Ім'я файлу: 1.docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 17.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
Планування та органiзацiя рекламноi дiяльностi на пiдприэмствi.d
Планування та органiзацiя рекламноi дiяльностi на пiдприэмствi.d

1. Передумови становлення маркетингового права

Маркетинг - одне з найбільш розповсюджених понять, яке увійшло в наше життя разом із поняттям ринкової економіки.

Існує декілька підходів щодо трактування самого терміну „маркетинг”.

Перший базується на визначенні маркетингу, як похідного від англійського слова „market”. Тобто - це те, що забезпечує ринкову діяльність.

Другий - полягає в трактуванні цього терміну як поєднання двох слів „market getting”, тобто - боротьба за ринок. Цьому підходу приписується історичне забарвлення. Ніби цей термін виник в ході боротьби за ринок, а вірніше за територію під фермерські господарства в Америці ще на початку 19-го сторіччя.

Цілком ґрунтовно можна стверджувати, що процес, який сьогодні називають маркетингом, розпочав своє існування з моменту зародження товарного виробництва. Мова йде про маркетинг як явище, яке є притаманним відносинам, пов’язаним з обміном.

Загальна риса товарного виробництва при будь-якому суспільному ладі полягає в наявності ринку, тобто особливої сфери, у якій відбувається обмін товарів, зіткнення та узгодження інтересів виробників і споживачів товарів.

І як тільки виникли ринкові відносини, а це сталося 6-7 тис. років тому, одночасно з ним з’явилися і почали розвиватися перші форми маркетингової діяльності, а саме, цінова політика і рекламна діяльність.

Більш завершену форму маркетинг, на думку більшості авторів, що пишуть на цю тему, починає здобувати наприкінці XVII - початку XVIII століть. Існує документальне підтвердження того, що в цей час (близько 1690 р.) один із членів торговельної фірми „Міцуі” відкрив у Токіо магазин, який з певним допущенням можна назвати першим універмагом.

До визначеного часу, а саме, доти, поки господарські структури залишалися простими, а виробники і споживачі жили поруч і добре знали один одного, виробники випускали те, що було необхідно для задоволення відомих їм запитів споживачів, тобто існувало раціональне співвідношення обсягів виробництва і попиту.

Зміна натурального господарства товарною формою господарства, що відбулася в результаті відокремлення виробників, і досягнення визначеного рівня розвитку продуктивних сил, автоматично породило прогресивний розвиток суспільства. Одночасно відбулися глибокі зміни в характері і масштабах виробництва, а також у соціальній структурі суспільства. Соціально-економічні і демографічні зміни, що їх супроводжували, призвели до росту обсягів попиту на товари споживчого призначення, а отже, виникла необхідність збільшення пропозиції товарів і послуг.

Виробник за цих умов змушений був випускати продукцію, покладаючись винятково на своє передбачення, а не на точне знання попиту, що, мабуть, не виключало визначеного ризику втрат у тому випадку, якщо споживач не буде купувати товари. Однак у цьому великої проблеми не було доколи попит перевищував пропозицію. Але вже у XIX ст. виробництво досягло достатнього ступеня ефективності, і пропозиція почала перевищувати попит. Це привело до виникнення іншої проблеми - надлишкового виробництва.

Первісне рішення було знайдено у класичній економічній теорії; якщо пропозиція перевищує попит, то варто зменшити ціну для активізації попиту. Однак таке рішення приводило до втрат у довгостроковому плані. Якщо ціна знижена, то, отже, і прибуток зменшується, що не дає підприємству розвиватися або навіть існувати.

Таким чином, у зв’язку з переходом до масового крупносерійного виробництва продукції очевидною стала потреба щодо елементарного вивчення ринку. Можливість і погроза формування нереалізованих запасів продукції змусила шукати відповіді на питання: кому, де і в який спосіб продавати вироблене. Принципове для маркетингу питання „що продавати?” виник пізніше.

З усього сказаного випливає, що потреба в маркетингу звичайно виникає там і тоді, де і коли зростаюча активність виробника або продавця починає перевищувати активність споживача або покупця, при цьому остання зменшується.

Отже передумовами виникнення маркетингу можна вважати:

  1. наявність товарного виробництва;

  2. формування ринкових відносин;

  3. наявність конкурентного середовища щодо виробників та споживачів продукції;

  4. формування „ринку покупця”.

14. Поняття антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання

1. Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

2. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються:

1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів;

2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними;

3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками;

4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;

5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб’єктів господарювання, покупців, продавців;

6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб’єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції;

7) укладення угод за умови прийняття іншими суб’єктами господарювання додаткових зобов’язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод;

8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання на ринку без об’єктивно виправданих на те причин.

3. Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб’єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

4. Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

5. Особа, що вчинила антиконкурентні узгоджені дії, але раніше за інших учасників цих дій добровільно повідомила про це Антимонопольний комітет України чи його територіальне відділення та надала інформацію, яка має суттєве значення для прийняття рішення у справі, звільняється від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, передбаченої статтею 52 цього Закону.

Органи Антимонопольного комітету України на підставі вмотивованого клопотання в інтересах розслідування справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції забезпечують конфіденційність інформації про особу.

{Частину п’яту статті 6 доповнено абзацом згідно із Законом № 2596-IV від 31.05.2005}

Не може бути звільнена від відповідальності особа, визначена у цій частині, якщо вона:

  1. не вжила ефективних заходів стосовно припинення нею антиконкурентних узгоджених дій після повідомлення про них Антимонопольному комітету України;

  2. була ініціатором чи забезпечувала керівництво антиконкурентними узгодженими діями;

  3. не надала всіх доказів або інформації стосовно вчинення нею порушення, про які їй було відомо та які вона могла безперешкодно отримати.

55. Особливості рекламування алкогольних напоїв та тютюнових виробів


1. Реклама тютюнових виробів забороняється:

  1. на радіо та телебаченні;

  2. у наукових, науково-популярних, навчальних, громадсько-політичних, довідкових, літературно-художніх виданнях, виданнях для дітей та юнацтва, виданнях для організації дозвілля та відпочинку, спорту та інших виданнях, у тому числі в усіх друкованих засобах масової інформації;

  3. засобами внутрішньої реклами;

  4. на транспорті;

  5. за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів тютюнових виробів);

  6. засобами зовнішньої реклами;

  7. у місцях проведення масових заходів політичного, освітнього, релігійного, спортивного характеру та розважальних заходів, призначених для неповнолітніх осіб;

  8. у мережі Інтернет, крім веб-сайтів, призначених для повнолітніх осіб, обов’язковою умовою доступу до яких є попередня ідентифікація віку користувачів.

2. Реклама алкогольних напоїв забороняється:

  1. на радіо та телебаченні з 6 до 23 години;

  2. на перших і останніх сторінках газет, на обкладинках журналів та інших видань, в усіх виданнях для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих видань;

  3. в усіх друкованих засобах масової інформації (крім спеціалізованих видань);

  4. засобами внутрішньої реклами;

  5. за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів алкогольних напоїв);

  6. на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів загального користування та метрополітену;

  7. засобами зовнішньої реклами.

3. Реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби:

  1. забороняється на товарах та у друкованих виданнях, призначених переважно для осіб віком до 18 років, або у розрахованих на зазначених осіб частинах інших друкованих видань;

  2. забороняється з використанням осіб віком до 18 років як фотомоделей;

  3. не повинна містити зображення процесу паління тютюнових виробів або споживання алкогольних напоїв;

  4. не може розташовуватися ближче ніж за 300 метрів прямої видимості від території дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, в яких навчаються діти віком до 18 років;

  5. не може формувати думку, що паління або вживання алкоголю є важливим фактором досягнення успіху в спортивній, соціальній, сексуальній або інших сферах життя;

  6. не повинна створювати враження, що вживання алкогольних напоїв чи паління тютюнових виробів сприятиме розв'язанню особистих проблем;

  7. не може формувати думку, що алкоголь чи тютюнові вироби мають лікувальні якості або що вони є стимулюючими чи заспокійливими засобами;

  8. не повинна заохочувати до вживання алкогольних напоїв чи тютюнопаління або негативно розцінювати факт утримування від вживання тютюнових виробів та алкогольних напоїв;

  9. не може містити зображень лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів;

  10. не повинна створювати враження, що більшість людей палить або вживає алкогольні напої;

  11. забороняється шляхом розміщення зображення тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, під якими випускаються тютюнові вироби, на будь-яких інших товарах, крім розміщення на товарах (предметах), пов'язаних із вживанням тютюнових виробів, запальничках, попільничках.

4. Забороняються такі види діяльності з рекламування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби:

  1. спонсорування заходів, призначених переважно для осіб віком до 18 років, з використанням знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби та алкогольні напої;

  2. розповсюдження та продаж будь-яких товарів (крім товарів, які пов'язані з вживанням тютюнових виробів, запальничок, сірників, попільничок) з використанням знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби та алкогольні напої;

  3. проведення заходів з обміну тютюнових виробів на будь-які інші товари, роботи, послуги;

  4. надання права участі у лотереї, грі, конкурсі та інших розважальних заходах, якщо умовою надання права участі є придбання тютюнових виробів;

  5. зображення тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в місцях проведення розважальних заходів для неповнолітніх осіб та на автотранспортних засобах;

  6. зображення тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, або процесу паління тютюнових виробів, на упаковці чи під час реклами будь-яких інших товарів чи послуг, які не пов'язані з вживанням тютюнових виробів;

  7. продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами, які не пов'язані з вживанням тютюнових виробів;

  8. надсилання повідомлень невизначеному колу осіб поштою, електронною поштою, засобами мобільного зв'язку.

5. Реклама тютюнових виробів та алкогольних напоїв, а також знаків для товарів та послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються дані вироби та напої, повинна супроводжуватися текстами попередження такого змісту: "Куріння може викликати захворювання на рак", "Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров'я". Кожному попередженню має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами. Колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження - білим.

Текст попередження в рекламі в друкованих засобах масової інформації має розміщуватися горизонтально, внизу рекламного зображення.

6. Рекламодавці алкогольних напоїв та тютюнових виробів зобов'язані у порядку, передбаченому законами України, спрямовувати на виробництво та розповсюдження соціальної реклами щодо шкоди тютюнопаління та зловживання алкоголем не менше 5 відсотків коштів, витрачених ними на розповсюдження реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв у межах України. Розпорядники цих коштів щоквартально оприлюднюють звіт щодо їх використання.

7. Реклама алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пива та/або напоїв, що виготовляються на його основі, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, тютюнові вироби, пиво та/або напої, що виготовляються на його основі, не повинна містити зображення популярних осіб або пряме чи опосередковане схвалення популярними особами паління або вживання алкоголю, пива та напоїв, що виготовляються на його основі.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас