Механізм І засоби правового впливу (теоретико-правове дослідження)

1 2 3

Ім'я файлу: 93515916.doc
Розширення: doc
Розмір: 469кб.
Дата: 10.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
зразок титулка курсової (5)(1).doc

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ДЕНИСОВА АННА МИХАЙЛІВНА

УДК 340.134

МЕХАНІЗМ І ЗАСОБИ ПРАВОВОГО ВПЛИВУ

(ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

12.00.01 – теорія та історія держави і права;

історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата

юридичних наук

Науковий керівник:

Бобровник Світлана Василівна

кандидат юридичних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

Вступ	3

РОЗДІЛ 1. Правовий вплив як теоретико-правова категорія
1.1. Поняття, ознаки, види та функції правового впливу.	15
1.2. Правовий вплив у системі правових категорій	36
1.3. Сфера та межі правового впливу	55
Висновки до розділу 1	65

РОЗДІЛ 2. Засоби та типи правового впливу.
2.1. Правові стимули: сутність та функціональне призначення.	69
2.2. Правові обмеження: форми прояву, різновиди та функції.	97
2.3. Типології правового впливу: фактори та різновиди.	120
Висновки до розділу 2	135

РОЗДІЛ 3. Загально-теоретична характеристика механізму правового впливу.
3.1. Елементний склад механізму правового впливу.	140
3.2. Напрямки дії механізму правового впливу	166
3.3. Ефективність механізму правового впливу.	184
Висновки до розділу 3	199

Висновки	205

Список використаних джерел	212

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Функціонування правової сфери сучасного суспільства зумовлене необхідністю створення системи якісних несуперечливих законів, підвищенням ефективності правового регулювання та створенням дієвих механізмів впливу права на суспільні відносини. Правовий вплив є частиною системи соціального регулювання, що посідає особливе місце, оскільки є одним з важливих організаційних факторів, спрямованих на забезпечення ефективності практичної діяльності людей. Завдання соціального і, насамперед, державного управління не можуть бути вирішені без аналізу нормативно-правового впливу на суспільні відносини. Саме правові норми і складають підґрунтя правового впливу. Процес правотворення також має ідеологічний вплив на життя суспільства. Сам факт необхідності правового впливу та інформація про акти нормативного характеру орієнтують громадян на певний варіант поведінки. Зазначене зумовлює необхідність підвищення ефективності дії чинних норм права, що безпосередньо пов'язане з дослідженням механізму правового впливу та вдосконаленням правової сфери суспільства з урахуванням основних тенденцій розвитку держави.

Актуальність дослідження механізму правового впливу зумовлена також необхідністю вивчення теоретичних аспектів цієї юридичної категорії; теоретичного аналізу механізму і засобів правового впливу, які все ще залишаються поза увагою вчених і не складають самостійного предмета наукового аналізу; важливістю виявлення співвідношення категорії «правовий вплив» з іншими суміжними правовими категоріями; характеристикою практичних проблем реалізації правового впливу, що виявляються через механізм правового впливу та його ефективність; значенням аналізу засобів та типів правового впливу як форм вияву цієї категорії на практиці; необхідністю обґрунтування факторів та шляхів підвищення ефективності правового впливу в сучасних умовах; необхідністю визначення статусу категорії «правовий вплив» як елемента правової системи суспільства; необхідністю активізації та впровадження у практику засобів правового впливу на суспільні процеси шляхом їх дослідження в межах єдиного механізму.

Окремі аспекти проблеми правового впливу та його засобів досліджено в працях відомих вчених радянської юридичної науки С.С. Алексєєва, В. М. Ведяхіна, В. К. Бабаєва, М. І. Байтіна, В. Й. Гоймана, В. М. Горшеньова, В. С. Нерсесянца, Л. І. Петражицького, П. М. Рабіновича, Ю. А. Тихомирова, Л. С. Явича.

Певні проблеми правового впливу є предметом дослідження в сучасній російській та вітчизняній теоретичній літературі, де проаналізовано такі аспекти проблеми, як поняття правового впливу, механізм правового регулювання, ефективність правового впливу та регулювання, способи та методи правового регулювання. Аналізу саме цих проблем присвячено праці С. В. Бобровник, С. Д. Гусарєва, Н. А. Гущиної, О. В. Зайчука, А. П. Зайця, М. І. Козюбри, А.М. Колодія, В. М. Косовича, В. М. Кудрявцева, О. Л. Льової, О. В.Малька, Л. Д. Макаренка, Л. О. Макаренко, О. М. Мельник, С. В.Мірошник, І. С. Морозової, Ю.М. Оборотова, С.С. Огірока, Н.М. Оніщенко, Н.М. Пархоменко, В.Ф. Сіренка, О. Ф. Скакун, В. М. Сирих, Т. І. Тарахонич, О. Д. Тихомирова, О. В. Фатхутдінової, М. Є. Черкас, А. І. Екімова, А. Є. Шевченка, Ю. С. Шемшученка, К. В. Шундикова, О. Н. Ярмиша.

Не применшуючи значення ідей згаданих вчених, слід констатувати відсутність комплексних теоретичних досліджень сутності правового впливу як багатоаспектної категорії, що має самостійне значення та посідає особливе місце в системі правових категорій; механізму правового впливу, особливостей його елементної структури, напрямків здійснення та ефективності. В існуючих наукових роботах ці проблеми досліджувались фрагментарно, з акцентом переважно на такому різновиді правового впливу, як правове регулювання. Окрім уже згаданого, наукова та практична значущість цього дослідження виявляється у доцільності систематизації та типологізації засобів правового впливу, необхідності дослідження механізму правового впливу та виокремлення основних факторів, що забезпечують його ефективність. Зазначене вище і обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, визначило її актуальність та важливість результатів як для юридичної наукової, так і для практичної діяльності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі теорії та історії держави і права Київського університету права НАН України в межах планових тем «Правове регулювання в умовах трансформації суспільних відносин в Україні» (номер державної реєстрації 01050001907) та «Актуальні проблеми правоутворення в сучасній Україні» (номер державної реєстрації 0108U010270). Тема дисертаційного дослідження затверджена рішенням Вченої ради Київського університету права НАН України 28.11.2008 року (протокол №3/08).

Мета та задачі дисертаційного дослідження. Мета дослідження полягає у розкритті, на основі опрацювання існуючих наукових підходів та аналізу нормативної бази, поняття, ознак і сутності правового впливу як ключової категорії юридичної науки та практики; визначенні його місця в системі юридичних категорій; аналізі елементів механізму правового впливу; обґрунтуванні напрямів підвищення його ефективності.

Досягнення зазначеної мети зумовлює необхідність вирішення таких задач:

- проаналізувати існуючі в юридичній літературі погляди вчених на розуміння природи, сутності та змісту правового впливу;

- обґрунтувати авторське визначення поняття «юридичний вплив», його ознак та природи;

- визначити фактори, що визначають сфери та межі правового впливу;

- встановити місце правового впливу в системі таких категорій: «правове регулювання», «регулювання правом», «регулятивний вплив», «регулятивна функція права», «дія та вплив права»;

- дослідити об'єктивні та суб'єктивні елементи механізму правового впливу;

- виокремити місце правового впливу в правовій системі суспільства;

- установити фактори, що впливають на ефективність механізму правового впливу;

- з'ясувати сутність, особливості та функціональне призначення правових стимулів;

- охарактеризувати становлення поглядів на природу правових обмежень та їх місце в системі засобів правового впливу;

- обґрунтувати авторське визначення категорій «правовий вплив», «механізм правового впливу», «правове обмеження» та «правові стимули»;

- з’ясувати співвідношення категорій «правове обмеження» та «юридичний обов'язок», а також таких категорій: «заборона», «обмеження», «призупинення», «покарання»;

- охарактеризувати фактори, що впливають на типологічну характеристику правового впливу і запропонувати критерії класифікації типів правового впливу.

Об'єктом дослідження є правовий вплив як юридична категорія, що має теоретичне та практичне значення.

Предметом дослідження є аналіз механізму та засобів правового впливу через характеристику їх теоретичних ознак та напрямки практичної реалізації.

Методи дослідження. Враховуючи мету та завдання дисертаційної роботи, а також необхідність комплексного дослідження предмета в процесі наукового аналізу було поєднано використання філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових методів дослідження.

Діалектичний метод пізнання надав змогу розкрити поняття «механізм правового впливу» як явища динамічного, що перебуває у постійному взаємозв'язку із засобами правового впливу, основними серед яких є правові стимули та правові обмеження (підрозділ 3.1). Матеріалістичний метод використано для характеристики особливостей юридичного закріплення механізму та результатів правового впливу і визначення його залежності від об'єктивних факторів життєдіяльності суспільства (підрозділ 3.3).

Особливості предмета та об'єкта дисертаційного дослідження визначили необхідність застосування низки загальнонаукових методів, які обумовили наукову основу дослідження, а саме: формально-логічні методи аналізу та синтезу дали змогу чітко виокремити елементну будову механізму правового впливу та в цьому аспекті дослідити його особливості (підрозділ 3.1); історико-правовий метод використано для з'ясування історії становлення і розвитку ідей щодо сутності та природи поняття «правовий вплив» як юридичної категорії (підрозділ 1.1); системно-структурний метод надав можливість дослідити механізм правового впливу як системне явище, що складається із взаємопов'язаних елементів, засобів та типів і визначити його місце в системі правових категорій (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3); спеціально-юридичний метод застосовано при дослідженні чинного законодавства та його застосування в межах наявних нормативно закріплених правових стимулів і обмежень як основних засобів правового впливу (підрозділи 2.1, 2.2); порівняльний метод дав змогу виявити спільні та відмінні риси правового впливу і правового регулювання, механізму правового впливу і правового регулювання, правового впливу та дії права, сфери правового впливу і сфери правового регулювання (підрозділи 1.1, 1.3); структурно-функціональний метод дав змогу обґрунтувати значення та визначити фактори ефективності механізму правового впливу через його функціональне призначення для вдосконалення практичної діяльності (підрозділ 3.3); логічний метод сприяв встановленню особливостей сутності, природи та значення юридичного впливу як логічно завершеної категорії (підрозділи 1.1, 1.2); прогностичний метод забезпечив обґрунтування тенденцій, перспектив, а також напрямів розвитку та вдосконалення механізму правового впливу (підрозділ 3.3).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційне дослідження теоретико-правових проблем механізму правового впливу є одним із перших комплексних наукових досліджень правового впливу як юридичної категорії. Обґрунтовано низку концептуальних положень та висновків щодо впливу цієї категорії. Результати проведеного дослідження знайшли своє відображення у положеннях, що характеризують авторський внесок у досліджувану проблематику та виносяться на захист:

уперше:

- обґрунтовано авторське бачення категорії «правовий вплив» як одного із проявів дії права на широке коло суспільних відносин, свідомість та поведінку суб’єктів за допомогою системи об’єктивних (правових) та суб’єктивних (психологічних, ідеологічних, моральних тощо) елементів, які складають механізм правового впливу та забезпечують його дієвість. Запропоноване визначення дає змогу виокремити певні ознаки цієї категорії. Правовий вплив здійснюється в певних сферах, завдяки чому можливо виокремити такі його напрямки: сприйняття (існування) права та соціально-правові дії (реальне функціонування права). За своєю природою правовий вплив є складовою змісту дії права; правовий вплив виявляється не в дії права як сукупності правових норм, а має форму «духу» (змісту та сутності) права; це частина системи соціального впливу; посідає особливе місце у системі управління суспільством; є результативним, нормативно-організаційним засобом регулювання суспільних відносин; правовий вплив має специфічні цілі; змістом правового впливу є взятий в єдності та різноманітності весь процес впливу права на політичні, економічні та інші суспільні відносини; ця категорія охоплює правове регулювання, що дає змогу визначати його як більш широке за обсягом поняття; правовий вплив має власний механізм, має організаційний та упорядкований характер і полягає у тому, що здійснюється за допомогою різноманітних, але водночас таких, що діють узгоджено, правових засобів; правовий вплив є багатосторонньою та комплексною (психологічною, державно-вольовою, формальною, нормативною тощо) дією права. Крім того, правовий вплив характеризується неможливістю застосування примусу; наділений можливістю встановлення варіантності поведінки суб'єктів; знаходить відображення в соціальній, інформаційній, виховній та іншій ролі права;

- досліджено функції правового впливу, визначено їх особливості, зокрема: вони є похідними від сутності правового впливу; у своїй сукупності відображають місце і роль правового впливу в системі соціального регулювання; передбачають напрями здійснення такого впливу на соціальну дійсність; зумовлені вирішенням певних завдань, розв’язання яких пов'язане з використанням правового впливу;

- визначено співвідношення категорій «регулятивна функція права», «регулятивний вплив», «дія та вплив права», що виявлялись у виокремленні в структурі регулятивної функції права статичного та динамічного впливу. Проте процес правового регулювання не обмежується лише його динамічною складовою. Регулятивний вплив права, поряд із динамічною складовою, передбачає і статичну складову, коли самого факту наявності права достатньо для того, щоб забезпечити правомірну поведінку; поняття «дія» та «вплив» співвідносяться як ціле та частина;

- обґрунтовано авторське визначення механізму правового впливу як сукупності специфічних правових засобів, за допомогою яких здійснюється вплив права на свідомість та поведінку людей, метою якого є втілення змісту правових норм у можливу правомірну поведінку особи шляхом усвідомлення індивідом ціннісних орієнтацій про право та формування позитивних мотивів активної правової поведінки. Виокремлено характерні риси механізму правового впливу. Він має більш широкий характер порівняно з механізмом правового регулювання; йому властивий стадійний характер. Крім того, він є сукупністю специфічних правових засобів, що мають об'єктивне та суб'єктивне значення; активізується шляхом впливу на свідомість та поведінку суб'єктів; його мета – усвідомлене формування у суб'єктів ціннісних орієнтацій та позитивних мотивів майбутньої активної юридично значущої поведінки; має організаційний та упорядкований характер; здійснюється на рівні інформаційно-психологічного, ціннісно-мотиваційного та нормативного правового впливу на соціальну дійсність; сприяє формуванню у особи ціннісних орієнтирів власної поведінки, забезпечуючи стимулювання позитивно активної поведінки та утримання від небажаної поведінки;

- обґрунтовано типологію правового впливу як засобу комплексного пізнання природи та сутності правового впливу шляхом виокремлення специфічних типів, які безпосередньо впливають на свідомість та поведінку суб'єктів права. Виокремлення типів правового впливу залежить від основних засобів правового впливу (серед яких, зокрема, є правові стимули та правові обмеження), його напрямів, наслідків, форм права, які, власне, і є критеріями типології правового впливу. Виокремлено такі підстави типології впливу: 1) за основними засобами правового впливу (загальностримуючий та правообмежуючий); 2) за формами вияву засобів правового впливу (позитивний тип впливу правових засобів; негативний тип впливу правових засобів); 3) залежно від форми здійснення безпосереднього правового впливу (активний та пасивний типи); 4) за змістом впливу права на суспільні відносини (інформаційно-психологічний, ціннісно-мотиваційний, нормативний типи правового впливу); 5) за наслідками правового впливу (впорядковувальний, гарантувальний (захисний), врівноважувальний типи правового впливу); 6) за джерелом (формою) права (звичаєвий; прецедентний; нормативний; нормативно-договірний типи правового впливу);

удосконалено:

- погляди на класифікацію функцій правового впливу, його функціональне призначення, що дало змогу виокремити: статичну функцію, що пов'язана зі здійсненням впливу на вже наявні суспільні відносини; динамічну функцію, що забезпечує здійснення впливу на розвиток нових суспільних відносин; функцію впорядкування, що передбачає можливість використання правових та організаційних засобів з метою впорядкування суспільних відносин; функцію гарантування, що забезпечує охорону та відновлення свобод суб'єктів права в процесі здійснення впливу права, що належить до складної системи гарантів свободи суб'єктів права; функцію координації інтересів суб'єктів права, що обумовлює узгодження інтересів, на які спрямовується правовий вплив; інтегративну функцію, що виявляється у здійсненні правового впливу у межах загальнозначущих суспільних відносин; функцію моделювання, що передбачає можливість передбачення певних варіантів поведінки суб'єктів з метою досягнення мети правового впливу, а також способи та механізми здійснення правового впливу; орієнтаційну функцію, спрямовану на орієнтацію суб'єкта права щодо необхідної та можливої поведінки, а також наявних варіантів такої поведінки; інформаційну функцію, що передбачає інформативний вплив права на поведінку суб'єктів права; правостимулюючу функцію, що здійснюється шляхом застосування правових засобів впливу, основне місце серед яких належить правовим стимулам; правообмежувальну функцію, що передбачає можливість утримання суб’єктів від протиправного діяння та реалізується шляхом використання негативних засобів (заборон, обов'язків) і не включає засоби позитивні (дозволи, пільги, заохочення); соціальну функцію, що реалізується через соціальні фактори, які у своїй сукупності та взаємодії забезпечують реальність права на всіх етапах його функціонування; виховну функцію, що передбачає здійснення правового впливу на волю та свідомість людей з метою встановлення психологічних настанов та ціннісних орієнтацій, спрямованих на правомірну поведінку, виховання поваги до права, пропаганду ідей гуманізму, справедливості, демократизму, пріоритет прав та свобод людини;

- характеристику сфери правового впливу, що розуміється як сукупність суспільних відносин (соціальний простір), соціальних зв'язків, що підпадають під дію правового впливу, та на які він поширюється, формуючи у суб'єктів права певні погляди, оцінки, їх переконання та поведінку;

- аналіз меж правового впливу, що виявляється через можливість виокремлення двох основних підходів до їх розуміння: по-перше, об'єктивний підхід, що пов'язується з об'єктивно існуючими умовами, які не залежать від волі соціальних суб'єктів чи держави, не можуть змінюватись за їх волею та певним чином здатні обмежувати правовий вплив; по-друге, суб'єктивний підхід, що полягає у власному світосприйнятті, самооцінці соціальними суб'єктами своїх можливостей та можливостей права;

- характеристику правових обмежень як встановленого та закріпленого у праві стримувального правового засобу впливу, спрямованого на утримання суб’єкта правовідносин від протиправного діяння, що зазвичай передбачає негативну правову мотивацію і встановлюється з метою впорядкування, захисту та задоволення суспільних інтересів;

дістали подальший розвиток:

- уявлення про фактори, що зумовлюють дієвість правового впливу;

- характеристика поняття, ознак та функціонального призначення правового впливу як одного із виявів дії права на широке коло суспільних відносин, свідомість та поведінку людей за допомогою суто правових (об'єктивних) та суб'єктивних (психологічних, ідеологічних тощо) елементів, що забезпечують дієвість механізму правового впливу;

- система знань про співвідношення категорій «правовий вплив» та «правове регулювання», де правовий вплив досліджується як більш широка за змістовним обсягом категорія, що включає в себе правове регулювання;

- положення про фактори, що зумовлюють ефективність механізму правового впливу, та критерії їх виміру, в межах яких виокремлюється дві групи факторів. Перша з них пов'язана із зовнішніми умовами функціонування механізму правового впливу (зовнішні фактори), що забезпечують його загальну дієвість та функціональність, друга – із внутрішніми (специфічними) умовами, що характеризують його внутрішню структуру та безпосередньо забезпечують його дієвість;

- дослідження співвідношення категорій «суб'єктивне право» та «законний інтерес» в аспекті елементів механізму правового впливу;

- аналіз правових ідей щодо характеристики правових стимулів та обмежень;

- шляхи подальшого вдосконалення та розвитку правового впливу на сучасному етапі, що виявляються через дослідження факторів, які впливають на підвищення ефективності безпосередньо самого правового впливу.

1 2 3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас