Ім'я файлу: Тромбоцитопенічна пурпура.docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 28.08.2023
скачати
Пов'язані файли:

 

 

 

 

ТРОМБОЦИТОПЕНІЧНА ПУРПУРА

 

                                 ХВОРОБА ВЕРЛЬГОФА 

 

 

ІТП – ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура. 

             Це хронічне хвилеподібне захворювання, що протікає, 

             яке зумовлене кількісною та якісною

             недостатністю тромбоцитарної ланки гемостазу.

 

Хворобу названо на ім'я німецького лікаря П.Верльгофа, який описав її в 1735г.

 

                  ПОШИРЕНІСТЬ

 

Поширеність хвороби Верльгофа коливається від 1 до 13 на 100 000 осіб     

Більшість хворих – жінки молодого та середнього віку.

До 10-річного віку захворювання зустрічається з однаковою частотою у хлопчиків і дівчаток, а після 10 років і у дорослих. У 2-3 рази найчастіше в осіб жіночої статі. 

 

                           етіологія

 

До етіологічних факторів відносять:

 

- Аутоімунні фактори

- психоемоційні стреси

- Вірусні, бактеріальні та грибкові захворювання

- Довкілля

- інші фактори

 

 

 

 

 

 

                                    ПАТОГЕНЕЗ

 

 

 

       Спадковість

                     ↓

Провокуючий фактор

                    ↓

           Імунітет                  

                    ↓

Гуморальна імунна система

                     ↓

          Синтез Ig G

                     ↓

Фіксація Ig G на мембрані Тр   

                      ↓

      Комплекс АГ-АТ

                     ↓

      Цитоліз макрофагами

                     ↓

       Клініка та зменшення Тр.

 

 

 

Аутоімунні АТ осідають на поверхні тромбоцитів та утворюються комплекси АГ-АТ. Ці тромбоцити надалі руйнуються імуннокомпентентними клітинами – АТА (антитромбоцитарні антитіла). Тромбоцити руйнуються не в периферичної крові, а в селезінці, де широко представлені макрофаги, які відповідають за лізис тромбоцитів.

 В результаті тромбоцитопенії, розвивається компенсаторний механізм на периферії - тромбоцитопоез (прискорене вироблення тромбоцитів).

 

 

 

 

 

 

                          КЛАСИФІКАЦІЯ

 

 

Варіанти захворювання:

 

Власне тромбоцитопенічна пурпура (ідіопатична)

 

- Ізоімунна-розвивається при повторних переливаннях крові

 

- Трансімунна тромбоцитопенічна пурпура новонароджених

  (неонатальна)-пов'язана з проходженням через плаценту антитіл 

   материнської крові у кров'яне русло дитини

 

- Аутоімунні тромбоцитопенії 

 

- Симптоматичні тромбоцитопенії (симптомокомплекс 

  Верльгофа)

 

 

                 ЗА ПЛИНОМ РОЗРІЗНЯЮТЬ

 

Гостра до 6 місяців   

 

- хронічна більше 6 місяців: - з рідкісними рецидивами

                                                       - з частими рецидивами

                                                       - безперервно рецидивуючий

 

Протягом захворювання виділяють 3 періоди:

 

- Геморагічний криз – виявляє себе вираженою кровоточивістю та значними зрушеннями лабораторних показників.

 

Клінічну ремісію – характеризується відсутністю клінічних проявів при збереженні змін лабораторних показників

 

Клініко-гематологічну ремісію – має на увазі не лише відсутність кровоточивості, а й нормалізацію лабораторних показників. 

 

 

                                  КЛІНІКА

 

 

  1. Шкірні крововиливи

 

  1. КРОВОВИЛИВИ В СЛИЗІСТІ ОБОЛОЧКИ

              

  1. КРОВОТЕЧІ

 

Розберемо окремо

 

ШКІРНИЙ ГЕМОРРАГІЧНИЙ СИНДРОМ:   

 

- Виникає у 100% хворих на цю патологію

 

- Невідповідність виразності геморагії ступеня травматичного впливу, можлива їхня спонтанна поява, переважно вночі.   

 

- Поліморфізм геморагічних висипань (від петехії до великих крововиливів)

 

- Не височіють над поверхнею шкіри 

 

- Поліхромність шкірних геморагій (забарвлення від багряного до синьо-зеленого і жовтого залежно від давності їх появи), що пов'язано з поступовим перетворенням гемоглобіну через проміжні стадії розпаду в білірубін. 

 

- Безболісність

 

- Не мають характерної локалізації, розташовуються ассиметрично на будь-яких ділянках шкіри.

 

 

2. КРОВОВИЛИВАННЯ В СЛИЗІСТІ ОБОЛОЧКИ:

 

- Найбільш мигдалини, м'якого та твердого неба

 

- Можливі крововиливи в барабанну перетинку, склеру, склоподібне тіло, очне дно тощо.

 

 

ХАРАКТЕРИСТИКА КРОВОТЕЧ 

 

 - мають профузний характер 

 

- Викликають тяжку постгеморагічну анемію 

 

- У дітей найчастіше виникають кровотечі із слизової оболонки порожнини носа

 

- У дівчаток пубертатного періоду можливі важкі мено - і

  метрорагії

 

 

ДОДАТКОВІ КЛІНІЧНІ ДАНІ    

 

- Зміни внутрішніх органів відсутні

 

- температура тіла не змінена

 

- виявляють тахікардію, систолічний шум на верхівці та в точці 

  Боткіна, ослаблення 1 тону, зумовлений анемією.

 

- Не характерне збільшення селезінки – виключає діагноз

   Тромбоцитопенічна пурпура.

 

 

 

  

                             ДІАГНОСТИКА

 

 

СКАРГИ – крововиливи в шкіру та слизові оболонки,  

                        що виникають спонтанно або при незначних

                        травми.

 

                    - Кровотечі (носові, ясенові, ниркові, 

                       шлунково-кишкові)

 

 Загальний огляд - огляд шкірних покривівслизових

                                          оболонок

                                      - Позитивний ендотеліальні проби    

                                           (наприклад, симптом джгута – дрібні

                                           крововиливи в шкіру плеча та

                                           передпліччя, що виникають при накладенні джгута на плече) – це дуже важливо 

 

Лабораторні дані:

 

зниження рівня тромбоцитів 

 

- Анемія ( зниження НБ та еритроцитів у крові)

 

- Виявлення в крові антитромбоцитарних антитіл 

 

- порушення або повна відсутність ретракції кров'яного згустку 

 

   

           СТЕРНАЛЬНА ПУНКЦІЯ: 

 

 

Виявляють: - Збільшення кількості мегакаріоцитів   

                     - Відсутність чи мала кількість вільно

                       лежачих тромбоцитів

                     - Відсутність інших змін (наприклад, ознак

                       росту пухлини) у кістковому мозку   

 

           ТРЕПАНОБІОПСІЯ

 

Виконується при взятті на дослідження стовпчика кісткового мозку з кісткою та окістя, зазвичай з крила клубової кістки (область таза) за допомогою спеціального приладу – трепана. 

 

- Виконується за необхідності для уточнення діагнозу

 

- Найбільш точно характеризує стан кісткового мозку 

 

- При тромбоцитопенічній пурпурі виявляється нормальне   

  співвідношення жирового та кровотворного кісткового мозку 

 

 

ЛІКУВАННЯ

 Патогенетична терапія

- Спленектомія

- Імунодепресанти

- ГКС

 

 

 

 
скачати

© Усі права захищені
написати до нас