Ім'я файлу: Практичне заняття 2. Інвестиційна стратегія підприємства.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 1184кб.
Дата: 23.03.2022
скачати

Презентація на тему: “Інвестиційна стратегія підприємства”

Виконав: Сіренко Владислав МО-425б

1.Вихідні передумови формування інвестиційної стратегії

Вихідною передумовою формування інвестиційної стратегії є базова стратегія економічного розвитку корпоративної структури (КС). Стосовно неї інвестиційна стратегія носить підпорядкований характер і повинна узгоджуватися з нею за цілями і етапами реалізації. Інвестиційна стратегія при цьому розглядається як один з головних факторів забезпечення ефективного розвитку КС відповідно до обраної нею загальної економічної стратегії.

На рис. представлено алгоритм (послідовність) формування інвестиційної стратегії корпоративної структури

Початковим етапом розробки інвестиційної стратегії є визначення загального періоду її формування. Цей період залежить від ряду умов. Головною умовою визначення періоду формування інвестиційної стратегії є передбачуваність розвитку економіки в цілому й інвестиційного ринку зокрема. В умовах нинішнього нестабільного (а за окремими напрямками - не передбачуваного) розвитку економіки країни цей період не може бути занадто тривалим і в середньому не може виходити за рамки 3-5 років (для порівняння слід зазначити, що інвестиційна стратегія найбільших компаній країн з розвиненою ринковою економікою розробляється на період 10-15 років).

Важливою умовою визначення періоду формування інвестиційної стратегії є тривалість періоду; прийнятого для формування загальної стратегії  КС. Через те, що інвестиційна стратегія носить стосовно неї підпорядкований характер, вона не може виходити за межі цього періоду (більш короткий період формування інвестиційної стратегії достатній, тому що заключні етапи економічної стратегії можуть не потребувати змін інвестиційної діяльності). Однією з умов визначення періоду формування інвестиційної стратегії на рівні корпоративних систем є їхня галузева приналежність.

Результати обстеження окремих компаній, наприклад США показують, що:

- найбільший період (понад 10 років) характерний для розробки інвестиційної стратегії так званими інституціональними інвесторами (інвестиційними фондами, інвестиційними компаніями і т.п.);

- менший період (5-10 років) характерний для компаній і фірм, що здійснюють свою діяльність у сфері виробництва засобів виробництва й у видобувних галузях промисловості;

- ще більш короткий період (3-5 років) характерний для компаній і фірм, що здійснюють свою діяльність у сфері виробництва споживчих товарів, роздрібної торгівлі і послуг населенню.

Очевидно, і в наших умовах таку галузеву диференціацію середнього періоду формування інвестиційної стратегії варто вважати доцільною. І нарешті, однією з умов визначення періоду формування інвестиційної стратегії є розмір корпоративної структури. Інвестиційна діяльність великих структур зазвичай прогнозується на більш тривалий період.

При формуванні стратегічних цілей інвестиційної діяльності необхідно виходити насамперед із системи цілей загальної стратегії економічного розвитку. Ці цілі можуть бути сформовані у вигляді забезпечення приросту капіталу, приросту рівня прибутковості інвестицій і суми доходу від інвестиційної діяльності, зміни пропорцій у формах реального і фінансового інвестування і т.п. При цьому формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності повинне погоджуватися зі стадіями життєвого циклу і цілями господарської діяльності корпоративної структури.

2. Етапи розроблення інвестиційної стратегії підприємства.

Процес формування інвестиційної стратегії підприємства проходить ряд етапів. Основні етапи цього процесу такі:

1) визначення періоду формування інвестиційної стратегії;

2) формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності;

3) розробка найбільш ефективних шляхів реалізації стратегічних цілей інвестиційної діяльності з позицій визначення напрямків інвестування та джерел їх фінансування;

4) конкретизація інвестиційної стратегії але інвестиційних програм та термінів;

5) оцінка розробленої інвестиційної стратегії;

6) перегляд стратегії у залежності від зміни зовнішніх умов стану підприємства.

Визначення періоду формування інвестиційної стратегії

Тривалість цього періоду залежить від стану економіки в цілому і ринку зокрема, що впливає на точність прогнозів результатів вкладень інвестиційних ресурсів. В умовах нестабільної економіки прогнози розвитку підприємств не можуть перевищувати 3 - 5 років. Найбільші компанії в країнах з розвиненою ринковою економікою прогнозують свою діяльність на період 10-15 років. Другою умовою, що впливає на вибір строків, є тривалість періоду, визначеного загальною стратегією розвитку підприємства. Терміни розробки інвестиційної стратегії не повинні виходити за межі періоду загальної стратегії. Третім фактором визначення періоду інвестиційної стратегії є галузева приналежність підприємства. Найбільший період характерний для інституційних інвесторів (5-10 років), найменший період - для підприємств, що здійснюють свою діяльність у сфері виробництва споживчих товарів, роздрібної торгівлі та послуг (3-5 років). Нарешті, умовою визначення періоду формування інвестиційної стратегії є розмір підприємства. Великі компанії прогнозують результати своєї діяльності на більш тривалий термін.

Формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності

При визначенні інвестиційних цілей підприємству необхідно насамперед виходити із загальної стратегічної мети і обов'язково погоджувати ці цілі зі стадіями його життєвого циклу. Цілі інвестиційної політики:
  • забезпечення темпів зростання капіталу;
  • забезпечення темпів росту поточного доходу;
  • збереження капіталу;
  • забезпечення достатньої ліквідності;
  • отримання контролю над компанією-емітентом.

    • Основні цілі інвестиційної стратегічної політики повинні бути покладені в основу відповідних критеріальних показників. Такими показниками можуть бути, наприклад, нормативні значення мінімальних темпів зростання капіталу, мінімального рівня поточної прибутковості, максимального рівня інвестиційного ризику, мінімальну по капіталомісткості частку високоліквідних проектів та ін. Ці показники в подальшому повинні використовуватися при формуванні інвестиційного портфеля та відборі конкретних інвестиційних проектів і фінансових інструментів.

Розробка найбільш ефективних шляхів реалізації стратегічних цілей інвестиційної діяльності

Цей етап розробки інвестиційної політики здійснюється за двома напрямами. Одне з них включає розробку стратегічних напрямів інвестиційної діяльності, інше - розробку стратегії формування інвестиційних ресурсів.

Розробка стратегічних напрямків інвестиційної діяльності здійснюється послідовним вирішенням трьох завдань:

1) визначення співвідношення різних форм інвестування на окремих етапах перспективного періоду;

2) визначення галузевої спрямованості інвестиційної діяльності;

3) визначення регіональної спрямованості.

Розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів здійснюється в кілька етапів.

Етап I. Прогнозування потреби в загальному обсязі інвестиційних ресурсів.

Етап II. Вивчення можливості формування інвестиційних ресурсів за рахунок різних джерел.

Етап ІІІ. Визначення методів фінансування окремих інвестиційних програм та проектів.

Етап IV. Оптимізація структури джерел формування інвестиційних ресурсів.

Конкретизація інвестиційної стратегії за інвестиційним програмам і термінів

На підставі прогнозу майбутнього стану підприємства і загального аналізу інвестиційних проектів формується інвестиційна програма. Інвестиційні проекти, що включаються в програму, розподіляються у часі з урахуванням наявності коштів для здійснення проекту і готовності підприємства до здійснення проекту.

Інвестиційна програма в подальшому коректується з урахуванням цих двох факторів, якщо прогноз стану підприємства не виправдовується на момент події. Інвестиційна програма випливає з загальної інвестиційної стратегії і узгоджується з нею. Всередині програми передбачається узгодженість але часом реалізації окремих інвестиційних проектів і формування фінансових ресурсів.

Оцінка розробленої інвестиційної стратегії

Оцінка здійснюється на основі наступних критеріїв:

■ узгодженість інвестиційної стратегії з загальною стратегією економічного розвитку підприємства та цілей, етапів і термінів її реалізації;

■ внутрішня збалансованість інвестиційної стратегії передбачає узгодження цілей, напрямів та послідовності здійснення окремих напрямів інвестиційної політики;

■ узгодженість інвестиційної стратегії з зовнішнім середовищем. Вивчаються і враховуються прогнози економічного розвитку країни в цілому та інвестиційного клімату зокрема;

■ реалізованість інвестиційної стратегії з урахуванням наявних ресурсів передбачає відповідність напрямів інвестиційної діяльності можливостям формування не тільки фінансових ресурсів, але і кадрового забезпечення, стану основних фондів, можливостям використання сировинних ресурсів. В окремих випадках досліджується можливість додаткового залучення необхідних фінансових, технологічних, сировинних і інших ресурсів;

■ прийнятність рівня інвестиційних ризиків оцінюється в зв'язку з загальною стратегією розвитку підприємства;

■ результативність інвестиційної стратегії включає оцінку не тільки попередніх показників ефективності здійснення інвестиційних проектів, але і дослідження їх впливу на загальні показники діяльності підприємства як у сфері виробництва, так і в соціальній сфері.

Перегляд стратегії у залежності від зміни зовнішніх умов стану підприємства

Інвестиційна стратегія відображає специфіку підприємства і його переваги, а також можливості, що виникають в результаті змін в економіці, тому необхідний постійний моніторинг за станом здійснення окремих напрямів інвестиційної політики та приведення її у відповідність з постійно мінливими внутрішніми і зовнішніми умовами діяльності.

3. Оцінка розробленої інвестиційної стратегії підприємства.

Оцінка результативності інвестиційної стратегії, що розроблена підприємством, здійснюється за такими параметрами:

1. Узгодженість інвестиційної стратегії підприємства із загальною стратегією його розвитку - ступінь узгодженості цілей, напрямків і етапів у реалізації цих стратегій.

2. Узгодженість інвестиційної стратегії підприємства з передбачуваними змінами зовнішнього інвестиційного середовища - наскільки розроблена інвестиційна стратегія відповідає прогнозованому розвитку економіки країни і змінам кон'юнктури інвестиційного ринку в розрізі окремих його сегментів.

3. Узгодженість інвестиційної стратегії підприємства з його внутрішнім потенціалом - дозволяє оцінити наскільки обсяги, напрямки і форми інвестиційної стратегії взаємопов'язані з можливостями формування внутрішніх інвестиційних ресурсів, кваліфікацією інвестиційних менеджерів, організаційною структурою управління ІД та інвестиційною культурою тощо.

4. Внутрішня збалансованість інвестиційної стратегії. При проведенні такої оцінки визначається наскільки узгоджені між собою окремі цілі і цільові стратегічні нормативи майбутньої ІД, наскільки вони кореспондуються зі змістом інвестиційної політики по окремих аспектах ІД; наскільки узгоджені між собою за напрямками і в часі заходи щодо забезпечення її реалізації.

5. Реалізованість інвестиційної стратегії: потенційні можливості підприємства у формуванні необхідного обсягу інвестиційних ресурсів із усіх джерел і в усіх формах; технологічність обраних для реалізації інвестиційних проектів; достатність фінансових інструментів для формування ефективного інвестиційного портфеля; організаційні й технічні можливості успішної реалізації обраної інвестиційної стратегії.

6. Прийнятність рівня ризиків, що пов'язані із реалізацією інвестиційної стратегії: наскільки рівень прогнозованих інвестиційних ризиків підприємства, забезпечує його фінансову рівновагу і відповідає інвестиційному менталітету його власників та відповідальних інвестиційних менеджерів, наскільки рівень цих ризиків допустимий для інвестиційної діяльності даного підприємства з позицій можливого розміру фінансових втрат і загрози банкрутства.

7. Економічна ефективність реалізації інвестиційної стратегії: прогнозні розрахунки раніше розглянутої системи основних інвестиційних коефіцієнтів і заданих цільових стратегічних нормативів, зіставлених із базовим їх рівнем.

8. Позаекономічна ефективність реалізації інвестиційної стратегії визначається за показниками:

- зростання ділової репутації підприємства;

- підвищення рівня керованості ІД його структурних підрозділів ("центрів інвестицій");

- підвищення рівня матеріальної і соціальної задоволеності інвестиційних менеджерів (за рахунок ефективної системи матеріального стимулювання;

- більш високого рівня технічного оснащення робочих місць і т.п..

При позитивних результатах оцінки розробленої інвестиційної стратегії, що відповідають обраним критеріям і менталітету інвестиційної поведінки, вона приймається підприємством до реалізації.

4. Цільові стратегічні показники інвестиційної політики.

Визначення бажаних і небажаних тенденцій розвитку ІД, а також урахування-об'єктивних обмежень у процесі формування стратегічної інвестиційної позиції підприємства дозволяють сформувати систему основних стратегічних цілей інвестиційної діяльності, та визначити кожну з них у конкретних показниках - цільових стратегічних нормативах. Серед найважливіших із цієї групи цілей (цільових стратегічних нормативів):

- темп зростання загального обсягу ІД в стратегічній перспективі;

- співвідношення обсягів реального і фінансового інвестування підприємства;

- мінімально прийнятний рівень поточного інвестиційного прибутку;

- мінімально прийнятний темп приросту капіталу, що інвестується;

- гранично припустимий рівень інвестиційного ризику;

- структура капіталу підприємства, що залучається в інвестиційних цілях (або мінімальний рівень самофінансування інвестицій).

Усі наведені цільові нормативи безпосередньо забезпечують реалізацію головної стратегічної цілі ІД підприємства.

Формування системи допоміжних, підтримуючих цілей, що включаються до інвестиційної стратегії підприємства, яка спрямована на забезпечення реалізації ряду основних стратегічних цілей ІД підприємства і враховує специфіку цієї діяльності. Допоміжні цілі можуть виражатися в цільових стратегічних нормативах, найважливішими із яких є:

- рівень галузевої диверсифікації реальних або фінансових інвестицій;

- рівень регіональної диверсифікації реальних або фінансових інвестицій;

- співвідношення обсягів внутрішніх і зовнішніх інвестицій підприємства;

- граничний рівень ліквідності об'єктів реального інвестування або портфеля фінансових інвестицій;

- мінімізація рівня оподатковування інвестиційної діяльності;

- підтримка "критичної маси інвестицій", що забезпечує стале економічне зростання підприємства;

- граничний рівень середньозваженої вартості сформованих інвестиційних ресурсів підприємства;

- необхідний обсяг (питома вага) інвестицій, що забезпечує рішення позаекономічних задач розвитку підприємства.

5. Методичні підходи до вибору напрямів інвестиційної діяльності.

Основу процесу вибору стратегічних напрямків інвестиційної діяльності складають цілі цієї діяльності. У процесі вибору повинні бути враховані такі завдання:
  • визначення співвідношення різних форм інвестування на окремих етапах розглянутого періоду;
  • визначення галузевої спрямованості інвестиційної діяльності;
  • визначення регіональної спрямованості інвестиційної діяльності. Співвідношення різних форм інвестування на окремих етапах пов’язано насамперед з напрямками діяльності корпоративної структури.

Наукові дослідження показали що, інституціональні інвестори здійснюють свою інвестиційну діяльність переважно на фондовому ринку. Отже, основною формою їх довгострокової інвестиційної діяльності повинно бути інвестування в акції, облігації, ощадні сертифікати й інші фондові інструменти. Питома вага реального інвестування в таких структурах може коливатися лише в межах, дозволених законодавством для кожної з цих груп інвесторів. У корпоративних структурах, що здійснюють виробничу діяльність, основною формою інвестування будуть реальні вкладення.

Наукові дослідження показали що, визначений вплив на співвідношення різних форм інвестування роблять і розміри корпоративних структур. Інвестиційна діяльність невеликих і середніх за розмірами структур у більшій мірі пов’язана з реальними інвестиціями, у той час як для великих корпорацій частка фінансових інвестицій зазвичай вище. При цьому визначений вплив на співвідношення реальних і фінансових інвестицій має загальний стан економіки, що визначає кон’юнктуру окремих елементів інвестиційного ринку.

Галузева спрямованість є найскладнішим завданням розробки інвестиційної стратегії. Його вирішення вимагає поетапного підходу до прогнозування інвестиційної діяльності у єдності з загальною стратегією економічного розвитку корпоративної структури.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!
скачати

© Усі права захищені
написати до нас