Ім'я файлу: Лекція 2.docx
Розширення: docx
Розмір: 264кб.
Дата: 09.06.2022
скачати

Тема: Машини для внесення добрив та захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів.

Види добрив, сучасні технології внесення добрив.

Органічні добрива

Якщо препарати мають природне походження – це органічні добрива. Види: гній, перегній, компост, торф, відходи бродіння. Це найпоширеніші органічні добрива. Вважається, що їх внесення не може принести шкоди, але це помилка. Часто вони можуть стати причиною виникнення хвороб рослини. Це відбувається, коли в них потрапляють залишки хворих стебел або листя. З цієї причини різні види органічних добрив поєднують з засобами захисту рослин, серед яких фунгіциди.

Торф. До кращих органічних добрив відносять торф, зокрема, низинний. За складом він більше нагадує компост, так як теж складається з відмерлих рослин. У низинному торфі приблизно половина маси – карбон. Тому він може горіти, і в деяких регіонах використовується як паливо для печей.

Гній. Органічні азотні добрива – відходи життєдіяльності тварин. До слова, від виду тварин буде залежати і хімічний склад, також на нього впливає основний корм.

Рідкі органічні добрива. Виділяти рідкі добрива в окремий клас не зовсім коректно. Справа в тому, що їх об'єднує спосіб внесення, а склад і спосіб приготування буває дуже різний. До рідких, наприклад, відносять сучасні комплексні препарати живлення, які є синтетичними.

Відходи бродіння. З розвитком альтернативної енергетики все популярнішим стає дигестат. Це тверді відходи, які утворюються при синтезі біогазу. Вони містять азот, фосфор і калій, тобто всі необхідні для рослин мінерали.

Мінеральні добрива та їх застосування

Другим видом є мінеральні добрива. Це штучно синтезовані хімічні препарати, які потрібні для поповнення неорганічних сполук у ґрунті. За основним елементу в складі виділяють наступну класифікацію мінеральних добрив: азотні; калійні; фосфорні. Також існують комплексні препарати живлення, які містять відразу кілька основних і другорядних елементів, необхідних для посівів.

Азотні добрива. Найпопулярніші – це азотні мінеральні добрива. Види селітри до них відносяться. Оскільки азот є одним з основних елементів у побудові клітин рослин (він потрібен для роботи хлоропластів), його варто використовувати кожен рік.

Калійні добрива. До цього виду належить хлористий і сірчанокислий калій. Хлорид використовується часто, оскільки не так сильно впливає на кислотно-лужний баланс. Калій не тільки відбивається на загальному стані рослини, а й підвищує його імунітет. Так, зростає опір до грибкових хвороб, що дозволить заощадити на фунгіцидах.

Фосфорні добрива. Фосфор містить амофос, подвійний суперфосфат і сульфоамофос. Якщо фосфорні добрива не використовувати або використовувати в недостатніх кількостях, то дозрівання плодів затримується. Погіршується їх якість: плоди втрачають товарну форму, зерно польових культур наливається погано.

Інші види добрив

Крім основних видів існують додаткові види добрив. Їх виділяють через спосіб внесення, особливого впливу або норми на одиницю площі. До цих видів відносять: органічно-мінеральні; бактеріальні; мікродобрива.

Перевагою цих видів є краща засвоюваність, якщо порівнювати з мінеральними, і велика ефективність, ніж у органічних.

Терміни і методи внесення добрив повинні забезпечувати найкращі умови живлення рослин протягом всієї вегетації Розрізняють три способи внесення добрив: допосівне (основне), припосівне (в рядки, лунки) і післяпосівне (підживлення в період вегетації).

Машини для підготовки мінеральних добрив до внесення подрібнення і змішування.

АИР-20

Призначення

 Агрегат для розтарування i подрібнення злежаних мінеральних добрив АИР-20 призначений для розтарування i подрібнення злежаних та затарених і подрібнення незатарених мінеральних добрив з наступним відокремленням їх від мішкотари i одночасного завантаження підготовленої маси для внесення в транспортні засоби або бункери машин. Агрегат може бути використаний для розтарування не злежаних гранульованих мінеральних добрив.

Будова

Агрегат складається з бункера 4 (Рис. 1.), встановленого на рамі 15, яка спирається на два пневматичних колеса 12; подрібнювального пристрою (барабани 7 і протирiзальнi пластини 8); притискних щок 3; сепарувального пристрою 10; вивантажувального 11 i відкидного 17 транспортерів; пристрою для видалення мішкотари, що складається з мотовила 11 решітки 16; механізму привода; блока керування (якщо агрегат приводиться від електродвигуна).



Рис. 1. Схема робочого процесу агрегату АИР-20:

1 – мотовило; 2 – залишки мішкотари; 3 – притискні щоки; 4 – бункер; 5 - мішки з добривами; 6 – решітчасті перегородки; 7 – подрібнювальний барабан; 8 – протирізальна пластина; 9 – знімний бiтер; 10 – сепарувальний пристрій; 11 – вивантажувальний транспортер; 12 – колесо; 13 – колісна вісь; 14 - подрібнені добрива; 15 – рама; 16 – решітка; 17 - відкидний транспортер.

Робочий процес.

Затаренi або незатаренi злежані мінеральні добрива навантажувачем ПКУ-0,8 завантажуються в бункер 4. Живильний механізм здійснює коливальний рух і подає мінеральні добрива до подрібнювального пристрою, що складається з двох барабанів 7, якi обертаються назустріч один одному, і пiдпружинених протирiзальних пластин 8. у подрібнювальному пристрої грудки мінеральних добрив i мішкотара подрібнюються. Подрібнена маса надходить на сепарувальний пристрій 10, де відокремлюється мішкотара та інші сторонні предмети. Із сепарувального пристрою добрива просипаються на вивантажувальний транспортер 11 i спрямовуються через шарнірно закріплений відкидний транспортер 17 в машини для внесення добрив, завантажувачі сівалок та iншi транспортні засоби. Мішкотара та iншi сторонні домішки з сепарувального пристрою надходять на пристрій для видалення мішкотари i виносяться з робочої зони машини.

Регулювання

Якщо в подрібненій масі добрив є частинки розміром понад 5 мм, то зменшують зазор між протирiзальними пластинками i подрібнювальними барабанами переміщенням корпусів підшипників валів подрібнювальних барабанів в овальних отворах. Зазор між протирiзальними пластинами i подрібнювальними барабанами встановлюються в межах 3-5 мм.

Коли ці регулювання не дають бажаного результату, збільшують зусилля пружин, встановлених на осях протирiзальних пластин. Для цього спеціальним ключем виводять хвостовики пружин з прорізів опорних пластин i встановлюють у наступні прорізи.

Якщо в подрібненій масі добрив є частинки розміром понад 5 мм, то зменшують зазор між протирiзальними пластинками i подрібнювальними барабанами переміщенням корпусів підшипників валів подрібнювальних барабанів в овальних отворах. Зазор між протирiзальними пластинами i подрібнювальними барабанами встановлюються в межах 3-5 мм.

Коли ці регулювання не дають бажаного результату, збільшують зусилля пружин, встановлених на осях протирiзальних пластин. Для цього спеціальним ключем виводять хвостовики пружин з прорізів опорних пластин i встановлюють у наступні прорізи.

ІІ. СЗУ - 20

Призначення

Змiшувач-завантажувач СЗУ-20 призначений для змішування двох або трьох видів мінеральних добрив безпосередньо перед їх внесенням.

 Будова

Змішувач складається з одновiсного тракторного причепа, на рамі якого встановлено кузов 3 (Рис. 3.) з двома пересувними перегородками 2 i транспортерами 1, шнек-змiшувач 6 та вивантажувальний елеватор 5. Транспортери i шнек приводяться в рух від ВВП трактора або електродвигуна.

Задня стінка кузова має вікна, перекриті заслінками.



Рис. 3. Схема робочого процесу змішувача СЗУ-20:

1 – транспортер; 2 – перегородки; 3 – кузов; 4 – бiтер; 5 – вивантажувальний елеватор;

6 – шнек-змішувач.

 

Робочий процес.

Задня стінка кузова має вікна, перекриті заслінками. Добрива завантажують у відсіки кузова, відкривають заслінки і включають привід на транспортери, якi виносять добрива і скидають у шнек-змiшувач. Лопатки шнека перемішують добрива і транспортують їх до похилого елеватора 5, який розвантажує добрива в розкидач або транспортний засіб. Верхня горловина елеватора обладнана бiтером 4, який додатково перемішує добрива.

Регулювання

Задане співвідношення компонентів суміші регулюють перестановкою перегородок 2 і переміщенням дозувальних заслінок.

Машини для внесення твердих і рідких мінеральних і органічних добрив.

1-РМГ-4.

Призначення Призначена для поверхневого внесення всіх видів і форм мінеральних добрив, вапнякових  матеріалів та гіпсу

 

Машина РОД-6М

Призначення

Машина РОД-6М призначена для поверхневого внесення органічних добрив, торфокришки, компостів та ін. Без розкидального пристрою використовується для перевезення різних вантажів

Будова



Машина для внесення пилоподібних добрив і вапна РУП-14

Призначена для транспортування і поверхневого внесення аерованих пилоподібних добрив, а також для завантажування їх у склади. Агрегатується із трактором К-701.

Машина складається з цистерни 2, пневмосистеми, завантажувальної 1 і розвантажувальної 21 магістралей і штангового розподільного пристрою.

Цистерна 2 змонтована на двовісному напівпричепі з нахилом назад.

Усередині цистерни встановлені завантажувальна труба 3, два фільтри 4 першого ступеня очищення повітря, датчик-сигналізатор 17 і два аероднища 18.

Датчик 17 вимірює рівень добрив у цистерні. Від нього надходить сигнал на покажчик, за показниками якого тракторист контролює завантаження добрив у цистерну і розсіювання їх по полю.

Пневмосистема включає компресор – вакуум-насос 11, фільтри 4, 14, 15, вологомасловідокремлювач 9, зворотний клапан 8, запобіжні клапани 10, 12, розподільні крани 13, 16, 28, комплекти труб, гнучких рукавів і з’єднувальної арматури, з яких складаються всмоктувальна та напірна комунікації.

Завантажувальна магістраль 1 призначена для заповнення цистерни добривами. У магістралі встановлено каменевловлювач 30, що запобігає потраплянню каміння в цистерну. До корпусу каменевловлювача приєднують заправний рукав 25.



Схема машини для внесення пилоподібних добрив.

а – схема робочого процесу розкидача РУП-14; б – запірно-розпилювальний пристрій розкидачів АРУП-8 і РУП-8; 1 – завантажувальна магістраль; 2 – цистерни ; 3 – труба; 4, 14, 15 – фільтри; 5, 7, 25, 29 і 39 – рукави; 6 – манометр-вакуумметр; 8 – зворотній клапан; 9 – вологомасловідокремлювач; 10 і 12 – запобіжні клапани; 11 – компресор; 13, 16, 28 – крани; 17 – датчик-сигналізатор; 18 – аероднище; 19 – горловина; 20 – запірний пристрій; 21 – розвантажувальна магістраль; 22, 26 і 27 – секції штанги; 23 – дозувальні шайби; 24 – сопло; 30 – каменевловлювач; 31 – ролик; 32 – важільний 702 механізм; 33 – важіль; 34 – косинка; 35 – дозувальна заслінка; 36 – наконечник; 37 і 38 – пневмоциліндри.

Розвантажувальна магістраль 21 з'єднує внутрішню порожнину цистерни з штангою розподільного пристрою. На ній встановлено запірний пристрій 20, що складається з еластичного рукава, двох обтискних роликів 31, важільного механізму, пневмоциліндра 37. Для перекриття подачі добрив пневмоциліндром пересувають важільний механізм. Ролики сходяться і стискають рукав до повного перекриття прохідного каналу.

Штанговий розподільний пристрій складається з центральної 26 і двох бокових 22 і 27 трубчастих секцій, з’єднаних шарнірно. У труби вмонтовані аератори, які завихрюють потік і забезпечують рівномірний розподіл добрив по довжині труби. Знизу навпроти випускних отворів до труб кріпляться дозувальні шайби 23, які мають по чотири отвори різного діаметра. Поворотом шайб суміщають відповідні отвори шайб з отворами труби і змінюють переріз випускних каналів.

Машина може виконувати такі процеси: самозавантаження, розсіювання добрив по полю, перевантаження добрив іншу машину або складське приміщення.

Агротехнічні вимоги до машин для внесення добрив.

До машин для внесення добрив ставляться такі вимоги:

Машини повинні однаково добре висівати мінеральні добрива як у вигляді гранул, так і у вигляді порошку. При розкидання або розливі органічних добрив машини повинні забезпечувати рівномірний розподіл добрив по поверхні ґрунту. Огріхів не повинно бути;

Добрива повинні бути закладені рівномірно на певну глибину, встановлену агротехнікою для відповідної породи, віку і т.п. При рядовому внесення туків відхилення від заданої глибини допускається ± 1 см.

Способи застосування хімічних засобів захисту рослин. Класифікація машин для захисту рослин. Агротехнічні вимоги до них.

Захист рослин від шкідників, хвороб та бур'янів, що знищують значну частину врожаю, – дуже гостра і життєво важлива проблема. Упровадження інтенсивних технологій, завдяки яким суттєво підвищилася продуктивність сільськогосподарського виробництва, взагалі неможливе без високоефективних захисних заходів, основним принципом яких є профілактика

Агротехнічний метод передбачає застосування науково обґрунтованих сівозмін, систем обробітку ґрунту і внесення добрив; підготовку посівного матеріалу, відбір і впровадження найстійкіших сортів.

Хімічний метод передбачає використання проти шкідників, хвороб та бур'янів хімічних речовин. Завдяки високій ефективності цей метод є найпоширенішим, але в разі неправильного його застосування можна спричинити негативні екологічні наслідки.

Класифікація машин для захисту рослин. Агротехнічні вимоги до них.

 З урахуванням способів хімічного захисту рослин комплекс машин для хімічного захисту рослин охоплює такі групи машин: протруювачі, обприскувачі, обпилювачі, аерозольні генератори, фумігатори, розкидачі отруєних приманок, аплікатори для внесення у ґрунт гранульованих пестицидів, механічні засоби і машини для приготування та заправлення обприскувачів робочими розчинами пестицидів.

Класифікують машини в межах кожної групи за призначенням, типом енергетичного джерела для руху і роботи, характером технологічного процесу, способом агрегатування тощо. Детальніше класифікація буде подана під час розгляді кожної групи машин.

До машин для хімічного захисту рослин ставлять такі агротехнічні вимоги: за передпосівної обробки насіння не має пошкоджуватися; його необхідно покривати пестицидами рівномірно. Відхилення фактичної дози від заданої допускається не більш ніж на ±3%.

Обробіток посівів потрібно здійснювати у стислі агротехнічні терміни відповідно до зональних рекомендацій, дотримуючись указівок служби хімічного захисту рослин.

Необхідно, щоб робоча рідина мала однорідний склад, а відхилення концентрації від розрахункової не перевищувало ±5%.

Обприскувачі, обпилювачі та аерозольні генератори мають забезпечувати задану дисперсність розпилу і рівномірний розподіл пестицидів на оброблюваній площі із заданою нормою. Допустима нерівномірність розподілу робочої рідини за шириною захвату не має перевищувати 30%, а за довжиною гону – 25%. Допустиме відхилення фактичної дози від заданої під час обпилювання становить ±15%, під час обприскування – +15 і – 20%.

Швидкість вітру під час обприскування не має перевищувати 5 м/с, під час обпилювання – 3 м/с. Обприскування не рекомендується проводити за температури навколишнього повітря понад 23°С та наявності висхідних потоків повітря. Не можна проводити обприскування під час дощу. Якщо протягом доби після обприскування пройшов дощ, то роблять повторне обприскування. Не рекомендується обприскувати рослини в період цвітіння.

Машини для протруювання насіння

Протруювання – обов'язкова операція під час вирощування сільськогосподарських культур. Вона  проводиться з метою захисту насіння від хвороб та шкідників. Протруювання запобігає появі і поширенню багатьох захворювань рослин у період їх росту.

Розрізняють хімічне протруювання і термічне знезаражування.

Будова, робота, регулювання аерозольних генераторів

Аерозольний генератор АГ-УД-2 (рис.4.3.7) призначений для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур, садів, лісосмуг, а також для оброблення складських і тваринницьких приміщень. Його урухомлює власний двигун, а для транспортування під час роботи використовують автомобіль або тракторний причіп.

Генератор складається із станини, бензинового двигуна УД-2, повітронагнітача 14 з двома фільтрами 15, бензинового бачка 1, компенсатора З, бензинового пальника 5 з регуляторами температури 4 і 16, камери згоряння 7, жарової труби 8, робочого сопла 9 з розпилювачем 11, приймача з фільтром 12, дозувального крана 10, а також змінного кутового насадка.



Рис. 4 Аерозольний генератор АГ-УД-2



Рис. 5 Аерозольний генератор АГ-УД-2

1– резервуар для бензину; 2 – кран; 3  компенсатор; 4 і 16 – регулятори температури; 5 – пальник;

6 – оглядове віконце; 7 – камера згоряння; 8 – жарова труба; 9 – робоче сопло; 10 – дозувальний кран;

11 – розпилювач пестицидів; 12 – приймач з фільтром; 13 – запальна свічка; 14 – повітронагнітач; 15 – фільтр
Двигун УД-2 призначений для урухомлення повітронагнітача 14.

Повітронагнітач призначений для створення високошвидкісного повітряного потоку, що подається в камеру згоряння 7, яка має вигляд циліндричної труби, до кінців якої приварені звужені конуси і перехідники з фланцями.

Бензиновий пальник 5 з регуляторами температури 4 і 16 установлений на початку камери згоряння. Він призначений для дозування і розпилювання бензину, утворення паливної суміші, регулювання за допомогою регуляторів 4 і 16 подачі повітря у пальник. Пальник складається з конуса, прикріпленого фланцем до повітропроводу, корпусу з гвинтами регулювання температури.

Компенсатор 3 сприяє рівномірному подаванню бензину в пальник, пом'якшуючи гідравлічні удари, що виникають під час транспортування генератора на оброблюваній площі.

Жарова труба шарнірно прикріплена до вихідного патрубка камери згоряння і призначена для зменшення температури швидкісного повітряного потоку.

Робоче сопло кріпиться до жарової труби. Воно утворене з двох конусів, складених меншими основами. У звуженій частині встановлений розпилювач робочої рідини, надходження якої регулює дозувальний кран 10.

Кутовий насадок є змінним пристроєм, який установлюють замість жарової труби за механічного способу одержання аерозолів.

Робочий процес генератора за термомеханічного способу одержання аерозолів відбувається так. Запускають двигун УД-2, при цьому кран 2 пальника і дозувальний кран 10 мають бути закриті. Зменшують частоту обертання вала двигуна до мінімальної і поступово відкривають кран 2 бензинового пальника. Бензин через компенсатор 3 надходить у пальник 5. Водночас швидкісний повітряний потік надходить у камеру згоряння через кільцеву щілину між дифузором пальника та горловиною камери згоряння. Частина повітряного потоку крізь отвори, величину яких можна змінювати регуляторами 4 і 16, потрапляє в пальник і розпилює бензин. При цьому утворюється паливна суміш, яка на виході з пальника загоряється від запальної свічки 13. Запалювання бензину визначають за звуком або через оглядове віконце 6. Температура газів на виході з пальника становить 1000°С.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас