Ім'я файлу: ПД_КоробкаВ_24імв.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 5124кб.
Дата: 16.02.2023
скачати
Пов'язані файли:
14імв_Коробка_8Тема.pptx

Перспективи реалізації концепції публічної дипломатії в Україні у воєнний та повоєнний час

Коробка Вєроніка

24імв

Зміст


Вступ

1. Поняття публічної дипломатії

2. Стратегія публічної дипломатії України

3. Проблеми реалізації ПД до 24 лютого

4. Роль України на міжнародній арені

New Public Diplomacy

TPD або реалізація ПД у післявоєнний час

Висновки

Література

Вступ


У вирії подій 2022 року, дуже багато людей почали активно обговорювати питання дипломатії в її традиційному значенні. Українці перебуваючи за кордоном дивувались стереотипам європейців про Україну та них самих. Але певний відсоток людей взагалі не здогадується, що таке публічна дипломатія, як вона впливає на імідж держави та як публічна дипломатія в Україні власне реалізується.

Поняття публічної дипломатії

Відвідуючи Вікіпедію можна знайти таке визначення, щодо публічної дипломатії:

“Публічна дипломатія — це цілеспрямована міжнародна та іноземна діяльність держави через підконтрольні або фінансовані нею установи та організації щодо здійснення інформаційного впливу на думку і поведінку населення зарубіжних країн у контексті її зовнішньополітичних національних інтересів.”

Я розумію цей термін так:

Публічна дипломатія –це діяльність держави на міжнародному рівні, яка формує уявлення про країну та її імідж закордоном.

стратегія публічної дипломатії


Стратегія публічної дипломатії затверджується та регулюються Міністерством закордонних справ України.

Публічна дипломатія має напрями, затверджені МЗС України.

Основні напрями публічної дипломатії:

Культурна - популяризує національні здобутки та досвід у сфері культури

Економічна- інформує та просуває інвестиційний, туристичний та експортний потенціал України

Експертна- системна робота з експертними представництвами інших країн

Кулінарна- формування позитивного іміджу країни у світі через просування національної кухні

Науково-освітня-допомагає побудувати партнерські відносини з іншими країнами завдяки науково-освітньому обміну

Спортивна- формування позитивного іміджу країни через спортивний досвід та здобутки

Цифрова- застосування цифрових технологій з метою просування іміджу країни

“Метою стратегії публічної дипломатії МЗС України є формування позитивного іміджу України у світі через інституціоналізацію та посилення функції публічної дипломатії в роботі МЗС, закордонних дипломатичних установ України та Українського інституту, а також зміцнення синергії та взаємодії з ключовими державними та недержавними органами й установами, долученими до стратегічних комунікацій України .”

Стратегія розрахована на 5 років – 2021-2025 роки.

Цілями та завданнями стратегії публічної дипломатії є
    • забезпечити системну участь України у ключових культурних, економічних, науково-освітніх, експертних і спортивних подіях світу;
    • забезпечити представленість України на найбільших міжнародних цифрових майданчиках;
    • забезпечити організацію актуальних і сучасних заходів з промоції України у світі;
    • розробити і впровадити програми просування туристичного, інвестиційного, експортного та науково-освітнього потенціалу,
    • системно комунікувати наративи про Україну як демократичну країну, що є невіддільною частиною європейського політичного, економічного, культурного, освітнього та інформаційного простору;
    • проактивно просувати ініціативи України з долучення до глобальних та регіональних кампаній, спрямованих на сталий розвиток людства, зокрема в рамках міжнародних організацій;
    • активно комунікувати ініціативи України на міжнародній арені;
    • систематично комунікувати прогрес у реформах та позитивні внутрішні зміни в країні, попри наявну збройну агресію проти України.
    • створити механізм моніторингу, аналізу та реагування на дезінформаційні атаки;
    • проактивно комунікувати власні наративи на найбільших міжнародних інформаційних майданчиках та в міжнародних медіа;
    • реалізовувати міжнародні інформаційні кампанії для протидії дезінформаційним кампаніям та наративам;
    • ініціювати багатосторонні формати співпраці у сфері протидії дезінформації на регіональному та глобальному рівнях та ділитисядосвідом з протидії дезінформації зі своїми партнерами.

Проблеми реалізації пд до 24 лютого


Основною проблемою реалізації публічної дипломатії України до повномасштабного вторгнення московії до України, на мою думку, були
    • значний вплив рф на канали комунікацій
    • пропаганда рф через ці канали
    • сприйняття України іноземцями, як території росії через, стереотипи та хибне уявлення створене країною-терористкою
    • слабка організація запровадження напрямів ПД в Україні.

Через те, що росія дуже багато років мала величезний вплив на світ через власне телебачення(і не тільки) та пропаганду в ньому безпосередньо, на території європейських держав; через представлення рф, як загрозливої країни; через придушення московією українського “Я” – Україна певний час не мала змоги вплинути на міжнародну арену так, щоб змінити свій імідж на позитивний та заявити про себе. В той час, як рф впроваджувала вдалу публічну дипломатію через певні ричаги впливу на міжнародне населення, Україна лише починала цю публічну дипломатію розвивати. Україна та майже всі пост-соціалістичні країни невпинно довго сприймались як частина СРСР – центром якої була москва ( на жаль), а пропаганда рф та приклади білорусі, і Казахстану викарбували це твердження в головах у міжнародного населення. Що ж говорити про Європу, якщо навіть деякі жителі України уявляли себе частиною росії та ментально відносили себе до неї.

Звичайно вічно царити зло не могло та повномасштабним наступом, рф показала всьому світу своє справжнє лице, змусивши всіх нарешті відкрити очі і побачити правду.
Наразі, після 24 лютого – роль України на міжнародній арені значно підвищилась, а рфії натомість – знизилась. Офіційне представництво України доклало максимальних зусиль для того, щоб звернути увагу на терористичні дії росні та, щоб просити про допомогу у цій війні. Громадська діяльність, натомість, активізувалась настільки, що змогла не тільки привернути увагу міжнародних громадян до проблем війни, а ще й змусила бойкотувати росію і пишатись Україною. Я думаю, що повага до України та до її громадян виникла не ВСУПЕРЕЧ злободенній росії, а ЗАВДЯКИ величності, згуртованості, патріотичності та свободолюбивості українського народу. Тому що, українці своїм прикладом показали, наскільки велику силу вони мають і фізично, і психологічно, і культурно. Нарешті почала масово пробуджуватись національна свідомість та українці заявляли про себе.

New public diplomacy

Щодо реалізації ПД, мені здається, що нам вдалось перейти до такого поняття, як new public diplomacy, оскільки заходи публічної дипломатії почали реалізовуватись не тільки традиційними способами, але й більш новими.

До прикладів:

Культурна дипломатія – перемога гурту Kalush на Євробаченні, стала прикладом, який показав можливості українського народу у культурній сфері, люди почали цікавитись українською музикою, а українські артисти почали активно музичну індустрію розвивати, українська мова стала більш впізнавана. Також розповсюдження української літератури закордоном, дало змогу оцінити європейському суспільству, українських поетів. Кулінарна- після того, як багато громадян пересились в безпечні умови закордон – стрімко активізувалась кулінарна частина публічної дипломатії. Українці почали активно займатись бізнесом у низці європейських країн, зявилось дуже багато українських магазинів, на прилавках європейських магазинів також зявилась достатньо велика кількість експортних товарів з України, відкрили свої двері й ресторани української кухні – до яких радо приходять європейці, які дійсно розсмакували нашу їжу.

Нарешті, європейці почали розуміти, що борщ – це українське блюдо, але ж українці не споживають лише його та сало.

Експертна- тут дійсно треба зауважити, що наше дипломатичне представництво, Президент, міністри, політики неймовірно вплинули на увесь світ. В їх руках ,звичайно, серйозні повноваження і вони коректно, точно та швидко їми користувались в усіх напрямках, в яких тільки могли. Чого лише коштують звернення Президента України до всього світу, до майже кожної країни, з найрізноманітніших джерел. Економічна – на власному прикладі держави Європи запевнились в тому, що експорт, як мінімум, зерна – є життєвонеобхідним для них. Держави країн світу переконались, яку велику роль має Україна в експортному питанні. Науково-освітня – потік українського молоді, яка почала вступати у закордонні університети, навчатись у школах, здійснювати наукову діяльність – показав, який високий розвиток освіти має українська молодь Цифрова ПД – Українське суспільство мало неймовірний вплив на інформаційний простір- сприяючи повному бойкотуванню росії у всіх сферах життя, заявляючи про себе, розповідаючи власну історію всьому світу, влаштовуючи флешмоби, протести та різноманітні акції за допомогою усіх наявних соцмереж – Україна нарешті почала бути в тренді. Бути з Україною, підтримувати її та бойкотувати рф – стало круто та достойно. Люди по всьому світу почали захоплюватись культурою, політичним життям, мовою, музикою та врешті решт, Президентом України. Україна стала країною, про яку відомо всім. Дуже шкода, що для цього довелось піти на такі жертви...
Франк Вайлд

Модний показ 2022

Королева Єлизаветта ІІ
Наскільки б це не було сумно, але не можна заперечувати те, що поштовхом до розвитку українського суспільства стала саме повномасштабна війна. А публічна дипломатія зараз загалом спрямована саме на питанні захисту українського населення та допомоги йому.

Але говорячи про реалізацію публічної дипломатії у післявоєнний час, то я думаю, що потрібно буде спиратись на зазначені завдання визначені у стратегії ПД.

Після закінчення війни українцям потрібно буде відбудовувати власну державу та бути морально готовими до того, що це буде складно. Але не дивлячись на це, мені здається, що зупинити розвиток української самоідентичності буде неможливо, а отже ми продовжимо впливати на міжнародне суспільство. Українці будуть приймати участь у міжнародних конференціях, вже Україна є кандидатом на вступ до НАТО, після перемоги на Євробаченні – українська музика і далі буде поширюватись на Європейських слухачів, участь у спортивних змаганнях буде невід'ємною частиною нашої публічної дипломатії, розвиток Цифрової дипломатії потрібно буде трошки урегулювати, бо це величезна сила впливу. Загалом, я думаю, що потрібно щоб МЗС України більш детально зайнялись питанням ПД та розробили більше нормативних документів для регулювання цього процесу, потрібно залучати дипломатичні представництва до розповсюдження інформації про ПД та розвивати студентів-міжнародників у цій професійній діяльності.

Висновки

Після повномасштабного вторгнення ,Україна здобула небачені раніше шанси донести свою позицію до світу за допомогою громадської дипломатії. Перед нею відкрилися численні канали міжнародної комунікації, а зацікавлення іноземців до всього українського значно зросло. В очах багатьох Україна є ключовим захисником важливих глобальних норм і цінностей, а українці викликають симпатію і співчуття як народ, що самовіддано бореться проти загарбника. Проте інтерес до України не буде постійним, а Росія усіма силами намагається зруйнувати довіру до України. Тому роль громадської дипломатії, яка охоплює як урядові і навколоурядові проєкти, так і зусилля неурядових акторів різних країн, сьогодні безпрецедентно велика. У теперішніх реаліях важливими є всі цільові аудиторії, що знаходяться в усіх регіонах світу. Не варто забувати, що ставлення до Росії у багатьох країнах за межами Заходу все ще залишається досить позитивним, а виграти інформаційну війну на Заході зовсім не означає виграти її у всьому світі. Отже, потрібна особлива увага до роботи з громадськістю в Азії, Латинській Америці та Африці. Цільовим аудиторіям у цих країнах необхідно демонструвати відданість українців загальнолюдським цінностям, що проявляється в їхній відчайдушній боротьбі проти імперіалізму та за своє національне визволення і самобутність.

Література

  • Стратегія публічної дипломатії МЗС України на 2021-2025 роки. Міністерство закордонних справ України. 16.08.2022. URL: https://mfa.gov.ua/storage/app/sites/1/%D0% A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%97/publicdiplomacy-strategy.pdf
  • Комунікаційна стратегія МЗС України. Міністерство закордонних справ України. 16.08.2022. URL: https://mfa.gov.ua/storage/app/sites/1/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0 %B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%97/communication-strategy.pdf
  • Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2022. Випуск 43, c.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас