Ім'я файлу: Вікова психологія (к. р. 20 варіант).docx
Розширення: docx
Розмір: 36кб.
Дата: 14.03.2020
скачати
Розширення: docx
Розмір: 36кб.
Дата: 14.03.2020
скачати
БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
вищий навчальний заклад
Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Вікова психологія
з предмета ____________________________________________________
Варіант 20
студентки 2 курсу спеціальності «Психологія»
групи ПС-22
_______________
_________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
Дата виконання__________________
Результат перевірки _____________
Дата перевірки __________________
ПІП викладача: Трофименко Н. Є.
Підпис викладача _______________
Біла Церква
2019
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………............3
ПИТАННЯ……………………………………………………………………..5
Надайте характеристику психологічним особливостям формування особистості у підлітковому віці……………………………………….5
Що означає «комплекс дорослості» і в якому віці він виникає?........7
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА……………………………………………………8
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….12
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….......13
ВСТУП
Актуальність дослідження: Вікова психологія – це галузь психології, яка акцентує увагу на психологічні особливості людини на кожному етапі її психофізичного розвитку.
Психофізичний розвиток людини, включає в себе наступні етапи:
новонароджений вік (1-10 днів);
грудний вік (10 днів – 1 рік);
раннє дитинство (1-3 роки);
перше дитинство (4-7 років);
друге дитинство (8-12 років);
підлітковий вік (13-16 років);
юнацький вік (17-21 рік);
зрілий вік (перший період: 22-35 років – чоловіки, 21-35 років – жінки, другий період: 36-60 років – чоловіки, 36-55 років – жінки);
похилий вік (61-74 роки – чоловіки, 56-74 роки – жінки);
старечий вік (75-90 років – чоловіки та жінки);
довгожителі (90 років і старше).
Таким чином, чим більший вік людського життя, тим триваліші вікові періоди психофізичного розвитку людини.
Об'єктом дослідження є вікові періоди психофізичного розвитку людини.
Предметом дослідження є розвиток кожного із вікових періодів психофізичного розвитку людини.
Завданням дослідження виступає безпосередньо, дослідження розвитку кожного із вікових періодів психофізичного розвитку людини.
Методологічною основою дослідження виступають методи аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації, систематизації тощо.
Науково-теоретична база дослідження. При написанні даної роботи були використані підручники, навчальні посібники, дисертації на задану тему, а також статті з журналів провідних вчених та науковців-психологів і педагогів.
Структура, зміст та обсяг роботи. Дана робота складається із вступу, 2 теоретичних питань та практичної частини, а також висновків і списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи містить 13 сторінок друкованого тексту. Список використаних джерел містить 4 найменування.
Питання:
1. Характеристика психологічних особливостей формування особистості у підлітковому віці
Підлітковий вік, без перебільшення, можна назвати найбільш важким етапом з усіх вікових періодів людини. Це час активних вікових змін у фізичному, психологічному, соціальному та психічному рівнях особистості.
Підлітковий вік багато в чому складають активні процеси самосвідомості та самовизначення, які, в результаті формують життєву позицію дитини, її ставлення до самостійного дорослого життя [1, с. 50].
В умовах даного віку психічні процеси особливості дитини набувають більш особистий характер.
Виходячи з цього, період підліткового віку пов'язаний зі значними змінами в структурі вольової активності дитини, це період активного розвитку саморегуляції, самопізнання, сфери вольової активності. Саме становлення та розвиток особистісної рефлексії, а також здатності до самоаналізу є сприятливими умовами для розвитку саморегуляції у підлітків, в даний віковий період. Дитина отримує можливість до самовиховання, до самоорганізації та самодисципліни, все це в сукупності визначає суть та значення саморегуляції в підлітковому віці. Однак не варто говорити про остаточну сформованість механізмів вольової активності у підлітків, а також певні проблеми саморегуляції на емоційно-вольовому рівні, для даного віку все ще актуальні.
Багато в чому фізіологічна перебудова організму пов'язана із пубертатним періодом, а також актуальною важливістю проблем статевого виховання. Крім того, даний період має ряд особливостей, які багато в чому визначають специфічну поведінку підлітків: малий життєвий досвід, відсутність здатності адекватно та об'єктивно оцінювати життєві обставини, не розвинена самокритичность, імпульсивність, рухова та вербальна гіпер-активність, емоційна нестабільність, схильність до думки оточуючих, негативізм, а також переважання процесів збудження над процесами гальмування [1, с. 55].
Для підлітка пробудження активного інтересу до взаємин з протилежною статтю, а також усвідомлення своєї неповторної індивідуальності, відіграють значну роль в його соціальній взаємодії та позиціонуванні. Саме в цьому віці для дитини найбільш повно розкривається поняття дружніх відносин. Підліток вчиться співвідносити свої інтереси, бажання та потреби з інтересами, бажаннями і потребами іншого. Він вчиться виявляти ніжність і турботу, уважність і відданість, готовність допомагати і підтримувати.
Доросла людина, яка не одержала даний досвід в період підліткового віку, часто може зіткнутися зі значними емоційними та особистісними проблемами. Причиною підвищеної тривожності та загальної незадоволеності життям, може бути якраз невміння підлітком вибудовувати довірливі відносини з однолітками.
Виходячи з цього, в характеристиці підліткового віку, можна виділити такі основні психолого-педагогічні особливості даного періоду, як [3]:
1. Поява почуття дорослості.
2. Формування «Я-концепції», як новоутворення підліткового періоду та розвиток самосвідомості;
3. Виникнення ситуації пошуку та само-ідентифікації.
4. Складнощі в освітньому та виховному процесах;
5. Схильність до шкідливого впливу соціуму, а також можливість формування соціальної інфантильності.
6. Схильність до делінквентної поведінки.
7. Початок періоду активної сепарації від батьків.
Таким чином, можна зробити висновок, про те, що в підлітковому періоді є велика кількість проблем, відхилень, а також можливостей для аномального розвитку в силу психолого-педагогічних особливостей даного періоду психофізичного розвитку людини.
2. Що означає «комплекс дорослості» і в якому віці він виникає?
Одна з основних особливостей підліткового віку полягає в тому, що людина, вже не будучи дитиною, ще не здатна повною мірою виконувати дорослі обов'язки або користуватися дорослими правами. Це період своєрідної перебудови поглядів та відносин, а також переоцінки цінностей. Молода людина особливо вразлива, незахищена та схильна до будь-якого зовнішнього впливу.
Так, найважливіше психологічне новоутворення цього віку є «комплекс дорослості». Це специфічне почуття дорослості штовхає підлітка на утвердження своєї самостійності. Прагнення до дорослості може поєднуватися з прагненням до вседозволеності. В основі подібних домагань лежать як реальні, так і уявні сили. Підліток не завжди здатний враховувати свій життєвий досвід. Помилково сприйнята самостійність може привести його на шлях повалення авторитетів, нігілізму. Підлітки дуже болісно реагують на зазіхання на їх внутрішній світ та особистий простір. Для цього віку характерне групування з однолітками, з одного боку, та емансипація – з іншого [2, с. 100].
Підлітковий вік відноситься до критичних періодів життя людини. У підлітковому віці відбувається відкриття свого «Я», формування особистості та світогляду, а також ставлення до світу. Образно кажучи, це вік вростання в культуру.
Таким чином, підліток переживає фізичні зміни в організмі, а також в зовнішньому вигляді і психіці та розвивається через міжособистісні і внутрішньо-особистісні конфлікти. Наскільки вдало можуть бути дозволені ці конфлікти, багато в чому залежить від найближчого оточення, а також від емоційних зв'язків з близькими людьми, на основі яких в підлітка формується почуття прихильності, безпеки, а також довіри до навколишнього світу, загалом.
Практична частина:
Задача 1.
Діти, які плачуть, лепечуть і гулять, видають одні і ті ж самі звуки, незалежно від своєї національної приналежності і мовного середовища. Що відіграє основну роль в засвоєнні дитиною рідної мови?
Розв’язок:
Основну роль відіграє соціально-культурне оточення дитини. Позаяк, імітуючи людей зі свого соціально-культурного оточення, діти знову та знову повторюють в процесі гри багато звуків (навіть якщо не розуміють їх значення.)
Це повторення (яке в свою чергу, нагадує відлуння того, що діти чують від дорослих та навколишнього середовища, загалом), називається – ехолалія.
Стадія ускладнюючого лепетання та белькотіння триває до тих пір, поки діти не почнуть самостійно вимовляти свої перші слова (до 1 року). До цього ж часу, вони лише освоюють звуки мови внаслідок чого, відтворюють їх по-своєму.
Таки чином, можна сказати, що основа засвоєння дитиною своєї рідної мови, закладена в соціальному середовищі, де власне, і починається її формування та засвоєння.
Задача 2.
Сергій та Андрій – одно яйцеві близнюки. І спілкуються вони за допомогою автономної мови, яка у них вже склалася. Зробіть прогноз розвитку мови Сергійка та Андрія?
Розв’язок:
На початку мовного розвитку, для дитини характерна автономна мова.
Іншими словами, дитина в своїй мові використовує полегшені, перекручені слова («моко» – молоко) або ж слова, які були придумані нею самостійно («топа-топа» – йти).
У спілкуванні з дорослими при правильному мовному вихованні, автономна мова у дитини швидко зникає.
Таким чином, якщо батьки Сергійка та Андрійка не будуть подавати своїм дітям приклад правильної мови, то в такому випадку, автономна мова у близнюків буде ще зберігатися досить таки довго.
Задача 3.
Сашко (5 років) по кімнаті возив машинку. Від різкого руху машинка закотилася під диван. Хлопчик прийшов до мами на кухню і сказав: «Мама, дай щітку!». На запитання мами, навіщо вона йому потрібна, відповів: «Машинка закотилася під диван, треба її звідси дістати». Який вид мислення властивий Сашкові? Відмітьте значення даного виду мислення для психічного розвитку дитини. Які прийоми використовує дорослий, розвиваючи такий вид мислення у дитини?
Розв’язок:
В Сашка спостерігається та переважає наочно-образне мислення.
Наочно-образне мислення – це основа для засвоєння дітьми старшого дошкільного віку, систематизованих та узагальнених знань.
Відтак, даний вид мислення можна розвинути в дитині, якщо в роботі із нею, всіляко використовувати та застосовувати наочні зображення предметів, а також явищ оточуючого дитину, навколишнього середовища.
Задача 4.
Помічено, що різні підлітки по-різному переживають у себе відсутність краси, блискучого інтелекту, фізичної сили тощо і, відповідно, по-різному будують своє поведінку. З чим це пов’язано?
Розв’язок:
Така поведінка підлітка пов'язана з тим, що, оцінка ним своїх якостей, в першу чергу, залежить від системи цінностей, які склалися у нього головним чином завдяки впливу сім'ї та однолітків. Іншими словами, підліток, який вважає себе сильним та недалеким, тримається зовсім по-іншому, ніж його одноліток, який вважає себе слабким, але дуже розумним.
Таким чином, до даних гострих переживань, перш за все, веде розбіжність між реальними досягненнями підлітка та його домаганнями, а також його прагнення відповідати не тільки рівню вимог оточуючих, але також і рівню власних вимог та самооцінки.
5. Підберіть 10 дефініцій (тлумачення понять) у межах підліткового періоду.
1. Підлітковий період– один із періодів у психофізичному розвитку людини під яким, розуміється її перехідний етап між дитинством та дорослістю.
2. Підліткова криза – прояв внутрішньо-особистісних конфліктів підлітка, який в свою чергу, формується під впливом зовнішніх (стиль виховання батьків) та внутрішніх (невідповідність потреб підлітка і можливостей їх задоволення) факторів.
3. Дисморфофобія – надмірна стурбованість недосконалостями своєї зовнішності, схильність шукати в собі неіснуючі дефекти та будувати своє життя навколо них. Особливо характерний прояв дисморфофобії, спостерігається у підлітковому віці.
4. Дереалізація – почуття незвичайної (на думку людини, особливо підлітка) зміни, нереальності або ж якоїсь іншої дивної зміни навколишнього середовища.
5. Акцентуація характеру – це яскравий прояв рис характеру, властивих окремому індивіду (в тому числі, і підлітку), яке характеризує реакцію людини на різні подразники або ж конкретну ситуацію.
6. Ідентифікація – це уподібнення людини іншому індивіду, групі або ж вигаданому персонажу. Особливо гостро ідентифікація проявляється якраз у підлітковому віці.
7. Діяльність (в підлітковому віці) – це психологічні процеси, що відбуваються при повсякденних заняттях. Наприклад, в школі підліток порівнює себе з іншими, у нього формується уявлення про власну особистість. Освоюючи же який-небудь предмет, підліток оцінює його вже не на рівні інтересу, а з позиції того, готовий він цим займатися чи ні.
8. Соціальний розвиток (в підлітковому віці) – це в першу чергу, спілкування з однолітками. Якщо в дитинстві у людини в пріоритеті була думка батьків, бабусь та дідусів, педагогів, то в підлітковому віці ситуація змінюється. Найбільш важливе значення в цьому віці має думка однолітків, а також дещо старших хлопців та дівчат. Саме їх схвалення потребує підліток.
9. Новоутворення (в підлітковому віці) – це ті психічні процеси, які не були властиві дитині, але з'явилися вже у свідомості підлітка. Тобто, до них слід віднести як інтерес до протилежної статі, так і розуміння цінності всього матеріального (речей, грошей тощо).
10. Тенденція до дорослішання – це психологічний етап в житті підлітка, для якого, характерно усвідомлення прав на щось, при повній відсутності почуття відповідальності за це право.
ВИСНОВКИ
Поняття вікової психології пов'язано не тільки з вивченням вікових етапів людського онтогенезу, але і з дослідженням різноманітних процесів макро- та мікро-психічного розвитку, загалом.
Відтак, пояснити механізм того чи іншого періоду психофізичного розвитку людини – це означає виявити причини, чинники та умови, які призвели до змін в поведінці та переживаннях людини.
Таким чином, при поясненні наступивших змін, дослідження починається з їх опису і триває переходом до опису можливих причин та їх зв'язку з даними змінами у психофізичному розвитку людини.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Бодалёв А. А. Общая психодиагностика [Текст] / А. А. Бодалёв, В. А. Столин. – СПб.: Речь, 2000. – 440 с.
Вікова і педагогічна психологія / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін., – 2-е вид., допов. – К.: Каравела, 2009. – 400 с.
Горьковая И. А. Влияние макросоциальных условий на жизнестойкость подростков. // Электронный журнал «Современные проблемы науки и образования» – Москва. – 2015. – № 1-2. – URL: http://www.scienceeducation.ru/ru/article/view?id=19963. вільний. Назва з екрану. (дата звернення 12.12.2019).
Максимова Н. Ю. Соціально-психологічний аспект профілактики адитивної поведінки підлітків та молоді / Н. Ю.Максимова, С. В. Толстоухова. – К., 2000. – 200 с.