Ім'я файлу: Історія укр.культури 2 завдання(6.11).docx
Розширення: docx
Розмір: 22кб.
Дата: 08.11.2020
скачати
Розширення: docx
Розмір: 22кб.
Дата: 08.11.2020
скачати
Абубакаров Тімур УВ-з01
Питання для самоконтролю лекція 3
1. Назвіть причини, що сприяли поширенню освіти на Русі.
Виникнення та поширення писемності були основними причинами поширенню та швидкому розвиткові освіти, науки й взагалі культури на Русі. Особливо позитивно цей вплив позначився на процесах подальшого розвитку шкільної справи. Але, на мою думку, саме поширення християнства було поштовхом до створення писемності і в свою чергу поширенням освіти.
2.Чи відомі вам пам’ятки давньоруської архітектури, які збереглися до наших днів?
Так, це давньоруські архітектурні споруди домонгольського періоду — пам’ятки архітектури, які були створені на теренах усіх давньоруських земель та князівств до Батиєвого нашестя 1237–1240 років. В Україні залишилось дуже мало пам’яток того часу,більшість з них в місті Києві, вони є унікальними для всього світу: Золотi ворота, Софійський собор, Собор Архангела Михаїла Михайлівського Золотоверхого монастиря, Церква Успіння Богородиці Пирогощої (Пирогоща), Залишки фундаменту Десятинної церкви (989–996 роки) та палацу князя Володимира,тощо.
3. Якими були основні напрями давньоруської музичної творчості?
Умовно виділяють три напрями тогочасного музичного життя – народну музику, професійну інструментальну музику та церковні співи
Про народну музику наші знання походять лише з писемних джерел (оскільки вона не записувалась) та давніх зображень, а також з можливостей інструментів, що реконструюються, й українського фольклору. До складу музичних інструментів Київської Русі входили різні духові інструменти – ріг, труба, зурна, сопілка, флейта, свиріль; струнні – гуслі, гудок (смик), лютня, ліра, арфа; ударні – бубен, накри, орган, тарілки. Найскладніші з них – пневматичний орган, арфа, лютня, якими користувались придворні музиканти.
Своєрідним видом була також військова музика. У супроводі такої музики виступали в похід військові дружини, звучала вона під час битв, штурму ворожих фортець. Особливу роль у ній відігравали труби та бубни. Вагому частину музичної культури становили християнські церковні співи, які мали свій особливий стиль і вже в часи Київської Русі трансформувалися з простого одноголосся у багатоголосся хору.
Давньою і досить унікальною формою вітчизняної музичної культури є дзвонова музика. Дзвони повідомляли про нашестя ворога, пожежі, військові перемоги, скликали народ на віче, викликали у людей почуття радості або скорботи, надії, тривоги, страху.
4.Охарактеризуйте значення культури Київської Русі, Галицько-Волинського князівства.
Динамічний розвиток Руської держави вже наприкінці Х ст. приніс на територiю Русi і державну релігію, і писемність, і містобудування, тобто усі ознаки «цивілізації». Загалом культурний розвиток Київської Русі ІХ –ХІІІ ст. знаходився на високому, європейському рівні.
Культура Давньоруської держави посідала значне місце в культурному житті Європи й активно впливала на процеси розвитку європейської і світової культури. Вона виступала як частина єдиної середньовічної цивілізації, підпорядкована тим закономірностям, які були властиві останній, незалежно від національних особливостей та специфіки.
У культурі галицько-волинської доби ще виразніше, ніж раніше, спостерігається оригінальне поєднання слов’янської спадщини і нових рис, зумовлених зв’язками з Візантією, Західною і Центральною Європою, країнами Сходу. Князівству належить почесне місце у формуванні української культури, в зміцненні її зв’язків з культурами інших народів. Протягом століть у важкі часи панування іноземних держав українські діячі літератури, мистецтва, освіти звертались до спадщини минулих епох, в тому числі і до доби Галицько-Волинського князівства.
5.Що ви знаєте про поширення науково-технічних знань у Київській Русі?
В галузі розповсюдження наукових знань Київська Русь стояла на одному рівні з передовими країнами Європи. Знання з математики, первісні елементарні розрахунки були необхідні для спорудження храмів.
Розвивалися в Київській Русі і знання з фізики. В одному з «Шестодневів» (приписаному Василю Великому) твердиться, що чотири складники – це: земля, вогонь, вода, повітря. Неважко збагнути йдеться про агрегатні стани речовини: твердий, рідкий, газоподібний та плазму.
Певні знання руські люди мали в галузі практичної хімії, які були необхідні для виготовлення смальти для мозаїк, скляних виробів, різнокольорових емалей, поліхромної поливи для кераміки. Відомо чимало різних фарб і барвників, які застосовувались для фарбування тканин, шкір, розпису фресок, ікон, рукописів.
Почесне місце в системі позитивних знань Київської Русі належить астрономії.
Досить широкими були географічні знання, які здобувались в результаті практичного освоєння шляхів і через знайомство з географічними трактатами того часу.
Київська Русь одержала у спадок все багатство медичних знань язичництва.
Давньоруська медицина базувалася переважно на, так би мовити, трьох китах: психотерапії, фітотерапії, фізіотерапії
Отже, наука в Київській Русі була адекватною загальному стану позитивних знань європейського, а почасти й східного середньовіччя. Майже всі розділи тогочасної просвіти переживали піднесення; їхній рівень не відрізнявся від рівня візантійської культури, що відбивала найбільш прогресивні тенденції епохи.
Питання для самоконтролю лекція 4
1.Яке значення Великого князівства Литовського в розвитку освіти й культури України?
Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського ознаменувало новий період у розвитку української культури, зокрема освіти, шкільництва та науки.
Значний вплив на національно-культурне піднесення українців цього періоду справили ідеї Гуманізму та Реформації.
Розвиткові освіти у ХІV – XV ст. сприяли великі церкви й монастирі. Духовна культура України все далі відходить від середньовічних теологічних настанов, відкриває шлях для поширення світської культури. Насамперед це виразилося в:
- широкому залученні народної розмовної мови до процесу творення духовних цінностей;
- відродженні літературних традицій Київської Русі;
- творчому використанні культурних надбань Західної Європи
2. Яке значення мала Острозька школа для української культури?
Острозька школа передбачала початкову й середню освіту з елементами вищої. Згодом цей навчальний заклад піднявся до рівня тогочасних європейських академій.
Острозька школа мала великий вплив на розвиток педагогічної думки. Сучасники називали Острозьку школу академією. В цьому заслуга не лише її викладачів, а й тих просвітителів, що бували там.
Працювала школа за програмою західноєвропейських університетів. Тут вивчали переважно три мови: давньоукраїнську (слов’яно-руську), грецьку та латинську і «сім вільних наук» – граматику, риторику, діалектику, арифметику, геометрію, астрономію, музику. Вона започаткувала «слов’яногреко-латинський» тип шкіл в Україні. Свій вплив Острозька школа поширювала через друкарство.
Саме розвиток культури думки, поглиблене вивчення української ідентичності, зробило Острозьку школу оплотом українства, що досі виконує свою культурну місію.
Таким чином, створивши сучасну систему освіти, українці долучились до здобутків західної культури.
3. Розкрийте роль братств у національному відродженні України
Братства відіграли значну роль у суспільно-політичному та культурному житті, в боротьбі проти політики національного і релігійного утисків, яку проводили шляхетська Польща та католицька церква в Україні
Братства дбали про свої патрональні церкви, справляли спільні культові відправи, подавали матеріальну допомогу своїм членам, брали участь у похоронах братчиків, утримували шпиталі, захищали соціальні інтереси ремісничо-торгового населення, боролися проти національного гноблення. З кінця 16 – початку 17 ст. братства брали активну участь у боротьбі проти посилення польсько-шляхетського гніту, національного та релігійного утисків і набували великого громадсько-політичного і національно-культурного значення
Намагаючись перетворити православну церкву на знаряддя зміцнення своїх суспільно-політичних позицій, братства виступали як проти необмеженої влади церковних феодалів – православних єпископів, так і проти польсько-шляхетського та католицького наступу. Одночасно братства розгортали велику культосвітню діяльність. Вони відкривали школи, друкарні, навколо яких збиралися культурні сили. На базі Київської братської школи 1632 р. було створено Києво-Могилянську колегію (з 1701 р. – академію). З братських шкіл вийшов ряд письменників, учених, політичних діячів, діячів освіти, книгодрукування, митців, які сприяли зміцненню зв’язків українського та білоруського народів.
4.У чому полягає вплив виникнення друкарської справи в Україні на розвиток освіти, українського письменства та культури в цілому?
Складовою частиною загального піднесення культури протягом останніх десятиріч XVI — першої половини XVII ст. був розвиток друкарства.
Вплив на характер українського друкарства мали культурні течії, що розвивалися не лише в межах України, а й у міжнародному контексті.
Заснування перших друкарень у Львові і Острозі припадає на час піднесення суспільно-політичного руху. Водночас це була доба, коли і освіченому духовенству, і причетним до освіти мирянам стала зрозумілою потреба забезпечити всі храми церковно-літургічними книгами і добитися такої уніфікації тексту цих книг, якої не можна було досягти рукописним способом. Потрібна була саме друкована книга. Необхідною вона стала в цей час і для шкіл, і для полеміки з тими, хто заперечував політичні, релігійні та культурні права українців і білорусів.
5. З яких причин у XІV – XV ст. випускники шкіл України здобували освіту в європейських університетах? Пригадайте українських вчених, їх діяльність на терені європейських культур.
Починаючи з ХІV ст., випускники пiсля закiнчення школи здобували освіту в європейських університетах, через вiдсутнiсть власних вищих навчальних закладів на територiї України.
Діяльність українських вчених помітно активізується на терені європейських культур. Насамперед серед них слід назвати ректора Болонського університету, видатного вченого у галузі астрономії, астрології, математики, першого з відомих докторів медицини, представника раннього гуманізму, який репрезентував Україну в Західній Європі – Юрія Дрогобича (Юрій Котермак бл.1450- 1494 рр.).Його учнями були німецький поет-гуманіст Конрад Цельтіс та великий польський астроном Миколай Коперник. У 1483 р. Ю.Дрогобич видав у Римі книжку «Прогностична оцінка поточного» і став, таким чином, першим українським автором друкованої книги.
Відомі й інші яскраві постаті гуманістів українського походження, які своєю діяльністю збагачували європейську культуру, примножували досягнення гуманізму епохи Відродження, звеличуючи тим самим свою Батьківщину в очах європейської громадськості.