План
1) Харчові отруення
2)Види харчових отруєнь
3)Харчові токсикоінфекції
4) Симптоми харчового отруення
5) Перша допомога при отруєнні
6) Що не можна робити при отруєнні
7)Профілактика харчових оруєннь
Харчові отруєння
Харчові отруєння – захворювання, що виникає за умови вживання для харчування інфікованих (недоброякісних, неправильно приготовлених чи неправильно які зберігаються) продуктів, зазвичай, тваринного походження (м'яса, риби, ковбасних виробів, м'ясних і рибних консервів, майонезу, молока і виробів із нього – крему, морозива тощо.).
Причини харчового отруєння. Харчові отруєння викликається розвиненими чи які потрапили ззовні на продукти харчування мікробами і продуктами їх життєдіяльності - токсинами.
М'ясо і риба можуть інфікуватися ще за життя тварини або риби, та найчастіше це проходить у процесі приготування їжі, внаслідок неправильного зберігання харчових продуктів при недостатньою термічній обробці страв з м'яса й. Особливо легко інфікується подрібнене м'ясо (паштет, фарш, заливне тощо.).
Гострі харчові отруєння м'ясними продуктами найчастіше викликаються паличками групи Salmonella. Клінічні прояви у вигляді бурхливогогастроентерита з'являються через 4-12-48 годин після прийому зараженої їжі.
Після прийому інфікованої стафилококками їжі (найчастіше це молочних продуктів – тістечка, крем тощо.) розвивається харчове отруєння з більш легкої, стертою формигастроентерита, що виникає через2-3ч, котрий іноді на2-ой день.
При вживанні для харчування продуктів, приготування яких без достатньої температурної обробітку грунту і без кисню (в'ялене чи копчене м'ясо і риба, ковбаси, прострочені м'ясні, рибні чи овочеві консерви, консервовані гриби) може розвинутися ботулізм.Ботулизм - важке, небезпечна життятоксико-инфекционное захворювання, коли відбувається поразка центральної нервової системи, що виявляєтьсяпарезами іпараличамипоперечно-полосатой і гладкій мускулатури,сочетающееся в початковий період згастроентеритом.
Види харчових отруєнь
Харчові отруєння поділяються на три групи:
-мікробного походження (токсикоінфекції, food poisoning);
-немікробного (отруєння продуктами з вмістом отруйних хімічних сполук, наприклад, грибами);
-з невстановленими причинами.
Одним із найбільш поширених джерел харчових отруєнь можуть бути продукти, заражені мікробами, що виділяють дуже сильні токсини (отрути білкового походження). Це, в першу чергу, Clostridium botulinum — збудник ботулізму. Нині ботулізм розглядають як особливу хворобу, яка виходить за межі категорії «Харчові отруєння».
Досить часті випадки харчових отруєнь спричинені токсинами деяких видів стафілокока. Ці бактерії активно розмножуються при звичайній кімнатній температурі на різноманітних харчових продуктах, що не підлягають перед їх споживанням термічній обробці (тістечка з кремом, молочні продукти, паштети, вінегрети). Джерелом зараження таких продуктів можуть бути хворі, що страждають стафілококовими захворюваннями. Профілактика цих харчових отруєнь полягає у суворому дотриманні термінів та умов зберігання готових до вживання продуктів.
Харчові токсикоінфекції
Харчові токсикоінфекції (ХТІ) — це гострі захворювання, які виникають внаслідок вживання в їжу продуктів, що містять різні патогенні або умовно-патогенні бактерії та їхні токсини, й характеризуються короткочасним перебігом із симптомами гострого гастроентериту, загальної інтоксикації та водно-електролітних розладів. У більшості випадків ХТІ в продукті вже відбулось значне накопичення токсинів мікробів, через що домінуючими клінічними проявами будуть такі. що обумовлені дією токсину, а «розгортання арсеналу» самого збудника може й не встигнути відбутися. В меншості випадків від початку ХТІ діють токсини, а потім приєднується патогенний потенціал безпосередньо бактерій, що проявляється в зміні клінічної картини.
В медичній практици та літературі розвинених країн світу аналогів цьому терміну немає. Так само не виділяється така патологія в Міжнародній класифікації хвороб-10. Це термінування зберігається з часів СРСР, виділення ХТІ в системі вітчизняної медицини є поки що звичним й для лікаря, й для системи епідеміологічного нагляду, й для статистичних звітів. Тому у окремих країнах, які колись входили до складу його, можна ще зустріти таку назву цього патологічного стану. Взагалі ХТІ у вузькому сенсі доцільно розглядати як поліетіологічний клінічний синдром, в основі якого є безпосередня дія на верхні відділи травного тракту токсинів різних збудників. Саме це обумовлює нерідку спільність ранніх клінічних проявів при ХТІ, спричинених різними видами збудників. Виділення такого поліетіологічного синдрому допомагає лікарю зорієнтуватися в клінічній ситуації та проводити однотипні медичні лікувальні заходи. Таким чином, до терміну «харчові токсикоінфекції» потрібно відноситися як до початкового синдрому значної кількості бактеріальних кишкових уражень, так й як до остаточного діагнозу тих хвороб, що спричинені окремими бактеріями (стафілокок, стрептокок тощо), при яких відбуваються різноманітні клінічні форми захворювання в залежності від шляху зараження. Тому визначення ураження як «харчова токсикоінфекція» означає, що захворювання, зумовлене такою бактерією, проявляється виключно кишковим ураженням. Так звані умовно-патогенні збудники (ацінетобактер, цитробактер тощо), якщо накопичуються в харчовому продукті, спричиняють гостре отруєння, яке в Україні прийнято виділяти як «харчову токсикоінфекцію, зумовлену відповідним умовно-патогенним збудником», хоча у даному випадку було б доцільніше говорити про гостре харчове отруєння, тому що єдиним патологічним чинником є токсини цих бактерій. самі ж вони у більшості людей при такому шляху зараження своєї патогенної дії не спричинюють.
Найчастіше ХТІ зумовлюють ентеротоксигенні штами кишкової палички, стрептокока, Aeromonas, Plesiomonas, спорові анаероби (С. perfringens), аероби (Вас. cereus), галофільні вібріони (Vibrio parahaemolyticus), безліч умовно-патогенних збудників (Acinetobacter, Citrobacter, Proteus, Hafnia, Enterococcus, Klebsiella та ін.). Токсини, які вони утворюють, мають дуже схожий вплив, однак деякі з цих збудників виділяють додаткові токсичні фактори, як, до речі, стафілокок, що зумовлює певні особливості клінічного перебігу деяких ХТІ. Сальмонельоз, шигельоз, ешерихіоз, кампілобактеріоз іноді на початку хвороби можуть мати синдром ХТІ.
Симптоми харчового отруєння:
· Загальне нездужання.
·Урчание у животі.
·Тошнота.
· Блювота.
· Частий рідкий стілець – як рисового відвару, з додатком слизу, ми інколи з прожилками крові.
· Болі, різі у животі. Можливий схваткообразний біль у животі.
· Можливо підвищення тіла.
· Головний біль, слабкість.
· Жага.
·Бледность шкірних покровів.
При прогресуванні клініки харчового отруєння розвивається різке збезводнення організму, біль і судоми в кінцівках, слабкий, частий пульс.
При підозрі на ботулізм до перерахованої вище симптоматикою харчового отруєння рано приєднуються: порушення зору (косоокість, двоїння у власних очах, короткозорість), порушення ковтання (>поперхивание, вихід рідкої їжі через ніс) і прогресуюча м'язова слабкість.
Перша допомога при отруєнні.
промити постраждалому шлунок шляхом викликання блювоти: дати їй випити близько 1 літра води (а краще –слаборозового розчину калію перманганату (марганцівки), при підозрі на ботулізм – 2% содового розчину), та викликати блювоту шляхом роздратування задньої стінки горлянки і кореня мови. Після цього дати постраждалому активоване вугілля з розрахунку0,5-1г на10кг його ваги.
Прийняти солевое проносне (наприклад, сульфат магнію).
Зробити очисну клізму.
Дати рясне тепле питво.
Виключити будь-яке харчування.
При неефективності проведених заходів,утяжелении стану хворого й за першого ознаках ботулізму негайно викликати «Швидку допомогу»
Під час втрати свідомості, але у постраждалого пульсу й дихання, покласти її в правильне становище, що дозволить вільно дихати і попередить можливість ядухи чи вдихання блювотних мас. Таким становищем є положення лежачи на животі, голова набік. Воно необхідне постраждалому в тому разі, якщо вона є пульс і збережено подих.
За відсутності у постраждалого дихальної і (чи) серцевої діяльності розпочати проведення серцево-легеневої реанімації – штучному подиху інепрямому масажу серця.
Зберегти залишки їжі, що викликала харчове отруєння, щоб передати їх лікаря.
Що не можна робити при отруєнні.
Залишати постраждалого одного.
Залишати постраждалого без першої допомоги, що може спричинити посилення інтоксикації, швидкому розвитку серцево-судинної недостатності і навіть смерті.
Приймати якусь їжу протягом 1-2 діб.
Приймати знеболюючі.
Профілактика харчових оруєннь
- не вживати продукти і напої при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з протермінованими термінами споживання;
- не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб;
- не вживати незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини;
- не готувати страви із запасом; приготовлені страви бажано вживати відразу, зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2 години;
- при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, а при споживанні дітьми - обдати окропом;
- не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо);
- для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану;
- перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди мити руки з милом; обов'язково мити руки після відвідування туалетів;
- при відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни; дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі ягоди та продукти;
- для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами;
- вести боротьбу з мухами.