Ім'я файлу: Nikiforenko_Statti.docx
Розширення: docx
Розмір: 18кб.
Дата: 29.10.2021
скачати
Пов'язані файли:
Правки 10.11.2020.docx
Валютний ринок. Варіант 2.docx
Соловей. Задачі.docx
Статистика. Іспит.docx

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Кафедра банківської справи


Критичний огляд публікацій на тему:

«Іноземний капітал у банківській системі України»

Виконав:

Студент 4 курсу

Спец. 6508, 2 групи

Нікіфоренко Володимир
Перевірив: к.е.н., доцент. Чуб П.М.

Київ 2016

1. «Іноземний капітал у банківській системі України: реалізація системних принципів», І.І. Д’яконова

Автор даної статті розглядає банківську поведінку й поділяє її на реактивну, адаптивну й активну залежно від чинників, що її визначають. На підтвердження даної тези, вона проводить порівняльну характеристику розвитку банківської системи України до кризи 2008 року та після. Далі йдуть позитивні наслідки й недоліки припливу значного іноземного капіталу до країни.

Аналізуючи офіційну статистику щодо структурних показників розвитку банківської системи України, автор приходить до висновку щодо зниження прибутковості роботи банків починаючи з 2008 року. Визначені тенденції підтверджуються тенденціями до зниження темпів приросту активів, капіталу та зобов’язань вітчизняних банків у 2010–2012 роках у середньому 5, 10 та 4 % відповідно порівняно з 62 % приросту активів, 80 % приросту власного капіталу та 63 % приросту зобов’язань у період з 2006 до 2009 року.

Також, автор вважає, що складна економічна ситуація в Україні може призвести або до відмови західних банків від подальшої участі у конкурентній боротьбі на ринку банківських послуг України та продажу власного бізнесу, або скорочення активності, зменшення розміру активних операцій до мінімального рівня, щоб забезпечував мінімальний рівень рентабельності з метою очікування подальшого зростання. На мою думку, жоден з цих варіантів не відбудеться. Я вважаю, що західні банки вважають, що Україні потрібен шанс, адже при виводі іноземного капіталу з України, банківська система може зазнати нищівного удару.

У висновках автор вважає, що сповільнення темпів економічного зростання в Україні вплинуло на зниження реальних доходів населення та його схильність до заощаджень, рівня купівельної спроможності, а відтак і кредитоспроможності. Я не згоден з цією думкою. Адже, не дивлячись на зниження доходів, українці схильні до заощаджень. Інше питання, що в такій ситуації, банк навряд чи буде місцем їх інвестування.

2. «Регулювання іноземного капіталу в банківській системі: зарубіжний досвід та імплементація його в Україні», В. Онищенко, С. Манжос

Автори даної статті проаналізували періодизацію розвитку банківської системи в контексті входження іноземного капіталу в Україну й виокремили п’ять етапів: входження іноземного капіталу на ринок банківських послуг України (1991-1995); лібералізація умов входження іноземного капіталу на ринок банківських послуг України (1996-1998); розширення та стабілізація діяльності банків з іноземним капіталом на ринку банківських послуг України (1999-2004); інтенсивне проникнення іноземного капіталу на ринок банківських послуг України (2005-2008); наповнення ринку банківських послуг установами з іноземним капіталом та їх поступовий вихід на нові ринки (2008 – дотепер).

Також у статті розглянуто нормативно-правове регулювання іноземного капіталу у вітчизняній банківській системі та зарубіжний досвід регулювання іноземного банківського капіталу. Тут слід відмітити, що інші держави мають ряд певних обмежень стосовно іноземного капіталу. Автори розглянули такі країни, як Росію, Бразилію, Францію, Ісландію, Канаду, Туреччину, Мексику, США, Норвегію та Великобританію. На мою думку, слід було б ще розглянути Швейцарію, як країну з однією з найпотужніших банківських систем у світі та Китай, чия економіка щороку набуває більшого значення.

Що стосується висновків та пропозицій, то тут хотілося б зупинитися на останній пропозиції – уникнення відпливу капіталу за кордон у разі виникнення кризових явищ. Дана пропозиція є трохи мрійливою, адже жоден інвестор не жадає залишатися зі збитком. Яким чином досягти уникнення відпливу капіталу? На мою думку, слід було б пропонувати мінімізацію такого відпливу, адже жодна країна ще не могла похвалитися б приведенням такої пропозиції у життя.
3. «Іноземний капітал у банківській системі України: вплив на розвиток валютного ринку та діяльність банків», О. Дзюблюк, О. Владимир

Автори даної статті зазначили, що присутність іноземного капіталу у банківській системі є необхідним елементом для інтеграції в зовнішній світ. Однак дане питання має свої переваги й недоліки. До переваг можна віднести: наповнення вітчизняного валютного ринку ресурсами та зменшення залежності від внутрішньої обмеженості валютних коштів; незначне здешевлення вартості валютних ресурсів за умов стабільного валютного курсу та відсутності ажіотажного попиту на іноземну валюту; розширення можливостей щодо ефективного розміщення капіталу; встановлення та розширення відносин між національними й іноземними банками; розширення доступу до міжнародних валютних ринків та ринків капіталів; удосконалення та розширення спектра виконуваних банками валютних операцій; удосконалення організаційних процесів у валютній діяльності тощо. Що ж стосується недоліків, то їх автори розглядали окремо за сферами впливу: 1) вітчизняні комерційні банки як суб’єкти валютних відносин; 2) валютний ринок; 3) банківська система в цілому.

Після цього у статті розглянута необхідність зміцнення позицій вітчизняних банків на валютному ринку України. Автори вважають, що за умови створення рівноправних умов для вітчизняних банків та іноземних банків чи їх філій, буде нерівність у конкурентній боротьбі на користь саме іноземних банків. Важко не погодитися з цією думкою, адже наші банки ще не в змозі конкурувати з більшістю іноземними. На жаль, ми маємо сумну статистику стосовно цього питання.

Далі розглядається іноземний капітал у банківській системі України. Станом на 1.01.2014 в Україні функціонувало 49 банків з іноземним капіталом, 19 із них–це банки зі 100-відсотковим іноземним капіталом, хоча насправді ще у 14 банків розмір статутного капіталу наближений до стовідсоткового. Також автори зазначають, що, розглядаючи структуру іноземного капіталу в банківській системі України за країнами походження, варто зазначити, що впродовж останніх кількох років спостерігається швидке зростання частки російських інвесторів. Аналізується також взагалі динаміка зміни частки іноземного капіталу в банківській системі.

Загалом, О. Владимир та О. Дзоблюк вважають, що назріла необхідність проведення банківської реформи, основною метою якої є розвиток та зміцнення банківської системи України шляхом оздоровлення її вітчизняної складовою. Вони пропонують підвищити рівень капіталізації вітчизняних банків шляхом реорганізаційних перетворень у банківській системі.

Загалом, я погоджуюся з авторами. Однак, на мою думку, доцільно було б звернути увагу ще на один фактор. На думку О. Соскіна, вихід іноземного капіталу з банківської системи України призведе до її занепаду, оскільки вона тримається лише завдяки європейським банкам, які відкрили в Україні свої дочірні банки. Саме завдяки банкам з іноземним капіталом вітчизняній фінансовій системі у 2008 році вдалося втриматися, і якщо вони зараз підуть, то це викличе її крах. Тобто, треба збільшувати конкурентоздатність вітчизняних банків, однак не слід запроваджувати політику протекціонізму у банківську сферу.

Список використаної літератури

1. Іноземний капітал у банківській системі України: реалізація системних принципів / І. І. Д’яконова // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. - 2013. - Вип. 37. - С. 6-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pprbsu_2013_37_3

2. Регулювання іноземного капіталу в банківській системі: зарубіжний досвід та імплементація його в Україні / В. Онищенко, С. Манжос // Вісник Національного банку України. - 2013. - № 11. - С. 16-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnbu_2013_11_18

3. Іноземний капітал у банківській системі України: вплив на розвиток валютного ринку та діяльність банків / О. Дзюблюк, О. Владимир // Вісник Національного банку України. - 2014. - № 5. - С. 26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnbu_2014_5_16
скачати

© Усі права захищені
написати до нас