Медичні інформаційні системи. Методи підтримки прийняття рішень

Поняття «медичної інформаційної системи»

• Введення інформації від джерел інформації;
• Обробка (перетворення) інформації;
• Зберігання вхідної і обробленої інформації;
• Виведення інформації для відправлення користувачу;
• Введення інформації від користувача через зворотній зв'язок.

Обробка інформації в інформаційній системі може здійснюватись:

• ручним,
• механічним,
• автоматизованим,
• автоматичним способами.

Процес залучення нових інформаційних технологій в систему охорони здоров’я і медицину зазвичай називають інформатизацією системи охорони здоров’я.

• підвищення якості діяльності медичних працівників і установ охорони здоров’я шляхом організації досконалої (відповідної рівню використовуваних технічних засобів) обробки медичної інформації, у тому числі шляхом удосконалювання процесів керування і планування;
• полегшення праці медичних працівників, ліквідація трудомістких малоефективних процесів ручної обробки й аналізу медичних даних;
• забезпечення ефективного обміну інформацією з іншими інформаційними системами.

Класифікація медичних інформаційних систем

• автоматизовані,
• автоматичні.

ІІ. У залежності від типу інформаційної бази МІС поділяються на:

• системи, що оперують даними,
• системи, що оперують знаннями.

ІІІ. У залежності від виду розв’язуваних задач МІС можна розділити на такі групи:

• інформаційно-довідкові;
• інформаційно-логічні;
• керуючі або автоматизовані системи управління.

• фактографічні,
• документальні системи.

ІV. За ієрархічним принципом МІС розподіляють за чотирма рівнями:

• базовий (або клінічний) рівень (лікарі різного профілю),
• рівень лікувально-профілактичного закладу (поліклініка, стаціонар, диспансер, швидка допомога тощо),
• територіальний рівень (профільні і спеціалізовані медичні служби і регіональні органи керування),
• державний рівень (державні заклади та органи управління).

У межах кожного рівня класифікація МІС здійснюється за функціональним принципом, тобто відповідно до цілей і задач, що розв’язуються системою.

Медичні інформаційні системи базового рівня

• інформаційно-довідкові системи,
• консультативно-діагностичні системи,
• приборно-комп’ютерні системи,
• автоматизовані робочі місця (АРМ) фахівців.

• монітора,
• системного блоку,
• клавіатури,
• маніпулятора типу миша,
• принтера.

Програмне забезпечення містить у собі сукупність:

• системних (операційна система) програм,
• прикладних програм.

Системні програми призначені для забезпечення працездатності комп’ютера і його діалогу з користувачем.

Прикладні програми спеціалізовані, вони необхідні для вирішення вузької професійної задачі (задач), що стоїть перед працівником даного АРМ.

• АРМ лікарів;
• АРМ медпрацівників парамедичних служб (за профілями діагностичних і лікувальних підрозділів);
• АРМ для адміністративно-господарських підрозділів.

До АРМ лікаря (терапевта, хірурга, акушер-гінеколога, травматолога, офтальмолога та ін.) пред’являються вимоги, що відповідають лікарським функціям. Зокрема, АРМ спеціалістів стаціонару можуть розв’язувати наступні задачі:

• ведення профільної формалізованої історії хвороби пацієнта;
• формування діагностичної гіпотези;
• видачу рекомендацій по плану обстежень пацієнта;
• диференціальну діагностику з формуванням клінічного діагнозу;
• видачу рекомендацій по вибору лікувальної тактики;
• фіксацію рішень про назначені методи рішення;
• введення щоденника в історії хвороби , що відображає динаміку станів;
• формування епікризу, карти вибулого із стаціонару пацієнта і розрахунок вартості лікування конкретного хворого.

Медичні інформаційні системи рівня лікувально-профілактичного закладу:

• призначені для забезпечення функціонування відповідних підрозділів і інформаційної підтримки лікарів при консультуванні, діагностиці та прийнятті рішень при невідкладних станах.

• містять дані про якісний і кількісний склад працівників установи, прикріплене населення, основні статистичні відомості, характеристики районів обслуговування й інші необхідні дані.

• це різновид інформаційно-довідкових систем, що містять інформацію про прикріплений або спостережуваний контингент населення на основі формалізованої історії хвороби або амбулаторної карти.

• призначені для проведення долікарського профілактичного огляду населення, а також для формування груп ризику і виявлення хворих, що потребують допомоги фахівця.

Медичні інформаційні системи територіального і державного рівня

• адміністративно-управлінські ІС;
• статистичні ІС.

2. Інформаційні системи для вирішення медико-технічних задач, що забезпечують інформаційну підтримку діяльності медичних працівників спеціалізованих медичних служб.

3. Комп’ютерні телекомунікаційні медичні мережі, що забезпечують створення єдиного інформаційного простору охорони здоров’я на рівні регіону.

• ІС, що здійснюють інформаційну підтримку організації керування міністерством;
• адміністративно-управлінські ІС, що забезпечують функціонування комплексу організаційних задач керування галуззю, що дозволяє оптимізувати розподіл і використання ресурсів різних медичних служб, здійснювати вибір пріоритетних напрямків.

2. Статистичні інформаційні медичні системи, що здійснюють збір, обробку й одержання зведених даних по основних медико-соціальних показниках.

3. Медико-технічні інформаційні системи.

4. Галузеві медичні інформаційні системи, що здійснюють інформаційну підтримку галузевих медичних служб (Міністерства оборони, Міністерства з надзвичайних ситуацій тощо).

5. Комп’ютерні телекомунікаційні медичні мережі, що забезпечують створення єдиного інформаційного простору охорони здоров’я на рівні держави.

Структура медичної інформаційної системи

• модуля збирання інформації
• бази даних
• модуля обробки і аналізу даних
• модуля управління документообігом
• модуля управління медичними апаратними засобами.

Як і для АРМ, для будь-яких МІС необхідне: технічне, програмне та інформаційне забезпечення.

Інформаційне забезпечення МІС складають: історії хвороби, виписки з історій хвороби, епікризів, стандартизованих карт обстеження, діагностичні й інформативні оцінки показників і станів, критерії ефективності обстеження і лікування, каталог медичних понять і термінів.

• використовують ймовірнісний метод

• відтворюють логіку людини

• своєчасне виявлення захворілих (на ранніх стадіях за­хворювання), проведення й реальна оцінка якості наступних лікувальних і реабілітаційних заходів;
• підвищення медичної ефективності профілактичних оглядів по всіх основних профілях патології (в 6 – 10 разів);
• одержання інформації про стан здоров'я не тільки окремого пацієнта, а й груп людей, виявлення негативних причин, безпосередньо пов'язаних зі способом життя певного контин­генту (харчування, екологія, психо-соціальні особливості).