Ім'я файлу: Іззєт Нурсеітов ПС-42. Контрольна робота.docx
Розширення: docx
Розмір: 134кб.
Дата: 26.05.2023
скачати
Розширення: docx
Розмір: 134кб.
Дата: 26.05.2023
скачати
Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра теоретичної та практичної психології
Контрольна робота
навчального курсу «Основа патопсихології»
Виконав:
ст. групи ПС-42
Нурсеітов Іззєт
Перевірила:
Паньків Катерина Ігорівна
Львів – 2021
ЗМІСТ
1. Делінквентна та антисоціальна поведінка; 2
2. Розлади харчової поведінки та їх зв’язок з ОКР; 3
3. Характеристика кейсу та встановлення діагнозу. Кейс 17 5
4. Висновок 7
5. Список використаних джерел 8
1. Делінквентна та антисоціальна поведінка;
Делінквентна та антисоціальна поведінка - це два різних, але пов'язаних між собою поняття. Делінквентна поведінка - це дії, що порушують закон, часто, вчинені особами віком до 18 років, наприклад, крадіжки, вандалізм або вживання наркотиків. Антисоціальна поведінка, з іншого боку, стосується ширшого кола дій, які порушують соціальні норми, включаючи агресивну або насильницьку поведінку, зловживання психоактивними речовинами, зневагу до почуттів і прав інших людей [2].
Однією з важливих теоретичних основ для розуміння делінквентної та антисоціальної поведінки є теорія соціального навчання, яка стверджує, що люди навчаються поведінці та ставленню, спостерігаючи та наслідуючи інших людей у своєму соціальному середовищі. Ця теорія припускає, що делінквентну та антисоціальну поведінку можна пояснити впливом девіантних однолітків, відсутністю батьківського нагляду, а також пережитим в минулому насильством або травмою. Крім того, дослідження показали, що особи, які демонструють таку поведінку, можуть мати дефіцит когнітивної та емоційної регуляції, наприклад, імпульсивність, низький рівень емпатії та труднощі у прийнятті рішень [1].
Іншим теоретичним підходом є біосоціальна теорія, яка припускає, що як генетичні, так і середовищні фактори сприяють розвитку делінквентної та антисоціальної поведінки. Ця теорія стверджує, що особи, які мають певну генетичну схильність, наприклад, низький рівень моноаміноксидази (МАО), ферменту мозку, що бере участь у регуляції настрою та поведінки, можуть бути більш сприйнятливими до впливу факторів ризику навколишнього середовища, таких як жорстоке поводження в дитинстві або бідність.
Що стосується профілактики та втручання, то існує кілька науково обґрунтованих підходів, які виявилися ефективними у зниженні делінквентної та антисоціальної поведінки. До них належать когнітивно-поведінкова терапія, втручання на рівні сім'ї та шкільні програми, спрямовані на покращення соціальних та емоційних навичок.
Цікаво, що дослідження також показали, що поширеність делінквентної та антисоціальної поведінки варіюється в різних культурах і суспільствах. Наприклад, деякі дослідження припускають, що колективістські культури, які надають пріоритет потребам групи, а не особистості, можуть мати нижчі показники такої поведінки порівняно з індивідуалістичними культурами, які наголошують на особистій автономії та досягненнях.
Загалом, поняття делінквентної та антисоціальної поведінки є складними та багатогранними і вимагають тонкого розуміння глибинних факторів, які сприяють їх розвитку та підтримці.
2. Розлади харчової поведінки та їх зв’язок з ОКР;
Розлад харчової поведінки (РХП) - це стан психічного здоров'я, що характеризується стійким порушенням харчової або пов'язаної з їжею поведінки, що призводить до зміненого споживання або засвоєння їжі. Зазвичай його поділяють на три типи: Нервова анорексія (НАН), нервова булімія (НБ) та розлад харчової поведінки (РХП).
НАН включає в себе суворе обмеження споживання їжі, страх набрати вагу або погладшати, а також спотворений образ тіла. НБ характеризується повторюваними епізодами переїдання, що супроводжуються компенсаторною поведінкою, такою як самоіндукована блювота, голодування або надмірні фізичні навантаження. НБ включає повторювані епізоди переїдання без компенсаторної поведінки. Причина ЕР є складною і часто включає поєднання біологічних, психологічних та соціальних факторів.
У деяких випадках виявлено, що НБ є коморбідним з обсесивно-компульсивним розладом (ОКР). ОКР - це розлад психічного здоров'я, що характеризується наявністю постійних, нав'язливих і тривожних думок (обсесій), які часто супроводжуються повторюваною і ритуальною поведінкою (компульсіями), спрямованою на зменшення тривоги. Деякі дослідження припускають, що НБ і ОКР мають спільні риси, включаючи нав'язливі думки, повторювану поведінку і надмірну стурбованість своїм зовнішнім виглядом і вагою.
Дослідження припускають, що НБ та ОКР можуть мати спільні генетичні та нейробіологічні механізми. Наприклад, обидва розлади пов'язані з порушеннями в системі серотоніну - нейромедіатора, який відіграє важливу роль у регуляції настрою та контролі апетиту. Крім того, обидва розлади пов'язані з дефіцитом когнітивної гнучкості та гальмування, що свідчить про те, що люди з НБ та ОКР можуть мати труднощі з адаптацією до мінливих вимог навколишнього середовища та контролем над своїми імпульсами.
Лікування НБ часто передбачає мультидисциплінарний підхід, який охоплює фізичні, психологічні та соціальні аспекти розладу. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) - широко використовуваний метод лікування НБ, який фокусується на зміні неадаптивних думок і поведінки, пов'язаних з їжею і вагою. Терапія "Профілактика впливу та реакції" (ERP), тип КПТ, який зазвичай використовується для лікування ОКР, також може бути ефективною для лікування коморбідних НБ та ОКР. КПТ передбачає поступове потрапляння людини в ситуації, що провокують тривогу, пов'язану з її нав'язливими ідеями, і запобігання залученню її до компульсивної поведінки.
Цікаво, що нещодавні дослідження також припускають, що інтервенції на основі усвідомленості, такі як тренінг з усвідомленого харчування (MB-EAT), можуть бути ефективними в лікуванні НБ. Ці втручання спрямовані на підвищення усвідомлення внутрішніх тілесних відчуттів та емоцій, а також сприяють прийняттю та неупередженому усвідомленню поточних переживань [3].
Загалом, нервова булімія - це складний і складний психічний розлад, який вимагає глибокого розуміння механізмів, що лежать в його основі, та ефективних підходів до лікування. Взаємозв'язок між НБ та ОКР є сферою активних досліджень і підкреслює важливість врахування коморбідності при лікуванні осіб з НБ.
3. Характеристика кейсу та встановлення діагнозу. Кейс 17
24-річного чоловіка-водія було направлено з анамнезом вживання алкоголю та куріння сигарет протягом 6 років, споживання канабісу з 3 років та час від часу прийом опіоїдів. Ще зі шкільних років він помітив, що дуже легко стає дратівливим. Щоразу, коли він вступав у бійку, він відчував бажання покінчити з життям і мав кілька спроб суїциду в минулому. За останні 6 років у нього було три стосунки. Він почувається засмученим, бо не знає, хто він і що хоче робити у своєму житті. Обстеження психічного стану виявляли легку депресію без ознак психозу.
Можна зробити висновок, що особа, про яку йдеться, має низку проблем, пов'язаних зі зловживанням психоактивними речовинами, нестабільністю настрою та плутаниною в ідентичності. Цілком можливо, що вона бореться з розладом, пов'язаним із вживанням психоактивних речовин, оскільки вона повідомляє про вживання алкоголю, тютюнопаління, вживання канабісу та періодичне вживання опіоїдів. Вживання цих речовин може бути причиною нестабільного настрою та суїцидальних думок.
Той факт, що людина мала три стосунки за останні 6 років і почувається засмученою через те, що не знає, хто вона і що хоче робити зі своїм життям, свідчить про те, що вона, можливо, бореться з проблемами ідентичності. Це може бути причиною депресії та суїцидальних думок.
З огляду на надану інформацію, для встановлення найбільш точного діагнозу пацієнту необхідно пройти діагностичне обстеження, на мою думку можливо психіатра або нарколога. Однак, виходячи з наданої інформації, може бути:
Розлад, пов'язаний із вживанням психоактивних речовин: Людина повідомляє про вживання психоактивних речовин в анамнезі, що може свідчити про розлад вживання психоактивних речовин.
Афективний розлад: У цьому випадку він каже ніби депресію та суїцидальні думки. Ці симптоми узгоджуються з діагнозом депресивного розладу або іншого типу розладу настрою, наприклад, біполярного розладу. Депресивний розлад - це психічний розлад, який характеризується постійним відчуттям смутку, безнадії та відчаю. Він також може спричинити втрату інтересу до діяльності, яка колись подобалася, зміни в апетиті та режимі сну, а також труднощі з концентрацією уваги та прийняттям рішень.
Біполярний розлад, з іншого боку, є розладом настрою, який викликає у людей епізоди депресії, а також епізоди манії або гіпоманії. Під час маніакальних або гіпоманіакальних епізодів люди можуть відчувати підвищений або дратівливий настрій, підвищений рівень енергії та знижену потребу у сні. Вони також можуть бути схильні до імпульсивної або ризикованої поведінки.
Прикордонний розлад особистості: Хлопець повідомляє про дратівливість, нестабільність настрою, суїцидальні думки та сплутаність ідентичності, що є симптомами, які зазвичай асоціюються з пограничним розладом особистості.
4. Висновок
Отже, ми розглянули дві важливі проблеми, пов'язані з психічним здоров'ям - делінквентну та антисоціальну поведінку, а також розлади харчової поведінки у зв'язку з ОКР. Делінквентна та антисоціальна поведінка може мати серйозні наслідки для окремих осіб і суспільства в цілому, тому важливо розуміти основні причини та фактори ризику, які сприяють такій поведінці. Програми профілактики та втручання можуть бути ефективними для зменшення делінквентної та антисоціальної поведінки, а рання діагностика та лікування можуть допомогти людям подолати ці проблеми.
Розлади харчової поведінки, такі як анорексія та булімія, є складними станами, які часто пов'язані з обсесивно-компульсивним розладом (ОКР). Важливо розпізнати ознаки та симптоми цих розладів і якомога раніше звернутися за професійною допомогою. Підходи до лікування розладів харчової поведінки часто включають поєднання медичних, психологічних та дієтологічних втручань для вирішення як фізичних, так і емоційних аспектів розладу.
Загалом, вирішення цих проблем вимагає комплексного підходу, який передбачає розуміння основних причин, виявлення факторів ризику та надання ефективних втручань і підтримки. За умови належного догляду та лікування люди можуть подолати ці проблеми і вести здорове та повноцінне життя.
На основі кейсу, ми розглянули можливі діагнози, включаючи розлад вживання психоактивних речовин, афективний розлад, депресію і пограничний розлад особистості.
5. Список використаних джерел
Ендеберя, І. В. ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ УМОВ ОСОБИСТІСНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ПІДЛІТКІВ ІЗ ДЕЛІНКВЕНТНОЮ ПОВЕДІНКОЮ.
Коць, М. О., & Онопченко, І. В. (2016). Психологічні особливості делінквентної поведінки підлітків.
Левінсон CA, Zerwas SC, Brosof LC та ін. Зв'язок між розмірами нервової анорексії та обсесивно-компульсивним розладом: дослідження особистості та психологічних факторів у пацієнтів з нервовою анорексією. Європейський огляд розладів харчування. 2018. Доступний за адресою: https://doi.org/10.1002/erv.2635. Доступ 1 серпня 2019 р