Ім'я файлу: Монаршенко КР ОМРОС.docx
Розширення: docx
Розмір: 31кб.
Дата: 02.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
інф Монаршенко заява.doc
Джерела цивільного права(Тема 2).pptx
Розширення: docx
Розмір: 31кб.
Дата: 02.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
інф Монаршенко заява.doc
Джерела цивільного права(Тема 2).pptx
Міністерство оборони україни
УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Кафедра військової підготовки
Модульна контрольна робота №1
з дисципліни
"Організація та методика роботи з особовим складом"
Виконала:
Студентка 1 курсу
Взвод ВП-20-4
Монаршенко Каріна Володимирівна
01.12.2020 Ірпінь
Варіант 17
Правила використання емблем ЧХ і ЧП.
Єдиноначальність – найважливіший принцип розбудови Збройних Сил України.
Основні напрямки виховання пильності та підтримання високої бойової готовності.
Військовий колектив, як різновид соціальної групи.
1.Правила використання емблем ЧХ і ЧП.
Використання емблеми Червоного Хреста Міністерством оборони України
Емблема Червоного Хреста використовується медичною службою Збройних Сил України під час збройних конфліктів для позначення власного медичного персоналу, медичних формувань і санітарно-транспортних засобів на суші, на морі та в повітрі.
Контроль за використанням емблеми зазначеною службою здійснюється Міністерством оборони України.
Медичний персонал зобов'язаний носити нарукавні пов'язки з емблемою Червоного Хреста та мати при собі посвідчення з зображенням емблеми Червоного Хреста і з фотографією, які розроблені відповідно до вимог, що містяться у Женевських Конвенціях та Додатковому протоколі 1 до них. Ці пов'язки та посвідчення видаються в установленому порядку Міністерством оборони України.
2.Єдиноначальність – найважливіший принцип розбудови Збройних Сил України.
Сутність єдиноначальності полягає в єдино-особовій відповідальності командира за підпорядкований підрозділ, у наданні йому прав для управління ним. Вона базується на безпосередньому підпорядкуванні підлеглого начальникові, точному та своєчасному виконанні підлеглим наказів та розпоряджень.
Єдиноначальність в ЗС України забезпечує максимальну гнучкість й оперативність управління підрозділами, дозволяє командиру діяти сміливо, рішуче, ініціативно.
Відповідно до принципу єдиначальності командир повинен координувати дії всіх структур військового механізму, своєчасно і ефективно використовувати матеріально-технічні засоби і людські сили для успішного вирішення навчально-бойових завдань в мирний час і досягнення перемоги у воєнний час.
Єдиноначальність є неодмінною умовою підтримання високого рівня військової дисципліни, організації і проведення якісного навчання та виховання військовослужбовців, забезпечення високої постійної бойової і мобілізаційної готовності підрозділу.
Особливістю застосування принципу єдиноначальності в управлінні підрозділами ЗС України є те, що в основу організації життєдіяльності особового складу військового підрозділу командир повинен покласти національно-державницькі інтереси, які полягають в забезпеченні як національної безпеки держави, так і консолідації громадян України, створенні умов для реалізації їх прав і свобод.
Відповідно до цього командир, спільно з керівним складом підрозділу, повинен виступати провідником ідеї національної свідомості та самобутності серед підлеглих, виховувати в них якості громадян-патріотів, готових стати на захист своєї Батьківщини.
Іншою особливістю принципу єдиноначальності, що підвищує ефективність управління підрозділом є поєднання його дії з дією принципу колегіальності на етапі прийняття рішення. Це дає можливість командиру підрозділа заслухати думки підлеглих на нарадах і загальних зборах, враховути їх при вирішенні питань повсякденного життя, підготовки і ведення бойових дій.
Отже принцип єдиноначальності належить до загально визначених, необхідних норм військового будівництва і покликаний забезпечити гнучку керованість підрозділів.
3.Основні напрямки виховання пильності та підтримання високої бойової готовності.
Характер сучасної війни, нове озброєння і складна бойова техніка, яка є на озброєнні в Збройних Силах України, підвищать роль бойової майстерності, її значення в психологічній стійкості воїнів.
Передусім розглянемо такі категорії як: бойова майстерність, пильність, бойова готовність. Розглянемо поняття пильність, як складову частину бойової готовності.
Отже, пильність - це морально-політична і бойова якість, яка являє собою непослабну уважність до дій противника, а в мирний час до дій сил, які прагнуть нанести втрати обороноздатності Збройних Сил. Це концентрація уваги на супротивника, спостереження за його діями і намірами, настрій на своєчасну оцінку загрози та прийняття відповідних контрзаходів.
Пильність базується: на глибокому переконанні військовослужбовців у необхідності збройного захисту своєї Батьківщини, усвідомленні ними свого патріотичного обов'язку; на знанні джерела і характеру воєнної небезпеки для держави і її народу; на високій професійній підготовці, вмілому володінні зброєю, бойовою і спеціальною технікою; дисциплінованості, умінні зберігати військову і державну таємницю.
Вимоги до пильності і підтриманні її на належному рівні в мирний і воєнний час викладені в військовій присязі, військових статутах, настановах, наказах і директивах військового керівництва.
Одним з найважливіших напрямків виховної роботи з підвищення бойової готовності військ є мобілізація особового складу на злагоджені й умілі дії при підйомі частин за сигналами "Збір", "Тривога", а також при відпрацюванні скорочення термінів приведення частин в бойову готовність.
Результатом ефективного використання морально-психологічного забезпечення є високий рівень морального духу військ, який виявляється у реальній, можливо бойовій діяльності. Високий моральний дух буде перетворено в один із найважливіших факторів досягнення перемоги.
В підтримці високої бойової готовності особливе значення мають: фактор часу; подальше підвищення морального духу особового складу; підвищення свідомості військовослужбовців; вдосконалення матеріально-технічних основ Збройних Сил України; навички воїнів досконало володіти довіреною технікою і зброєю, завжди утримувати їх в боєздатному стані; цілеспрямований польовий, льотний і морський вишкіл воїнів; пильне несення особовим складом бойового чергування і бойової варти; чітке управління військами; сильна свідома військова дисципліна; непослабна пильність.
Бойова готовність.
Під високою бойовою готовністю Збройних Сил слід розуміти такий їх стан, який забезпечує виконання завдань зі зриву нападу агресора в будь-який момент і в найбільш важких умовах, швидше нанесення громлячих ударів ворогу і успішне виконання подальших бойових дій до повного розгрому супротивника. Або, бойова готовність - стан військ, який дозволяє їм у встановлені терміни здійснити перехід з мирного на воєнне положення і успішно виконати бойові завдання.
В Збройних Силах України існують слідуючи ступені бойової готовності: постійна, підвищена, воєнна небезпека, повна. Повна бойова готовність є найвищим ступенем, коли війська можуть негайно розпочати виконання бойових дій і завдань.
Складові частини бойової готовності:
глибока впевненість особового складу, його вірність Батьківщині, своєму народові;
висока військова дисципліна, статутний порядок і організованість;
бойовий вишкіл і фізична загартованість особового складу;
безперервна підготовка командного складу до вирішення бойових завдань в будь-яких умовах сучасної війни і твердому керівництві підлеглими;
готовність командирів словом і особистим прикладом повести воїнів на виконання бойових завдань;
забезпечення сучасною зброєю і бойовою технікою, всіма запасами, підтримка їх в справному стані і готовності до використання.
4.Військовий колектив, як різновид соціальної групи.
Військові підрозділи (відділення, взвод, рота, а інколи й батальйон) мають усі загальні ознаки, що характеризують практично будь-яку малу організовану соціальну групу. Це суспільна діяльність, загальні цілі й завдання, спілкування, певна організація, інтенсивні міжособистісні стосунки тощо.
Найбільш загальними показниками військового колективу як особливого рівня розвитку військового підрозділу виступають:
- єдність цілей та завдань - захист інтересів українського народу, держави;
- суспільно корисна, усвідомлена кожним воїном бойова діяльність, спрямована на підтримання постійної бойової готовності підрозділу;
- предметно-ціннісна та емоційно-ціннісна єдність;
- контактність та опосередкованість міжособистісних стосунків цілями та завданнями бойової діяльності;
- високий рівень організації життєдіяльності, здатної до самоуправління та самоорганізації;
- оптимальні показники згуртованості та СПК.
Таким чином, військовий колектив - це високоорганізована невелика контактна спільність військовослужбовців, яка досягла високого рівня розвитку і яка призначена для захисту Батьківщини
Такі соціально-психологічні риси військового колективу, як згуртованість і здоровий СПК, впливають на розвиток особистості воїна, формування його провідних якостей як захисника Батьківщини. Оскільки вони виступають не лише показниками розвитку підрозділу як колективу, то за їх відсутності бойова діяльність, як правило, втрачає свою якість. Ці властивості забезпечують ефективність бойової підготовки, сприятливо впливають на розвиток особистості військовослужбовця і військового колективу.
Безумовно, кожен військовий підрозділ має властиву лише йому соціально-психологічну структуру, деякі з її складових ми з вами розглянули. Життя набагато цікавіше та багатше від будь-якої теорії. Тому від кожного командира вимагається творче застосування одержаних у військовому навчальному закладі психолого-педагогічних знань.