КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з навчальної дисципліни «Інтелектуальна власність»
студентки КІ-І-1М
Куцин Тетяни
Задачі
Варіант 1
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у ст. 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані. Майнове право суб’єкта авторського права, який є юридичною особою, може бути також передане (відчужене) іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації цієї юридичної особи — суб’єкта авторського прав.
Варіант 2
Ні не може, тому, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про авторське право і суміжні права» відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між ними. Винагорода за використання твору належить співавторам у рівних частках, якщо в угоді між ними не передбачається інше (що і має місце в описаній ситуації).
Варіант 3
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону.
Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору.
За авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються.
За авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам.
Права на використання твору, що передаються за авторським договором, вважаються невиключними, якщо у договорі не передбачено передачі виключних прав на використання твору.
Варіант 4
Ні, не є правовою. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автору належить (серед інших особистих немайнових прав) право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо. Дії видавництва містять ознаки правопорушення передбаченого пунктом «в» ч. 1 ст. 50 цього Закону, а саме плагіат, тобто оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору.
Варіант 5
Так, має місце правопорушення передбачене пунктом «а» частини першої ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», а саме порушення майнових прав передбачених ст. 15 цього Закону, зокрема, виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Варіант 6
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. А відповідно до ч. 5 ст. 15 цього Закону за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів.
Варіант 7
Має місце порушення майнових прав автора передбачене пунктом «а» ч. 1 ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», а саме п. 5 ч. 3 ст. 15 цього Закону — виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти переклади творів.
Варіант 8
Згідно з ч. 6 ст. 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права» за авторським договором замовлення автор зобов’язується створити у майбутньому твір відповідно до умов цього договору і передати його замовникові. Договором може передбачатися виплата замовником авторові авансу як частини авторської винагороди. А ч. 7 цієї ж статті передбачено, що умови договору, що обмежують право автора на створення майбутніх творів на зазначену у договорі тему чи у зазначеній галузі, є недійсними.
Варіант 9
Так, має місце порушення передбачене п. «а» ч. 1 ст. ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», а саме порушення особистих немайнових прав передбачених ст. 14 цього Закону, зокрема, вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо.
Варіант 10
Підлягають, якщо вони суперечать Закону України «Про авторське право і суміжні права» (відповідно до п. 6 Розділу 6 Прикінцеві положення).
Варіант 11
Вважаю, що це є порушенням ч. 5 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», якою передбачено, що за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів.
Варіант 12
Так, має місце правопорушення передбачене пунктом «а» ч. 1 ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», а саме порушення майнових прав передбачених ст. 15 цього Закону, так як згідно з цією статтею до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. До інших осіб, які мають авторське право згідно з цим Законом належать спадкоємці (в даному випадку дружина померлого скульптора), так як ст. 29 передбачено, що майнові права авторів та інших осіб, які мають виключне авторське право, переходять у спадщину. Не переходять у спадщину особисті немайнові права автора. Згідно зі ст. 28 авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією статтею. Відповідно до ст. 30 закінчення строку дії авторського права на твори означає їх перехід у суспільне надбання. Так як за умовами задачі не вказано, що після смерті скульптора пройшло 70 років то слід вважати, що авторські права перейшли спадкоємцям. За умовами задачі вказано, що твір було передано для схову, тому можна вважати, що мало місце цивільний договір зберігання, а не авторський договір на використання твору.
Варіант 13
Згідно з ч. 3 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до виключних прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами належить (серед інших прав) право дозволяти або забороняти публічне виконання і публічне сповіщення творів. Відповідно до ст. 32 автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону. Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору.
Варіант 14
Ні, не мали права. Згідно зі ст. 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права» розподіл майнових прав на службовий твір визначається законом, якщо інше не передбачено договором між автором і роботодавцем. Так, ст. 429 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору (контракту), належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено цим Кодексом або договором. Відповідно до ст. 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Тобто в ситуації описаній в задачі майнові права на танець (хореографію) як об’єкт авторського права належить балетмейстеру і його роботодавцеві (якщо твір було утворено у зв’язку з виконанням трудових обов’язків). Після смерті балетмейстера майнові права автора та інших осіб, які мають виключне авторське право, переходять у спадщину (ст. 29 Закону). Якщо балетмейстер не перебував у трудових відносинах то тимпане використання хореографії автора без надання ним дозволу (або іншими особами яким належить виключне авторське право) є правопорушенням передбаченим пунктом «а» ч. 1 ст. 50 цього Закону.
Варіант 15
З умов задачі випливає, що музей запропонував автору намалювати картину і передати її до музею на тематичну виставку, тобто має місце використання об’єкта авторського права, а не створення його з метою передачі авторських прав на нього (авторський договір відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права»). Використання об’єкта авторського права регулюється ст. 32 цього Закону, згідно з якою автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.
Варіант 16
Відповідно до ч. 6 ст. 33 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права» за авторським договором замовлення автор зобов’язується створити у майбутньому твір відповідно до умов цього договору і передати його замовникові. Договором може передбачатися виплата замовником авторові авансу як частини авторської винагороди. З умов задачі випливає, що текст новорічної вистави було прийнято цирком, що засвідчується актом. Тобто має місце прийняття робіт. Таким чином у автора виникає правова підстава вимагати виплату авторської винагороди.
Варіант 17
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (серед інших особистих немайнових прав) автору належить право вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання. Згідно зі ст. 17 Закону України «Про видавничу справу» умови виконання замовлення на видавничу продукцію, права та обов’язки сторін визначаються договорами між автором (співавторами), їх спадкоємцями чи особами, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права на об’єкт замовлення, замовником, видавцем, виготовлювачем та розповсюджувачем, укладеними відповідно до законодавства.
Варіант 18
Згідно зі ст. 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 ЦК України фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦК України суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. В такому випадку згідно зі ст. 37 ЦК України над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини. Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника. Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду.
Варіант 19
Авторський договір на право використання твору, так як ст. 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону.
Варіант 20
Ні, дії творчого об’єднання були незаконними, так як відповідно до ст. 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Публічне виконання твору по радіо не позбавляє автора твору майнових прав на цей твір, зокрема, майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) передбачених ст. 15 цього Закону, а саме: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Запитання
Питання 1
Конституція України, ЦК України, Міжнародні договори, Закони: Про авторське право і суміжні права, Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, Про видавничу справу, Про кінематографію, Про архітектурну діяльність, Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування, Про телебачення і радіомовлення, Про охорону прав на знаки для товарів і послуг, Про охорону прав на винаходи і корисні моделі, Про охорону прав на промислові зразки і т.д.; Постанови КМУ, накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Система нпа в сфері права інтелектуальної власності:
1. Конституція України;
2. Міжнародні договори згода на обов’язковість яких надана ВРУ;
3. Закони України;
4. Постанови КМУ, укази Президента України;
5. Накази міністерств та нпа інших центральних органів виконавчої влади;
6. Рішення органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади.
Питання 2
Немає єдиної об’єктивної форми твору встановленої для об’єктів авторського права. З аналізу ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» вони можуть бути як письмовій та усній формах, в формі звуко- або відео-запису, зображальній, об'ємно-просторовій та в інших формах.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Тому державна реєстрація права автора на твір є лише фактом засвідчення створення такого об’єкта певною особою в конкретний період часу.
Державну реєстрацію авторського права та авторських договорів здійснює Національний орган інтелектуальної власності (НОІВ). Згідно з розпорядженням КМУ від 13 жовтня 2020 р. № 1267-р функції НОІВ виконує державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності».
Питання 3
Авторське право є первісним, а суміжне право є похідним. Такий висновок можна зробити на підставі аналізу ст. 35 Закону України «Про авторське право і суміжні права» згідно з якою об’єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є:
а) виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;
б)фонограми, відеограми;
в) передачі (програми) організацій мовлення.
Для авторського права елементами знаку охорони є:
- латинська літера "c", обведена колом,
- ім’я або найменування особи, яка має авторське право;
- рік першої публікації твору.
Для суміжних прав елементами знаку охорони є:
- латинська літера "P", обведена колом;
- імена (назви) осіб, які мають щодо цих фонограм (відеограм) суміжні права;
- рік першої публікації фонограми (відеограми).
Питання 4
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі та відповідає умовам патентоздатності.
Правову охорону можуть одержати:
1) щодо винаходів — продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо), процес (спосіб);
2) щодо корисної моделі — пристрій або процес (спосіб).
Згідно зі ст.7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.
Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу (корисної моделі) повинні враховуватися лише окремо. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на державну реєстрацію в Україні винаходу (корисної моделі) (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати. На визнання винаходу (корисної моделі) патентоздатним не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 6 місяців до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цієї частини.
Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня зміст заявок, зазначених у частині п'ятій цієї статті, до уваги не береться. Такими, що явно випливають із рівня техніки, можуть бути визнані нові форми відомого з рівня техніки лікарського засобу, у тому числі солі, складні ефіри, прості ефіри, композиції, комбінації та інші похідні, поліморфи, метаболіти, чисті форми, розміри часток, ізомери, якщо вони істотно не відрізняються за ефективністю.
Винахід (корисна модель) визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.
Питання 5
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» правова охорона надається корисній моделі, що не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі та відповідає умовам патентоздатності.
Правову охорону можуть одержати:
1) щодо винаходів — продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо), процес (спосіб);
2) щодо корисної моделі — пристрій або процес (спосіб).
Згідно зі ст.7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.
Корисна модель визнається новою, якщо вона не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу (корисної моделі) повинні враховуватися лише окремо. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на державну реєстрацію в Україні винаходу (корисної моделі) (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати. На визнання винаходу (корисної моделі) патентоздатним не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 6 місяців до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цієї частини.
Корисна модель визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» будь-яке посягання на права, передбачені ст. 28 цього Закону, вважається порушенням прав володільця патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
На вимогу володільця патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати володільцю патенту заподіяні збитки.
Вимагати поновлення порушених прав володільця патенту може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію.
А згідно зі ст. 26 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» будь-яке посягання на права власника зареєстрованого промислового зразка, передбачені частиною другою статті 20 цього Закону, або будь-яке посягання на права власника незареєстрованого промислового зразка, передбачені частиною дев’ятою статті 20 цього Закону, вважаються порушенням прав власника зареєстрованого або незареєстрованого промислового зразка відповідно, що тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.
Питання 6
Відповідно до ст.5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі та відповідає критеріям охороноздатності. Промисловим зразком може бути зовнішній вигляд виробу або його частини, що визначається, зокрема, лініями, контурами, кольором, формою, текстурою та/або матеріалом виробу, та/або його оздобленням.
Відповідно до ст. 6 цього Закону промисловий зразок відповідає критеріям охороноздатності, якщо є новим і має індивідуальний характер.
Промисловий зразок, який застосовано або втілено у виробі, що становить складову частину складеного виробу, визнається таким, що є новим та має індивідуальний характер, якщо складова частина, включена до складеного виробу, залишається видимою під час звичайного використання складеного виробу та видимі ознаки складової частини складеного виробу відповідають вимогам щодо новизни та індивідуального характеру. Промисловий зразок визнається новим, якщо жоден ідентичний промисловий зразок не доведено до загального відома щодо:
- зареєстрованого промислового зразка — до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету;
- незареєстрованого промислового зразка — до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального відома.
Промислові зразки вважаються ідентичними у разі, якщо їхні суттєві ознаки відрізняються лише незначними деталями.
У процесі встановлення новизни промислового зразка беруться до уваги будь-які відомості, що стали загальнодоступними до дати подання заявки, а якщо заявлено пріоритет, - до дати пріоритету, у тому числі зміст усіх раніше одержаних НОІВ заявок, крім тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або щодо них НОІВ прийнято рішення про відмову в державній реєстрації промислового зразка і вичерпано можливості оскарження таких рішень. Не вважаються загальнодоступними відомості, що розкриті третій особі за явної чи неявної умови збереження конфіденційності.
Промисловий зразок визнається таким, що має індивідуальний характер, якщо загальне враження, яке він справляє на інформованого користувача, відрізняється від загального враження, яке справляє на такого користувача будь-який інший промисловий зразок, доведений до загального відома щодо:
- зареєстрованого промислового зразка — до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету;
- незареєстрованого промислового зразка — до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального відома.
Для оцінки індивідуального характеру береться до уваги ступінь свободи автора під час створення промислового зразка.
Зареєстрований промисловий зразок вважається доведеним до загального відома, якщо був опублікований у результаті здійснення державної реєстрації або з інших підстав, або був експонований на виставці, використаний у торгівлі або іншим чином оприлюднений, крім випадків, коли такі події не могли стати відомими під час звичайного провадження господарської діяльності у колах, що спеціалізуються у відповідній галузі і провадять свою діяльність на території України, до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати пріоритету.
Незареєстрований промисловий зразок вважається доведеним до загального відома, якщо він був опублікований, експонований на виставці, використаний у торгівлі або в інший спосіб оприлюднений таким чином, що під час звичайного провадження господарської діяльності такі заходи з об’єктивних причин могли стати відомими у колах, що спеціалізуються у відповідній галузі і провадять свою діяльність на території України.
Не вважається доведеним до загального відома промисловий зразок, розкритий третій особі за явної чи неявної умови збереження конфіденційності.
На визнання промислового зразка охороноздатним не впливає розкриття інформації про нього автором, його правонаступником або особою, яка одержала від автора або його правонаступника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов’язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану в застосуванні положень цього пункту. Положення цього пункту застосовується також у разі, якщо промисловий зразок було доведено до загального відома внаслідок зловживань стосовно автора або його правонаступника.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» будь-яке посягання на права власника зареєстрованого промислового зразка, передбачені частиною другою статті 20 цього Закону, або будь-яке посягання на права власника незареєстрованого промислового зразка, передбачені частиною дев’ятою статті 20 цього Закону, вважаються порушенням прав власника зареєстрованого або незареєстрованого промислового зразка відповідно, що тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» будь-яке посягання на права, передбачені ст. 28 цього Закону, вважається порушенням прав володільця патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
На вимогу володільця патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати володільцю патенту заподіяні збитки. Вимагати поновлення порушених прав володільця патенту може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію.
Питання 7
Відповідно до ст. 481 ЦК України раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.
Не визнаються раціоналізаторськими пропозиції, які знижують надійність та інші показники якості продукції або погіршують умови праці, якість робіт, а також викликають або збільшують рівень забруднення навколишнього природного середовища.
Раціоналізаторські пропозиції дістають правову охорону у формі посвідчення на раціоналізаторську пропозицію на підприємстві, в установі чи організації (далі - підприємство), які визнали пропозицію раціоналізаторською. Підприємство, яке прийняло до розгляду заяву на раціоналізаторську пропозицію, повинно її зареєструвати і протягом місяця з дати реєстрації прийняти щодо неї рішення