв’язок теорії і практики.
4.4. Складений студентами план курсової роботи із зазначенням основних розділів і підрозділів, обов’язково узгоджується з керівником і фіксується у картці контролю. План курсової роботи повинен відображати її структуру, під якою розуміється порядок компонування і взаємозв’язок окремих її частин.
4.5. У вступі розкриваються актуальність та практичне значення обраної теми, мета й основні завдання, предмет і об’єкт дослідження. Правильне визначення студентами мети роботи дає змогу виокремити в ній основний напрямок дослідження, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якість роботи, уникнути загальних міркувань.
4.6. Основна частина, що складається з 2 основних розділів, які, у свою чергу, можуть поділятися на підрозділи, що за змістом відповідають тематичній спрямованості, підпорядковуються основній меті та завданням, органічно взаємопов’язуються, мають приблизно однаковий обсяг.
4.6.1. Основна частина (розділи) складається з теоретичної та практичної, де розкривається зміст теми дослідження. Зокрема, у першій частині (теоретичній) курсової роботи з психолого-педагогічних дисциплін або методик дається аналіз наукової літератури, що включає: а) історико-педагогічний аспект проблеми; б) її філософське і психологічне обґрунтування з позицій педагогічної науки; в) провідні концепції сучасної педагогічної теорії з певної проблеми.
У другій частині (практичній (експериментальній)) варто описати засоби, технології, методи і форми удосконалення певного аспекту освітнього процесу, педагогічний досвід роботи з відповідної проблеми освітнього закладу (окремого вчителя), використовуючи матеріали спостережень, бесід з учителями, дітьми, батьками або публікації в педагогічній періодиці. Особливо цінним у цій частині роботи є опис власного дослідження.
4.6.2. Кожен параграф і розділ необхідно завершувати лаконічними висновками, що логічно узагальнюють викладене. При цьому треба пам’ятати, що дослівне запозичення чужого тексту, яке не супроводжується посиланням на джерело, називається плагіатом і суворо карається у науковому середовищі.

9
Робота, автор якої допустився плагіату, знімається з розгляду незалежно від стадії підготовки без права її повторного захисту.
4.7. Кожен новий розділ роботи починається з нової сторінки, а між підрозділами залишаються проміжки у 3-4 рядки (3 см). Заголовки розділів і підрозділів друкуються більшими, порівняно з текстом, буквами. Малюнки і схеми виконуються охайно. У тексті роботи таблиці, малюнки, схеми, рисунки повинні мати назви, нумерацію (арабськими цифрами) і посилання на них в тексті.
Наприклад, рисунок, Рис.1.1. Відповіді респондентів на питання «Чи снідаєш ти
вранці вдома?». Наприклад, таблиця, Табл. 2.1. Рівні вихованості молодших
школярів.
4.8. Заключна частина включає підбиття підсумків, висновки, формулювання рекомендацій та пропозицій.
4.9. Перед додатками подається список використаних джерел, який укладається в алфавітному порядку. Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ
8302:2015. «Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання».
4.10. Додатки включають дослідницьку роботу з дітьми, розробки уроків, цікавих заходів, допоміжні матеріали (таблиці, ілюстрації, схеми тощо). Кожен додаток починається з нової сторінки, у правому верхньому куті написано слово
«Додаток». Додаток має тематичний заголовок. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, Ї, І, Й,
О, Ч, Ь, наприклад: додаток А. У тексті роботи посилання на додатки обов’язкове.