Інтерпретаційний аналіз творів
Йоганн Адольф Гассе «La tua virtù mi dice»
Юлій Сергійович Мейтус «Од села до села»
Підготувала студентка 1 курсу
СПЗ 025 Музичне мистецтво
Баюр Олександра
«La tua virtù mi dice»
Арія Ісмени з опери «Еврістей»
Йоганн Адольф Гассе
Йоганн Адольф Гассе (1699-1783) - Німецький композитор, співак і музичний педагог епохи бароко і класицизму. Гассе, один із найбільш яскравих представників сентименталізму, одним із перших композиторів звернувся до стилю рококо. Найбільшу популярність здобув як автор опер і духовної музики, зробив великий внесок в розвиток опери серіа, а також був одним із зачинателів жанру комічної опери (ще до Перголезі). Гассе був продовжувачем давньої династії знаменитих німецьких музикантів: його прадід, Петер Гассе, був відомим органістом, учнем Свелінка і стояв біля витоків північнонімецької органної школи, а дід, Ніколаус, також органіст, розвивав ідеї батька і здобув загальнонімецьку популярність. На відміну від своїх предків, Хассе найбільшу популярність здобув як автор опер: він зробив великий внесок в розвиток опери-серіа, а також був одним із зачинателів жанру комічної опери (ще до Перголезі). Хассе почав музичну кар'єру в Гамбурзі в опері, куди вступив у 1718 році тенором.
1719 року став капельмейстером у Брауншвейзі, де створенням опери «Антіох» у 1721 році почав діяльність як композитор.
1722 року Гассе поїхав до Італії і оселився в Неаполі, де навчався у Нікола Порпори, а потім у Алессандро Скарлатті.
1730 року одружився із оперною співачкою Фаустиною Бордоні і в тому ж році отримав запрошення стати придворним капельмейстером в Дрездені, куди прибув у липні наступного року, при ньому капела отримала славу найкращого оркестру Європи. У цей час для Дрезденського оркестру писали музику композитори Зеленка, Телеман, Вівальді, Кванц. Цю посаду він з від'їздами до Італії обіймав до 1764. Потім Гассе працював у Відні через заподіяні Семирічною війною збитки Дрездену і падіння інтересу до музики при саксонському дворі, а після поїхав 1773 року до Венеції, де і помер за 10 років від артриту, незабаром після смерті дружини, і був забутий. Інтерес до композитора відродився 1820 року після виходу його біографії, написаної Ф. Кандлером. Був другом відомого поета і лібретиста П'єтро Метастазіо, писав опери на його сюжети.
«Твоя чеснота підказує мені, що врешті ти будеш щасливий, і я зітхну, і я зітхну…» Ця арія оспівує щасливе кохання двох сердець, а музичні засоби надають словам ще більшого значення:
Загальний тональний план- Gdur; Темп- Allegretto, що не дуже звично для арій про кохання, однак форшлаги, широкі пасажі, ніжна мелодія, різноманітний метроритмічний план та рондальна форма арії передають навіть більше, ніж літературний текст.
В даному творі присутні вокально-технічні моменти, які слід виділити:
Широкий діапазон, що вимагає хорошої вокальної підготовки
Довгі фрази, для яких потрібно добре володіти співацьким диханням
Швидкий темп та виклад короткими тривалостями вимагає від виконавця зібраного звучання та концентрації на кожній фразі
В загальному твір є дуже ніжним та світлим, є корисним для розвитку технічної сторони.
Обробка української нардної пісні
«Од села до села»
Юлій Сергійович Мейтус
Сл. Т.Шевченко
Юлій Сергійович Мейтус (1903-1997)- український композитор юдейського походження. Керівник одного з перших джаз-бендів України. Вважається фундатором модерної української опери, він є автором 17 різноманітних за жанрами опер (з них 4 у співавторстві): побутові («Украдене щастя»), історико-епічні («Ярослав Мудрий»), романтично-казкові («Донька вітру», «Лейлі і Меджнун»), героїчні («Молода гвардія», «Абакан»). Значне місце в його творчості займає вокальна музика — він є автором близько 300 романсів на слова Лесі Українки, І.Франка, Т. Шевченка, В. Сосюри, А. Малишка, П. Тичини, Д. Павличка, О. Пушкіна, та інших. Багато інструментальних та хорових творів написано для дітей.
Літературний текст, що став основою народної пісні «Од села до села», є уривком відомої поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки».
Характерною особливістю пісні є мінорна тональність-f moll (така риса притаманна для українського музичного фольклору, коли сумний, часто драматичний зміст втілено у мажорній тональності, а веселий, жартівливий – у мінорній). Розмір твору 2/4. Вступ, викладений акордовою фактурою на стаккатто. Вокальна партія дуже близька до народного варіанту пісні (варто зауважити, що всі автори обробок зберігають народний варіант мелодії пісні). Вокальна партія викладена прозорою фактурою, мелодія залишається без змін, проте в супроводі йде розвиток, який передано все більшим наростанням акордової фактури та меншими тривалостями. Варто зауважити, що більш складним в даній обробці є витримання початкового темпу (пожвавлено) до кінця твору.