Ім'я файлу: Колмаков-Хронічний панкреатит.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 2033кб.
Дата: 26.04.2021
скачати

Хронічний панкреатит

  • Підготував:

    • студент групи 4-А Л/С(9)

    Колмаков Євгеній

  • Методичний керівник:

    • Чечель Інна Юріївна

План

  • 1.Визначення поняття хронічного панкреатиту
  • 2.Актуальність проблеми
  • 3.Етіологія
  • 4.Клінічна картина
  • 5.Методи діагностики ХП
  • 6.Нові методи діагностики ХП
  • 7.Принципи лікування
  • 8.Методи лікування
  • 9.Ускладнення ХП
  • 10.Профілактика
  • 11.Питання

Поняття “Хронічний панкреатит”

Хронічний панкреатит (ХП) — це хронічний запальний стан, що зумовлює прогресуючі, незворотні зміни у паренхімі підшлункової залози (атрофію, фіброз) та поступовий розвиток екзокринної(виділення підшлункового соку) та ендокринної(виділення гормонів) недостатності підшлункової залози

Актуальність проблеми

  • Захворюваність на хронічний панкреатит складає 4-8 нових випадків на 100 000 населення в рік. Загальна кількість хворих на ХП за останні 30 років в світі збільшилась в 2 рази. Поширеність в Європі становить 25,0-26,4 випадку на 100 тис. населення, в Україні 27,4-50,0 випадки на 100 тис. населення. В світі виникла тенденція до збільшення захворюваності гострим і хронічним панкреатитом, за останні 30 років - більш ніж в 2 рази. Захворюваність ХП в розвинених країнах коливається в межах 5-10 випадків на 100 тис. населення; в світі в цілому - 1,6-23 випадку на 100 тис. населення в рік В Україні розповсюдженість захворювань підшлункової залози (ПЗ) підвищилась на 10,3%, а захворюваність збільшилась на 5,9%..

Зазвичай ХП розвивається в середньому віці (35-50 років). У розвинених країнах середній вік з моменту встановлення діагнозу знизився з 50 до 39 років, серед захворілих збільшилася частка жінок (на 30%), первинна інвалідизація досягає 15%. Летальність після первинного встановлення діагнозу ХП становить до 20% протягом перших 10 років і більше 50% - через 20 років (у середньому 11,9%). У 15-20% випадків хворі гинуть від ускладнень, що виникають під час загострень панкреатиту, інші - внаслідок вторинних порушень травлення і інфекційних ускладнень.

Етіологія

Причини (система TIGAR-О)

  • 1) токсично-метаболічні (Т) — алкоголь (60–85 % випадків; вид алкоголю не має значення, ризик зростає в логарифмічній прогресії відповідно до кількості випитого алкоголю), тютюнокуріння (прискорює прогресування ХП, незалежно від етіології, збільшує ризик раку ПШЗ), гіперкальціємія (гіперпаратиреоз), гіпертригліцеридемія, хронічна ниркова недостатність, ЛЗ (напр. зловживання фенацетином), токсини;
  • 2) ідіопатичне ураження(нез’ясованої етіології) (І);
  • 3) генетичні причини (G) — мутація генів (напр. CFTR [муковісцидоз]);
  • 4) аутоімунні (А)(антитіла організму уражають підшлункову залозу) ;
  • 5) рецидивуючий (recurrent — R) і тяжкий гострий панкреатит (ГП) — перенесений некротизуючий, тяжкий ГП, рецидивуючий ГП, хвороби судин або ішемія, післяпроменеве ураження;
  • 6) обструктивні (obstructive — О) — розділена підшлункова залоза (pancreas divisum; разом з іншими факторами може сприяти розвитку ХП), порушення функції сфінктера Одді (контроверсійне), непрохідність протоки ПШЗ (напр., пухлина, рубці), посттравматичні пошкодження протоки ПШЗ, кістозна дистрофія стінки дванадцятипалої кишки (запалення ділянки «борозни» [т. зв. groove-пакреатит або парадуоденальний панкреатит]).

Клінічна картина


В залежності від етіології ХП має різний клінічний перебіг і віддалені ускладнення. На початковій стадії захворювання зазвичай спостерігаються рецидивуючі епізоди гострого панкреатиту; з часом (роки, десятиліття) з'являються симптоми екзо- та ендокринної недостатності ПШЗ.

1. Біль: постійний або періодичний, різної інтенсивності, у більшості хворих локалізований в епігастрії, може іррадіювати у спину, виникає або посилюється через 15–30 хв після прийому їжі. Іноді спостерігається безболісний перебіг (частіше при аутоімунному панкреатиті).

У зв'язку з посиленням болю після прийому їжі, хворі часто обмежують її споживання, що разом із супутньою мальдигестією (і вторинно — мальабсорбцією) та втратою апетиту є причиною гіпотрофії (у занедбаних випадках — кахексії).

Симптоми екзокринної недостатності ПШЗ


При зниженій екскреції ензимів та гідрокарбонатів (але не <10 % від норми) — здуття і симптоми диспепсії, коли екскреція ліпази <10 % від норми — стеаторея(надлишковий жир в калі), особливо після прийому їжі з високим вмістом ліпідів (при помірній кількості жирів в дієті — жирові випорожнення 2–3р × на день); симптоми дефіциту жиророзчинних вітамінів (в основному вітаміну Д — остеопороз/остеопенія у ≈30 % пацієнтів).

Симптоми ендокринної недостатності ПШЗ


 порушена толерантність до глюкози або цукровий діабет при занедбаному ХП; при цукровому діабеті схильність до гіпоглікемії, у звязку з інсулінотерапією та недостатністю глюкагону; рідко — кетоацидоз.

Об’єктивні симптоми

пальпаторна болючість у епігастрії (у період загострення); у черевній порожнині може пальпуватись пухлина (напр., псевдокіста); жовтяниця (як правило, незначна, періодично – рецидивуюча, спостерігається у випадку набряку голівки підшлункової залози або звуження дистального відрізку загальної жовчної протоки через компресію(тиск) збільшеною чи фібротичною голівкою підшлункової залози або псевдокістами).

Методи діагностики

1. Лабораторні дослідження:

визначення активності амілази(діастази) і ліпази у сироватці крові і сечі; визначення концентрації іонів хлору в поті (діагностика муковісцидозу); у хворих з діагностованим ХП контролюйте рівень глікемії натще 1 ×/рік і при потребі проведіть пероральний глюкозотолерантний тест з метою діагностики цукрового діабету; для окреслення ризику остеопорозу визначте рівень віт. D в сироватці крові.

2.Візуалізаційні дослідження: 

УЗД черевної порожнини з контрастним підсиленням; МРТ або магнітнорезонансна холангіопанкреатографія;

Ендосонографія;Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія


3.Функціональні методи досліджень:

секретин-холецистокініновий тест;

концентрація еластази-1 у калі при ХП;

 кількісна оцінка добової екскреції жирів з калом 

Нові методи діагностики ХП

  • Ендосонографія-це комбіноване дослідження,при якому ультразвуковий датчик за допомогою ендоскопа вводиться в порожнину стравохода,шлунку або кишечника з метою отримання більш чітких зображень глибоко розташованих органів
  • Еластографія - це абсолютно нова технологія візуалізації м'яких тканин на основі відмінностей їх пружності. За своєю суттю цей метод дуже схожий на ультразвукові дослідження, проте він дає лікареві інформацію про щільність тканини.

Ендосонографія

Еластографія

Принципи лікування

Загальні принципи

  • 1. Етіологічне лікування: можливе тільки при аутоімунному ХП.
  • 2. Симптоматичне лікування: ліквідація болю, компенсація дефіцитів ферментів ПЗ, вирівнювання порушень метаболізму вуглеводів, профілактика гіпотрофії, лікування ускладнень.
  • 3. Лікування загострень

Лікування

  • 1. Загальні вказівки:

    • 1) заборона вживання алкоголю;

    2) припинення тютюнопаління;

    3) дієта №5п -дієта у хворих з гіпотрофією повинна бути висококалорійною. Рекомендовано харчуватись 5–6 × на день малими порціями. Не потрібно обмежувати споживання жирів, натомість підібрати таку дозу панкреатичних ферментів, щоб не виникала стеаторея. Якщо, незважаючи на відповідну замісну терапію, зберігається тяжка стеаторея → порекомендуйте хворому зменшити вживання жирів. Хворі, які отримують замісну ферментну терапію, повинні уникати продуктів з високим вмістом клітковини, який може гальмувати активність екзогенних ферментів ПШЗ. У більшості хворих з ХП немає потреби вживати пероральні харчові добавки.

Лікування

  • 2. Лікування болю: при ХП ефективними є прегабалін і антидепресанти, особливо інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну). Хворим  із сильним болем призначте опіоїд у комбінації з коанальгетиком.
  • 3.Санаторно-курортне лікування

Лікування екзокринної недостатності підшлункової залози 

1) Замісна терапія панкреатичними ферментами — показана при клінічних симптомах синдрому мальабсорбції (прогресуюча втрата маси тіла, стеаторея, здуття) чи антропометричних і/або біохімічних ознаках гіпотрофії (низький рівень в сироватці крові жиророзчинних вітамінів, преальбуміну, ретинолзв'язуючого протеїну і магнію), найкраще із супутнім патологічним результатом функціональних досліджень ПШЗ. Найбільше значення має застосування ліпази — не менше 40 000–50 000 ОД під час кожного основного прийому їжі та половини цієї дози під час перекусок. Рекомендується вживати препарати у формі мікросфер діаметром <2 мм, вкритих стійкою до дії шлункового соку оболонкою, вивільнення яких відбувається у дванадцятипалій кишці. причинами. Ефективність лікування панкреатичними ферментами можна збільшити, застосовуючи ЛЗ, що гальмують секрецію соляної кислоти у шлунку — інгібітори протонної помпи, або Н2-блокатори. Найкращим клінічним методом оцінки ефективності замісної терапії панкреатичними ферментами є редукція симптомів мальдигестії (нормалізація ваги, відсутність жирової діареї і здуття).

2) Поповнення дефіциту жиророзчинних вітамінів (особливо, А і D) при стеатореї.

Лікування ендокринної недостатності підшлункової залози

Здоровий спосіб життя, обмежене вживання продуктів з високим глікемічним індексом, фізичну активність, відмову від алкоголю і тютюнопаління, що може покращити контроль глікемії і зменшити ризик розвитку гіпоглікемії. Велике значення має пероральна суплементація панкреатичних ферментів. При незначній гіперглікемії і супутній інсулінорезистентності або підозрі на її наявність, ЛЗ вибору є метформін за відсутності протипоказань до його застосування. У випадку його неефективності та у хворих із тяжкою гіпотрофією призначте інсулінотерапію відповідно до рекомендацій лікування цукрового діабету 1 типу  — застосовуйте з обережністю з огляду на низьку потребу в інсуліні та схильність до гіпоглікемії.

Інвазивне лікування

  • 1. Ендоскопічне лікування: в окремих хворих евакуація конкрементів з панкреатичної протоки, стентування панкреатичної протоки, сфінктеротомія великого (і можливо малого) сосочка дванадцятипалої кишки, лікування звужень спільної жовчної протоки, лікування псевдокіст.
  • 2. Хірургічне лікування: показане у випадку тривалого стійкого болю, резистентного до консервативного і ендоскопічного лікування; резекція, декомпресія або поєднані техніки операцій. При занедбаному ХП віддалена ефективність хірургічних втручань є кращою, ніж ендоскопічних.
  • 1. Псевдокісти підшлункової залози у 20–40 % хворих.
  • 2. Звуження або непрохідність загальної жовчної протоки: у 5–10 % хворих; виникає біль після прийому їжі та холестатичне пошкодження печінки (підвищена активність печінкових ферментів, з гіпербілірубінемією за рахунок кон’югованого білірубіну); у випадку звуження дванадцятипалої кишки відчуття швидкої насиченості.
  • 3. Асцит панкреатичного походження: внаслідок розриву протоки підшлункової залози з утворенням нориці до черевної порожнини (або також плевральної порожнини) або розриву псевдокісти до черевної порожнини. У асцитичній рідині характерна висока активність амілази (>1000 ОД/л).
  • 4. Тромбоз селезінкової вени: у 2–4 % хворих; вторинно виникає ізольована портальна гіпертензія і варикозно розширені вени шлунку, з можливістю виникнення кровотечі з верхнього відділу ШКТ.
  • 5. Псевдоаневризми судин, розміщених поряд з підшлунковою залозою (напр., селезінкової артерії, гастродуоденальної, панкреатодуоденальної): рідко методом вибору при їх лікуванні стає емболізація, а у випадку її неефективності і кровотечі — хірургічне лікування.
  • 6. Рак ПШЗ  у 4 % хворих на ХП, при спадковому ХП навіть у 44 % хворих у віці <70-ти р. (хворим зі спадковим ХП показана онкологічна диспансеризація).
  • 7.Діабетична кома

Профілактика

  • 1.Відмова від вживання алкоголю
  • 2.Відмовитись від тютюнопаління
  • 3.Раціональне харчування
  • 4.Займатися спортом(прискорення обмінних процесів в організмі людини)
  • 5.Уникати стресу
  • 6.Своєчасне виявлення і лікування гострого панкреатиту
  • 7.Своєчасне виявлення та лікування таких інфекційних хвороб як:епідемічний паротит,вітряна віспа,тонзиліт,тощо...

Питання

  • 1.Що таке аутоімунний процес?
  • Що таке псевдоаневризма судини?
  • Яким чином розвивається асцит(патогенез)?

скачати

© Усі права захищені
написати до нас