Ім'я файлу: Реферат з політ.психології.docx
Розширення: docx
Розмір: 26кб.
Дата: 10.04.2022
скачати
Пов'язані файли:
Словник з політ.психології.docx
Розширення: docx
Розмір: 26кб.
Дата: 10.04.2022
скачати
Пов'язані файли:
Словник з політ.психології.docx
МІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. М. П. ДРАГОМАНОВА
ФАКУЛЬТЕТ ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ
Реферат на тему :
«Лобізм у сучасному парламенті України. Специфіка парламентського лобізму»
Виконала: студентка 2 курсу
групи 20 ЗППР
Стеців Євгенія-Мілена Орестівна
Викладач Каськов І.В.
Київ-2022
Зміст
1.Вступ__________________________________________________________________2
2. Невирішені частки загальної проблеми лобізму______________________________3
3. Що таке «лобізм»?______________________________________________________4
4. Висновки______________________________________________________________6
5. Список використаної літератури___________________________________________7
1
Вступ
Разом з реформами українського суспільства все більше і більше входять в наше політичне життя явища, об'єктивно властиві демократичним процесам, промовці їх складовою частиною, атрибутом, ознакою. Серед таких явищ можна виділити і лобізм.
Лобізм — одна з актуальних політико-правових проблем сучасності, невід'ємна складова частина політичного і правового життя України.
2
Невирішені частки загальної проблеми лобізму
Саме слово «лобізм» неоднозначно оцінюється суспільною свідомістю, бо має як «світловий», так і «тіньовий» сенс. Якщо говорити про останній, то, як правило, термін «лобізм» тут набуває суто негативного звучання, в чомусь що нагадує ефект від слів «блат», «протекціонізм», «підкуп», «покупка голосів» в чиїх-небудь корисливих або вузько партійних інтересах в збиток інтересам іншим, перш за все суспільним. Крайнім вираженням негативного лобіювання можуть виступати незаконний тиск на представників влади, хабарництво, корупція — все, за допомогою чого ухвалюються управлінські рішення на користь певних груп або осіб. Негативне відношення до лобізму формується саме завдяки подібній практиці «впливу» на управлінські рішення. Зрозуміло, це лише одна сторона медалі, що показує не лише силу і можливості різних соціальних структур, але і вразливі, слабкі місця влади.
«Світловий» же сенс характеризує лобізм як здорове, нормальне, життєво необхідне явище, виступаюче як інститут демократичного процесу. Адже лобізм як система організаційного оформлення, вираження і представництва різноманітних групових інтересів такий же невід'ємний елемент суспільства, як і наявність в нім цих різноманітних групових інтересів, кожен з яких наполегливо прагне привернути до себе увагу влад. Лобізм в цьому позитивному сенсі є форма законного впливу «груп тиску» на управлінські рішення державних органів з метою задоволення інтересів певних соціальних структур (організацій, територіальних утворень, шарів громадян).
3
Що таке «лобізм»?
Лобізм (від англ. — «кулуари») — термін, що позначає розгалужену систему контор і агентств монополій або організованих груп при законодавчих органах, що чинять тиск (аж до підкупу) на законодавців і чиновників з метою ухвалення рішень (певних законопроектів, отримання урядових замовлень, субсидій) на користь організацій, що представляються ними.
Українська держава зіткнулася з проблемою сприйняття такого явища як лобізм зовсім недавно, оскільки за часів панування адміністративно-командної системи управління орієнтація була не на соціальну диференціацію, а на соціальну уніфікацію, що, зокрема, виражалося у формуванні єдиної нової спільності «радянський народ», в проголошенні ідеї безкласового суспільства. Передбачалося, що тільки одна партія — КПРС — зможе виразити загальнонародні інтереси, захистити в якнайповнішому об'ємі різноманітні прагнення і сподівання людей.
В Україні з кінця 90-х років у кожному скликанні Верховної Ради ініціювалося обговорення теми лобізму та вносились відповідні законопроєкти. На жаль, жоден із них навіть не дійшов до першого читання. І це є серйозною проблемою для впорядкування та транспарентності взаємовідносин бізнес — суспільство — влада. Законодавче регулювання лобістської діяльності створює можливості не лише професійно та правильно відстоювати інтереси бізнес-спільнот, а й мінімізувати корупційні ризики, які можуть виникати при комунікаціях влади та бізнесу. Відсутність нормативного регулювання такої діяльності не зупиняє українських «лобістів» від проведення своїх кампаній. В першу чергу, керуючись принципом «дозволено те, що не заборонено законом в Україні», уже можна визначити низку професійних лобістів чи організацій, які здійснюють таку діяльність. Тут достатньо переглянути перелік помічників народних депутатів, різних радників міністрів та інших осіб, які «допомагають» владі на громадських засадах, і буде зрозумілий приблизний перелік українських лобістів різного масштабу. Адже, в основному, «допомога» на громадських засадах (до речі, такі прецеденти мають місце і в Британському парламенті) передбачає лише можливість потрапляти за відповідною перепусткою в кулуари чи інші коридори влади.
Слід зазначити, що суспільне сприйняття терміну «лобізм» (як у світі, так і в Україні) не завжди має позитивний фон. Проте, мабуть, основною причиною такого сприйняття є часте неправильне вживання цього терміну в ЗМІ, а також просте нерозуміння суті лобістської діяльності.
Загалом варто розуміти, що тіньові процеси в економіці часто потребують і тіньового лобізму. Тому український бізнес значно менше захищений перед двома викликами: перший — це внутрішній тіньовий лобізм і другий — професійний міжнародний лобізм, який має серйозні впливи в Україні.
Слід також звернути увагу, що в лобізмі як професії ключовим фактором є репутація особи лобіста та прозорість і законність його дій. Не зважаючи на те, що, в основному, лобізм полягає в правильних комунікаціях та переговорах, довіра до таких процесів проходить крізь призму самого лобіста.
4
Хотілось би згадати приклад, який, мабуть, найбільше асоціюється з негативом у лобізмі останніх років десяти. Це приклад Пола Манафорта. І найцікавішим у цій справі є те, що саме порушення принципів та стандартів професії, зокрема прозорості та доброчесності, призвели до
таких наслідків для нього. Саме те, що Пол Манафорт порушив правила реєстрації лобіста іноземного агента поряд з іншими порушеннями та махінаціями забезпечили для нього тюремне ув’язнення.
Звичайно, варто визначитись, яку модель лобістської діяльності планує прийняти Україна — американську чи європейську. Перша має історичну традицію та певну прецедентність, друга є більш сучасною, адже почала розвиватись у межах Європейського Союзу. Не зважаючи на те, що з цього приводу існує дискусія, передусім тому, що є велика різниця між цими моделями, більшість експертів схиляються до думки, що введення законодавчих меж для лобізму в Україні матиме лише позитивні наслідки.
5
Висновки
В умовах нерозвиненості політико-правової системи і недосконалості законодавчої влади лобізм стає основною формою представництва інтересів, але при цьому знаходиться поза увагою державних органів, преси, громадськості і закону. На жаль, механізм взаємодії суспільства і влади в процесі ухвалення політичних рішень сьогодні непублічний, корумпований і хаотичний; канали впливу на органи державної влади монополізовані сильними групами тиску, а цілого ряду суспільних рухів і організацій не мають можливості донести свої інтереси до владноможців. Правове регулювання лобізму дозволяє істотно понизити рівень криміналізації процесу взаємодії представників різних груп інтересів з представниками влади, забезпечити гласність і відвертість ухвалення найважливіших державних рішень.
Разом з тим важливо враховувати і наявний світовий досвід, але, природно, не механічно, а творчо. У державно-правовому механізмі України має бути створена дієва система захисту корінних інтересів населення, особливо його соціально вразливих прошарків населення. Це вимагає, з одного боку, формування в парламентській практиці повноцінного інституту лобізму, що дозволяє забезпечити в схвалюваних законах своєрідну рівновагу сил, баланс протилежних інтересів в українському суспільстві, яке швидко розвивається, тобто відображення в нормах закону компромісного рішення. З іншого боку, доцільно заснувати при парламенті спеціальну службу (схожу з Дослідницькою службою Конгресу США), яка в протилежність лобістському підходу представляла б законодавцеві вільний від яких-небудь оцінок матеріал, необхідний для адекватного відображення в законі різноманітних соціальних інтересів.
Необхідне ухвалення закону, який визначить сутність, суб’єкти та об’єкти лобістської діяльності, на користь кого і за яку винагороду вона здійснюється і яким буде встановлений порядок взаємодії лобістів з клієнтами і органами влади, обмеження на заняття лобістською діяльністю, методи лобістської діяльності, право і порядок реєстрації лобістів.
Суспільна свідомість в Україні, маючи глибоке коріння в громадській і соціалістичній психології, з трудом поки сприймає лобізм, а слово «лобіст» частіше використовується як лайливе, з аморально-кримінальним відтінком. Тобто зараз в основному в лобізмі бачать лише одну сторону — негативну, вкладають в цей термін лише «тіньовий» сенс. Звичайно, різні оцінки лобізму, суперечність його сприйняття виходитимуть, у тому числі і з того, що ми ще просто не звикли до цього нового явища і, відповідно, поняттю, що його позначає. Поки важко сказати, наскільки широко буде поширено це явище в Україні, але одне можна стверджувати абсолютно ясно: якщо вже ми вирішили формувати громадянське суспільство, то від лобізму не піти, бо він виступає своєрідним супутником демократії та при створені відповідних умов, у міру реального втілення норм і принципів народовладдя в соціальну практику, лобізм поступово перетворюватиметься на необхідний соціально політичний інститут.
6
Список використаної літератури
https://uba.ua/ukr/news/7868
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Лобізм
https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/cheriko_rozvytok.pdf
7