Ім'я файлу: Методи-діагностики (4).docx Розширення: docx Розмір: 33кб. Дата: 04.11.2023 скачати Пов'язані файли: metody_diagnostyky.doc шукаємо обдарованість (1).doc 20121212-120551.doc Методи діагностики пізнавальної активності молодшого школяра Типологія мотивів учіння «Драбинка мотивів» (А. І. Божович, І. К. Маркова) Шкали: пізнавальні мотиви, соціальні мотиви. Інструкція до тесту. Учитель. Давай побудуємо драбинку, яка називається «Навіщо я вчуся». Прочитай, що написано на картках (написано, навіщо школярі навчаються в школі). Але нас цікавить не те, для чого всі вчаться, а для чого вчишся ти сам, що для тебе найголовніше. Вибери картку, де написано найголовніше. Це буде перша сходинка. З решти карток знову вибери ту, де написано найголовніше, - це друга сходинка (поклади її нижче першої). Продовжуй будувати самостійно. Учням пред'являються на окремих картках наступні 8 тверджень, які відповідають 4 пізнавальним і 4 соціальними мотивами: Тест 1. Я вчуся для того, щоб все знати. 2. Я вчуся, тому що мені подобається процес навчання. 3. Я вчуся для того, щоб отримувати хороші оцінки. 4. Я вчуся для того, щоб навчитися самому вирішувати завдання. 1. Я вчуся, щоб бути корисним людям. 2. Я вчуся, щоб учитель був задоволений моїми успіхами. 3. Я вчуся, щоб своїми успіхами радувати батьків. 4. Я вчуся, щоб за мої успіхи мене поважали товариші. Обробка та інтерпретація результатів тесту. Проаналізувати, які мотиви займають перші 4 місця в ієрархії. Якщо 2 соціальних і 2 пізнавальних, то робимо висновок про гармонійне поєднання. Якщо ці місця займають 3 або 4 мотиви одного типу, то робиться висновок про домінування даного типу мотивів учіння. Методи вивчення пізнавального інтересу у молодшому шкільному віці Пізнавальна потреба (В. С. Юркевич) Мета. Визначення інтенсивності пізнавальної потреби. Матеріал. Стандартизована анкета, адресована вчителям, які на основі спостережень і бесід з батьками повинні вибрати відповіді на наступні запитання
Обробка даних. Інтенсивність пізнавальної потреби визначається отриманою сумою балів: 17 – 25 балів – потреба виражена сильно; 12 – 16 балів – помірно; менше 12 балів – слабо. Пізнавальна активність молодшого школяра (А. А. Горчинська) Мета. Оцінка ступеня вираженості пізнавальної активності молодших школярів. Матеріал. Бланк з п'ятьма питаннями, що мають можливі варіанти відповідей. Хід проведення. Школяру дається бланк стандартизованої анкети і пропонується вибрати з пред'явлених можливих варіантів відповідей якийсь один. 1. Чи подобається тобі виконувати складні завдання з математики? а) так; б) іноді; в) ні. 2. Що тобі подобається, коли поставлено питання на кмітливість? а) «помучитися», але самому знайти відповідь; б) коли як; в) отримати готову відповідь від інших. 3. Чи багато ти читаєш додаткової літератури? а) багато; б) іноді багато, іноді нічого не читаю; в) читаю мало. 4. Що ти робиш, якщо при вивченні якоїсь теми у тебе виникли питання? а) завжди знаходжу на них відповідь; б) іноді знаходжу на них відповідь; в) не звертаю на них уваги. 5. Що ти робиш, коли дізнаєшся на уроці щось нове? а) прагнеш з ким-небудь поділитися (з близькими, друзями); б) іноді тобі хочеться поділитися цим з ким-небудь; в) ти не станеш про це розповідати. Обробка даних. Відповіді а) свідчать про сильно виражену пізнавальну активність; відповіді б) – про помірну; відповіді в) – про слабку вираженість. Пізнавальна активність молодшого школяра (А. А. Горчинська, варіант 2) Мета. Виявлення ступеня вираженості пізнавальної активності молодшого школяра в галузі математики. Матеріал. Бланк з п'ятьма питаннями, що мають можливі варіанти відповідей. Хід проведення. Батькові дається бланк стандартизованої анкети і пропонується вибрати один з пред'явлених варіантів відповідей. 1. Чи подобається дитині виконувати завдання з математики? а) подобається завжди; б) іноді; в) дуже рідко. 2. Чи звертається дитина до додаткової літератури при виконанні домашніх завдань? а) часто; б) іноді; в) дуже рідко 3. Як поводиться дитина при виконанні завдань, розв’язання яких вимагає кропіткої работи? а) розв’язує до тих пір, поки не отримає вірну відповідь; б) кілька разів залишає розв’язання завдання і знову до нього повертається; в) припиняє роботу, якщо не може швидко знайти відповідь 4. Якою мірою, займаючись улюбленою справою, дитина може робити «чорну», нецікаву для неї інтелектуальну роботу? а) робить завжди стільки, скільки потрібно; б) виконує вибірково або періодично; в) не любить виконувати нецікаву для неї pоботу 5. Чи здатна дитина при необхідності займатися тривалий час інтелектуальною діяльністю, жертвуючи розвагою, а іноді і відпочинком? а) завжди, коли це потрібно; б) лише зрідка; в) не здатна Обробка даних. Відповіді а) свідчать про сильно виражену пізнавальну активність; відповіді б) – про помірну; відповіді в) – про слабку вираженість. Домінуючі мотиви в ситуації їх зіткнення (М. В. Матюхіна) Мета. Виявлення домінуючого мотиву – інтересу до розумової діяльності або до подолання труднощів. Хід проведення. Школяреві пропонують вибрати одну з двох задач. Перша символізує інтерес до розумової діяльності, друга – до подолання труднощів. Дається інструкція такого змісту: «Перша задача цікава тим, що при її розв’язанні треба міркувати, мислити, але вона неважка. Розв’язуючи задачу 2, доведеться долати великі труднощі. Завдання вважається виконаним, якщо розв’язана одна із задач. Бали за виконання того чи іншого завдання будуть ставитися однаково». Обробка даних. Фіксується зроблений дитиною вибір, на підставі чого формулюється висновок або про наявність інтересу до розумової діяльності, або про домінування мотиву подолання труднощів. Пізнавальна самостійність молодшого школяра (А. А. Горчинська) Мета. Виявлення ступеня вираженості пізнавальної самостійності молодшого школяра в галузі математики. Матеріал. Бланк з п'ятьма питаннями, що мають наступні варіанти відповідей: а) так, б) іноді, в) дуже рідко. Хід проведення. Батькові дається бланк стандартизованої анкети і пропонується вибрати одну з відповідей. Питання 1. Чи прагне дитина самостійно виконати домашнє завдання з математики? а) так; б) іноді; в) дуже рідко. 2. Чи прагне дитина самостійно знайти додатковий матеріал на тему до уроку математики? а) так; б) іноді; в) дуже рідко. 3. Чи самостійно, без нагадувань дитина сідає за виконання домашнього завдання з математики? а) так; б) іноді; в) дуже рідко. 4. Чи здатна дитина відстоювати свою точку зору? а) так; б) іноді; в) дуже рідко. 5. Чи прагне дитина самостійно розширювати знання, якщо тема її зацікавила? а) так; б) іноді; в) дуже рідко. Обробка даних. Відповіді а) свідчать про сильно виражену пізнавальну самостійності; відповіді б) – про помірну; відповіді в) – про слабку вираженість. Домінуючі мотиви навчання (М. В. Матюхіна) Методика «Закінчи розповідь» Мета. Виявлення домінуючого мотиву навчання. Хід проведення. Школяру зачитується розповідь і пропонується відповісти на поставлені запитання. Текст оповідання. Одного разу на перерві в класі зав'язалася між дітьми розмова про те, для чого вони ходять до школи, навчаються. – Я вважаю своїм обов'язком ходити в школу, – сказала Галя. – А мені подобається в школі отримувати гарні оцінки, – сказав Яша. – А я люблю думати, міркувати на уроках, – заявив серйозно Коля. Ваня заявив, що він обов'язково вступить до авіаційного інституту і буде будувати літаки. Раптом пролунав тихий голос Валі: – А мене мама змушує ходити в школу. Вона каже, що вона йде на роботу і мені треба йти в школу, оскільки це моя робота. А що скажеш ти? Для чого ти вчишся? Обробка даних. Відповіді на ці запитання можуть свідчити про превалювання одного з нижченаведених мотивів: почуття обов’язку, прагнення до отримання гарних оцінок, потреба в розумовій діяльності, соціальна значимість навчання, мотив примусу. Виявлення схильності до розумової діяльності може служити ознакою наявності пізнавального інтересу. |