Основні риси філософської думки в Україні

Практична робота№9 2
Основні риси філософської думки в Україні.
Філософія в Україні має багату історію, що налічує понад тисячоліття. Основні риси філософської думки в Україні можна виділити наступним чином:
Патріотизм. Українська філософія завжди була зорієнтована на розвиток України як самостійної держави. Філософи відзначають унікальність української культури та мови, а також спрямовують свої зусилля на розвиток та збереження української ідентичності.
Релігійність. Українська філософія має глибокі релігійні корені, які датуються ще з часів Київської Русі. Християнські цінності та традиції відіграли важливу роль у формуванні української філософської думки.
Соціальна та політична активність. Українські філософи завжди були активними учасниками соціальних та політичних процесів. Вони брали участь у боротьбі за свободу та незалежність України, розвиток громадянського суспільства та демократії.
Екзистенціалізм. Екзистенціалізм є одним з найпоширеніших напрямів української філософії. Цей напрямок підкреслює важливість
існування людини в світі, самостійності та свободі вибору.
Екзистенціалісти наголошують на значенні особистісної свободи, відповідальності та самореалізації.
Діалектика. Українська філософія має глибокі корені в діалектичній традиції, яка заснована на взаємодії протилежностей та розвитку як процесу. Філософи зосереджують свою увагу на аналізі суперечностей та протиріч, які присутні в суспільстві та людському досвіді. Вони розвивають свій підхід до діалектики, звертаючись до народної мудрості та філософських традицій.
Філософія культури. Українські філософи активно досліджують культурні процеси та проблеми. Вони аналізують взаємодію культури

Практична робота№9 3 та суспільства, розглядають культурні ідентичності та відмінності, та розвивають свій підхід до культурної філософії.
Філософія науки. Українські філософи віддають велику увагу дослідженню філософських питань у науці та технологіях. Вони аналізують роль науки та технологій у суспільному розвитку та культурі, розглядають проблеми наукового пізнання, методології наукового дослідження та взаємодії між наукою та іншими аспектами суспільства.
Українська філософія є складною та різноманітною, і вона постійно розвивається та еволюціонує, відображаючи відмінність української культури та історії.
Джерела української філософської культури
Українська філософська культура має багаті джерела, які включають:
1.Релігійні традиції. Християнство, іслам, юдаїзм та інші релігії мають значний вплив на українську філософію. Релігійні традиції стали джерелом духовної культури, етики та моралі, що вплинуло на філософію України.
2.
Народна мудрість.
Філософія українського народу сформувалася на основі народної мудрості, українських народних прислів'їв, приказок, легенд та інших фольклорних матеріалів. Ці джерела відображають український народний дух, його погляди на життя та світ.
3. Історичні традиції. Історія України має велике значення для української філософської культури. Дослідження історії України, зокрема періоду Київської Русі, Шевченківського часу, української революції та Голодомору, допомагає зрозуміти формування національної ідентичності та світогляду українців.

Практична робота№9 4
4. Зарубіжна філософія. Українська філософія також включає елементи зарубіжної філософії, зокрема класичних філософських теорій, які стали основою європейської культури та філософії.
5. Сучасна філософія. Сучасні українські філософи висловлюють свої погляди на філософські проблеми та тенденції.
6. Література та мистецтво. Українська література та мистецтво мають великий вплив на українську філософію. Твори українських письменників та художників відображають український дух, культуру,
історію та філософію.
7. Філософія науки. Українські вчені займаються філософськими проблемами, пов'язаними з розвитком науки та технологій. Їхні дослідження стосуються філософської концепції науки, її місця в суспільстві та взаємодії з іншими аспектами життя.
8. Філософська освіта. Українські університети мають факультети філософії, де викладається традиційна філософія, а також сучасні філософські теорії. Освіта в галузі філософії допомагає формувати критичне мислення, аналітичні та дослідницькі навички.
Українська філософська культура має різноманітні джерела, які взаємодіють між собою та впливають на формування української філософської думки.
Християнський світогляд в Київській Русі Х-ХІІІ ст. та
філософію ХІV-ХVІ ст.
Християнський світогляд був основним світоглядом в Київській
Русі у період з X по XIII століття. Християнство було відомо на Русі з
ІХ століття, але воно почало поширюватись масово після хрещення
Київської Русі князем Володимиром у 988 році.
Київська Русь переживала епоху розвитку духовної культури, і християнство стало невід'ємною частиною життя населення.
Християнський світогляд сприяв формуванню цінностей і моральних

Практична робота№9 5 норм, які визначали поведінку людей, а також стали основою для розвитку права і законодавства.
У XIV-XVІ століттях в Європі відбувалося розвиток філософських ідей, які суттєво вплинули на християнський світогляд.
На початку XIV століття у Франції з'явилася філософська школа
Оккамізму, яка відкинула деякі християнські догми і традиції, допустивши можливість вивчення релігії за допомогою розуму і логіки.
У XV столітті італійський гуманіст і філософ Джованні Піко делла Мірандола розробив ідею людської гідності та можливості самовдосконалення. Його концепція говорила про те, що людина може змінювати свою долю через свої вчинки та духовний розвиток.
У XVI столітті німецький філософ Мартін Лютер заснував протестантизм, який був заснований на принципі суверенітету Біблії та
індивідуальної віри. Це дало поштовх до розробки ідей протестантизму, які були основою для розвитку інших християнських рухів, таких як англіканство, методизм і баптисти.
У XVII столітті французький філософ і математик Рене Декарт висунув теорію "я думаю, отже, я існую", що стала фундаментальною в філософії і науці. Ця теорія відкрила двері до розуміння людської свідомості і духовного життя, і вплинула на християнські ідеї про душу та Бога.
У XVIII столітті французький філософ Вольтер висунув ідею про свободу віри і відкидання догматів, що сприяло поширенню ідей раціоналізму в християнстві. Раціоналізм підкреслював значення розуму і логіки в релігійному пізнанні, і привів до появи ідей таких як деїзм та унітаріанство.
У XIX столітті німецький філософ Фрідріх Ніцше розвинув ідею "смерті Бога", що відкидала ідею існування Бога і зверталася до

Практична робота№9 6 самореалізації людини в світі. Це сприяло розвитку ідей екзистенціалізму та атеїзму в християнстві.
У ХХ столітті християнство зазнало впливу постмодернізму, який підкреслює індивідуальність та плюралізм вірувань. Християнство здобуло популярність серед молодих людей, які відчувають потребу в духовному житті та осмисленні світу.
У загальному, філософія ХІV-ХVІ століть відкрила двері до розуміння релігії за допомогою розуму і логіки.
«Філософію серця» Г. Сковороди і П. Юркевича
"Філософія серця" - це концепція, яка виходить з того, що серце людини має більш значущу роль, ніж розум, у пізнанні істиної та реалізації особистісного розвитку. Ця концепція була розвинута у творчості двох видатних українських філософів – Григорія Сковороди та Петра Юркевича.
Григорій Сковорода був українським філософом-мислителем
XVIII століття. У його творчості можна знайти ідеї про внутрішній світ людини, про душу, про вільну волю. Сковорода підкреслював значення серця у пізнанні світу і змушував людину досліджувати свої власні почуття і емоції, щоб досягти більш глибокого розуміння світу та себе.
Петро Юркевич, український філософ-мислитель XIX століття, також був прихильником "філософії серця". Він підкреслював важливість емоційного і духовного розвитку людини, а також її взаємодії з природою. Юркевич вважав, що важливо слухати своє серце
і довіряти йому, оскільки це допоможе людині знайти своє місце в світі та здійснити особистісний розвиток.
Обидва філософи підкреслювали значення внутрішнього світу людини, і вважали, що серце має більш значущу роль, ніж розум, у пізнанні та розвитку особистості. Вони вважали, що важливо бути в гармонії зі своїми почуттями, думками і емоціями, щоб досягти більш

Практична робота№9 7 глибокого розуміння світу та себе. Обидва філософи також розвивали
ідеї про моральність та етику, і наголошували на тому, що вони повинні бути побудовані на принципах любові, добра та справедливості.
У своїх творах Сковорода та Юркевич використовували вірші, притчі, символіку, що допомагало їм передати свої ідеї про внутрішній світ людини, про її стосунки зі світом, про важливість емоцій та почуттів. Обидва філософи також підкреслювали важливість духовності та релігії, які є необхідними для розвитку людини як цілісної особистості.
Узагалі, "філософія серця" є досить важливою концепцією для розуміння людини та її місця у світі, а також для розвитку особистості та духовності. Вона нагадує нам про те, що важливо не лише розуміти світ, але й відчувати його, бути в гармонії з ним, а також про те, що моральність та етика повинні базуватися на любові та добрі.
Отже, "філософія серця" Г. Сковороди та П. Юркевича є важливою складовою української філософської думки, яка допомагає нам розуміти глибинні реалії людської природи та її відносин зі світом.
«Філософію мови» О. Потебні
Олександр Потебня - відомий український мовознавець та літературознавець XIX століття, який відіграв значну роль у розвитку філософії мови. Одним з його основних творів є "Філософія мови", який представляє собою глибокий аналіз мови та її ролі в житті людини.
У своєму творі Потебня висуває ідею про те, що мова є основою людської культури та цивілізації. Він розглядає мову як засіб спілкування, який дозволяє людині виражати свої думки та почуття, передавати знання, творити мистецтво та літературу. Потебня також звертає увагу на те, що мова впливає на мислення людини, тому що мислення і мовлення нерозривно пов'язані між собою.

Практична робота№9 8
У своїх дослідженнях Потебня також звертає увагу на роль слова та мовлення в психології людини. Він вважає, що слова мають велику силу і можуть викликати різні емоції та почуття у людини. Окрім того,
Потебня розглядає мову як систему знаків, яка має свою структуру та логіку.
Узагалі, "Філософія мови" О. Потебні є дуже важливим твором для розуміння ролі мови в житті людини та її впливу на розвиток культури та цивілізації. Він показує, що мова є не просто засобом спілкування, а складною системою, яка відображає внутрішній світ людини та допомагає їй осягнути світ навколо себе. Таким чином,
"Філософія мови" О. П. Потебні є важливим внеском в розвиток філософії мови та мовознавства. Його підход до дослідження мови є глибоким і системним, він звертає увагу на різні аспекти мови - від граматики до психології. Він розглядає мову як живий організм, який постійно еволюціонує та взаємодіє зі своєю оточуючою дійсністю.
Одним з ключових понять у філософії мови О. Потебні є
"словесність", яка означає надання словам творчого значення та підкреслення їхньої індивідуальності. Він вважає, що слова можуть бути набагато більшими, ніж просто засобом комунікації, вони можуть відтворювати внутрішній світ людини та викликати різні емоції та почуття.
Крім того, у своїх дослідженнях Потебня звертає увагу на взаємозв'язок мови та культури. Він вважає, що мова є не просто засобом вираження культури, але й джерелом культури. Мова дозволяє людині створювати літературу, мистецтво та інші види культури, але в той же час вона відображає культурні особливості та традиції народу.
Узагалі, "Філософія мови" О. Потебні є важливим твором для розуміння мови та її ролі в житті людини та суспільстві. Вона допомагає розкрити глибину мовного феномену та зрозуміти, як мова

Практична робота№9 9 впливає на наше мислення, сприйняття світу та культурний розвиток народу.
Філософія І. Франка, М. Драгоманова, Лесі Українки, М.
Грушевського, В. Липинського, Д. Донцова, Д. Чижевського, В.
Вернадського
Іван Франко був відомим українським письменником, філософом та громадським діячем, який активно займався проблемами національної культури, національної свідомості та національної самосвідомості. Франко вважав, що український народ має своєрідний духовний світогляд, який заснований на глибокому розумінні природи та світу. У своїх філософських роздумах Франко зосереджувався на проблемах соціальної справедливості, людської гідності та
індивідуальної свободи.
Михайло Драгоманов був відомим українським істориком, філософом та педагогом, який присвятив своє життя розвитку національної освіти та культури. Драгоманов вірив у потужний вплив освіти на розвиток нації та культури. Він вважав, що кращим шляхом до національної самосвідомості та свідомого розвитку є формування національної свідомості вже з дитинства.
Леся Українка була видатною українською поетесою та драматургом, яка активно займалася проблемами національної свідомості та національної самосвідомості. У своїх творах вона зосереджувалася на проблемах соціальної справедливості та
індивідуальної свободи, а також на проблемах національної
ідентичності та національної самосвідомості.

Практична робота№9 10
Михайло Грушевський був відомим українським істориком, який вніс важливий внесок у розвиток української історії та національної свідомості.
Михайло Грушевський також займався філософськими питаннями, зокрема, він розглядав проблему національної свідомості та національного самовизначення, а також проблему формування національної ідеї та національної культури. Грушевський активно досліджував історію української культури та її взаємодії з культурами
інших народів.
Володимир Липинський був видатним українським філософом та літературознавцем, який зосереджувався на проблемах національної культури, моралі та етики. Липинський був прихильником національно- визвольного руху та вірив у потужний вплив культури на розвиток нації.
Дмитро Донцов був відомим українським філософом та літературознавцем, який займався проблемами національної
ідентичності та національної самосвідомості. Він розвивав ідеї національної моралі та національної культури, вірив у потужний вплив культурного життя на формування ідентичності нації.
Дмитро Чижевський був видатним українським істориком, філософом та культурологом, який присвятив своє життя дослідженню проблем національної ідентичності та культури. Він зосереджувався на розвитку ідеї національної самосвідомості та національної ідентичності, а також на проблемах взаємодії культур і націй.
Володимир Вернадський був видатним українським фізиком, геологом, хіміком та філософом, який зробив наукові дослідження у

Практична робота№9 11 різних галузях знань, від космології та геохімії до філософії науки та культури. Він розглядав питання природи та сутності наукового пізнання, проблеми взаємодії науки та культури, а також займався дослідженням проблем еволюції та взаємодії природи та людини.
Українська культура була обогащена також іншими відомими філософами того часу, які працювали в інших країнах, такими як
Микола Бердяєв, Лев Шестов та інші. Вони займалися проблемами релігії, моралі, етики та людської ідентичності, а також вивчали спільні риси та відмінності української та європейської культур.
У сучасний час українська філософія розвивається далі та займається актуальними питаннями, пов'язаними з політикою, етикою, соціальною філософією, філософією науки та культури, а також проблемами ідентичності та розвитку нації. Багато українських філософів здобувають відомість в світі та займаються дослідженням актуальних проблем світового рівня.
Українське філософське відродження 60-х років ХХ ст.
Українське філософське відродження 60-х років ХХ ст. було значною мірою пов'язане зі змінами в суспільному житті України.
Зокрема, це була епоха розквіту національної свідомості та збільшення
інтересу до української культури та історії.
Одним з ключових факторів філософського відродження став розвиток київської школи філософії, яка зосереджувалася на вивченні проблем трансцендентальної філософії та філософської антропології.
Ця школа відкривала нові горизонти у філософському дискурсі та створювала нові напрями досліджень.
У складі київської школи філософії були видатні філософи, такі як Григорій Сковорода, Григорій Пінський, Микола Бердяєв, Іван
Огієнко та
інші.
Вони займалися вивченням проблем

Практична робота№9 12 трансцендентальної філософії, філософської антропології, феноменології, екзистенціалізму та інших напрямів.
Окрім київської школи, значний внесок у розвиток української філософії 60-х років зробили також філософи, які працювали за межами
України. Серед них були Лев Шестов, Максим Горький, Лев
Колесников та інші. Вони займалися проблемами релігії, етики, моралі та людської ідентичності, а також вивчали спільні риси та відмінності української та світової філософії.
Українське філософське відродження 60-х років ХХ ст. було також пов'язане з розширенням кола філософських досліджень та зростанням інтересу до філософської думки серед широкої громадськості. Це була епоха, коли з'явилися нові філософські видання, такі як журнал "Сучасність", який став важливою платформою для українських філософів.
Серед видатних українських філософів 60-х років можна відзначити Івана Франка, Михайла Драгоманова, Лесю Українку,
Михайла Грушевського, Віктора Липинського, Дмитра Донцова,
Дмитра Чижевського та Володимира Вернадського. Кожен з цих філософів мав своє бачення філософії та світогляду, проте всі вони об'єднувалися спільною метою - висвітлювати національну ідею та допомагати розвитку української культури.
Іван
Франко зосереджувався на проблемах соціальної справедливості та національної свідомості. Він розвивав своє бачення моралі та етики, зосереджуючись на проблемах людської духовності та самовизначення.
Михайло Драгоманов займався вивченням соціально-політичних проблем, зокрема проблеми національного відродження та національної самостійності.

Практична робота№9 13
Леся Українка відома своїм філософським поглядом на любов, мистецтво та культуру. Вона зосереджувалася на проблемах духовності, моралі та індивідуальної свободи.
Сучасна українська філософська думка
Сучасна українська філософська думка характеризується розмаїттям підходів та напрямків, а також активністю та взаємодією зі світовою філософською спільнотою.
Одним з ключових напрямків сучасної української філософії є філософія культури, яка зосереджується на вивченні взаємозв'язку культури та соціальних процесів, ролі культури в становленні національної ідентичності та культурного розвитку.
Ще одним важливим напрямком є філософія науки та технологій, яка досліджує філософські проблеми, пов'язані з розвитком науки та технологій, із соціальними наслідками їх застосування та взаємодією науки з іншими галузями знань.
Також в Україні активно розвивається феміністська філософія, яка зосереджується на проблемах гендерної рівності, стереотипів та дискримінації на основі статі, а також вивченні історії та культури жінок.
Українська філософська спільнота також займається вивченням проблем соціальної справедливості, етики та моралі, політики та глобалізації, релігії та духовності.
Загалом, сучасна українська філософія є активним та розвиваючимся напрямком з великим потенціалом для подальшого розвитку та співпраці з іншими національними та світовими філософськими спільнотами.
Вплив української філософської думки на розвиток світової
культури та науки.

Практична робота№9 14
Українська філософська думка, хоч і не має такого великого впливу на світову культуру та науку, як, наприклад, філософія давньої
Греції або філософія Німеччини, проте має своїх видатних представників та внески у розвиток філософської думки та науки.
Один із видатних українських філософів - Григорій Сковорода, за своїми поглядами та духовним спадком мав значний вплив на культуру та філософію східної Європи, зокрема на польську та російську філософію. Він виступав проти ідеї колективізму, насильства та прагнув до вільної та творчої особистості. Його філософські ідеї були важливим джерелом для розвитку української культури та інтелектуальної думки.
Іван Франко, видатний український письменник, громадський діяч та філософ, був відомий своїми поглядами на національну самостійність та національний розвиток. Він пропагував ідею громадської свободи та рівноправності. Його погляди на гуманізм та соціалізм, а також його національно-культурні погляди мали вплив на розвиток філософської думки та літератури в Україні.
Володимир Вернадський, видатний український вчений та філософ, був відомий своїми дослідженнями у галузі геохімії, біосфери та розуміння ролі людини в природі. Його праці в галузі фізичної хімії, геології.
Українська філософія і культура, з одного боку, зберігають свої національні особливості та традиції, а з іншого - є частиною світової філософської та культурної спадщини. Українські філософи та науковці активно взаємодіють з колегами з інших країн, беруть участь у міжнародних конференціях та проектах, публікують статті в провідних світових наукових виданнях.
Деякі українські філософи стали відомими за межами України завдяки своїм науковим досягненням. Наприклад, Олександр Потебня вніс важливий внесок у розвиток лінгвістики та культурної

Практична робота№9 15 антропології, а Іван Франко зробив значний внесок у розвиток української літератури, культури та соціальної філософії.
Крім того, українська філософія вплинула на розвиток світової культури та науки через дослідження української історії, культури та літератури. Наприклад, Михайло Грушевський зробив внесок у розвиток української історіографії та звернув увагу світової спільноти на значення української історії для розуміння загальноєвропейських тенденцій.
Також слід зазначити, що українська філософія та культура займають важливе місце в контексті світової культурної спадщини.
Наприклад, творчість Тараса Шевченка, Лесі Українки, Ольги
Кобилянської та інших.
Одним з найвідоміших українських науковців є Володимир
Вернадський, який вніс великий внесок у розвиток науки не тільки в
Україні, але й у всьому світі. Він був одним з засновників нової галузі науки - біогеохімії, яка вивчає взаємодію живих організмів і неживої матерії в природі. Також Вернадський був автором теорії ноосфери - глобального інтелектуального простору, в якому людство взаємодіє з природою та технологіями.
Українські філософи також мають великий внесок у розвиток філософської думки в світі. Наприклад, Микола Осадчий є засновником теорії "екзистенційного зрозуміння культури", яка стала однією з ключових філософських шкіл в Європі. Філософи, такі як Сергій
Гриценко, Олег Шинкарук та Олег Колесник, активно працюють у сфері філософської антропології та філософської герменевтики, внесли свій внесок у розвиток цих галузей філософії.
Українські філософи також активно працюють у галузі суспільних наук. Наприклад, Юрій Левада є засновником Левада- центру, який є однією з провідних соціологічних організацій в Росії та

Практична робота№9 17
ПОСИЛАННЯ НА ДЖЕРЕЛА
1. Національна академія наук України. Інститут філософії.
Сайт: http://www.philosophy.ua/
2. Філософська енциклопедія
(українською).
Сайт: https://en.philosophy.mentalite.org.ua/
3. Філософський факультет
Київського національного університету
імені
Тараса
Шевченка.
Сайт: http://philosophy.univ.kiev.ua/
4. Журнал "Філософія науки та техніки" (українською). Сайт: http://philosophy-science-tech.com.ua/
5. Науковий журнал "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Філософія". Сайт: http://filos.univer.kharkov.ua/
6. Інститут філософії ім. Григорія Сковороди НАН України.
Сайт: http://ifgs-nauka.com.ua/
7. "Дзеркало тижня. Україна" - розділ "Філософія". Сайт: https://dt.ua/philosophy